Ahlmer, W. 1989. Die Donau-Auen bei Osterhofen. Hoppea 47: 403–503.
Allorge, M.P. 1921–1922. Les associations végétales du Vexin français. Revue Génerale de Botanique 33: 481–544, 589–652, 708–751, 792–810.
Arnáiz, C. & Molina, J.A. 1985. Vegetación acuática y helofítica de la cuenca alta del río Guadarrama (Madrid, España). Lazaroa 8: 221–240.
Babalonas, D. 1979. Φυτοκοινωνιολογική έρευνα του Δέλτα του ποταμού Έβρου (Αινίσιον δέλτα). [Phytosociological research of the river Evros area (Enision delta)]. Thesis, University of Thessaloniki, Thessaloniki, GR.
Bakker, D. 1954. Miscellaneous notes on Scirpus lacustris L. sensu lat. in the Netherlands. Acta Botanica Neerlandica 3: 425–445.
Balátová-Tuláčková, E. & Hübl, E. 1974. Über die Phragmitetea- und Molinietalia-Gesellschaften in der Thaya, March- und Donau-Aue Österreichs. Phytocoenologia 1: 263–305.
Balátová-Tuláčková, E., Mucina, L., Ellmauer, T. & Wallnöfer, S. 1993. Phragmiti-Magnocaricetea. In: Grabherr, G. & Mucina, L. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil II, pp. 79–130. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Balátová-Tuláčková, E. 1963. Zur Systematik der europäischen Phragmitetea. Preslia 35: 118–122.
Balátová-Tuláčková, E. 1965. Die Sumpf- und Wiesenpflanzengesellschaften der Mineralböden südlich des Zábřeh bei Hlučín. Vegetatio 13: 1–51.
Balátová-Tuláčková, E. 1976. Rieder und Sumpfwiesen der Ordnung Magnocaricetalia in der Záhorie-Tiefebene und der nördlichen angrenzenden Gebieten. Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
Balátová-Tuláčková, E. 1994. Magnocaricion elatae-Gesellschaften—Eine Ergänzung zum Werk "Die Pflanzengesellschaften Österreichs". Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Österreich 131: 27–36.
Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Bellot, F. & Casaseca, B. 1956. Contribución al estudio fitosociológico de los prados gallegos. Anales de Edafología y Fisiología Vegetal 15: 291–330.
Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
Biurrun, I. 1999. Flora y vegetación de los ríos y humedales de Navarra. Guineana 5: 1–338.
Blasi, C., Filesi, L., Stanisci, A., Frondoni, R., Di Pietro, R. & Carranza, M.L. 2002. Excursion to the Circeo National Park. Fitosociologia 39(1), Suppl. 3: 91–130.
Bodrogközy, G. 1960. Phytozönologische und bodenökologische Untersuchungen an der Sumpfwiesen im Süden des Gebietes Kiskunság (Klein-Kumanien). Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 6: 171–207.
Bodrogközy, G. 1965d. Die Vegetation des Theiss-Wellenraumes. II. Vegetationsanalyse und Standortökologie der Wasser- und Sumpfpflanzenzönosen im Raum von Tiszafüred. Tiscia 1: 1–31.
Bodrogközy, G. 1967. Vegetation of the Tisza inundation area. IV. Examination results of the Magnocaricion associations from the area of Alpár. Tiscia 3: 27–40.
Bodrogközy, G. 1982. Ten-year changes in community structure, soil and hydroecological conditions of the vegetation in the protection area at Mártély (S. Hungary). Tiscia 17: 89–130.
Bodrogközy, G. 1990. Hydroecological relations on littoral, marsh and meadow associations at Bodrogzug. Tiscia 25: 31–57.
Boer, A.C. 1942. Plantensociologische beschrijving van de orde der Phragmitetalia. Nederlandsch Kruidkundig Archief 52: 237–302.
Bojko, H. 1934. Die Vegetationsverhältnisse im Seewinkel. Versuch einer pflanzensoziologischen Monographie des Sand- und Salzsteppengebietes östlich vom Neusiedler See. II. Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 51: 600–747.
Bolpagni, R. & Piotti, A. 2015. Hydro-hygrophilous vegetation diversity and distribution patterns in riverine wetlands in an agricultural landscape: a case study from the Oglio River (Po Plain, Northern Italy). Phytocoenologia 45: 69–84.
Borhidi, A. & Járai-Komlódi, M. 1959. Die Vegetation des Naturschutzgebiets des Baláta-Sees. Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 5: 259–320.
Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
Borhidi, A., Kevey, B. & Varga, Z. 1999. Checklist of the higher syntaxa of Hungary. Annali di Botanica N.S. 57: 159–166.
