Festuco-Brometea • FloraVeg.EU

Class DA (FES)

Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soó 1947

Dry grassland and steppe vegetation of mostly base- and colloid-rich soils in the submediterranean, nemoral and hemiboreal zones of Europe

new search

Bibliography

Abbate, G., Avena, G.C., Blasi, C. & Fascetti, S. 1985 ('1984'). Pastures whith Bromus erectus Hudson at the Mula, Muletta and Cozzo Pellegrino Mountains (western Calabria, southern Italy). Annali di Botania N.S. 42: 67–74.
Aguiar, C., Monteiro-Henriques, T. & Sánchez-Mata, D. 2013. New contributions on Flora and vegetation of northeastern Portugal ultramafic outcrops. Lazaroa 34: 141–150.
Angiolini, C., Riccucci, C. & de Dominicis, V. 2003. Brometalia erecti Br.-Bl. 1936 grasslands from Antiapennine calcareous massifs of central-southern Tuscany (central Italy). Lazaroa 24: 61–85.
Angiolini, C., Riccucci, C. & De Dominicis, V. 2003. Grasslands of the order Brometalia erecti Br.-Bl. 1936 on Antiapennine calcareous massifs in central-southern Tuscany (central Italy). Lazaroa 24: 61–85.
Avena, G.C. & Blasi, C. 1979. Saturejo montanae-Brometum erecti ass. nova dei settori pedemontani dell’Appennino calcareo centrale. Archivio Botanico Biogeografico Italiano 55: 34–43.
Avena, G.C. & Bruno, F. 1975. Lineamenti della vegetazione del massiccio del Pollino, Appennino calabro-lucano. Notiziario di Fitosociologia 10: 131–153.
Bagi, I. 1990. The vegetation map of Szappanszék UNESCO biosphere reserve core area. Kiskunság National Park, Hungary. Acta Biologica Szegediensis 36: 27–42.
Baráth, Z. 1964. Waldsteppenwiese, Stipetum stenophyllae pannonicum, im Ungarischen Mittelgebirge. Annales Historico-Naturales Musei Nationalis Hungarici, Pars Botanica 56: 215–227.
Barbero, M. & Bonin, G. 1969. Signification biogéographique et phytosociologique des pelouses écorchées des massifs méditerranéens nord-occidentaux, des Apennins et des Balkans septentrionaux (Festuco-Seslerietea). Bulletin de la Société Botanique de France 116: 227–243.
Barbero, M., Loisel, R. & Quézel, P. 1984. Les pelouses calcaricoles de sud-est de la France: facteurs de pression et problèmes de protection. Colloques Phytosociologiques 11: 185–193.
Barbero, M. & Loisel, R. 1971. Contribution à l'étude des pelouses à Brome méditerranéennes et méditerranéo-montagnardes. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 28: 91–165.
Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Bartha, S., Rédei, T., Szollát, Gy., Bódis, J. & Mucina, L. 1998. Északi és déli kitettségű dolomitsziklagyepek térbeli mintázatainak összehasonlítása. In: Csontos, P. (ed.), Sziklagyepek szünbotanikai kutatása, pp.159–182. Scientia Kiadó, Budapest, HU.
Bazzichelli, G. & Furnari, F. 1961. Cenni comparativi sulla vegetazione di altitudine al Gran sasso d’Italia e a Forca Resuni nel Parco Nazionale d’Abruzzo. Giornale Botanico Italiano N.S. 68: 372–375.
Bazzichelli, G. & Furnari, F. 1979. Ricerche sulla flora e sulla vegetazione di altitudine del Parco Nazionale d'Abruzzo. Pubblicazioni dell'lstituto di Botanica dell'Universita di Catania 1979: 1–87.
Becker, T., Andres, C. & Dierschke, H. 2011. Junge und alte Steppenrasen im NSG “Bedraer Lehde-Großer Eller” im Kyffhäusergebirge. Tuexenia 31: 173–210.
Becker, T., Brändel, M. & Dierschke, H. 2007. Trockenrasen auf schwermetall- und nicht schwermetallhaltigen Böden der Bottendorfer Hügel in Thüringen. Tuexenia 27: 255–286.
Becker, T., Schmiege, C., Bergmeier, E., Dengler, J. & Nowak, B. 2012. Nutrient-poor grasslands on siliceous soil in the lower Aar valley (Middle Hesse, Germany) – neglected vegetation types in the intersection range of four classes. Tuexenia 32: 281–318.
Béguin, C. & Theurillat, J.-P. 1984. Quelques aspects du complexe des falaises rocheuses sur silice dans le Haut-Valais (Alpes, Suisse). Candollea 39: 647–673.
Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
Berastegi, A. 2013. Prados y pastizales en Navarra: descripción, tipificación y ecología. Guineana 19: 1–505.
Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
Bergmeier, E., Konstantinou, M., Tsiripidis, I. & Sýkora, K.V. 2009. Plant communities on metalliferous soils in northern Greece. Phytocoenologia 39: 411–438.
Bergmeier, E. & Nowak, B. 1988. Rote Liste der Pflanzengesellschaften der Wiesen und Weiden Hessens. Vogel Umwelt 5: 23–33.
Bergmeier, E. 1990. Wälder und Gebüsche des Niederen Olymp (Káto Olimbos, NO-Thessalien). Ein Beitrag zur systematischen und orographischen Vegetationsgliederung Griechenlands. Phytocoenologia 18: 161–342.
Biondi, E., Allegrezza, M., Ballelli, S., Calandra, R., Crescente, M.F., Frattaroli, A.R., Gratani, L., Rossi, A. & Taffetani, F. 1992. Indagini per una cartografia fitoecologica dell’altipiano di Campo Imperatore (Gran Sasso d’Italia). Bollettino dell'Associazione Italiana di Cartografia 86: 85–98.
Biondi, E., Allegrezza, M., Casavecchia, S., Galdenzi, D., Gasparri, R., Pesaresi, S., Soriano, P., Tesei, G. & Blasi, C. 2015. New insight on Mediterranean and sub-Mediterranean syntaxa included in the Vegetation Prodrome of Italy. Flora Mediterranea 25 (Special Issue): 77−102. doi: 10.7320/FlMedit25SI.077
Biondi, E., Allegrezza, M. & Frattaroli, A.R. 1992. Inquadramento fitosociologico di alcune formazioni pascolive dell'Appennino Abruzzese-Molisano. Documents Phytosociologiques N.S. 14: 195–210.
Biondi, E., Allegrezza, M. & Zuccarello, V. 2005. Syntaxonomic revision of the Apennine grasslands belonging to Brometalia erecti, and an analysis of their relationships with the xerophilous vegetation of Rosmarinetea officinalis (Italy). Phytocoenologia 35: 129–163.
Biondi, E., Balleli, S. & Allegrezza, M. & Zuccarello, V. 1995. La vegetazione del l'ordine Brometalia erecti nell'Appennino, Italia). Fitosociologia 30: 3–45.
Biondi, E., Ballelli, S., Allegrezza, M., Guitian, J. & Taffetani, F. 1986. Centaureo bracteatae-Brometum erecti ass. nova dei settori marnoso-arenacei dell'Appennino centrale. Documents Phytosociologiques N.S. 10(2): 117–126.
Biondi, E., Ballelli, S., Allegrezza, M. & Zuccarello, V. 1995. La vegetazione dell'ordine Brometalia erecti Br.-Bl. 1936 nell'Appennino (Italia). Fitosociologia 30: 3–45.
Biondi, E., Ballelli, S. & Principi, D. 1985. Sur les pelouses sèches des substrats marneux-arenacés de l'Apennin septentrional (Italie). Documents Phytosociologiques N.S. 9: 351–357.
Biondi, E. & Ballelli, S. 1995. Le praterie del Monte Coscerno e Monte di Civitella (Appennino umbro-marchigiano – Italia centrale). Fitosociologia 30: 91–121.
Biondi, E. & Blasi, C. 1982. Crepido lacerae-Phleion ambigui nouvelle alliance pour les paturages arides à Bromus erectus de l'Apennin calcaire central et méridional. Documents Phytosociologiques N.S. 7: 435–442.
Biondi, E. & Blasi, C. 1984. Les pelouses sèches calcaires à Bromus erectus de l'Apennin central et méridional (Italie). Colloques Phytosociologiques 11: 195–200.
Biondi, E., Guitian, J., Allegrezza, M. & Ballelli, S. 1988. Su alcuni pascoli a Sesleria apennina Ujhelyi nell'Appennino centrale. Documents Phytosociologiques N.S. 11: 417–422.
Biondi, E., Pinzi, M. & Gubellini, L. 2004. Vegetazione e paesaggio vegetale del Massiccio del Monte Cucco (Appennino centrale, Dorsale Umbro-Marchigiana). Fitosociologia 41(2): 1–81.
Biurrun, I. 1999. Flora y vegetación de los ríos y humedales de Navarra. Guineana 5: 1–338.
Blasi, C., Facioni, L., Burrascano, S., Del Vico, E., Tilia, A. & Rosati, L. 2012. Submediterranean dry grasslands along the Tyrrhenian sector of central Italy. Plant Biosystems 146: 266–290.
Blasi, C., Tilia, A. & Abbate, G. 1990. Le praterie aride dei M.ti Ruffi (Lazio – Italia centrale). Annali di Botanica 48(7): 17–32.
Bódis, J. 1993. A feketefenyő hatása nyílt dolomit sziklagyepre. I. Texturális változások. Botanikai Közlemények 80: 129–139.
Bodrogközy, G. 1966b. Ecology of the halophylic vegetation of the Pannonicum. V. Results of the investigation of the Fehértó of Orosháza. Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 12: 9–26.
Bodrogközy, G. 1980. Szikes puszták és növénytakarójuk. Békés Megyei Múzeumok Közleményei 6: 29–50.
Bodrogközy, G. 1984. Hydroecology of the grass-associations found at the dams along the Upper-Tisza. Tiscia 19: 89–111.
Boch, S. & Dengler, J. 2006. Floristische und ökologische Charakterisierung sowie Phytodiversität der Trockenrasen auf der Insel Saaremaa (Estland). Arbeiten aus dem Institut für Landschaftsökologie (Münster) 15: 55–71.
Bojko, H. 1934. Die Vegetationsverhältnisse im Seewinkel. Versuch einer pflanzensoziologischen Monographie des Sand- und Salzsteppengebietes östlich vom Neusiedler See. II. Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 51: 600–747.
Bonin G., 1969. A propos de la valeur phytosociologiques des pelouses écorchées de l’Apennin. Annales de la Faculté des Sciences de Marseille 42: 139–144
Bonin, G. 1978. Contribution à la connaissance de la végétation des montagnes de l’Apennin centro-meridional. Thesis, Univ. Marseille, Marseille, FR.
Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
Borhidi, A., Kevey, B. & Varga, Z. 1999. Checklist of the higher syntaxa of Hungary. Annali di Botanica N.S. 57: 159–166.
Borhidi, A. & Sánta, A. (eds.) 1999. Vörös Könyv Magyarország Növénytársulásairól. I-II. KöM TvH tanulmánykötetei, Budapest, HU.
Borhidi, A. 1956. Feketefenyveseink társulási viszonyai. [Phytosociology of our black pine forests]. Botanikai Közlemények 46: 275–285.
Borhidi, A. 1958b. Belső-Somogy növényföldrajzi tagolódása és homokpusztai vegetációja. MTA Biol. Csop. Közleményei 1: 343–378.
Borhidi, A. 1960. Fagion-Gesellschaften und Waldtypen des Hügellandes von Zselic (Süd-Transdanubien). Annales Universitatis Scientarium Budapestinensis de Rolando Eötvös Nominatae, Sectio Biologia 3: 75–88.
Borhidi, A. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities I. The non-forest vegetation. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant communities, pp. 43–94. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
Bornkamm, R. 1960. Die Trespen-Halbrockenrasen im oberen Leinegebiet. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 8: 181–208.
Boullet, V. 1984. Première contribution à l'étude des pelouses calcaires du Crétacé des Charentes. Colloques Phytosociologiques 11: 15–36.
Boullet, V. 1986. Les pelouses calcicoles (Festuco-Brometea) du domaine atlantique français et ses abords au nord de la Gironde et du Lot. Thesis, Universitè de Lille, FR.
