Bibliography

• Ahlmer, W. 1989. Die Donau-Auen bei Osterhofen. Hoppea 47: 403–503.
• Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
• Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
• Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
• Bolpagni, R. & Piotti, A. 2015. Hydro-hygrophilous vegetation diversity and distribution patterns in riverine wetlands in an agricultural landscape: a case study from the Oglio River (Po Plain, Northern Italy). Phytocoenologia 45: 69–84.
• Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
• Borhidi, A. & Kevey, B. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities II. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant comminities, pp. 95–138. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
• Brullo, S. & Spampinato, G. 1990. La vegetazione dei corsi d'acqua della Sicilia. Bolletino della Accademia Gioenia, Scienze Naturali 23: 119–252.
• Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
• Carreras, J., Carrillo, E., Font, X., Ninot, J.M., Soriano, J. & Vigo, J. 1995. La vegetación de las sierras prepirenaicas situadas entre los ríos Segre y Llobregat. 1 - Comunidades forestales, bosques, mantos marginales y orlas herbáceas. Ecologia Mediterranea 21: 21–73.
• de Bolòs, O. & Masalles, R.M. 1983. Mapa de la vegetació de Catalunya, esc. 1:50.000. Memòria del full núm. 33 (Banyoles). Generalitat de Catalunya, Barcelona, ES.
• de Bolòs, O. 1959. El paisatge vegetal de dues comarques naturals La Selva i La Plana de Vic. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 26: 5–175.
• de Bolòs, O. 1962. El paisaje vegetal barcelones. Universidad de Barcelona, Barcelona, ES.
• de Bolòs, O. 1962. La bardissa, una formación vegetal típica del paisaje del Pirineo mediterráneo. In: Actas III Congreso Internacional de Estudios Pirenaicos, pp. 43–79. Zaragoza.
• de Bolòs, O. 1965. Étude comparative entre la végétation méditerranéo-montagnarde de Majorque et celle du Midi valencien. Rapports et procès-verbaux des réunions de la CIESMM 18: 483–487.
• de Bolòs, O. 1977. Considérations sur la végétation des pays Catalans. In: Studia Phytologica 1977: 7–22.
• de Bolòs, O. 1997. Tipificaciò de sintàxons descrits per l'autor i per alguns collegues seus. Acta Botanica Barcinonensia 44: 203–224.
• Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
• Doing, H. 1962. Systematische Ordnung und floristische Zusammensetzung niederländischer Wald-und Gebüschgesellschaften. Wentia 8: 1–85.
• Doing, H. 1963. Übersicht der floristischen Zusammensetzung, der Struktur und der dynamischen Beziehungen niederländischer Wald- und Gebüschgesellschaften. Mededelingen van Landbouwhogeschool te Wageningen 63(2): 1–60.
• Doing, H. 1969. Assoziationstabellen von niederländischen Waldern und Gebüschen. Laboratorium voor Plantensystematiek en -geografie, landbouwhogeschool Wageningen, NL.
• Donita, N. & Gafta, D. 1992. Nouvelle typologie forestière ecosystémique pour les forêts de Roumanie. Documents Phytosociologiques N.S. 14: 97–113.
• Dovolilová-Novotná, Z. 1961. Beitrag zur systematische Stellung der Auengesellschaften. Preslia 33: 225–242.
• Fukarek, P. 1979. Šumske biljne zajednice Jugoslavije. [Forest plant communties in Yugoslavia]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi Kongres ekologa Jugoslavije, pp. 55–69. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zagreb, YU.
• Géhu, J.-M. 1961. Les groupements végétaux du bassin de la Sambre française. Vegetatio 10: 69–148, 161–208 & 257–372.
• Géhu, J.-M. 1964. L'excursion dans le nord et l'ouest de la France de la Société internationale de phytosociologie (en 1962). Vegetatio 12: 1–95.
• Gondola, I. 1965. Az Impatiens glandulifera Royle terjedése a Nyugat-Dunántúl vízparti növénytársulásaiban. Botanikai Közlemények 52: 35–46.
• Grass, V. 1993. Salicetea purpureae. In: Mucina, L., Grabherr, G. & Wallnöfer, S. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil III, pp. 44–59. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Guinea, E. 1949. Vizcaya y su paisaje vegetal (Geobotanica vizcaina). Junta Cultural Vizcaina, Bilbao, ES.