Borhidi, A. & Sánta, A. (eds.) 1999. Vörös Könyv Magyarország Növénytársulásairól. I-II. KöM TvH tanulmánykötetei, Budapest, HU.
Borhidi, A. 1969. A Schoenoplectus litoralis (Schrad.) Palla előfordulása és társulástani szerepe a Velencei-tónál. [The occurrence and coenological role of Schoenoplectus litoralis (Schrad.) Palla at the Velencei Lake]. Botanikai Közlemények 56: 21–25.
Borhidi, A. 1970. Ökologie, Wettbewerb und Zönologie des Schilfrohrs (Phragmites communis L.) und die Systematik der Brackröhrichte. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 16: 1–12.
Borhidi, A. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities I. The non-forest vegetation. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant communities, pp. 43–94. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
Botineau, M. 1985. Contribution à l'étude botanique de la haute et moyenne vallée de la Vienne (phytogéographie phytosociologie). Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. Numéro spécial 6: 1–352.
Braun-Blanquet, J., Roussine, N. & Nègre, R. 1952. Les groupements végétaux de la France Méditerranéenne. C.N.R.S., Montpellier, FR.
Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
Braun-Blanquet, J. 1966. Vegetationsskizzen aus dem Baskenland mit Ausblicken auf das weitere Ibero-Atlantikum. I. Teil. Vegetatio 13: 117–147.
Braun-Blanquet, J. 1967. Vegetationskizzen aus dem Baskenland mit Ausblicken auf das weitere Ibero-Atlantikum. II. Teil. Vegetatio 14: 1–126.
Brullo, S., Minissale, P. & Spampinato, G. 1994. Studio fitosocilogico della vegetazione lacustre dei Monti Nebrodi (Sicilia settentrionale). Fitosociologia 27: 5–50.
Brzeg, A., Kuświk, H. & Wyrzykiewicz-Raszewska, M. 2000. Szata roślinna projektowanego rezerwatu "Ciświckie bagna" kolo Grodźca we wschodniej Wielkopolsce. Roczniki Akademii Rolniczej w Poznaniu 322, Botanika 3: 21–67.
Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
Cantó, P. 2004. Estudio fitosociológico y biogeográfico de la sierra de San Vicente y tramo inferior del valle del Alberche (Toledo, España). Lazaroa 25: 187–249.
Carreras, J., Carrillo, E., Font, X., Ninot, J.M., Soriano, J. & Vigo, J. 1996. La vegetació de les serres prepirinenques compreses entre els rius Segre i Llobregat. 2-Comunitats herbàcies higròfiles, fissurícoles i glareícoles. Butlletí de la Institució Catalana d'Història Natural, Secció de Botànica 63: 51–83.
Carreras, J., Carrillo, E., Masalles, R.M., Ninot, J.M. & Vigo, J. 1993. El poblament vegetal de les valls de Barravés i de Castanesa. I. Flora i vegetació. Acta Botanica Barcinonensia 42: 1–392.
Carreras, J. 1993. Flora i vegetació de Sant Joan de l Erm i de la vall de Santa Magdalena (Pirineus Catalans). Institut d'Estudis Ilerdencs, Collecció Estudis, Lleida, ES.
Casaseca, B. 1959. La vegetación y flora del término municipal de Santiago de Compostela. Boletín de la Universidad Compostelana 67: 297–349.
Cirujano, S. 1980. Las lagunas manchegas y su vegetación. I. Anales del Jardín Botánico de Madrid 37: 155–192.
Cirujano, S. 1995. Flora y vegetación de las lagunas y humedales de la provincia de Cuenca. Publicaciones Junta de Comunidades de Castilla-La Mancha. CSIC & Real Jardín Botánico, Madrid, ES.
Clevering, O. 1995. Life history characteristics of Scirpus lacustris and Scirpus maritimus: with special reference to the restoration of the species in former tidal areas. Thesis, Katholieke Universiteit Nijmegen, Nijmegen, NL.
Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A. & Stefan, N. 1997. Les associations vegetales de Roumanie. Tome 1. Les associations vegetales naturelles. Presses Universitaires de Cluj, Cluj, RO.
Conesa, J.A. 1990. Comunitats vegetals del curs inferior del riu Segre. Ilerda (Ciències) 48: 9–38.
Corbetta, F. 1968. La vegetazione delle valli del litorale ferrarese e ravennate. Notiziario di Fitosociologia 5: 67–98.
Corbetta, F. 1970. Lineamenti della vegetazione macrofitica dei Laghi di Lesina e Varano. Giornale Botanico Italiano 104: 165–191.