Braun-Blanquet, J. & Moor, M. 1938. Prodrome des groupements végétaux. Fasc. 5. Bromion erecti. Station Internationale de Géobotanique Méditerranéenne et Alpine, Montpellier, FR.
Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
Braun-Blanquet, J. 1931. Über die Trockenrasengesellschaften des Hegan und ihre Genese. Beiträge zur Naturdenkmalpflege 14: 230–242.
Braun-Blanquet, J. 1936. Über die Trockenrasengesellschaften des Festucion vallesiacae in den Ostalpen. Berichte der Schweizerischen Botanischen Gesellschaft 46: 169–189.
Braun-Blanquet, J. 1961. Die inneralpine Trockenvegetation. G. Fischer Verlag, Stuttgart, DE.
Braun-Blanquet, J. 1963. Das Helianthemo-Globularion, ein neuer Verband der baltischen Steppenvegetation. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes der ETH, Stiftung Rübel 37: 27–38.
Braun-Blanquet, J. 1966. Vegetationsskizzen aus dem Baskenland mit Ausblicken auf das weitere Ibero-Atlantikum. I. Teil. Vegetatio 13: 117–147.
Braun-Blanquet, J. 1967. Vegetationskizzen aus dem Baskenland mit Ausblicken auf das weitere Ibero-Atlantikum. II. Teil. Vegetatio 14: 1–126.
Braun-Blanquet, J. 1971. Les pelouses steppiques des Causses méridionaux. Vegetatio 22: 201–247.
Bruelheide, H. 1995. Die Grulandgesellschaften des Harzes und Standortsbedingungen. Mit einem Beitrag zum Giederungsprinzip auf der Basis von statistisch ermittelten Artengruppen. Dissertationes Botanicae 244: 1–338.
Bruun, H.H. & Ejrnaes, R. 2000. Classification of dry grassland vegetation in Denmark. Journal of Vegetation Science 11: 585–596.
Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
Buzo, K. 1990. Bimësia e kullotave dhe e livadheve natyrore te Shqiperisë. [Vegetation of natural pastures and meadows in Albania]. Kombinati Poligrafik, Tirana, AL.
Carreras, J., Carrillo, E., Font, X., Ninot, J.M. & Vigo, J. 1983. Els prats de l’aliança Xerobromion als Pirineus catalans. Collectanea Botanica 14: 151–209.
Carreras, J., Carrillo, E., Masalles, R.M., Ninot, J.M. & Vigo, J. 1993. El poblament vegetal de les valls de Barravés i de Castanesa. I. Flora i vegetació. Acta Botanica Barcinonensia 42: 1–392.
Carreras, J. & Vigo, J. 1999. Memòria del mapa de vegetació de Catalunya 1:50.000. La Seu d’Urgell 215, 34-10). Institut d’Estudis Catalans & Institut Cartogràfic de Catalunya y Direcció General del Medi Natural de la Generalitat de Catalunya. Barcelona, ES.
Carreras, J. 1993. Flora i vegetació de Sant Joan de l Erm i de la vall de Santa Magdalena (Pirineus Catalans). Institut d'Estudis Ilerdencs, Collecció Estudis, Lleida, ES.
Carrillo, E. & Ninot, J.M. 1992. Flora i vegetació de les Valls d’Espot i de Boí. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 99(2): 1–474.
Carrillo, E. & Vigo, J. 1997. Mapa de vegetació de Catalunya 1:50.000: Gósol. 254 (35–11). Institut Cartogràfic de Catatalunya. Institut d'Estudis Catalans. Barcelona, ES.
Castelli, M. 1995. Brometi del versante padano dell'Appennino Ligure-Piemontese (Italia). Fitosociologia 30: 51–90
Catorci, A., Gatti, R. & Ballelli, S. 2007. Studio fitosociologico della vegetazione delle praterie montane dell’Appennino maceratese (Italia centrale). Braun-Blanquetia 42: 101–143.
Ciaschetti, G., Pirone, G., Frattaroli, A.R. & Corbetta, F. 2006. La vegetazione del Piano di Pezza (Parco Naturale Regionale "Sirente-Velino", Italia Centrale). Fitosociologia 43(1): 67–84.
Clément, B. & Touffet, J. 1978. Les pelouses xérophiles autour de quelques affleurements schisteux en Bretagne intérieure. Colloques Phytosociologiques 6: 177–189.
Corbetta, F. & Pirone, G. 1981. Carta della vegetazione del Monte Alpi e zone contermini. C.N.R. AQ/1/1992, Roma, IT.
Corbetta, F., Ubaldi, D. & Puppi, G. 1984. Tipologia fitosociologica delle praterie altomontane del Monte Volturino e del Monte della Madonna di Viggiano (Appennino lucano). Biogeographia N.S. 10: 207–236.
Corillion, R. & Couderc, J.M. 1978. Les pelouses sèches des Puys du Chinonais. Colloques Phytosociologiques 6: 147–167.
Costa, M., Peris, J.B. & Stübing, G. 1985. De Brachypodion phoenicodis Br.-Bl. 1931 en el sector setabense. Studia Botanica 4: 45–48.
Csiky, J. 2006. Adatok Magyarország flórájához és vegetációjához I. Kitaibelia 10: 138–153.
de Bolòs, O. & Masalles, R.M. 1983. Mapa de la vegetació de Catalunya, esc. 1:50.000. Memòria del full núm. 33 (Banyoles). Generalitat de Catalunya, Barcelona, ES.
de Bolòs, O. & Molinier, R. 1984. Vegetation of the Pityusic Islands. In: Kuhbier, H., Alcover, J.A. & Arellano, G. (eds.), Biogeography and ecology of the Pityusic Islands, pp. 185–221. Dr W. Junk. Den Haag, NL.
de Bolòs, O. 1954. De vegetatione notulae, I. Collectanea Botanica 4: 253–281.
de Bolòs, O. 1957. Datos sobre la vegetación de la vertiente septentrional de los Pirineos: observaciones acerca de la zonación altitudinal del valle de Arán. Collectanea Botanica 5: 465–514.
de Bolòs, O. 1959. El paisatge vegetal de dues comarques naturals La Selva i La Plana de Vic. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 26: 5–175.
de Bolòs, O. 1961 ('1960'). La transición entre la Depresión del Ebro y los Pirineos en el aspecto geobotánico. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 18: 199–254.
de Bolòs, O. 1962. La bardissa, una formación vegetal típica del paisaje del Pirineo mediterráneo. In: Actas III Congreso Internacional de Estudios Pirenaicos, pp. 43–79. Zaragoza.
de Bolòs, O. 1967. Comunidades vegetales de las comarcas proximas al litoral situadas entre los rios Llobregat y Segura. Memorias de la Real Academia de Ciencias y Artes de Barcelona 38: 1–283.
de Bolòs, O. 1970. A propos de quelques groupements végétaux observés entre Monaco et Gênes. Vegetatio 21: 49–73.
de Bolòs, O. 1970. Un groupement herbacée thermophile des Pyrénées Centrales. Archiv für Naturschutz und Landschaftsforschung 10: 139–143.
de Bolòs, O. 1996. La vegetació de les illes Balears. Comunitats de plantes. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 114: 1–267.
Debreczy, Zs. 1966. Die xerothermen Rasen der Péter- und Tamás-Berge bei Balatonarács. Annales Historico-Naturales Musei Nationalis Hungarici, Pars Botanica 58: 223–241.
de Foucault, B. 1986. Note phytosociologique sur le système prairial mésophile du Haut-Jura français. Annales Scientifiques de l'Université de Besançon. Biologie Végétale, 4ème Série 6: 45–55.
Dejou, J. & Loiseau, R. 1983. Observations sur les sols et la composition floristique des pelouses établies sur granites au sud-ouest de Clermont-Ferrand. Revue des Sciences Naturelles d'Auvergne 49: 31–54.
Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
Dénes, A. 1998. A Villányi-hegység Chrysopogono-Festucion dalmaticae társulásai. In: Csontos, P. (ed.), Sziklagyepek szünbotanikai kutatása, pp. 57–76. Scientia Kiadó, Budapest, HU.
Dengler, J., Becker, T., Ruprecht, E., Szabó, A., Becker, U., Beldean, M., Bita-Nicolae, C., Dolnik, C., Goia, I., Peyrat, J., Sutcliffe, L.M.E., Turtureanu, P.D. & Uğurlu, E. 2012. Festuco-Brometea communities of the Transylvanian Plateau (Romania) – a preliminary overview on syntaxonomy, ecology, and biodiversity. Tuexenia 32: 319–359.
Dengler, J., Berg, C., Eisenberg, M., Isermann, M., Jansen, F., Koska, I., Löbel, S., Manthey, M., Päzolt, J., Spangenberg, A., Timmermann, T. & Wollert, H. 2003. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ Part I. Feddes Repertorium 114: 587–631.
Dengler, J. 1994. Flora und Vegetation von Trockenrasen und verwandten Gesellschaften im Biosphärenreservat Schorfheide-Chorin. Gleditschia 22: 179–321.
Dengler, J. 1998. Der Geschützte Landschaftsbestandteil „Mühlenberg“ bei Brodowin – Flora, Vegetation und Bedeutung für den Naturschutz. Naturschutz und Landschaftspflege in Brandenburg 7: 149–158.
Dengler, J. 2003. Entwicklung und Bewertung neuer Ansätze in der Pflanzensoziologie unter besonderer Berücksichtigung der Vegetationsklassifikation. Galunder, Nümbrecht, DE.
de Soó, R. 1947. Revue systématique des associations végétales des environs de Kolozsvár (respectivement de la Mezoség et de la région de la Szamos, en Transylvanie). Acta Geobotanica Hungarica 6: 3–50.
de Soó, R. 1949. Les associations végétales de la Moyenne-Transylvanie. II. Les associations des marais, des prairies et des steppes. Acta Geobotanica Hungarica 6: 1–107.
Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
Didukh, V. & Mucina, L. 2014. Validation of the name of some syntaxa of Crimean vegetation. Lazaroa 35: 181–190.
Dierschke, H. & Becker, T. 2008. Die Schwermetall-Vegetation des Harzes – Gliederung, ökologische Bedinung-en und syntaxonomische Einordnung. Tuexenia 28: 185–227.
Dierschke, H. & Knoop, S. 1986. Kalk-Magerrasen und Saumgesellschaften des Langenberges und Tönneckenkopfes am Nordrand des Harzes. Braunschweiger Naturkundliche Schriften 2: 535–546.
Dierschke, H. 1997. Pflanzensoziologisch-synchorologische Stellung des Xerothermgraslandes (Festuco-Brometea) in Mitteleuropa. Phytocoenologia 27: 127–140.
Di Pietro, R. & Blasi, C. 2002. A phytosociological analysis of abandoned olive groves grasslands of Ausoni mountains (Tyrrhenian district of Central Italy). Lazaroa 23: 79–93.
Di Pietro, R., De Santis, A. & Fortini, P. 2005. A geobotanical survey on acidophilous grasslands in the Abruzzo, Lazio and Molise National Park (Central Italy). Lazaroa 26: 115–137.
Di Pietro, R. 2010. Phytosociological features of Sesleria calabrica (Poaceae), an endemic species of Pollino-Orsomarso mountains (southern Italy). Acta Botanica Gallica 157: 539–554.
Di Pietro, R. 2011. New dry grassland associations from Ausoni-Aurunci mountains (central Italy). Syntaxonomical updating and discussion on the higher rank syntaxa. Hacquetia 10/2: 183–231.
Dizdarević, M., Lakušić, R., Pavlović, D. & Abadžić, S. 1979. Pregled ekosistema planine Vranice. [Die ekosystems des Vranica Gebirges in Bosnien]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 435–469. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Dostál, J. 1933. Geobotanický přehled vegetace Slovenského Krasu. (Geobotanical survey of the vegetation of Slovenský kras.) Věstník Královské České Společnosti Náuk. Třída mathematicko-přírodovědecká 1933/4: 1–44.
Drews, H. & Dengler, J. 2004. Steilufer an der nordoldenburgischen Küste: Artenausstattung, Vegetation und Pflegekonzept unter besonderer Berücksichtigung der Kalkhalbtrockenrasen und der wärmeliebenden Säume. Kieler Notizen zur Pflanzenkunde in Schleswig-Holstein und Hamburg 32: 57–95.