• Hommel, P.W.F.M., Stortelder, A.H.F. & Zonneveld, I.S. 1999. Salicetea purpureae. In: Stortelder, A.H.F., Schaminée, J.H.J. & Hommel, P.W.F.M. (eds.), De Vegetatie von Nederland. Deel 5. Plantengemeenschappen van ruigten, struwelen en bossen, pp. 165–188. Opulus Press, Uppsala, SE.
• Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Horvat, I. 1942. Biljni svijet Hrvatske. [The plant world of Croatia]. Zemljopis Hrvatske. Tipografija, Zagreb, YU.
• Chytrý, M. (ed.) 2013. Vegetace České republiky 4. Lesní a křovinná vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 4. Forest and scrub vegetation.] Academia, Praha, CZ.
• Jovanović, B., Jovanović, R. & Zupančič, M. (eds.) 1986. Prirodna potencijalna karta Jugoslavije. Rezime. [A natural potential map of Yugoslavia. Abstracts]. Naućno veće Vegetacijske karte Jugoslavije, DO Paralele, Ljubljana, YU.
• Jovanović, B., Lakušić, R., Rizovski, R., Trinajstić, I. & Zupančič, M. 1986. Prodromus phytocoenosum Jugoslaviae ad mappam vegetationis m 1: 200 000. Naučno veće vegetacijske karte Jugoslavije, Bribir-Ilok, YU.
• Jurko, A. 1964. Feldheckengesellschaften und Uferweidengebüsche des Westkarpatengebietes. Biologicke práce 10: 1–100.
• Kárpáti, I. & Tóth, I. 1962. Az ártéri nyárasok erdőtípusai. In: Keresztesi, B. (ed.), A magyar nyárfatermesztés, pp. 150–168. Akadémiai Kiadó, Budapest. HU.
• Kevey, B. & Huszár, Zs. 1999. A Háros-sziget fehérnyár-ligetei (Senecioni sarracenici-Populetum albae Kevey in Borhidi & Kevey 1996). Természetvedelmi Közlemények  8: 37–48.
• Kevey, B. 1998. A Szigetköz erdeinek szukcessziós viszonyai. Kitaibelia 3: 47–63.
• Kop, L.G. 1961. Wälder und Waldentwicklung in alten Flussbetten in den Niederlanden. Wentia 5: 86–111.
• Košir, P., Čarni, A., Marinšek, A. & Šilc, U. 2013. Floodplain forest communities along the Mura River (NE Slovenia). Acta Botanica Croatica 72: 71–95.
• Kovács, M. & Kárpáti, I. 1974. A Mura- és a Dráva-ártér vegetációja. Földrajzi Ertesítő 22: 21–32.
• Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
• Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
• Loidi, J. & Biurrun, I. 1998. Notas nomenclaturales sobre la vegetación del norte de la Península Ibérica, VII. Lazaroa 19: 161–165.
• Loidi, J. & Herrera, M. 1995. Notas nomenclaturales sobre la vegetación del norte de la Península Ibérica, II. Lazaroa 15: 216–218.
• Losa-Quintana, E. & Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Servicio de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
• Martínez-Parras, J.M., Peinado, M. & Alcaraz, F. 1987. Comunidades vegetales de Sierra Nevada (España). Servicio de Publicaciones de la Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
• Mateo-Sanz, G. 1983. Estudio sobre la flora y vegetacion de las sierras de Mira y Talayuelas. I.C.O.N.A. Monografías 31: 1–290.
• Matevski, V., Čarni, A., Avramoski, O., Juvan, N., Kostadinovski, M., Košir, P., Marinšek, A., Paušič, A. & Šilc, U. 2011. Forest vegetation of the Galičica mountain range in Macedonia. Založba ZRC, Ljubljana, SI.
• Matevski, V., Čarni, A., Kostadinovski, M., Košir, P., Šilc, U. & Zelnik, I. 2008. Flora and vegetation of the Macedonian steppe. ZRC Publishing, Ljubljana, SI.
• Matuszkiewicz, W. & Borowik, M. 1957. Materialy do fitosocjologicznej systematyki lasów legowych w Polsce. [Materials on the phytosociological systematics of riparian forests in Poland]. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 26: 719–756.
• Medwecka-Kornaś, A. 1972. Zespoły leśne i zaroślowe. [The forest and shrub plant communities]. In: Szafer, W. & Zarzycki, K. (eds.), Szata roślinna Polski. 1. [The plant cover of Poland. 1], pp. 383–441. PWN, Warszawa, PL.
• Mišić, V., Jovanović-Dunjić, R., Popović, M., Borisavljević, L., Antić, M., Dinić, A., Danon, J. & Blaženčić, Ž. 1978. Biljne zajednice i staništa Stare planine. [The plant communities and habitats of Stara Planina]. Posebna izdanja Odjeljenje prirodno-matematičkih nauka 511(49): 1−389.