Costa, M., Boira, J., Peris, J.B. & Stübing, G. 1986. La vegetación acuática y palustre valenciana. Ecologia Mediterranea 12: 83–100.
Csiky, J. 2006. Adatok Magyarország flórájához és vegetációjához I. Kitaibelia 10: 138–153.
Curcó i Masip, A. 2001. La vegetación del delta del Ebro (V): las comunidades helofíticas e higrófilas (clases Phragmiti-Magnocaricetea y Molinio-Arrhenatheretea). Lazaroa 22: 67–81.
Czenthe, B. 1985. A keleméri mohos-tavak cönológiai viszonyai. Botanikai Közlemények 72: 89-122.
Čarni, A., Seliškar, A. & Zupančič, M. 1992. Pregled gozdne in travniške vegetacije na Goričkem v Prekmurju (Slovenija). Znanstvena revija, Naravoslovje in matematika 1: 1–124.
Dąmbska, J. 1961. Roślinne zbioworiska jezior neojolic Sierakowa i Miedzychodu. Prace Komisji Biologicznej Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk 33: 1–120.
de Bolòs, O. & Masalles, R.M. 1983. Mapa de la vegetació de Catalunya, esc. 1:50.000. Memòria del full núm. 33 (Banyoles). Generalitat de Catalunya, Barcelona, ES.
de Bolòs, O. & Molinier, R. 1984. Vegetation of the Pityusic Islands. In: Kuhbier, H., Alcover, J.A. & Arellano, G. (eds.), Biogeography and ecology of the Pityusic Islands, pp. 185–221. Dr W. Junk. Den Haag, NL.
de Bolòs, O., Montserrat, J.M. & Romo, A.M. 1988. Comunitats vegetals higronitròfiles de la Catalunya Pirinenca i de les terres properes. Acta Botanica Barcinonensia 37: 33–44.
de Bolòs, O. 1959. El paisatge vegetal de dues comarques naturals La Selva i La Plana de Vic. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 26: 5–175.
de Bolòs, O. 1962. El paisaje vegetal barcelones. Universidad de Barcelona, Barcelona, ES.
de Bolòs, O. 1962. La bardissa, una formación vegetal típica del paisaje del Pirineo mediterráneo. In: Actas III Congreso Internacional de Estudios Pirenaicos, pp. 43–79. Zaragoza.
de Bolòs, O. 1967. Comunidades vegetales de las comarcas proximas al litoral situadas entre los rios Llobregat y Segura. Memorias de la Real Academia de Ciencias y Artes de Barcelona 38: 1–283.
de Bolòs, O. 1979. Sur quelques groupements herbacès hygrophiles du Montseny, Catalogne). Phytocoenologia 6: 202–208.
de Bolòs, O. 1996. La vegetació de les illes Balears. Comunitats de plantes. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 114: 1–267.
de la Fuente V. 1985. Vegetación orófila del occidente de la provincia de Guadalajara (España). Lazaroa 8: 123–219.
Del Arco, M.J. (ed.) 2006. Mapa de Vegetación de Canarias. Memoria General. Grafcan Ediciones, Santa Cruz de Tenerife, ES.
Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
Dengler, J., Eisenberg, M., Kraft, A. & Löbel, S. 2002. Die Ilmenauniederung „Düvelsbrook“ – Standort, Vegetation und Naturschutz eines Feuchtwiesengebietes bei Lüneburg. Drosera 2002: 33–78.
Dengler, J., Koska, I., Timmermann, T., Berg, C., Clausnitzer, U., Isermann, M., Linke, C., Päzolt, J., Polte, T. & Spangenberg, A. 2004. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ – Part II. Feddes Repertorium 115: 343–392.
Dengler, J., Löbel, S. & Michl, T. 2001. Die Steinhöhe – ein ökologisches Kleinod in Lüneburg (Ergebnisse des vegetationskundlichen Studentenpraktikums im Sommersemester 1999). Jahrbuch des Naturwissenschaftlichen Vereins für das Fürstentum Lüneburg 42: 143–188
Denisiuk, Z. 1967. Roślinność lak turzycowych w dolinie Warty (Klasa Phragmitetea). Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk, Wydz. Mat.-Przyr. 32: 1–95.
Denisiuk, Z. 1978. Les caricaies humides et inondables de la Grande Pologne. Leur écologie et leur valeur économique. Colloques Phytosociologiques 5: 227–244.
de Soó, R. 1947. Revue systématique des associations végétales des environs de Kolozsvár (respectivement de la Mezoség et de la région de la Szamos, en Transylvanie). Acta Geobotanica Hungarica 6: 3–50.
de Soó, R. 1949. Les associations végétales de la Moyenne-Transylvanie. II. Les associations des marais, des prairies et des steppes. Acta Geobotanica Hungarica 6: 1–107.
Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
Diaz, T.E. & Penas, A. 1984. Glycerio declinatae-Catabrosetum aquaticae. Una nueva asociacion orocantabrica de la Glycerio-Sparganion. Studia Botanica 3: 247–254.
Díaz, T.E. 1975. La vegetación del litoral occidental asturiano. Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15–16: 369–545.
Dierßen, K. & Dierßen, B. 2001. Moore. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
Dimopoulos, P., Sýkora, K.V., Gilissen, C., Wiecherink, D. & Georgiadis, T. 2005. Vegetation ecology of Kalodiki fen (NW Greece). Biologia 60: 69–82.
Di Pietro, R., Dibitonto, P., Garziano, G., Sciandrello, S., Wagensommer, R.P., Medagli, P. & Tomaselli, V. 2009. Preliminary results of floristic and vegetational surveys in three coastal humid areas in Puglia region (southern Italy). Lazaroa 30: 99–107.
Dizdarević, M., Lakušić, R., Pavlović, D. & Abadžić, S. 1979. Pregled ekosistema planine Vranice. [Die ekosystems des Vranica Gebirges in Bosnien]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 435–469. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Drossos, E., Athanasiadis, N., Theodoropoulos, K. & Eleftheriadou, E. 1996. Αμμόφιλες, αλόφιλες και υδρόφιλες φυτοκοινωνίες του ∆έλτα του Θεσσαλικού Πηνειού ποταμού. [Ammophilous, halophilous and hydrophilous associations of Thessalian river Pinios (Thessalia, Hellas).] Επιστημονική Επετηρίς Τμήματος Δασολογίας & Φυσικού Περιβάλλοντος, ΑΠΘ 39/1: 329–365.
Economidou, E. 1969. Γεωβοτανική έρευνα νήσου Σκιάθου. Φυτογεωγραφία των Βορείων Σποράδων. [Geobotanical study of Skiathos island. Phytogeography of Northern Sporades]. Thesis, University of Athens, Athens, GR.
Eggler, J. 1933. Die Pflanzengesellschaften der Umgebung von Graz. Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis Beiheft 73: 1–216.
Eggler, J. 1952. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Ostalpen. Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereines für Steiermark 81–82: 28–41.
Feekes, W. 1936. De ontwikkeling van de natuurlijke vegetatie in de Wieringermeerpolder, de eerste grote droogmaking van de Zuiderzee. Nederlandsch Kruidkundig Archief 46: 1–295.
Feekes, W. 1943. De Piamer Kooiwaard en Makkumerwaard. Nederlandsch Kruidkundig Archief 53: 288–330.
Felföldy, L. 1943. Vegetácótanulmányok a Tihanyi Félsziget északi partvonalán. [Vegetation studies of the northern bank of the Tihany Peninsula]. Magyar Biológiai Kutatóintézet Munkái 15: 42–74.
Felföldy, L. 1950. Studies on the shore vegetation of Lake Belső-tó at Tihany. Annales Instituti Biologici (Tihany) 19: 135–146.
Feoli, E. & Gerdol, R. 1982. Evaluation of syntaxonomic schemes of aquatic plant communities by cluster analysis. Vegetatio 49: 21–27.
Foggi, B., Cartei, L., Pignotti, L., Signorini, M.A., Viciani, D., Dell’Olmo, L. & Menicagli, E. 2006. Il paesaggio vegetaledell’Isola d’Elba (Arcipelago Toscano). Studio di fitosociologia ecartografico. Fitosociologia 43(1), Suppl. 1: 3−95.
Foggi, B. & Grigioni, A. 1999. Contributo alla conoscenza della vegetazione dell’Isola di Capraia (Arcipelago Toscano). Parlatorea 3: 5−33.
Franz, H., Höfler, K. & Scherf, E. 1937. Zur Biosoziologie des Salzlachengebietes am Ostufer des Neusiedlersees. Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 86-87: 297–364.
Franz, W.R., Kosch, M. & Leute, G.H. 1990. Zur Flora und Vegetation der Kapuziner- und Schlangeninsel im Wörthersee (Kärnten, Österreich). Razprave IV. razreda SAZU 31: 37–76.
Fremstad, E. & Elven, R. (eds.) 1991. Enheder for vegetasjinskartlegging i Norge. [The units of vegetation mapping in Norway]. NINA, Trondheim, NO.
Fremstad, E. 1997. Vegetasjonstyper i Norge. [The vegetation types of Norway]. NINA, Trondheim, NO.