Drossos, E., Athanasiadis, N., Theodoropoulos, K. & Eleftheriadou, E. 1996. Αμμόφιλες, αλόφιλες και υδρόφιλες φυτοκοινωνίες του ∆έλτα του Θεσσαλικού Πηνειού ποταμού. [Ammophilous, halophilous and hydrophilous associations of Thessalian river Pinios (Thessalia, Hellas).] Επιστημονική Επετηρίς Τμήματος Δασολογίας & Φυσικού Περιβάλλοντος, ΑΠΘ 39/1: 329–365.
Dúbravková, D., Hegedüšová, K., Janišová, M. & Škodová, I. 2010. New vegetation data of dry grasslands in the Western Carpathians and the northern Pannonian Basin. Tuexenia 30: 357–374.
Dúbravková, D., Chytrý, M., Willner, W., Illyés, E., Janišová, M. & Kállayné Szerényi, J. 2010. Dry grasslands in the Western Carpathians and the northern Pannonian Basin: a numerical classification. Preslia 82: 165–221.
Dúbravková, D. & Košťál, J. 2012. Acidophilous dry grasslands on the quartzite bedrock in western Slovakia. Hacquetia 11/2: 249–269.
Du Rietz, G.E. 1925. Gotländische Vegetationsstudien. Svenska Växtbiologiska Sallskapets Handlingar, II 2: 1–65.
Duvigneaud, J. & Mouze, L. 1966. La végétation de la partie septentrionale de la Champagne crayeuse. La colonisation des éboulis crayeux. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 19: 213–225.
Dziubaltovski, S. 1926. Les associations steppiques sur le plateau de la Petite Pologne et leur successions. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 3: 164–195.
Eggler, J. 1933. Die Pflanzengesellschaften der Umgebung von Graz. Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis Beiheft 73: 1–216.
Eggler, J. 1952. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Ostalpen. Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereines für Steiermark 81–82: 28–41.
Ellenberg, H. 1952. Landwirtschaftliche Pflanzensoziologie. II. Wiesen und Weiden und ihre standortliche Bewertung. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
Fanelli, G., Lucchese, F. & Paura, B. 2001. Le praterie a Stipa austroitalica di due settori adriatici meridionali (basso Molise e Gargano). Fitosociologia 38(2): 25–36.
Feoli Chiapella, L. & Poldini, L. 1994. Prati e pascoli del Friuli (NE Italia) su substrati basici. Studia Geobotanica 13: 3–140.
Fernex, J. 1983. Sociologie et synécologie de Veronica scheereri et de Veronica austriaca à la vallée de la Brévine. Bulletin de la Société Neuchâteloise des Sciences Naturelles 106: 145–157.
Folch i Guillén, R. 1981. La vegetació dels Països Catalans. Memòria Institució Catalana d'Història Natural 10: 1–513.
Folch i Guillén, R. 1986. La vegetació dels Països Catalans. 2ª ed. Ketres, Barcelona, ES.
Font i Castell, X. 1993. Estudis geobotànics sobre els prats xeròfils de l’estatge montà dels Pirineus. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 105: 1–828.
Font, X. 1988. L'alianca Mesobromion erecti al vessant meridional dels Pirineus centrals i orientals. Actes del Simposi Internacional de Botànica Pius Font i Quer 2: 257–269.
Font, X. 1989. Estructura, tipologia i ecologia de les pastures montanes de la Cerdanya. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 88: 1–200.
Font, X. 1989. Les pelouses de l'alliance Xerobromion du versant méridional des Pyrénées. Colloques Phytosociologiques 16: 681–693.
Forte, L., Perrino, E. V. & Terzi, M., 2005. Le praterie a Stipa austroitalica Martinovsky ssp. austroitalica dell'Alta Murgia (Puglia) e della Murgia Materana (Basilicata). Fitosociologia 42(2): 83-103.
Franz, H., Höfler, K. & Scherf, E. 1937. Zur Biosoziologie des Salzlachengebietes am Ostufer des Neusiedlersees. Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 86-87: 297–364.
Franz, W.R. 1984. Festuca varia-reiche Rasen- und Zirbenwaldbestände im Bereich der Wald- und Baumgrenze in den Kärntner Nockbergen. Radovi, Odjeljenje prirodnih i matematičkih nauka 23: 43–53.
Franz, W. 1980. Trockenvegetation in Kärnten. In: Bortenschlager, S. (ed.), Führer zum X. Internationalen Treffen Europäischer Quartärbotaniker in Österreich, pp. 56–59. Universität Innsbruck, Innsbruck, AT.
Frileux, P.-N. 1966. Quelques remarques sur la flore et la végétation calcicole aux environs des Andelys, Eure). Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 19: 227–261.
Gajić, M. 1961. Fitocenoze i staništa planine Rudnik i njihove degradacione faze. [The phytocoenoses and habitats of the Rudnik Mts and their degradation phases]. Glasnik Šumarskog fakulteta 23: 5–114.
Gauckler, K. 1938. Steppenheide und Steppenheidewald der Fränkischen Alb in pflanzensoziologischer, ökologischer und geographischer Betrachtung. Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft 23: 5–134.
Gauckler, K. 1954. Serpentinvegetation in Nordbayern. Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft 30: 19–26.
Gauckler, K. 1957. Die Gipshügel in Franken, ihr Pflanzenkleid und ihre Tierwelt. Abhandlungen der Naturhistorischen Gesellschaft Nürnberg 29: 1–92.
Gaultier, C. 1989. Relations entre pelouses eurosibériennes et groupements méditerranéens. Etude régionale (Diois) et synthèse sur le pourtour méditerranéen nord-occidental. Thesis, Université de Paris Sud, Orsay, FR.
Gaži-Baskova, V., Lovašen-Eberhardt, Ž., Šegulja, N., Šugar, I. & Trinajstić, I. 1978. Vegetacijska karta SR Hrvatske. Tumač uz vegetacijsku kartu lista Pula. [Vegetation map of the SR of Croatia: The explanatory text to the vegetation mapping sheet Pula]. Zagreb, YU.
Géhu, J.-M., Boullet, V., Scoppola, A. & Wattez, J.-R. 1984. Essai de synthèse phytosociologique des pelouses sur craie du nord-ouest de la France. Colloques Phytosociologiques 11: 65–104.
Géhu, J.-M., Géhu-Franck, J., Scoppola, A. & Boullet, V. 1981. Les pelouses crayeuses et les prairies humides. Premier rapport: les données analytiques. Espace Naturel régional. Lille, FR.
Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1984. Les pelouses nord-armoricaines à Brachypodium pinnatum. Colloques Phytosociologiques 11: 157–158.
Géhu, J.-M. 1961. Les groupements végétaux du bassin de la Sambre française. Vegetatio 10: 69–148, 161–208 & 257–372.
Géhu, J.-M. 1963. L'excursion dans le nord et l'ouest de la France de la Société internationale de phytosociologie. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 16: 105–189.
Géhu, J.-M. 1964. L'excursion dans le nord et l'ouest de la France de la Société internationale de phytosociologie (en 1962). Vegetatio 12: 1–95.
Gil, L. & Llorens, L. 1995. La vegetación halófila de los roquedos litorales de Mallorca (Islas Baleares, España). Lazaroa 15: 165–181.
Giménez, E., Delgado, I.C. & Gómez Mercado, F. 2006. Comunidades vegetales de las balsas de la Sierra de Gádor (Almería). Lazaroa 27: 79–88.
Gómez Mercado, F. 2011. Vegetación y flora de la Sierra de Cazorla. Guineana 17: 1–481.
Guinea, E. 1949. Vizcaya y su paisaje vegetal (Geobotanica vizcaina). Junta Cultural Vizcaina, Bilbao, ES.
Guinochet, M. 1975. Sur quelques associations de pelouses des préalpes de Grasse. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 32: 1291–1314.
Guitián, J., Izco, J. & Amigo, J. 1989. El Mesobromion cantábrico y su diferenciación occidental. Documents Phytosociologiques N.S. 11: 275–281.
Guittet, J. & Paul, P. 1974. La végétation des pelouses xérophiles de Fontainebleau et ses relations avec quelques facteurs écologiques. Vegetatio 29: 76–88.
Gutermann, W. & Mucina, L. 1993. Nomenklatorische Korrektion einiger Syntaxon-Namen. Tuexenia 13: 541–545.
Hegedüšová Vantarová, K. & Škodová, I. (eds.) 2014. Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 5. Travinno-bylinná vegetácia. [Plant communities of Slovakia. 5. Grassland vegetation]. Veda, Bratislava, SK.
Hennekens, F. & Schaminée, J. 1980. Fenologie van de Bemelerberg. De Levende Natuur 82: 17–27.
Hennekens, S., Schaminée, J. & Westhoff, V. 1982. Development of chalk grassland on abandoned fields in South Limbourg, the Netherlands. Colloques Phytosociologiques 11: 471–485.
Hensen, I. 1995. Die kontinentalen Stipa-Steppenrasen der mittel- und nordostdeutschen Trockengebiete. Gleditschia 23: 3–24.
Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
Horváth, A. 1991. A tátorján (Crambe tataria Sebeők) magyarországi védelmének cönológiai és ökológiai alapjai. Természetvédelmi Közlemények 1: 23–38.
Horvatić, S. 1934. Flora i vegetacija otoka Paga. [The flora and vegetation of the Pag Island]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 19: 116–373.
Horvatić, S. 1939. Pregled vegetacije otoka Raba sa gledišta biljne sociologije. [An overview of the vegetation of the Rab Island from the viewpoint of plant sociology]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 22: 1–180.
Horvatić, S. 1958. Tipološko rasčlanjenje primorske vegetacije gariga i borovih šuma. [Typological classification of coastal vegetation, garrigues and pine forests]. Acta Botanica Croatica 17: 7–98.
Horvatić, S. 1963. Vegetacijska karta otoka Paga s opcim pregledom vegetacijskih jednica hrvatskog primorja. [The vegetation map of the island Pag with general overview of vegetation units of the Croatian seaboards]. Prirodoslovna istraživanja Jugoslovenske akademije znanosti i umjetnosti 33, Acta Biologica 4: 1–187.
Horvatić, S. 1973. Syntaxonomic analysis of the vegetation of dry grassland and stony meadows in eastern Adriatic coastal karst district based on the latest phytocoenological research. Fragmenta Herbologica Jugoslavica 32: 1–15.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Horvat, I. & Horvatić, S. 1934. Chysopogoneto-Satureion subspicatae—ein neuer Verband der Brometalia erecti Braun-Blanquet. Acta Botanica Croatica 9: 8–12.
Horvat, I. 1931. Brdske livade i vrištine u Hrvatskoj. [The montane meadows and heath of Croatia]. Acta Botanica Croatica 6: 76–90.
Horvat, I. 1937. Pregled planinske vegetacije zapadnog i središnjeg dijela Balkanskog Poluotoka. [A survey of the high-mountain vegetation of the western and central parts of the Balkans]. In: Compte rendus du IV-e Congrès des géographes et des ethnographes slaves, pp. 136–142. Kultura, Sofia, BG.
Horvat, I. 1942. Biljni svijet Hrvatske. [The plant world of Croatia]. Zemljopis Hrvatske. Tipografija, Zagreb, YU.
Horvat, I. 1960. Pretplaninske livade i rudine planine Vlašić u Bosni. [The pre-montane and alpine swards of the Vlašić Mts in Bosnia]. Biološki glasnik 13: 113–157.
Horvat, I. 1962. Die Grenze der mediterranen und mitteleuropaeischen Vegetation in Suedosteuropa im Lichte neuer pflanzensozioloscher Forschungen. Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft 85: 91–104.
Horvat, I. 1962. Vegetacija planina zapadne Hrvatske. [The montane vegetation of western Croatia]. Prirodoslovna istraživanja 30, Acta Biologica 2: 3–179.
Chouard, P. 1943. Le peuplement végétal des Pyrénées centrales. I. Les montagnes calcaires de la vallée de Gavarnie. Bulletin de la Société Botanique de France 90: 1–4 (suite 1), 25–29 (suite 2).
Chytrý, M. (ed.) 2007. Vegetace České republiky 1. Travinná a keříčková vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 1. Grassland and heathland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Chytrý, M., Exner, A., Hrivnák, R., Ujházy, K., Valachovič, M. & Willner, W. 2002. Context-dependence of diagnostic species. A case study of the Central European spruce forests. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 37: 403–417.