• Molero Mesa, J. 1981. Estudio florístico y síntesis fitosociológica de las Alpujarras altas granadinas, vertiente sur de Sierra Nevada). Secretaría de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
• Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
• Müller, T. & Görs, S. 1958. Zur Kenntnis einiger Auenwaldgesellschaften im württembergischen Oberland. Beiträge zur naturkundlichen Forschung in Südwestdeutschland 17: 88–165.
• Navarro, F. & Valle, C. 1983. Fitocenosis fruticosas de las comarcas zamoranas de Tábara, Alba y Aliste. Studia Botanica 2: 69–121.
• Neuhäuslová, Z. 2003. Přehled vegetace České republiky. Svazek 4. Vrbotopolové luhy a bažinné olšiny a vrbiny. [Vegetation survey of the Czech Republic. Volume 4. Riparian willow-poplar woods and swampy alder and willow cars.] Academia, Praha, CZ.
• Oberdorfer, E. (ed.) 1992. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil IV: Wälder und Gebüsche. 2. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Oberdorfer, E. 1987. Süddeutsche Wald- und Gebüschgesellschaften im europäischen Rahmen. Tuexenia 7: 459–468.
• Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
• Parabučki, S. 1972. Šumska vegetacija Koviljskog rita. [The forest vegetation of the Kovilj marsh]. Zbornik Matice Srpske, Seria Prirodnih Nauka 42: 1–22.
• Parabučki, S. 1973. Antropogene šumske zajednice Koviljskog Rita. [The anthropogenic forest communities of the Kovilj marsh]. Zbornik Matice Srpske za Prirodne Nauke 45: 5–88.
• Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
• Pérez Latorre, A.V., Navas, P., Navas, D., Gil, Y. & Cabezudo, B. 1998. Datos sobre la flora y vegetación de la Serranía de Ronda (Málaga, España). Acta Botanica Malacitana 23: 149–191.
• Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Memoria Doctoral. Universidad de Granada, Granada, ES.
• Petkovšek, V. 1966. Prispevek k poznavanju vegetacije rečnih obrečij v Sloveniji. [A contribution to the knowledge of riverine vegetation in Slovenia]. Biološki vestnik 14: 37–44.
• Pignatti, S. 1998. I boschi d'Italia. UTET, Torino, IT.
• Poldini, L. 1980. Übersicht über die Vegetation des Karstes von Triest und Görz (NO-Italien). Studia Geobotanica 1: 79–130.
• Poldini, L. 1989. Le vegetazione del Carso isontino e Triestino. Edizioni Lint, Trieste, IT.
• Ranđelović, V.N. & Zlatković, B.K. 2010. Flora i vegetacija Vlasinske visoravni. [The flora and vegetation of Vlasina plateau]. Prirodno-matematički fakultet, Niš, SR.
• Rauš, Đ. 1975. Vegetacijski i sinekoloski odnosi šuma u bazenu Spačva. [The vegetation and synecological conditions of forests in the Spačva Basin]. Glasnik za šumske pokuse 18: 225–346.
• Rexhepi, F. 1994. Vegjetacioni i Kosovës 1. [The vegetation of Kosovo 1]. Universiteti i Prishtinës, Fakulteti i shkencave të natyrës, Prishtinës, Prishtinë, YU.
• Rexhepi, F. 2007. The vegetation of Kosova. University of Prishtina, Prishtinë, SR.
• Rivas Goday, S., Borja Carbonell, J., Monasterio Fernández, A., Fernández-Galiano, E. & Rivas Martínez, S. 1956 (‘1955’). Aportaciones a la fitosociología hispánica. (Proyectos de comunidades hispánicas). Nota 1. Anales del Instituto Botanico A.J. Cavanilles 13: 333–422.
• Rivas Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1971. Vegetación potencial de la Provincia de Granada. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal 4: 3–85.
• Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
• Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
• Rivas-Martínez, S., Díaz-González, T.E., Fernandez-Prieto, J.A., Loidi-Arregui, J. & Penas-Marinas, A. 1984. La vegetación de la alta Montaña cantabrica: Los Picos de Europa. Ediciones Leonesas, León, ES.
• Rivas-Martínez, S. & Géhu, J.-M. 1978. Observations syntaxonomiques sur quelques végétations du Valais suisse. Documents Phytosociologiques N.S. 3: 371–423.
• Rivas-Martínez, S. 1965 ('1964'). Esquema de la vegetación potencial y su correspondencia con los suelos de la España peninsular. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 22: 343–404.