Galán de Mera, A., Deil, U., Haug, H. & Vicente Orellana, J.A. 1997. Contribución a la clasificación fitosociológica de los pastizales de la provincia de Cádiz (España). Acta Botanica Malacitana 22: 147–169.
Gallandat, J.-D. 1982. Prairies marécageuses du Haut-Jura (Molinietalia, Scheuchzerio-Caricetea fuscae et Phragmitetea). Beiträge zur Geobotanischen Landesaufnahme der Schweiz 58: 1–327.
García-Madrid, A.S., Molina, J.A., Casermeiro, M.A., de la Cruz, M.T. & Cantó, P. 2010. Relaciones entre los parámetros físico-químicos del suelo y la vegetación en juncales de Scirpoides holoschoenus. Lazaroa 31: 99–107.
Géhu, J.-M., Biondi, E., Géhu-Franck, J. & Arnold-Apostolides, N. 1986. Données synsystematiques et synchorologiques sur la végétation du littoral sédimentaire de la Grèce continentale. Documents Phytosociologiques N.S. 10: 43–92.
Géhu, J.-M. & Bournique, C.-P. 1987. Schéma synsystématique des associations aquatiques et amphibies du Nord de la France. Serie informes Universidad de La Laguna 22: 313–320.
Géhu, J.-M., Costa, M. & Uslu, T. 1991 ('1990'). Analyse phytosociologique de la végétation littorale des côtes de la partie Turque et de l'ile de Chypre dans un souci conservatoire. Documents Phytosociologiques N.S. 12: 203–234.
Géhu, J.-M. & Uslu, T. 1989. Données sur la végétation littorale de la Turquie du Nord-Oeust. Phytocoenologia 17: 449–505.
Géhu, J.-M. 1961. Les groupements végétaux du bassin de la Sambre française. Vegetatio 10: 69–148, 161–208 & 257–372.
Géhu, J.-M. 1964. L'excursion dans le nord et l'ouest de la France de la Société internationale de phytosociologie (en 1962). Vegetatio 12: 1–95.
Gerdol, R. & Bragazza, L. 2001. Syntaxonomy and community ecology of mires in the Rhaetian Alps (Italy). Phytocoenologia 31: 271–300.
Gerdol, R. & Tomaselli, M. 1984. Evaluation of vegetation classifications from peatlands in the Dolomites (S-Alps). Studia Geobotanica 4: 25–39.
Gerdol, R. & Tomaselli, M. 1987. Mire vegetation in the Apuanian Alps (Italy). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 22: 25–32.
Giménez, E., Delgado, I.C. & Gómez Mercado, F. 2006. Comunidades vegetales de las balsas de la Sierra de Gádor (Almería). Lazaroa 27: 79–88.
Golub, V.B., Losev, G.A. & Mirkin, B.M. 1991. Aquatic and hygrophytic vegetation of the Lower Volga valley. Phytocoenologia 20: 1–63.
Golub, V.B. & Mirkin, B.M. 1986. Grasslands of the Lower Volga valley. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 21: 337–395.
Golub, V.B. & Saveljeva, L.F. 1991. Vegetation of the Lower Volga limans (basins without outflow). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 26: 403–430.
Golub, V.B. 1991. Aquatic and hygrophytic vegetation of the Lower Volga valley. Phytocoenologia 20: 1–63.
Gómez-Mercado, F. & Valle, F. 1992. Pastizales higrófilos en el Sector Subbético. Studia Botanica 10: 39–52.
Gómez Mercado, F. 2011. Vegetación y flora de la Sierra de Cazorla. Guineana 17: 1–481.
Grabherr, G. & Mucina, L. (eds.) 1993. Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil II. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Gradstein, S.R. & Smittenberg, J.H. 1977. The hydrophilous vegetation of western Crete. Vegetatio 34: 65–86.
Grootjans, A.P. & Van Tooren, B.F. 1984. Ecological notes on Carex aquatilis communities. Vegetatio 57: 79–89.
Grootjans, A.P. 1980. Distribution of plant communities along rivulets in relation to hydrology and management. In: Wilmanns, O. & Tüxen, R. (eds.), Epharmonie, pp. 143–170. J. Cramer, Vaduz, LI.
Guinea, E. 1949. Vizcaya y su paisaje vegetal (Geobotanica vizcaina). Junta Cultural Vizcaina, Bilbao, ES.
Hejný, S. & Husák, Š. 1978. Higher plant communities. In: Dykyjová, D. & Květ J. (eds.), Pond littoral ecosystems, pp. 23–64 & 93–95. Springer, Berlin, DE.