Chytrý, M., Mucina, L., Vicherek, J., Pokorny-Strudl, M., Strudl, M., Koó, A.J. & Maglocký, Š. 1997. Die Pflanzengesellschaften der westpannonischen Zwergstrauchheiden und azidophilen Trockenrasen. Dissertationes Botanicae 277: 1–108.
Ilijanić, L. 1984. Vergleichender Geobotanischer Überblick über das südliche eumediterrane Gebiet Kroatiens. Acta Botanica Croatica 43: 91–107.
Illyés, E., Chytrý, M., Botta-Dukát, Z., Jandt, U., Škodová, I., Janišová, M., Willner, W. & Hájek, O. 2007. Semi-dry grasslands along a climatic gradient across Central Europe: Vegetation classification with validation. Journal of Vegetation Science 18: 835–846.
Isépy, I. & Csontos, P. 1997. Comparison of 24 grassland communities in the Carpathian Basin with emphasis on the role of nature conservation. In: Proceedings of the "Research, Conservation, Management" Conference Aggtelek 1, pp. 309–318.
Isépy, I. 1970. Phytozönologische Untersuchungen und Vegetationskartierung im südöstlichen Vértes-Gebirge. Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 16: 59–110.
Issler, E. 1932. Les associations végétales des Vosges méridionales et de la plaine rhénane avoisinante. Troisième partie. Les prairies. A. Les prairies non fumées du Ried ello-rhénan et le Mesobrometum du Haut-Rhin. Bulletin de la Société d'Histoire Naturelle de Colmar 23: 433–519.
Ivan, D., Doniţa, N., Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A., Chifu, T., Boşcaiu, N., Mititelu, D. & Paucă-Comanescu, M. 1993. Vegetation potentielle de la Roumanie. Braun-Blanquetia 9: 1–79.
Ivimey-Cook, R.B. & Proctor, M.C.F. 1966. The plant communities of the Burren, Co. Clare. Proceedings of the Royal Irisch Academy, Sectio B 64: 211–301.
Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 2001. Análisis y clasificación de la vegetación de Galicia (España), II. La vegetación herbácea. Lazaroa 21: 25–50.
Jakucs, P. 1955. Geobotanische Untersuchungen und die Karstaufforstung in Nordungarn. Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 16: 59–110.
Jakucs, P. 1972. Dynamische Verbindung der Wälder und Rasen. Akadémiai Kiadó, Budapest, HU.
Jandt, U. & Bruelheide, H. 2002. Magerrasen auf Gips im West-Ost-Klimagefälle des Südharzes Tuexenia 22: 107–126.
Jandt, U. 1999. Kalkmagerrasen am Südharzrand und im Kyffhäuser – Gliederung im überregionalen Kontext, Verbreitung, Standortverhältnisse und Flora. Dissertationes Botanicae 322: 1–246.
Janišová, M. & Dúbravková, D. 2010. Formalized classification of rocky Pannonian grasslands and dealpine Sesleria-dominated grasslands in Slovakia using a hierarchical expert system. Phytocoenologia 40: 267–291.
Janišová, M., Uhliarová, E., Hlásny, T. & Turisová, I. 2010. Vegetation-environment relationships in grassland communities of central Slovakia. Tuexenia 30: 423–443.
Janišová, M., Uhliarová, E. & Ružičková, H. 2010. Expert system-based classification of semi-natural grasslands in submontane and montane regions of central Slovakia. Tuexenia 30: 375–422.
Janssen, C. 1992. Flora und Vegetation von Halbtrockenrasen (Festuco-Brometea) in nördlichen Harzvorland Niedersachsens unter besonderer Berucksichtigung ihrer Isolierung in der Agrarlandschaft. Braunschweiger Geobotanische Arbeiten 2: 1–215.
Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Dry calcareous dolomite outcrop and grassland communities on the Daugava River bank near "Dzelmes". Latvijas Veģetācija 4: 51–70.
Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
Jovanović, V., Ranđelović, V. & Ranđelović, N. 2000. Pregled zeljaste vegetacije Radana, Sokolovice I doline Kosanice. [An overview of the herbaceous vegetation of Radan, Sokolovica and the valley of Kosanice]. In: Proceeding of 6th Symposium on Flora of the Southeastern Serbia, Sokobanja 2000, pp. 87–94.
Jurko, A. 1958. Pôdne ekologické pomery a lesné spoločenstvá Podunajskej nížiny. (Soil-ecological consitions and forest communities of the Podunajská nížina.) Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
Kaligarič, M. 1997. Rastlinstvo Primorskega krasa in Slovenske Istre: travniki in pašniki. [The vegetation of the Primorski kras: Grasslands and pastures]. Znanstveno-raziskovalno središče Republike Slovenije, Koper, SI.
Kammer, P.M. 1997. Räumliche, zeitliche und witterungsbedingte Variabilität eines Trespen-Halbrockenrasens (Mesobromion) im Schweizer Mittelland. Ein Beitrag zur Methodik der Dauerflächenbeobachtung. Dissertationes Botanicae 272: 1–255.
Karagiannakidou, V., Dimopoulos, P. & Papademetriou, K. 2001. Phytosociological researches on the montane and high-altitude grasslands of North Eastern Greece: Mount Pangeon. Fitosociologia 38(1): 25–54.
Kaussmann, B., Kudoke, J. & Murr, A. 1982. Ein Fiederzwenken-Steppenrasen (Brachypodietum pinnati Libb. 30) im Randowtal. Archiv der Freunde der Naturgeschichte in Mecklenburg 22: 85–89.
Kaussmann, B. & Murr, A. 1990. Das Brachypodietum pinnati Libb. 30 (Fieder-Zwenken-Steppenrasen) im Randowtal. Archiv der Freunde der Naturgeschichte in Mecklenburg 30: 28–35.
Kemény, G., Penksza, K., Nagy, Z. & Tuba, Z. 2001. Coenological data on temperate semidesert sandy grasslands in Hungary. Acta Botanica Hungarica 43: 333–348.
Kevey, B. 1989. Adatok Magyarország flórájának és vegetációjának ismeretéhez V. Botanikai Közlemények 76: 83-96.
Klika, J. & Hadač, E. 1944. Rostlinná společenstva střední Evropy. [The plant communities of Central Europe]. Příroda 36: 249–259, 281–295.
Klika, J. 1931. Studien über die xerotherme Vegetation Mitteleuropas I. Die Pollauer Berge im südlichen Mähren. Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 47: 343–398.
Klika, J. 1933. Studien über die xerotherme Vegetation Mitteleuropas II. Xerotherme Gesellschaften in Böhmen. Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 50: 707–773.
Klika, J. 1937. Xerotherme und Waldgesellschaften der Westkarpathen (Brezover Berge). Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 57: 295–342.
Klika, J. 1938. Xerotherme Pflanzengesellschaften der Kovácover Hügel in der Südslovakei. Beihefte zum Botanischen Centralblatt, Abteilung B 58: 435–465.
Klika, J. 1939. Die Gesellschaften des Festucion vallesiacae-Verbandes in Mitteleuropa. Studia Botanica Čechica 2(3): 117–157.
Knapp, H.D. 1984a. Vegetationskomplexe xerothermer Waldgrenzstandorte und anthropogener Trockenrasen im Gebiet der DDR. Wissenschaftliche Mitteilungen des Instituts für Geographie und Geoökologie (Leipzig) 14: 105–133.
Knapp, R. 1978. Trockenrasen und Therophyten-Fluren auf Kalk-, Sand-, Grus- und Schwermetall-Böden im mittleren Hessen. Bericht der Oberhessischen Gesellschaft für Natur- und Heilkunde zu Gießen, Naturwissenschaftliche Abteilung 44: 71–91.
Koch, W. 1926. Die Vegetationseinheiten der Linthebene unter Berücksichtigung der Verhältnisse in der Nordostschweiz. Jahrbuch der St.-Gallischen Naturwissenschaftlichen Gesellschaft 61: 1–146.
Kojić, M., Popović, R. & Karadžić, B. 1998. Sintaksonomski pregled vegetacije Srbije. [A syntaxonomic overview of the vegetation of Serbia]. Institut za biološka istraživanja Siniša Stanković, Beograd, SR.
Kornaś, J. 1957. Les associations végétales du Jura Cracovien – IIIème partie: Les associations psammophiles. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 26: 467–484.
Korneck, D. 1974. Xerothermvegetation in Rheinland-Pfalz und Nachbargebieten. Schriftenreihe für Vegetationskunde 7: 1–196.
Korneck, D. 1978. Klasse: Sedo-Scleranthetea Br.-Bl. 55 em. Th. Müller 61. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil II: Sand- und Trockenrasen, Heide- und Borstgras-Gesellschaften, alpine Magerrasen, Saum-Gesellschaften, Schlag- und Hochstauden-Fluren. 2. Aufl., pp. 13–85. G. Fischer Verlag, Stuttgart, DE,
Korzhenevsky, V.V. & Klyukin, A.A. 1991. Vegetation description of mud volcanoes of Crimea. Feddes Repertorium 102: 137–150.
Kovács, M. & Máthé, I. 1964. A Mátrai flórajárás (Agriense) sziklavegetációja. [The rupicolous vegetation of the Mátra Mts]. Botanikai Közlemények 51: 1–18.
Kovács, M. 1985. A Sár-hegy növénytársulásai. [The vegetation of Sárhegy Mt near Gyöngyös]. Folia Historico Naturalia Musei Matraensis Suppl. 1: 47–61.
Kozłowska, A. 1925. La variabilite de Festuca ovina L. en rapport avec la succesion des associations steppiques du plateau de la Petite Pologne. Bulletin de l'Académie Polonaise des Science et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B 3: 325–377.
Krahulec, F., Rosén, E. & van der Maarel, E. 1986. Preliminary classification and ecology of dry grassland communities on Ölands Stora Alvar (Sweden). Nordic Journal of Botany 6: 797–809.
Kratzert, G. & Dengler, J. 1999. Die Trockenrasen der „Gabower Hänge“ am Oderbruch. Verhandlungen des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg 132: 285–329.
Krausch, H.-D. 1959. Vegetationsstudien an xerothermen Trockenrasen in Brandenburg. Wissenschaftliche Zeitschrift der Pädagogischen Hochschule Potsdam, Mathematisch-naturwissenschaftliche Reihe 4: 234–235.
Krausch, H.-D. 1961. Die kontinentalen Steppenrasen (Festucetalia valesiacae) in Brandenburg. Feddes Repertorium 139: 167–227.
Krippelová, T. 1967. Vegetácia Žitného ostrova. [The vegetation of Žitný ostrov.] Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
Kun, A. 1998. Sziklagyepek és lejtősztyeppek a Középdunai Flóraválasztó környékén. I. Botanikai Közlemények (1996) 83: 25–38.
Kun, A. 1998. Sziklai növénytársulások az Érd-Tétényi-fennsíkon. Kitaibelia 3: 65–70.
Kuzemko, A. 2009. Dry grasslands on sandy soils in the forest and forest-steppe zones of the plains part of Ukraine: present state of syntaxonomy. Tuexenia 29: 369–390.
Lacoste, A. 1964. Premières observations sur les associations subalpines des Alpes Maritimes: étude phytosociologique des pelousese sèches basiphiles. Bulletin de la Société Botanique de France 111: 61–69.
Lacoste, A. 1975. La végétation de l'étage subalpin du bassin supérieur de la Tinée (Alpes Maritimes). Phytocoenologia 3: 123–346.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
Lapraz, G. 1962. Sur la présence d'Erica scoparia et de Pinus pinaster dans des associations calciphiles de l'alliance du Bromion. Revue Générale de Botanique 69: 399–406.
Lapraz, G. 1968. Pelouses à Aphyllanthes monspeliensis et pelouses des Brometalia sur rendzines et terra fusca sur le versant savoyard du massif de la grande Chartreuse. Collectanea Botanica 7: 597–619.
Lemée, G. & Carbiener, R. 1956. La végétation et les sols des volcans de la chaîne des Puys. Bulletin de la Société Botanique de France 103: 7–29.
Lemée, G. 1938. Recherches écologiques sur la végétation du Perche. II: Les pelouses xérophiles calcaires. Revue Générale de Botanique 50: 94–114, 170–174.
Less, N. 1998. A Délkeleti-Bükk lejtősztyepprétjei. Kitaibelia 3: 23–35.