• Rizovski, R. & Džekov, S. 1978. Šumskata rastitelnost vo Maleš i Pijanec. [The forest vegetation in Maleš and Pijanec]. In: Filipovski, G., Micevski, K. & Panou, M. (eds.), Maleš i Pijanec, vegetacija. [The vegetation of Maleš and Pijanec], pp. 43–73. Makedonska akademija na naukite i umetnostite, Skopje, MK.
• Rizovski, R. & Džekov, S. 1990. Šumskata vegetacija na planinata Bistra. [The forest vegetation on Bistra]. Makedonska akademija na naukite i umetnostite, Skopje, MK.
• Roselló, R. 1994. Catálogo florístico y vegetación de la comarca natural del Alto Mijares, Castellón). Publicación de la Diputación de Castelló, Castellón, ES.
• Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
• Sarić, M. (ed.) 1997. Vegetacija Srbije II. Šumske zajednice 1. [The vegetation of Serbia II. Forest communities 1]. Srpska akademija nauka i umetnosti, Beograd, YU.
• Seibert, P. 1992. Klasse: Salicetea purpureae Moor 58. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil IV. 2. Aufl., pp. 15–23. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
• Sieg, B., Drees, B. & Daniëls, F.J.A. 2006. Vegetation and altitudinal zonation in continental West Greenland. Meddelelser om Grønland 57: 1–93.
• Simon, T., Szabó, M., Draskovits, R., Hahn, I. & Gergely, A. 1993. Ecological and phytosociological changes in the willow woods of Szigetköz, NW Hungary, in the past 60 years. Abstracta Botanica 17: 179–186.
• Slavnić, Z. 1952. Nizinske šume Vojvodine. [The lowland forests of Vojvodina]. Zbornik Matice Srpske, Serija Prirodnih nauka 2: 17–38.
• Sumina, O.I. & Svetlana, I.M. 2004. Classification of the vegetation of technogenic landscapes of the Russian Far North. Polar Geography 28: 239–252.
• Szafer, W. 1935. Las i step na zachodniem Podolu. [The forest and steppe in western Podol]. Rozprawy Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego. Polska Akademja Umiejętności. 71, Dział B, Serja III 31 (2): 1–123.
• Szodfridt, I. 1978. Standortstypen und Waldgesellschaften in Ungarn. Acta Botanica Hungarica 24: 139–165.
• Šilc, U. 2003. Vegetation of the class Salicetea purpureae in Dolenjska (SE Slovenia). Fitosociologia 40(2): 3–27.
• Šomšák, L. 1976: Auenwälder des Unteren Hron-Flusses. Acta Facultatis Rerum Naturalium Universitatis Comeniae, Botanica 24: 5–92.
• Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
• Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
• Ubaldi, D. 2003. La vegetazione boschiva d’Italia (manuale di Fitosociologia forestale). Clueb, Bologna, IT.
• Vigo, J. 1996. El poblament vegetal de la Vall de Ribes: 19-442. Les comunitats vegetals i el paisatge. Mapa de vegetació 1: 50.000. Institut Cartogràfic de Catalunya, Barcelona, ES.
• von Soó, R. 1928. Geobotanische Monographie von Kolozsvar (Klausenburg). Debreceni Tisza István Tudományos Társaság Honismertotő Bizottságának Kiadványai 4: 1–151.
• Vukelić, J. 2012. Forest vegetation of Croatia. Manualia Universitatis Studiorum Zagrabiensis, Zagreb, HR.
• Wendelberger, E. & Wendelberger, G. 1956. Die Auenwälder der Donau bei Wallsee. Vegetatio 7: 69–82.
• Wendelberger, E. 1960. Die Auwaldtypen der Donau in Niederosterreich. Centralblatt für das gesamte Forstwesen 77: 65–92.
• Wendelberger, G. 1955. Die Restwälder der Parndorfer Platte im Nordburgenland. Burgenländische Forschungen 29: 1-175.
• White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
• Байрак, О.М. 1997. Фітоценотична характеристика заплавних лісів Лівобережного Придніпров'я. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(6): 45–51.
• Булохов, А.Д. & Соломещ, А.И. 2003. Эколого-флористическая классификация лесов Южного Нечерноземья России. [Ecologic-floristic classification of forests of the South Nechernosem Region of Russia]. Брянский Государственный Университет, Брянск, RU.
• Воронцов, Д.П. & Якушенко Д.М. 2003. Сколівські Бескиди. B: Андрієнко, Т.Л. & Онищенко, В.А. (ред.), Фіторізноманіття національних природних парків, сc. 76–83. Науковий світ, Київ, UA.