Hejný, S. 1960. Ökologische Charakteristik der Wasser- und Sumpfpfllanzen in den Slowakischen Tiefebenen. Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
Hejný, S. 1962. Über die Bedeutung der Schwankungen des Wasserspiegels für die Charakteristik der Makrophytenvegetation in den mitteleuropäischen Gewässern. Preslia 34: 359–367.
Hejný, S. 1981. Klasifikace vodních a bažinných společenstev makrofyt v Československu. [Classification of aquatic and swamp macrophyte communities in Czechoslovakia]. Zprávy České botanické společnosti 16, Materiály 2: 71–87.
Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
Hilbig, W. 1975. Übersicht über die Pflanzengesellschaften des südlichen Teiles der DDR. XII. Die Großseggenrieder. Hercynia N.F. 12: 341–356.
Hobom, C. & Schwabe, A. 1995. Bestandsaufnahme von Feuchtvegetation und Bostgrasrasen bei Freiburg im Breisgau – ein Vergleich mit dem Zustand von 1954/55. Berichte der Naturforschenden Gesellschaft zu Freiburg i. Br. 75: 5–51.
Hocquette, M. 1927. Étude sur la végétation et la flore du littoral de la Mer du Nord de Nieuport à Sangatte. Archives de Botanique publiées par R. Viguier. Mémoires 1(4): 1–178.
Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
Horvatić, S. 1931. Die verbreitesten Pflanzengesellschaften der Wasser- und Ufervegetation in Kroatien und Slavonien. Acta Botanica Instituti Botanici Universitatis Zagrebensis 6: 91–108.
Horvatić, S. 1939. Pregled vegetacije otoka Raba sa gledišta biljne sociologije. [An overview of the vegetation of the Rab Island from the viewpoint of plant sociology]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 22: 1–180.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Horvat, I. 1942. Biljni svijet Hrvatske. [The plant world of Croatia]. Zemljopis Hrvatske. Tipografija, Zagreb, YU.
Horvat, I. 1962. Vegetacija planina zapadne Hrvatske. [The montane vegetation of western Croatia]. Prirodoslovna istraživanja 30, Acta Biologica 2: 3–179.
Hrivnák, R., Oťaheľová, H., Valachovič, M., Cvachová, A. & Balázs, P. 2001. Aquatic and marsh plant communities of an inundation area of the Ipeľ River (rkm 96–119). Kitaibelia 6: 267–279.
Hroudová, Z., Hrivnák, R. & Chytrý, M. 2009. Classification of inland Bolboschoenus-dominated vegetation in Central Europe. Phytocoenologia 39: 205–215.
Chytrý, M. (ed.) 2011. Vegetace České republiky 3. Vodní a mokřadní vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 3. Aquatic and wetland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Ilijanić, L. 1979. Die Vegetationsverhältnisse des Sees von Cerknica. Sumpf-, Moor- und Wiesen-Vegetation. Acta Carsologica 8: 161–200.
Jakucs, P. 1956. Ökologische Untersuchung der Mosaikkomplexe von Quellmoor- und Sumpfgesellschaften durch Wasserfärbung. Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 3: 19–25.
Janišová, M., Uhliarová, E., Hlásny, T. & Turisová, I. 2010. Vegetation-environment relationships in grassland communities of central Slovakia. Tuexenia 30: 423–443.
Janišová, M., Uhliarová, E. & Ružičková, H. 2010. Expert system-based classification of semi-natural grasslands in submontane and montane regions of central Slovakia. Tuexenia 30: 375–422.
Járai-Komlódi, M. 1960. Beiträge zur Kenntnis der Vegetation des Moorgebiets Hanság. Annales Universitatis Scientiarum Budapestinensis de Rolando Eötvös Nominatae, Sectio Biologica 3: 229–234.
Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
Jeschke, L. 1973. Die Buxbaum Segge (Carex buxbaumii) in NO-Mecklenburg. Naturschutzarbeit in Mecklenburg-Vorpommern 16: 57–58.
Jovanović-Dunjić, R. 1979. A comparative analysis of changes in the composition and structure of the community Sparagano-Eriophoretum R. Jov. in the period of 1959–1973–1977. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 585–595. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Jovanović, V., Ranđelović, V. & Ranđelović, N. 2000. Pregled zeljaste vegetacije Radana, Sokolovice I doline Kosanice. [An overview of the herbaceous vegetation of Radan, Sokolovica and the valley of Kosanice]. In: Proceeding of 6th Symposium on Flora of the Southeastern Serbia, Sokobanja 2000, pp. 87–94.
Kárpáti, V. 1963. Die zönologisch-ökologischen Verhältnisse der Wasservegetation des Donau-Überschwemmungsraumes in Ungarn. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 9: 323–385.