Liou, T.-N. 1929. Etudes sur la géographie botanique des Causses. Archives de Botanique publiées par R. Viguier. Mémoires 3(1): 1–220.
Löbel, S. & Dengler, J. 2008 ('2007'). Dry grassland communities on southern Öland: phytosociology, ecology, and diversity. Acta Phytogeographica Suecica 88: 13–32.
Loidi-Arregui, J. 1983. Datos sobre la vegetación de Guipuzcoa (Pais Vasco). Lazaroa 4: 63–90.
Loidi-Arregui, J. 1983. Estudio de la Flora y vegetación de las Cuencas de los rios Deva y Urola en la provincia de Guipuzcoa. Thesis, Univ. Complutense, Madrid, ES.
Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
Loidi, J. & Biurrun, I. 1998. Notas nomenclaturales sobre la vegetación del norte de la Península Ibérica, VII. Lazaroa 19: 161–165.
López, G. 1978. Contribución al conocimiento fitosociológico de la Serrania de Cuenca, II. Anales Instituto A.J. Cavanilles Madrid 34: 367–702.
Losa-Quintana, E. & Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Servicio de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
Lucchese, F., Persia, G. & Pignatti, S. 1995. I prati a Bromus erectus Hudson dell'Appennino Laziale. Fitosociologia 30: 145–180.
Mahn, E.-G. 1965. Vegetationsaufbau und Standortverhältnisse der kontinental beeinflußten Xerothermrasengesellschaften Mitteldeutschlands. Abhandlungen der Sächsischen Akademie der Wissenschaften Leipzig, Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse 49: 1–138.
Maiorca, G. & Spampinato, G. 1999. La vegetazione della riserva naturale orientata “Valle del fiume Argentino” (Calabria nord-occidentale). Fitosociologia 36(2): 15–60.
Májovský, J. & Jurko, A. 1958. Xerotermné spoločenstvo s Festuca pseudodalmatica a jeho syngenetické štádiá v doline Hrona. [The xero-thermophilous plant community of Festuca pseudodalmatica and its syngenetic stages in the valley of the Hron River]. Acta Facultatis Rerum Naturalium Universitatis Comeniae, Series Botanica 2: 285–313.
Májovský, J. 1955. Asociácia Festuca pseudodalmatica-Potentilla arenaria na východnom Slovensku. [The association Festuca pseudodalmatica-Potentilla arenaria in Eastern Slovakia]. Biológia 10: 659–677.
Malcuit, G. 1929. Contribution à l'étude phytosociologique des Vosges méridionales saônoises. Les associations végétales de la vallée de la Lanterne. Archives de Botanique. Mémoires 2(6): 1–211.
Marinček, L. & Seliškar, A. 1982. Mosaikkomplex der realen Phytozönosen und ihre syndynamischen Beziehnung auf der Standort der potentiell-natürlichen Assoziation Ostryo-Fagetum. Studia Geobotanica 2: 33–40.
Martínez-Parras, J.M., Peinado, M. & Alcaraz, F. 1987. Comunidades vegetales de Sierra Nevada (España). Servicio de Publicaciones de la Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Mateo-Sanz, G. 1983. Estudio sobre la flora y vegetacion de las sierras de Mira y Talayuelas. I.C.O.N.A. Monografías 31: 1–290.
Matevski, V., Čarni, A., Kostadinovski, M., Košir, P., Šilc, U. & Zelnik, I. 2008. Flora and vegetation of the Macedonian steppe. ZRC Publishing, Ljubljana, SI.
Matevski, V., Lozanovski, R. & Kostadinovski, M. 2007. Sileno-Thymetum ciliatopubescentis ass. nova in the vegetation on highland pastures in the Republic of Macedonia. In: Filipovski, G., Lozanovski, R. & Matevski, V. (eds.), Collection of papers devoted to Academician Kiril Micevski, pp. 223–235. MANU, Skopje, MK.
Máthé, I. & Kovács, M. 1960. Vegetationsstudien im Mátragebirge. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 6: 343–382.
Máthé, I. & Kovács, M. 1962. A gyöngyösi Sárhegy vegetációja. [The vegetation of the Sárhegy near Gyöngyös]. Botanikai Közlemények 49: 309–328.
Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
Mayor, M. 1965. Estudio de la flora y vegetación de las Sierra de Pela, Ayllon y Somosierra, Cordillera central, Tramo oriental. Thesis, Universidad Complutense, Madrid, ES.
Mészáros, F. & Draskovits, R. 1967. A Linum dolomiticum Borb. cönológiai viszonyai. Botanikai Közlemenyek 54: 193–201.
Micevski, K. 1971. Stepska vegetacija vo Makedonija. [The steppe vegetation of Macedonia]. Godišen zbornik, Biologia 23: 131–150.
Micevski, K. 1971 ('1970'). Astragalo-Potentilletalia, nov vegetaciski red na brdskite pasišta vo Makedonija. [The Astragalo-Potentilletalia, a new vegetation order of dry grasslands of Macedonia]. Prilozi MANU 2: 15–23.
Micevski, K. 1978. Tipološki ispituvanija na vegetacijata na livadite i pasištata vo Maleš i Pijanec. [Typological investigation of the meadow and pasture vegetation in Maleš and Pijanec]. In: Filipovski, G. (ed.), Malesh i Piyanec I, pp. 9–41. MANU, Skopye, YU.
Micevski, K. 1994. Visokoplaninska vegetacija na planinata Bistra. [The high montane vegetation of the Bistra Mts.]. MANU, Skopje, YU.
Michalko, J., Magic, D. & Berta, J. 1987. Geobotanical Map of C.S.S.R. Part 2. Slovak Socialist Republic. Text Part. Veda, Bratislava, CS.
Michálková, D. & Šibík, J. 2006. A numerical approach to the syntaxonomy of plant communities of the class Festuco-Brometea in Slovakia. Tuexenia 26: 145–158.
Mišić, V., Jovanović-Dunjić, R., Popović, M., Borisavljević, L., Antić, M., Dinić, A., Danon, J. & Blaženčić, Ž. 1978. Biljne zajednice i staništa Stare planine. [The plant communities and habitats of Stara Planina]. Posebna izdanja Odjeljenje prirodno-matematičkih nauka 511(49): 1−389.
Molero Briones, J. & Vigo, J. 1981. Aportació al coneixement florístic i geobotànic de la serra d'Aubenç. Treballs de l'Institut Botànic de Barcelona 6: 1–82.
Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
Molnár, Z. & Borhidi, A. 2002. Continental alkali vegetation in Hungary: landscape history, vegetation dynamics, syntaxonomy and conservation. Phytosociologia 18: 1–21.
Montserrat, G. 1987. Flora y vegetación del macizo de Cotiella y sierra de Chía, Pirineo aragonés). Thesis, Universitat de Barcelona, Barcelona, ES.
Montserrat, J.M. 1986. Flora y vegetación de la Sierra de Guara (Prepirineo aragonés). Colección Naturaleza en Aragón nº 1.Diputación General de Aragón, Zaragoza, ES.
Montserrat, P. 1961 ('1960'). El Mesobromion prepirenaico. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 18: 295–304.
Mucina, L., Dengler, J., Bergmeier, E., Čarni, A. Dimopoulos, P., Jahn, R. & Matevski, V. 2009. New and validated high-rank syntaxa from Europe. Lazaroa 30: 269–278.
Mucina, L. & Kolbek, J. 1993. Festuco-Brometea. In: Mucina, L., Grabherr, G. & Ellmauer, T. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil I, pp. 420–492. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Müller, T. 1966. Die Wald-, Gebüsch-, Saum-, Trocken- und Halbtrockenrasengesellschaften des Spitzbergs. Die Natur- und Landschaftsgebiete Baden-Württembergs 34: 278–473.
Navarro, C. 1982. Contribución al estudio de la flora y vegetación del Duranguesado y la Busturia (Vizcaya). Thesis, Facultad de Farmacia, Universidad Complutense de Madrid, Madrid, ES.
Navarro, F. & Valle, C. 1984. Vegetación herbácea del centro-occidente zamorano. Studia Botanica 3: 63–177.
Navarro, F. 1974. La vegetación de la Sierra del Aramo y sus estribaciones (Asturias). Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15: 111–243.
Németh, F. 1978. The vascular flora and vegetation on the Szabadszállás-Fülöpszállás territory of the Kiskunság National Park. Studia Botanica Hungarica 13: 79–105.
Ninot, J.M. 1996. Estudio fitocenológico del macizo del Turbón (Prepirineo central), II: pastos. Lucas Mallada 8: 121–182.
Nowak, B. 1987. Untersuchungen zur Vegetation Ostliguriens (Italien). Dissertationes Botanicae 111: 1–259.
Oberdorfer, E. (ed.) 1993. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil II. Sand- und Trockenrasen, Heide- und Borstgras-Gesellschaften, alpine Magerrasen, Saum-Gesellschaften, Schlag- und Hochstauden-Fluren. 3. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Oberdorfer, E. & Korneck, D. 1978. Klasse: Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. 43. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil II: Sand- und Trockenrasen, Heide- und Borstgras-Gesellschaften, alpine Magerrasen, Saum-Gesellschaften, Schlag- und Hochstauden-Fluren. 2. Aufl., pp. 86–180. G. Fischer Verlag, Jena, DE
Oberdorfer, E. 1957. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
Passarge, H. 1979. Die Xerothermrasen im Seelower Odergebiet. Gleditschia 7: 225–250.
Pavlović, Z. 1951. Vegetacija planine Zlatibora. [The vegetation of Zlatibor planina]. Srpska akademija nauka, Institut za ekologiju i biogeografiju, Zbornik radova 11/2: 115-182.
Pedashenko, H., Apostolova, I., Boch, S., Ganeva, A., Janišová, M., Sopotlieva, D., Todorova, S., Ünal, A., Vassilev, K., Velev, N. & Dengler, J. 2013. Dry grasslands of NW Bulgarian mountains: first insights into diversity, ecology and syntaxonomy. Tuexenia 33: 309–346.
Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
Penksza,, K. 1998. A Sedo acris-Festucetum valesiacae ass. nov. a Rakacai-völgymedencében és a Cserehátban. In: Csontos, P. (ed.), Sziklagyepek szünbotanikai kutatása, pp. 77–88. Scientia Kiadó, Budapest, HU.
Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Memoria Doctoral. Universidad de Granada, Granada, ES.
Petkovšek, V. 1977. Travna združba Bromo-Brachypodietum pinnati assoc. nova v Sloveniji. [The grassland association Bromo-Brachypodietum pinnati assoc. nova in Slovenia]. Razprave IV. razreda SAZU 20(3): 197–214.
Petkovšek, V. 1978. Travniška združba Bromo-Danthonietum calycinae Šugar 1972 in njena razširjenost v Sloveniji. [The grassland community Bromo-Danthonietum calycinae Šugar 1972 and its distribution in Slovenia]. Mitteilungen der Ostalpin-Dinarischen Gesellschaft für Vegetationskunde 14: 271–277.
Petriccione, B. 1993. Flora e vegetazione del Massiccio del Monte Velino (Appennino Centrale). Ministero delle Risorse Agricole, Alimentari e Forestali, Roma, IT.
Philippi, G. 1971. Sandfluren, Steppenrasen und Saumgesellschaften der Schwetzinger Hardt. Veröffentlichunen der Landesstelle Naturschutz Landschaftspflege Baden-Württemberg 39: 67–130.
Pignatti, E. & Pignatti, S. 2014. Plant life of the Dolomites. Vegetation structure and ecology. Springer, Heidelberg, DE.
Pignatti, S. & Giaccone, G. 1967. La vegetazione del Golfo di Trieste. Nova Thalassia 3(2): 1–28.
Pócs, T. 1954. A rákoskeresztúri »Akadémiai erdő« vegetációja. [The vegetation of the 'Academia Forest' in Rákoskeresztúr]. Botanikai Közlemények 45: 283–295.
Poldini, L. 1980. Übersicht über die Vegetation des Karstes von Triest und Görz (NO-Italien). Studia Geobotanica 1: 79–130.
Poldini, L. 1989. Le vegetazione del Carso isontino e Triestino. Edizioni Lint, Trieste, IT.
Poldini, L. 1995. La classe Festuco-Brometea nell’Italia nordorientale. Fitosociologia 30: 47–50.
Quézel, P. & Granel de Solignac, L. 1952. Etude phytosociologique des "Rochers de la Tude", (près du Vigan, Gard). Bulletin de la Société Botanique de France, Mémoires 33: 64–74.
