Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Bellot, F. 1952 ('1951'). Sinopsis de la vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 10: 389–444.
Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
Braun-Blanquet, J., Roussine, N. & Nègre, R. 1952. Les groupements végétaux de la France Méditerranéenne. C.N.R.S., Montpellier, FR.
Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A. & Stefan, N. 1997. Les associations vegetales de Roumanie. Tome 1. Les associations vegetales naturelles. Presses Universitaires de Cluj, Cluj, RO.
Dankers, N. 1989. Zeegras in de Waddenzee. Waddenbulletin 3: 120–123.
Del Arco, M.J. (ed.) 2006. Mapa de Vegetación de Canarias. Memoria General. Grafcan Ediciones, Santa Cruz de Tenerife, ES.
Den Hartog, C. & Segal, S. 1964. A new classification of the waterplant communities. Acta Botanica Neerlandica 13: 367–393.
Den Hartog, C. 1958. The vegetation of the Balgzand and of the banks of the Balgkanaal. Wetenschappelike Mededelingen van K.N.N.V. 27: 1–28.
Den Hartog, C. 1970. Some aspects of brackish-water biology. Commentationes Biologicae Societas Scientiarum Fennica 31(9): 1–15.
Den Hartog, C. 1971. The dynamic aspect in the ecology of sea-grass communities. Thalassia Jugoslavia 7: 101–112.
Den Hartog, C. 1976. Structure of seagrass communities and its impact on the phytosociological classification system. Colloques Phytosociologiques 4: 249–256.
Den Hartog, C. 1977. Structure, function and classification in seagrass communities. Marine Science 4: 90–121.
Den Hartog, C. 1979. Seagrasses and seagrass ecosystems, an appraisal of the research approach. Aquatic Botany 7: 105–117.
Den Hartog, C. 1983. Synecological classification of aquatic plant communities. Colloques Phytosociologiques 10: 171–182.
Den Hartog, C. 1989. Structural uniformity and diversity in Zostera-dominated communities in Western Europe. Marine Technology Society Journal 17: 6–14.
Den Hartog, C. 2003. Phytosociological classification of seagrass communities. Phytocoenologia 33: 203–229.
de Soó, R. 1947. Revue systématique des associations végétales des environs de Kolozsvár (respectivement de la Mezoség et de la région de la Szamos, en Transylvanie). Acta Geobotanica Hungarica 6: 3–50.
Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
Foggi, B., Cartei, L., Pignotti, L., Signorini, M.A., Viciani, D., Dell’Olmo, L. & Menicagli, E. 2006. Il paesaggio vegetaledell’Isola d’Elba (Arcipelago Toscano). Studio di fitosociologia ecartografico. Fitosociologia 43(1), Suppl. 1: 3−95.
Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1984. Schéma synsystématique et chorologique des végétations phanérogamiques halophiles françaises. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 51–70.
Giaccone, G. & Di Martino, V. 1997. Syntaxonomic relationships of the mediterranean phytobenthos assemblages: paleoclimatic bases and evolutive tendencies. Lagascalia 19: 129–144.
Giesen, W.B.J.T., Van Katwijk, M.M. & Den Hartog, C. 1990. Eelgrass condition and turbidity in the Dutch Wadden Sea. Aquatic Botany 37: 71–85.
Giesen, W.B.J.T., Van Katwijk, M.M. & Den Hartog, C. 1990. Temperature, salinity, insolation and wasting disease of Eelgrass (Zostera marina L.) in the Dutch Wadden Sea in the 1930's. Netherlands Journal of Sea Research 25: 395–404.
Groenendijk, A.M. 1984. Consumption of Eelgras (Zostera marina L.) by the isopod Idotea chelipes (Pallas) in lake Grevelingen, after the growing season. Netherlands Journal of Sea Reseaerch 18: 384–394.
Guitián, J. & Guitián, P. 1990. El paisaje vegetal de las Islas Cíes. Xunta de Galicia. Consellería de Agricultura, Ganadería e Montes, ES.
Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 2001. Análisis y clasificación de la vegetación de Galicia (España), II. La vegetación herbácea. Lazaroa 21: 25–50.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
Nienhuis, P.H. 1983. Temporal and spatial patterns of eelgrass (Zostera marina L.) in a former estuary in the Netherlands, dominated by human activities. Marine Technology Society Journal 17: 69–77.
Ninot, J.M., Carreras, J., Carrillo, E. & Vigo, J. 2000. Syntaxonomic conspectus of the vegetation of Catalonia and Andorra. I: Hygrophilous herbaceous communities. Acta Botanica Barcinonensis 46: 191–237.
Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
Philippart, C.J.M., Dijkema, K.S. & van der Meer, J. 1992. Wadden Sea seagrasses: where and why? Netherlands Institute for Sea Research 20: 177–191.
Pignatti, S. & Giaccone, G. 1967. La vegetazione del Golfo di Trieste. Nova Thalassia 3(2): 1–28.
Pignatti, S. 1962. Associazioni di alghe marine sulle coste veneziane. Memorie dell'Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Arti 32(3): 1–134.
Pignatti, S. 1966. La vegetazione alofila della Laguna Veneta. Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Arti, Memoria Classe di Scienze Matematiche e Naturali 33(1): 1–174.
Pignatti, S. 1970. Die Vegetation des Meeresgrundes in der nördlichen Adria. Thalassia Jugoslavica 6: 157–161.
Poldini, L. 1980. Übersicht über die Vegetation des Karstes von Triest und Görz (NO-Italien). Studia Geobotanica 1: 79–130.
Poldini, L. 1989. Le vegetazione del Carso isontino e Triestino. Edizioni Lint, Trieste, IT.
Rivas-Martínez, S., Costa, M., Castroviejo, S. & Valdés, E. 1980. La vegetación de Doñana (Huelva, España). Lazaroa 2: 5–190.
Rivas-Martínez, S., Costa, M. & Loidi, J. 1992. La vegetación de las islas de Ibiza y Formentera (Islas Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 99–236.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
Rivas-Martínez, S. 1973. Ensayo sintaxonómico de la vegetación cormofítica de la Península Ibérica, Baleares y Canarias hasta el rango de subalianza. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal de Madrid 6: 31–43.
Rodwell, J.S. (ed.) 1995. British plant communities. Vol. 4. Aquatic communities, swamps and tall-herb fens. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
Segal, S. 1968. Ein Einteilungsversuch der Wasserpflanzengesellschaften. In: Tüxen, R. (ed.), Pflanzensoziologische Systematik, pp. 191–219. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
Schaminée, J.H.J. & Den Hartog, C. 1995. Zosteretea. In: Schaminée, J.H.J., Weeda, E.J. & Westhoff, V. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 2. Plantengemeenschappen van wateren, moerassen en natte heiden, pp. 37–44. Opulus Press, Uppsala, SE.
Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
Van der Ben, D. 1971. Les épiphytes des feuilles de Posidonia oceanica sur les côtes françaises de la méditerranée. Mémoires Institut royal des sciences naturelles de Belgique 168: 1–101.
Van Langendonck, H.J. 1935. Étude sur la flore et la végétation des environs de Gand. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 68: 117–180.
White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
Дубина, Д.В. 2006. Вища водна рослинність. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Захарова, Т.А. & Тимошенко, П.А. 2000. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. І. Водна рослинність. Класи Potametea, Ruppietea, Zosteretea. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 38−53.
Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2005. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська область). Український ботанічний журнал 62: 128−142, 255−269.
Дьяченко, Т.Н. 1996. Синтаксономия макрофитной растительности Дунайской устьевой области в пределах Украины. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 6−20.
Корженевский, В.В., Багрикова, Н.А., Рыфф, Л.Э. & Левон, А.Р. 2003. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации). Бюллетень Главного Ботанического Сада 186: 32−63.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 26−42.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 60−77.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
This web page uses for the attendance analysis cookies. By using this web you agree with this.
More info.