Kevey, B. 1998. A Szigetköz erdeinek szukcessziós viszonyai. Kitaibelia 3: 47–63.
Klika, J. 1934. O rostlinných společenstvech stankovanských travertinů a jejich sukcesi. [On plant communities of the Stankovany mires and their succession]. Rozpravy České akademie věd a umění, Třída Vědy matematické a přírodní 44(8): 1–11.
Klotz, S. & Köck, U. 1984. Vergleichende geobotanische Untersuchungen in der Baschkirischen ASSR. 3. Teil: Wasserpflanzen-, Flussufer- und Halophytenvegetation. Feddes Repertorium 95: 381–408.
Kobendza, R. 1948. Quelques associations de marécages en Dojlidy Dolne aux environs de Bialystok. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 19: 1–24.
Koch, W. 1926. Die Vegetationseinheiten der Linthebene unter Berücksichtigung der Verhältnisse in der Nordostschweiz. Systematisch-kritische Studie. Jahresberichre der St. Gallischen Naturwissenschaftlichen Gesellschaft 61(2): 1–144.
Kojić, M., Popović, R. & Karadžić, B. 1998. Sintaksonomski pregled vegetacije Srbije. [A syntaxonomic overview of the vegetation of Serbia]. Institut za biološka istraživanja Siniša Stanković, Beograd, SR.
Kopecký, K. & Hejný, S. 1965. Allgemeine Charakteristik der Pflanzengesellschaften des Phalaridion arundinaceae-Verbandes. Preslia 37: 53–78.
Kopecký, K. & Hejný, S. 1965. Zur Stellung der Flussröhrichte des Phalaridion arundinaceae-Verbandes im mitteleuropäischen phytocoenologischen System. Preslia 37: 320–323.
Kopecký, K. 1967. Mitteleuropäische Flußröhrichtgesellschaften des Phalaridion arundinaceae-Verbandes. Limnologica 5: 39–79.
Kopecký, K. 1968. Zur Polemik über die phytozönologische Erfassung der Flussröhrichtgesellschaften Mitteleuropas. Preslia 40: 397–407.
Kopecký, K. 1972. Das Glycerietum nemorali-plicatae eine neue Assoziation des Sparganio-Glycerion-Verbandes. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 7: 47–52.
Kovács, M. & Máthé, I. 1967. Die Vegetation des Inundationsgebietes der Ipoly. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 13: 133–168.
Kovács, M. 1955. Die zönologischen und ökologischen Verhältnisse von Cladietum marisci in der Gegend des Balaton Sees. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 2: 133–146.
Kovács, M. 1957. A nógrádi flórajárás Magnocaricion társulásai. Botanikai Közlemények 47: 135–155.
Kovács, M. 1962. Übersicht der Bachröhrichte (Glycerio–Sparganion) Ungarns. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 8: 109–143.
Kovács, M. 1964. Ökologische Untersuchungen von Sumpf und Mähwiesen in der Umgebung von Galgamácsa. Acta Agronomica Academiae Scientiarum Hungaricae 13: 61–91.
Kovács, M. 1967. Die Vegetation des Inundationsgebietes der Ipoly. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 13: 133–168.
Kovács, M. 1968. Die Vegetation im Überschwemmungsgebiet des Ipoly (Eipel)-Flusses. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 14: 77–112.
Krausch, H.-D. 1965. Zur Gliederung des Scirpo-Phragmitetum medioeuropaeum. Limnologica 3: 17–22.
Krippel, E. 1959. Kvetena a rastlinné spoločenstvá Bezedného pri Plaveckom Štvrtku. [The flora and plant communities of Bezedné near Plavecký Štvrtok]. Biologické práce 5/12: 35–66.
Krisch, H. 1992. Systematik und Ökologie der Bolboschoenus- und der Phragmites-Brackwasserröhrichte der vorpommerschen Boddenküste (Ostsee). Drosera 1992: 89–116.
Krumbiegel, A. 2006. Bolboschoenus laticarpus-Röhrichte an der Mittelelbe, eine bisher verkannte Gesellschaft. Tuexenia 26: 325–338.
Kuiper, P.J.C. 1957. Verlandingsvegetaties in NW Overijsel. Kruipnieuws 20: 1–16.
Kulczyński, S. 1928. Die Pflanzengesellschaften der Pieninen. Bulletin de l'Académie Polonaise des Science et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B Suppl. 3: 57–203.