Rameau, J.-C. 1971. Etude phytosociologique des pelouses de l'Oxfordien Haut-Marnais. Annales Scientifiques de l'Université de Besançon, 3ème Série Botanique 10: 139–163.
Ranđelović, N., Rexhepi, F. & Jovanović, V. 1979. Biljne zajednice severoistočnog Kosova. [The plant communities of northeastern Kosovo]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 957–995. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Ranđelović, N. & Ružić, M. 1983. Pašnjačka serpentinska vegetacija jugoistočne Srbije (asociacija Festuco-Plantaginetum serpentini Ranđ. et Ružić 1982). [The serpentine pasture vegetation of the southeastern Serbia (association Festuco-Plantaginetum serpentini Ranđ. et Ružić 1982)]. Glasnik Prirodnjačkog muzeja, Serija B 38: 55–61.
Ranđelović, N. & Stamenković, V. 1991. Dve biljne zajednice brdskih pašnjaka na granitima Rujan planine u južnoj Srbiji. [Two plant associations of dry grasslands on granites on the mountain Rujan in the southern Serbia]. Glasnik Prirodnjačkog muzeja, Serija B 46: 23–27.
Ranđelović, N. 1977. Vegetacija brdskih pašnjaka Seličevice. [The vegetation of dry grasslands of Seličevica]. Biotehnika 5: 77–92.
Ranđelović, N. 1979. Brdske livade jugoistočne Srbije. [The montane meadows of southeastern Serbia]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 939–955. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Ranđelović, V.N. & Zlatković, B.K. 2010. Flora i vegetacija Vlasinske visoravni. [The flora and vegetation of Vlasina plateau]. Prirodno-matematički fakultet, Niš, SR.
Redžić, S., Lakušić, R., Muratspahić, D., Bjelčić Ž. & Omerović, S. 1984. Struktura i dinamika fitocenoza u ekosistemima Cincara i Vitoroga. [Structure and dynamics of ecosystems of Cincar and Vitorog]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 37: 123–177.
Redžić, S. 2007. Syntaxonomic diversity as an indicator of ecological diversity – case study Vranica Mts. in the Central Bosnia. Biológia (Bratislava) 62: 173–184.
Redžić, S. 2007. The syntaxonomy of the vegetation of the continental Dinaric Alps. In: Filipovski, G., Lozanovski, R. & Matevski, V. (eds.), Collection of papers devoted to Academician Kiril Micevski, pp. 249–2280. MANU, Skopje.
Rexhepi, F. 1979. Ecological conditions and the development of community Echinario-Convolvuletum altheoides ass. new for the territory of SAP Kosovo. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 1031–1036. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Rexhepi, F. 1994. Vegjetacioni i Kosovës 1. [The vegetation of Kosovo 1]. Universiteti i Prishtinës, Fakulteti i shkencave të natyrës, Prishtinës, Prishtinë, YU.
Rexhepi, F. 2007. The vegetation of Kosova. University of Prishtina, Prishtinë, SR.
Ritter-Studnička, H. 1954. Flora i vegetacija livada kraških polja Bosne i Hercegovine. [The flora and vegetation of meadows in karst fields of Bosnia and Herzegovina]. Godišnjak Biološkog Instituta Univerziteta Sarajevo 7: 25–109.
Ritter-Studnička, H. 1970. Die Vegetation der Serpentinvorkommen in Bosnien. Vegetatio 21: 75–156.
Rivas Goday, S. & Borja Carbonell, J. 1961. Estudio de Vegetación y Flórula, del Macizo de Gúdar y Jabalambre. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 19: 3–550.
Rivas Goday, S. & Mayor, M. 1966. Aspectos de la vegetación y flora orófilas del Reino de Granada. Anales de la Real Academia de Farmacia 31: 345–400.
Rivas-Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1963. Estudio y clasificación de los pastizales espanoles. Ministerio de Agricultura, Madrid, ES.
Rivas Goday, S. 1964. Vegetación y flórula de la cuenca extremeña del Guadiana. Diputación Provincial de Badajoz. Madrid, ES.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Costa, M. & Loidi, J. 1992. La vegetación de las islas de Ibiza y Formentera (Islas Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 99–236.
Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1998. Datos sobre la vegetación y el bioclima del Valle de Arán. Acta Botanica Barcinonensia 45: 473–499.
Rivas-Martínez, S., Díaz-González, T.E., Fernandez-Prieto, J.A., Loidi-Arregui, J. & Penas-Marinas, A. 1984. La vegetación de la alta Montaña cantabrica: Los Picos de Europa. Ediciones Leonesas, León, ES.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
Rivas-Martínez, S. & Géhu, J.-M. 1978. Observations syntaxonomiques sur quelques végétations du Valais suisse. Documents Phytosociologiques N.S. 3: 371–423.
Rivas-Martínez, S. 1973. Ensayo sintaxonómico de la vegetación cormofítica de la Península Ibérica, Baleares y Canarias hasta el rango de subalianza. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal de Madrid 6: 31–43.
Romo, A.M. 1989. Flora i vegetació del Montsec (Pre-pirineus catalans). Arxíus de la Secció de Cíéncies. Institut d'Estudis Catalans 90: 1–534.
Roselló, R. 1994. Catálogo florístico y vegetación de la comarca natural del Alto Mijares, Castellón). Publicación de la Diputación de Castelló, Castellón, ES.
Royer, J.-M. & Bidault, M. 1966. Etude phytosociologique des pelouses xérophiles calcaires de Saône-et-Loire. Bulletin Scientifique de Bourgogne 24: 139–180.
Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
Royer, J.-M. 1971. Observations phytosociologiques sur quelques groupements xérophiles du plateau de Langres et de la montagne Chatillonnaise. Bulletin Scientifique de Bourgogne 28: 3–29.
Royer, J.-M. 1972. Essai de synthese sur les groupements végétaux de pelouses, eboulis et rochers de Bourgogne et Chapagne méridionale. Annales Scientifiques de l'Université de Besancon, 3e série Botanique 13: 157–315.
Royer, J.-M. 1973. Essai de synthèse sur les groupements végétaux de pelouses, éboulis et rochers de Bourgogne et Champagne méridionale. Annales Scientifiques de l'Université de Besancon, 3ème série Botanique 13: 157–316.
Royer, J.-M. 1975. Observations phytosociologiques sur les groupements xérothermiques de l'Avallonais granitique (Morvan). Annales Scientifiques de l'Université de Besancon, 3ème série Botanique 16: 63–76.
Royer, J.-M. 1982. Contribution à l'étude phytosociologique des pelouses du Périgord et des régions voisines. Documents Phytosociologiques N.S. 6: 203–220.
Royer, J.M. 1985. Liens entre chorologie et différenciation de quelques associations du Mesobromion erecti d'Europe occidentale et centrale. Vegetatio 59: 85–96.
Royer, J.-M. 1987. Les pelouses des Festuco-Brometea. D'un exemple regional à une vision eurosibérienne. Etude phytosociologique et phytogéographique. Thesis, Université de Franche-Comté, Besançon, FR
Royer, J.-M. 1991. Synthèse eurosibérienne, phytosociologique et phytogéographique de la classe des Festuco-Brometea. Dissertationes Botanicae 178: 1–296.
Rūsiņa, S. 2007. Diversity and contact communities of mesophytic and xerophytic grasslands in Latvia. Latvijas Veģetācia 12: 1–366.
Ružić, M. 1978. Sedo-Potentilletum Ružić, 1976 ass. nov., iz sveze Scabioso-Trifolion dalmatici H-ić et Ranđ. 1973. [The Sedo-Potentilletum Ružić, 1976 ass. nov., of the alliance Scabioso-Trifolion dalmatici H-ić et Ranđ. 1973]. Glasnik Prirodnjačkog muzeja 33: 153–156.
Ružička, M. 1960. Prehľad rastlinnych spoločenstiev na Záhorskej nížine. [An overview of the plant communities of Záhorská nížina]. Biológia (Bratislava) 15: 653–663.
Sanda, V., Popescu, A. & Dolţu, M.I. 1977. Vegetatia masivului Piatra Craiului. [The vegetation of the massif of Piatra Craiului]. Muzeul Brukenthal Studii şi Comunicări, Ştiintele Naturii 21: 115–212.
Sauberer, A. 1942. Die Vegetationsverhältnisse der unteren Lobau. Niederdonau, Natur und Kultur 17: 1–55.
Scoppola, A. & Pelosi, M. 1995. I pascoli della Riserva Naturale di Monte Rufeno (Viterbo, Italia centrale). Fitosociologia 30: 123–144.
Shelyag-Sosonko, Yu.R., Sipaylova, L.M., Solomakha, V.A. & Mirkin, B.M. 1987. Meadow Vegetation of the Desna Flood Plain, (Ucraine, USSR). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 22: 113–169.
Schaminée, J.H.J. & Hennekens, S.M. 1982. Het beheer van krijthellinggraslanden in Zuid-Limburg. Natuurhistorisch Maandblad 71: 114–121.
Schaminée, J.H.J. & Willems, J.H. 1996. Festuco-Brometea. In: Schaminée, J.H.J., Stortelder, A.H.F. & Weeda, E.J. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 3. Plantengemeenschappen van graslanden, zomen en droge heiden, pp. 145–162. Opulus Press, Uppsala, SE.
Schreiber, H.J. 1998. Waldgrenznahe Buchenwälder und Grasländer des Falakron und Pangäon in Nordostgriechenland – Syntaxonomie, Struktur und Dynamik. Arbeiten aus dem Institut für Landschaftsökologie, Westfalische Wilhelms-Universitat Münster 4: 1–171.
Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
Schubert, R., Jäger, E.J. & Mahn, E.-G. 1981. Vergleichende geobotanische Untersuchungen in der Baschkirischen ASSR. 2. Teil: Xerotherme Gebüsche, Xerothermrasen, Ackerunkrautgesellschaften. Wissenschaftliche Zeitschrift Universität Halle, Mathematisch-naturwissenschaftliche Reihe 30: 89–113.
Schubert, R. 1974. Übersicht über die Pflanzengesellschaften des südlichen Teiles der DDR. VIII. Basiphile Trocken- und Halbtrockenrasen. Hercynia N.F. 11: 22–46.
Schwarz, J.-H. 2001. Die Trockenrasengesellschaften des mittleren Randowtales – Vorpommern. MV-Verlag, Greifswald, DE.
Sillinger, P. 1931. Vegetace Tematínských kopců na západním Slovensku. [The vegetation of Tematínske kopce in Western Slovakia]. Rozpravy Československé akademie věd a umění 2. Třídy 40(13): 1–46.
Simon, T. 1964. Entdeckung und Zönologie der Festuca dalmatica (Hack.) Richt. in Ungarn und ihr statistischer Vergleich mit ssp. pseudodalmatica (Kraj.) Soó. Annales Universitatis Scientarium Budapestinensis de Rolando Eötvös Nominatae, Sectio Biologia 7: 143–156.
Simon, T. 1977. Vegetationsuntersuchungen im Zempléner Gebirge. Akadémiai Kiadó, Budapest, HU.
Slavnić, Ž. 1948. Slatinska vegetacija Vojvodine. [The salt marsh vegetation of Vojvodina]. Arhiv za poljoprivredne nauke 3(4): 77–155.
Smettan, H.W. 1981. Die Pflanzengesellschaften des Kaisergebirges/Tirol. Verein zum Schutze der Bergwelt, München, DE.
Soó, R. 1929. Die Vegetation und die Entstehung der ungarischen Puszta. Journal of Ecology 17: 329–350.
Soó, R. 1931. A magyar puszta fejlődéstörténetének problémája. [The vegetation and development of the Hungarian Puszta]. Földrajzi Közlemények 59: 1–17.
Soó, R. 1933. Összehasonlító növényszociológiai tanulmányok I. Botanikai Közlemények 30: 59–68.
Soó, R. 1936. Die Vegetation der Alkalisteppe Hortobág. Ökologie und Soziologie der Pflanzengesellschaften. Feddes Repertorium 39: 352–364.
Soó, R. 1939. Homokpusztai és sziki növényszövetkezetek a Nyírségen. Botanikai Közlemények 36: 90–108.
Soó, R. 1947. Conspectus des groupements végétaux dans les Bassins Carpathiques. I. Les associations halophiles. Debrecen, HU.