• Гальченко, Н.П. 2006. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Голуб, В.Б. & Кузьмина, Е.В. 2004. Communities of the аll. Bidenti frondosae-Salicion triandrae on the territory of the Lower Volga valley. Бюллетень Самарская Лука 15: 194–204.
• Голуб, В.Б. & Кузьмина, Е.В. 2010. Сообщества союза Bidenti frondosae-Salicion triandrae Golub 2004 на территории долины Нижней Волги. Юг России: Экология 4: 31–35.
• Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
• Дубина, Д.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Тимошенко, П.А, Шеляг-Сосонко, Ю.Р. & Соломаха, І.В. 2002. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. V. Ліси та чагарники. Клас Salicetea purpureaе. Український фітоценологічний збірник, серія А, 1(18): 3−14.
• Дубина, Д.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Тимошенко, П.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р. & Соломаха, І.В. 2002. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. V. Ліси та чагарники. Клас Salicetea purpurea. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(18): 3−14.
• Карнатовська, М.Ю. 2008. Субасоціація Salici rosmarinifoliae-Betuletum borysthenicae typicum на Нижньодніпровських аренах. Чорноморський ботанічний журнал 4: 52−55.
• Куземко, А.А. & Чорна, Г.А. 2002. Лісова рослинність долини р.Рось. ІІ. Заплавні ліси (класи Alnetea glutinosae, Salicetea purpureae). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(18): 15−31.
• Осипенко, В.В. & Шевчик, В.Л. 2001. Спонтанна рослинність м. Черкаси. 6. Рудеральна рослинність прибережної частини м. Черкаси. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(17): 104−121.
• Панченко, С.М. 2013. Лесная растительность национального природного парка "Деснянско-Старогутский". Университетская книга, Сумы, UA.
• Полішко, О.Д. 2005. Синтаксономія рослинності ділянки борової тераси Дніпра (Чигиринське лісництво Черкаської області). Актуальні проблеми ботаніки та екології 1: 163−176.
• Сенчило, О.О., Воробйов, Є.О., Шевчик, В.Л. & Соломаха, І.В. 1999. Деревно-чагарникова рослинність острова Просеред. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 58−67.
• Сенчило, О.О., Шевчик, В.Л. & Соломаха, І.В. 1998. Рослинність острова Собачого (Кременчуцьке водосховище). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 21−29.
• Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
• Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Соломаха, В.А., Якушенко, Д.М., Крамарець, В.О., Мілкіна, Л.І., Воронцов, Д.П., Воробйов, Є.О., Войтюк, Б.Ю., Віниченко, Т.С., Коханець, М.І., Соломаха, І.В. & Соломаха, Т.Д. 2004. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІІ. Ділянка Івано-Рибальчанська. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 84−102.
• Чинкіна Т.Б. 2002. Синтаксономія лісової рослинності гирлової області Дніпра. B: „Клеопов Ю.Д. та сучасна ботанічна наука”. Матеріали читань, присвячені 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова, сc. 319−331. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Чорней, І.І., Буджак, В.В., Якушенко, Д.М., Коржик, В.П., Соломаха, В.А., Сорокан, Ю.І., Токарюк, А.І. & Соломаха, Т.Д. 2005. Національний природний парк "Вижницький". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Шевчик, В.Л. & Полішко, О.Д. 2000. Синтаксономія рослинності ділянки борової тераси (Ліплявське лісництво Черкаської області). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 67−89.
• Шевчик, В.Л. & Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності островів Круглик та Шелестів Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 12−27.
• Шевчик, В.Л., Соломаха, В.А. & Войтюк, Ю.О. 1996. Синтаксономія рослинності та список флори Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(4): 1−120.
• Якушенко, Д.М., Юсип, С.В., Соломаха, В.А., Чорней, І.І., Токарюк, А.І., Буджак, В.В., Данилик, І.М., Томич, М.В., Соломаха, І.В., Держипільський, Л.М. & Сенчина, Б.В. 2011. Рослинність НПП "Гуцульщина". B: Соломаха, В.А. & Чорней, І.І. (ред.), Національний природний парк "Гуцульщина". Рослинний світ, cc. 194−298. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Ямалов, С.М., Мартыненко, В.Б., Голуб, В.Б. & Баишева, Э.З. 2004. Продромус растительных сообществ Республики Башкортостан. [A prodromus of the plant communities of Bashkorostan Republic]. Уфа, Гилем, RU.