Soó von Bere, R. 1940. Vergangenheit und Gegenwart der pannonischen Flora und Vegetation. Nova Acta Leopoldina N.F. 9(56): 1–49.
Sopotlieva, D. 2009. Poo bulbosae-Achilleetum pseudopectinatae: a new plant association. Phytologia Balcanica 15: 235–244.
Spranger, E. & Turk, W. 1993. Die Halbtrockenrasen (Mesobromion erecti Br.-Bl. et Moor 1938) der Muschelkalkstandorte NW-Oberfrankens im Rahmen ihrer Kontakt- und Folgegesellschaften. Tuexenia 13: 203–245.
Stjepanović-Veseličić, L. 1953. Vegetacija Deliblatske peščare. Srpska akademija nauka, Beograd, YU.
Stjepanović-Veseličić, L. 1979. Vegetacija Deliblatske peščare. Društvo ekologa Vojvodine, Novi Sad, YU.
Stojanović, S. 1979. Steppe association of Titel hill. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 1103–1119. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Stott, P.A. 1971. A Mesobrometum referable to the subassociation Mesobrometum Seslerio-Polygaletosum described for the Somme valley. Vegetatio 23: 61–70.
Szujkó-Lacza, J. 1961. Die Trockenrasen und der Andesit-Kahlwald im Börzsöny-Gebirge. Annales Historico-Naturales Musei Nationalis Hungarici 53: 225–240.
Šilc, U., Čarni, A., Vrbničanin, S., Božić, D. & Dajić Stevanović, Z. 2012. Alien plant species and factors of invasiveness of anthropogenic vegetation in the Northwestern Balkans—a phytosociological approach. Central European Journal of Biology 7: 720–730.
Škodová, I., Devánová, K. & Senko, D. 2011. Subxerophilous and mesophilous grasslands of the Biele Karpaty Mts. (White Carpathian Mts.) in Slovakia. Tuexenia 31: 235–269.
Škornik, S. 2003. Suha travišča reda Brometalia erecti Koch 1926 na Goričkem (SV Slovenia). [The dry grasslands of the order Brometalia erecti Koch 1926 in Goričko (NE Slovenia)]. Hacquetia 2/1: 71–90.
Šugar, I. 1972. Biljni svijet Samoborskog gorja. [The plant life of Samoborsko gorje]. Thesis, Prirodoslovno-matematički fakultet, Sveučilište u Zagrebu, Zagreb, YU.
Tatić, B. 1969. Flora i vegetacija Studene planine kod Kraljeva. [The flora and vegetation of the Studena planina near Kraljevo]. Glasnik Botaničkog zavoda i bašte Univerziteta u Beogradu 4: 27–72.
Terzi, M., Di Pietro, R. & D’Amico, F.S. 2010. Analisi delle specie indicatrici applicata alle comunità a Stipa austroitalica Martinovsky e relative problematiche sin tassonomiche. Fitosociologia 47(1): 3–28.
Terzi, M. 2011. Nomenclatural revision for the order Scorzonero-Chrysopogonetalia. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 46: 411–444.
Terzi, M. 2015. Numerical analysis of the order Scorzoneretalia villosae. Phytocoenologia 34: 11–32.
Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
Theurillat, J.-P., Aeschimann, D., Küpfer, P. & Spichiger, R. 1995. The higher vegetation units of the Alps. Colloques Phytosociologiques 23: 189–239.
Theurillat, J.-P. & Béguin, C. 1985. Les groupements végétaux du canton de Neuchâtel (Jura, Suisse). Saussurea 16: 67–93.
Toman, M. 1977. Subxerophile Rasengesellschaften im Becken Vlašimské kotliny. Preslia 49: 223–235.
Tomaselli, M. 1997. La vegetazione soprasilvatica dell’Appennino Tosco-Emiliano. In: Tomaselli M. (ed.), Guida alla vegetazione dell’Emilia Romagna. Collana Annali Facoltà di Scienze Matematiche, Fisiche e Naturali Università di Parma, pp. 81–112. Grafiche Step, Parma, IT.
Tomić-Stanković, K. 1970. Vegetacija Lovćena u Crnoj Gori. [The vegetation of Lovćen in Montenegro]. Zajednica naučnih ustanova Kosova u Prištini 17: 17–76.
Török, K., Horánszky, A. & Kósa, G. 1994. Long term changes of species composition in an andesite grassland community of the Visegrád Mts., Hungary. Abstracta Botanica 18: 13–27.
Trinajstić, I. & Šugar, I. 1972. Prilog poznavanju vegetacije suhih travnjaka na planini Dinari u Hrvatskoj. [A contribution to the knowledge of dry grassland vegetation on Mount Dinara in Croatia]. Acta Botanica Croatica 31: 165–171.
Trinajstić, I. 2000. Phytosociological analysis of pasture community of ass. Festucetum illyricae-valesiacae (Ht. 1962) Trinajstić, comb. nov. et nom. corr. Agronomski glasnik 62: 247–258.
Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
Tüxen, R. 1937. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft Niedersachsen 3: 1–170.
Tzonev, R., Roussakova, V. & Dimitrov, M. 2006. The western-pontic steppe vegetation in Bulgaria. Hacquetia 5: 5–23.
Ubaldi, D. 1988. Nuove associazioni vegetali del Montefeltro e dell’alta Valle del Foglio. Proposte e Ricerche 20: 38–47.
Ubaldi, D. 1997. Geobotanica e fitosociologia. Clueb, Bologna, IT.
Ubaldi, D. 2008. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia. Arachne, Roma.
Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
Valachovič, M. & Mucina, L. 2004. Variabilita kostravových porastov na vápencových skalách Muránskej planiny. [The variability of fescue-dominated vegetation on limestone rocks of Muránska planina]. Reussia 1: 75–86.
Vanden Berghen, C. 1963. Etude sur la végétation des grands causses du Massif Central de la France. Mémoires de la Société Royale de Botanique de Belgique 1: 1–285.
Varga-Sipos, J. & Varga, Z. 1997. Phytocoenology of semi-dry grasslands in the Aggtelek Karst Area (N Hungary). In: Tóth, E. & Horváth, R. (eds.), International Conference on Research, Conservation, Management. Conference Proceedings, pp. 59–78. Aggtelek National Park, Aggtelek, HU.
Varga, Z. 1984. A Hortobágyi Nemzeti Park sziki gyepjeinek fitocönológiai viszonyai és szukcessziós kapcsolatai. (Phytosociology and successional relations of saline grasslands in the Hortobágy National Park.) Botanikai Közlemenyek 71: 63–78.
Vassilev, K., Apostolova, I. & Pedashenko, H. 2012. Festuco-Brometea in the western Bulgaria with emphasis on Cirsio-Brachypodion pinnati. Hacquetia 11: 227–248.
Venanzoni, R. & Gigante, D. 1999. I pascoli sommitali di Monte Tezio (Perugia, Italia). Fitosociologia 36(1): 157–174.
Vigo, J. 1968. Notas sobre la vegetación del valle de Ribes. Collectanea Botanica 7: 1171–1185.
Vigo, J. 1979. Notes fitocenològiques, III. Els prats calcícoles montans a la Vall de Ribes i zones properes. Collectanea Botanica 11: 329–386.
Vigo, J. 1982. Els pastures acidòfiles muntanes (Chamaespartio-Agrostidenion, nova subaliança) de les comarques humides de Catalunya. Acta Geologica Hispanica 14: 534–538.
Vigo, J. 1996. El poblament vegetal de la Vall de Ribes: 19-442. Les comunitats vegetals i el paisatge. Mapa de vegetació 1: 50.000. Institut Cartogràfic de Catalunya, Barcelona, ES.
Vicherek, J. 1962. Typy fytocenos aluviální nivy dolního Podyjí se zvlaštním zaměřením na společenstva luční. [Types of phytocoenoses of lower Dyje river alluvium with special focus on meadow communities]. Folia Facultatis Scientiarum Naturalium Universitatis Purkynianae Brunensis 3 Biologia 5: 1–113.
Vives, J. 1964. Vegetación de la alta Cuenca de Cardener. Estudo florístico y fitocenológico Comarcal. Acta Geobotanica Barcinonensia 1: 1–218.
Vojtkó, A. 1998. A Bükk-hegység sziklagyepjeinek és sztyepprétjeinek jellemzése. In: Csontos, P. (ed.), Sziklagyepek szünbotanikai kutatása, pp. 133–155. Scientia Kiadó, Budapest, HU.
Volk, O.H. 1937. Über einige Trockenrasengesellschaften des Würzburger Wellenkalkgebietes. Beihefte zum botanischen Zentralblatt, Abteilung B 57: 177–598.
von Rochow, M. 1951. Die Pflanzengesellschaften des Kaiserstuhls. G. Fischer Verlag, Stuttgart, DE.
Wagner, H. 1941. Die Trockenrasengesellschaften am Alpenostrand. Denkschriften der Akademie der Wissenschaften Wien, Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse 104: 1–81.
Walentowski, H., Raab, B. & Zahlheimer, W.A. 1991. Vorläufige Rote Liste der in Bayern nachgewiesenen oder zu erwartenden Pflanzengesellschaften – 3. Außeralpine Felsvegetation, Trockenrasen, Borstgrasrasen und Heidekraut-Gestrüppe, wärmebedürftige Saumgesellschaften. Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft Beiheft 62: 1–63.
Wattez, J.R. 1975. La végétation pionnière des pannes de dune situées entre Berck et Merlimont, Pas de Calais. Colloques Phytosociologiques 1: 117–131.
Wattez, J.R. 1982. Comportement phytosociologique et écologique du panicaut champêtre (Eryngium campestre) dans le nord de la France. Documents Phytosociologiques N.S. 7: 223–266.
Wendelberger, G. 1953. Die Trockenrasen im Naturschutzgebiet auf der Perchtoldsdorfer Heide bei Wien. Angewandte Pflanzensoziologie (Wien) 9: 1–51.
Wendelberger, G. 1954. Steppen, Trockenrasen und Wälder des pannonischen Raumes. Angewandte Pflanzensoziologie (Wien) 10: 573–634.
Wendelberger, G. 1959. Die Waldsteppen des pannonischen Raumes. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 35: 77–113.
Westhus, W., Heinrich, W., Klotz, S., Korsch, H., Marstaller, R., Pfützenreuter, S. & Samietz, R. 1993. Die Pflanzengesellschaften Thüringens − Gefährdung und Schutz. Thüringer Landesanstalt für Umwelt, Jena, DE.
White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
Willems, J.H., Van Delft, J.M.E. & De Rijke, M.J. 1981. Observations on North-West European limestone grassland communities. IV. Phytosociological notes on chalk grasslands in Denmark. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 16: 391–406.
Willems, J.H. 1982. Phytosociological and geographical survey of Mesobromion communities in Western Europe. Vegetatio 48: 227–240.
Willner, W., Sauberer, N., Staudinger, M., Grass, V., Kraus, R., Moser, D., Rötzer, H. & Wrbka, T. 2013. Syntaxonomic revision of the Pannonian grasslands of Austria – Part II: Vienna Woods (Wienerwald). Syntaxonomische Revision der pannonischen Rasengesellschaften in Österreich – Teil II: Wienerwald. Tuexenia 33: 421–458.
Willner, W. 2011. Unambiguous assignment of relevés to vegetation units: the example of the Festuco-Brometea and Trifolio-Geranietea sanguinei. Tuexenia 31: 271–282.
Wollert, H. 1967. Die Pflanzengesellschaften der Oser Mittelmecklenburgs unter besonderer Berücksichtigung der Trockenrasengesellschaften. Wissenschaftliche Zeitschrift der Universität Rostock, Mathematisch-naturwissenschaftliche Reihe 16: 43–95.
Wollert, H. 1980. Zur Verbreitung von Trockenrasenarten an den Hängen des Ostufers des Kummerower Sees. Botanischer Rundbrief für den Bezirk Neubrandenburg 11: 41–45.
Zoller, H. 1954. Die Typen der Bromus erectus-Wiesen des Schweizer Juras. Beiträge zur Geobotanischen Landesaufnahme der Schweiz 33: 3–309.
Zólyomi, B. (ed.) 1967. Guide der Exkursionen des Internationalen Geobotanischen Symposiums. pp. 61–62. Eger, HU.
Zólyomi, B. & Fekete, G. 1994. The Pannonian loess steppe: differentiation in space and time. Abstracta Botanica 18: 29–41.
Zólyomi, B. 1936. A pannóniai flóratartomány és az északnyugatnak határos területek szikla-növényzetének áttekintése. (Survey of rock cliff vegetation of the Pannonian province and the region bordering to the northwest.) Annales Historico-Naturales Musei Nationalis Hungarici, Pars Botanica 30: 136–174.
Zólyomi, B. 1939. Felsenvegetationsstudien in Siebenbürgen und im Banat. Annales historico-naturales Musei Nationalis Hungarici Pars Botanica 33: 63–135.
Zólyomi, B. 1966. A pannóniai flóratartomány és a környező területek sziklagyepjeinek új osztalyozása. [A new classification of rocky grasslands in and around the Pannonian flora region]. Botanikai Közlemények 53: 49–54.
Zólyomi, B. 1966. Neue Klassifikation der Felsen-Vegetation im pannonischen Raum und der angrenzenden Gebiete. Botanikai Közlémnyek 53: 49–54.
Zupančič, M. & Žagar, V. 2002. Verbuschung (Verwaldung) der Wiesenflachen im Bereiche des slowenischen Karstes. Razprave IV. razreda SAZU 43(2): 277–294.
Абдулоєва, О.С. 2002. До синтаксономії ксерофітної трав'янистої рослинності Західного Лісостепу (Придністровське Поділля, Товтровий кряж, Кременецькі гори). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(18): 124–144.
Абдулоєва, О.С. & Дідух, Я.П. 1999. Лучно-степова рослинність еродованих схилів Придністров'я (національний природний парк "Подільські Товтри") в аспекті її охорони. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 10–36.
Аверинова, Е.А. 2005. Кальцефитные степные сообщества бассейна реки Сейм (в пределах Курской области). [Calciphyte steppe communities of the Seim River Basin (within the limits of the Kursk region)]. Растительность России 7: 39–49.
Аверинова, Е.А. 2010. Травяная растительность бассейна реки Сейм (в пределах Курской области). [Grassland vegetation of the Seim River Basin (within the limits of the Kursk region]. Брянск, SU.
Баянов, А.В. & Ямалов, С.М. 2011. Луговые степи в условиях северной лесостепи на Южном Урале. [The meadow steppe of the northern forest-steppe region of the Southern Urals]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 13, 5(2): 60–63.
Вакаренко, Л.П. 1997. Степові і томілярні угруповання Передгірного Криму. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(6): 101–109.
Голуб, В.Б., Саксонов, С.В. & Ужамецкая, Е.А. 1995. Характеристика каменистых степей Жигулевских гор (по материалам исследований Л.М. Черепнина). [Characteristics of stony steppes the Zhiguli Mountains (based on research of L.M. Tcherepnin)]. Бюллетень Самарская Лука 6: 73–96.
Голуб, В.Б. & Ужамецкая, Е.А. 1992. Новые союзы луговой и степной растительности долин рек южной части Самарской области. [New alliances the meadow and steppe vegetation of river valleys south part of Samara Region]. Биологические науки 11–12: 34–39.
Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
Гончаренко, І.В. 2000. Ценотичне різноманіття трав'янистого типу рослинності Сумського геоботанічного округу. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 117–131.
Гончаренко, І.В. 2003. Аналіз рослинного покриву північно-східного Лісостепу України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(19): 1–203.
Демина, О.Н. 2014. Иссоп узколистный (Hyssopus angustifolius Bieb.) на Донецком кряже. Живые и биокосные системы 6. URL: http://www.jbks.ru/archive/issue-6/article-12.
Демина, О.Н. 2015. Классификация растительности степей бассейна Дона: монография. [Classification of steppe vegetation of the Don Basin: A monograph.] Южного федерального университета, Ростов-на-Дону, RU.
Демина, О.Н., Рогаль, Л.Л. & Дмитриев, П.А. 2012. Синтаксономия степной растительности Государственного природного биосферного заповедника «Ростовский». Труды Государственного природного биосферного заповедника «Ростовский» 5: 44−79.
Дидух, Я.П. 1983. Опыт классификации ксерофильной полукустарничковой и травянистой растительности Горного Крыма. Ботанический журнал 68: 1456−1466.
Дідух, Я.П. 1989. Флористична класифікація угруповань "гісопової флори". Український ботанічний журнал 46: 16−21.
Дідух, Я.П. & Вакаренко, Л.П. 1984. Порівняльний аналіз синтаксонів флористичної класифікації степів і томілярів Гірського Криму. Український ботанічний журнал 41: 11−20.
Дідух, Я.П. & Коротченко, І.А. 1996. Степова рослинність південної частини Лівобережного Лісостепу України. І. Класи Festucetea vaginatae та Helianthemo-Thymetea. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 56−63.
Дідух, Я.П. & Коротченко, І.А. 2000. Класифікація степової рослинності Покуття. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(16): 3−15.
Дідух, Я.П. & Коротченко, І.А. 2003. Ксеротермна рослинність Північно-Західного Поділля. Вісник Львівського університету, Серія біологічна 34: 82−91.
Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2007. Синтаксономія рослинності і островів Азово-Сиваського національного природного парку. Класи Festuco-Brometea, Agropyretea repentis, Chenopodietea, Artemisietea vulgaris. Чорноморський ботанічний журнал 3: 30−55.
Контар, І.С. 2000. Синтаксономія рослинності відслонень кристалічних порід Лісостепу України. ІІ. Класи Festuco-Brometea та Sedo-Scleranthetea. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 16−28.
Корженевский, В.В., Багрикова, Н.А., Рыфф, Л.Э. & Левон, А.Р. 2003. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации). Бюллетень Главного Ботанического Сада 186: 32−63.
Коротченко, І.А. & Дідух, Я.П. 1997. Степова рослинність південної частини Лівобережного Лісостепу України. ІІ. Клас Festuco-Brometea. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(6): 20−39.
Коротченко, І.А., Мала, Ю.І. & Фіцайло, Т.В. 2009. Синтаксономія степової рослинності крайнього півдня Правобережного Лісостепу України. Наукові записки НаУКМА, Біологія та екологія 93: 54−69.
Коротченко, І.А. & Фіцайло, Т.В. 2003. Степова рослинність Київського плато. Наукові записки НаУКМА, Біологія та екологія 21: 20−35.
Костильов, О.В., Мовчан, Я.І., Осичнюк, В.В. & Соломаха, В.А. 1984. Основні асоціації степової рослинності заповідника "Хомутовський степ". Український ботанічний журнал 41: 12−17.
Костылев, А.В., Мовчан, Я.И., Осычнюк, В.В. & Соломаха, В.А. 1986. Класс Festuco-Brometea. Сообщества союза Astragalo-Stipion в Хомутовской степи. B: Миркин, Б.М. (ред.), Классификация растительности СССР (с использованием флористических критериев), сс. 93−101. Издательство Московского университета, Москва, SU.
Куземко, А.А. 2011. Степова та лучна рослинність долини річки Гірський Тікич. Вісник Донецького національного університету. Серія А Природничі науки 1: 141−150.
Куковиця, Г.С., Дідух, Я.П., Шеляг-Сосонко, Ю.Р. & Абдулоєва, О.С. 1998. Синтаксономія лучних степів пам'яток природи республіканського значення гг. Касова та Чортова. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 42−61.
Куковиця, Г.С., Мовчан, Я.І., Соломаха, В.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1992. Новий синтаксон Poetum versicoloris степів Західного Поділля. Український ботанічний журнал 49: 27−30.
Куковиця, Г.С., Мовчан, Я.І., Соломаха, В.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1994. Синтаксономія лучних степів Західного Поділля (Україна). Український ботанічний журнал 51: 35−48.
Лысенко, Т.М. & Митрошенкова, А.Е. 2011. Разнообразие растительных сообществ засоленных почв участка «Таловская степь» Государственного заповедника «Оренбургский». [Diversity of plant communities of saline area "Talovskaya steppe" of the State Reserve "Orenburg"]. B: Сенатор, С.А., Саксонов, С.В. & Розенберг, Г.С. (ред.), Экология и география растений и сообществ Среднего Поволжья, сс. 261−269. Тольятти, SU.
Лысенко, Т.М. & Митрошенкова, А.Е. 2011. Характеристика растительности засоленных экотопов долины реки Сок. [The characteristics of the saline vegetation of ecotopes in the Sok River valley]. B: Розенберг, Г.С. & Зинченко, Т.Д. (ред.), Особенности пресноводных экосистем малых рек Волжского бассейна, cc. 74−83. Тольятти, SU.
Лысенко, Т.М. & Раков, Н.С. 2010. Растительность засоленных почв Северного Низкого Заволжья (Ульяновская и Самарская области). [The vegetation of the saline soils in Northern Low Zavolzhye (Ul`yanovsk and Samara Regions)]. Растительность России 16: 27−39.
Миркин, Б.М. (ред.) 2010. Флора и растительность Национального Парка "Башкирия". (Flora and vegetation of National Park "Bashkiria"). Уфа, Гилем, RU.
Полуянов, А.В. & Аверинова, Е.А. 2012. Травяная растительность Курской области. [The grassland vegetation of the Kursk region]. Курск, SU.
Ромащенко, К.Ю., Дідух, Я.П. & Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія класу Helianthemo-Thymetea cl.nov. рослинності крейдяних відслонень південно-східної України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 49–62.
Сметана, М.Г. 2002. Синтаксономія степової та рудеральної рослинності Криворіжжя. (Syntaxonomy of the stepe and ruderal vegetation of the Krivorozhye.) Видавницво I.B.I., Кривий Ріг, UA.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Соломещ, А.И., Григориев, И.Н., Мулдашев, А.А. & Алимбекова, Л.М. 1994. Растительный покров хребта Шайтан-Тау. [The oak forest-steppe at the Shajtan-Tau mountain ridge and the problems of their protection.] B: Дубравная лесостепь на хребте Шайтан-Тау и вопросы ее охраны. [The vegetation cover of Shajtan-Tau mountain ridge]., cc. 27−96. Уфимский Научный Центр Российской Академии Наук, Уфа, SU.
Сорока, М.І. 2004. Флора та рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету 14(8): 170−179.
Сорока, М.С. 2008. Рослинність Українського Розточчя. Світ, Львів, UA.
Тищенко, О.В. 1996. Степова і псамофітно-степова рослинність заказника "Обіточна коса". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 63−72.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 26−42.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 60−77.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Ужамецкая, Е.А. 2002. Характеристика луговой и степной растительности долин рек Большой Иргиз и Большая Глушица (Самарская область). [The characteristics of meadow and steppe vegetation of Bolshoy Irgiz and Bolshaya Glushitsa river valleys (Samara region)]. Бюллетень Самарская Лука 12: 219−231.
Цепкова, Н.Л. 2005. К синтаксономии высокогорных луговых степей Центрального Кавказа (Россия). [On syntaxonomy of high-mountain meadowsteppes in the Central Caucasus, Russia]. Растительность России 7: 93−96.
Ямалов, С.М. & Баянов, А.В. 2011. Синтаксономия петрофитных вариантов степей Южного Урала. [Syntaxonomy of petrophytic variants of the steppes in the Southern Urals]. Известия Самарского научного центра РАН 13, 5(2): 135−139.
Ямалов, С.М., Баянов, А.В., Мулдашев, А.А. & Аверинова, Е.А. 2013. Ассоциации луговых степей Южного Урала. [The associations of the meadow steppes in the Southern Urals]. Растительность России 22: 106−125.
Ямалов, С.М., Мартыненко, В.Б., Голуб, В.Б. & Баишева, Э.З. 2004. Продромус растительных сообществ Республики Башкортостан. [A prodromus of the plant communities of Bashkorostan Republic]. Уфа, Гилем, RU.
Ямалов, С.М. & Султангареева, Л.А. 2010. Травяная растительность. [The grassland vegetation]. B: Флора и растительность национального парка «Башкирия» (синтаксономия, антропогенная динамика, экологическое зонирование), сс. 155−238. Уфа, SU.
Ямалов, С.М., Филинов, А.А. & Соломещ, А.И. 2003. Остепненные луга порядка Galietalia veri Mirkin et Naumova 1986 на Южном Урале. [Steppe meadows of the order Galietalia veri Mirkin et Naumova 1986 in the Southern Urals]. Растительность России 5: 51−69.