Ladero, M., Díaz, T.E., Penas, A., Rivas-Martínez, S. & Valle, C. 1987. Datos sobre la vegetación de las Cordilleras Central y Cantábrica, II Excursión Internacional de Fitosociología). Itinera Geobotanica 1: 3–147.
Lájer, K. 1997. Vázlatok a Carex hartmanii Cajander magyarországi elterjedéséről, cönológiai viszonyairól. Kitaibelia 2: 103–122.
Lájer, K. 2002. Floristical and coenological studies on meadows of the Somogy county valley of river Dráva. Kitaibelia 7: 187–205.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Struktura i dinamika ekosistema planine Vranice u Bosni. [Structure and dynamics of ecosystems of the Vranica Mts in Bosnia]. Drugi kongres ekologa Jugoslavije, Zbornik radova 1: 607–714.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
Lakušič, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Structure and dynamics of ecosystems on Vranica mountain in Bosnia. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 605–714. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Lang, G. 1967. Die Ufervegetation des westlichen Bodensees. Archiv für Hydrobiologie Suppl. 32: 437–574.
Lang, G. 1973. Die Vegetation des westlichen Bodenseegebietes. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Libbert, W. 1931. Die Pflanzengesellschaften im Ueberschwemmungsgebiet der unteren Warthe in ihrer Abhängigkeit vom Wasserstande. Jahresberische des Naturwissenschaftlichen Vereins Neumark 3: 25–40.
Lohmeyer, W. 1950. Oenanthe aquatica-Rorippa amphibia ass. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 2: 20.
Loidi-Arregui, J. 1983. Datos sobre la vegetación de Guipuzcoa (Pais Vasco). Lazaroa 4: 63–90.
Loidi-Arregui, J. 1983. Estudio de la Flora y vegetación de las Cuencas de los rios Deva y Urola en la provincia de Guipuzcoa. Thesis, Univ. Complutense, Madrid, ES.
Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
Loidi, J., Fernández Prieto, J.A., Herrera, M. & Bueno, A. 2014. La vegetación de la comarca burgalesa de Espinosa de los Monteros. Guineana 20: 1–139.
López, G. 1978. Contribución al conocimiento fitosociológico de la Serrania de Cuenca, II. Anales Instituto A.J. Cavanilles Madrid 34: 367–702.
Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
Loriente, E. 1974. Vegetación y flora de las playas y dunas de la provincia de Santander. Instituto de Cultura de Cantabria. Diputación Provincial de Santander, Santander, ES.
Losa-Quintana, E. & Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Servicio de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
Martinčič, A. 2002. Združba Rorippo amphibiae-Eleocharietetum acicularis ass. nova na Cerkniškem jezeru. [The association Rorippo amphibiae-Eleocharietetum acicularis ass. nova on the Cerknica Lake]. Hacquetia 1/2: 157–163.
Martínez-Parras, J.M., Peinado, M. & Alcaraz, F. 1987. Comunidades vegetales de Sierra Nevada (España). Servicio de Publicaciones de la Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Martínez-Parras, J.M. & Peinado, M. 1993. Vegetación de los arrozales de las marismas del Guadalquivir. Lagascalia 17: 21–35.
Mateo-Sanz, G. 1983. Estudio sobre la flora y vegetacion de las sierras de Mira y Talayuelas. I.C.O.N.A. Monografías 31: 1–290.
Máthé, I. & Kovács, M. 1962. A gyöngyösi Sárhegy vegetációja. [The vegetation of the Sárhegy near Gyöngyös]. Botanikai Közlemények 49: 309–328.
Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
Mayor, M. 1965. Estudio de la flora y vegetación de las Sierra de Pela, Ayllon y Somosierra, Cordillera central, Tramo oriental. Thesis, Universidad Complutense, Madrid, ES.
Mériaux, J.-L. 1978. Etude analytique et comparative de la végétation aquatique d'étangs et marais du nord de la France, vallée de la Sensée et bassin houiller du Nord/Pas-de-Calais). Documents Phytosociologiques N.S. 3: 1–244.
Micevski, K. 1957. Typologische Gliedrung der Niederungswiesen und Sumpvegetation Mazedoniens. Folia Balcanica 1(6): 29–33.
Micevski, K. 1959. Neue Wiesen-und Sumpfassociationen und Subassociationen in der Vegetation Mazedoniens. Folia Balcanica 2(19): 159–163.
Micevski, K. 1963. Tipološki istrašuvanja na blatnata vegetacijata vo Makedonija. [Typological studies of the swamp vegetation of Macedonia]. Godišen zbornik, Biologija 14: 79–130.
Micevski, K. 1963. Vodnata i blatnata vegetacijata na Dojranskoto Ezero. [The aquatic and swamp vegetation of the Dojran Lake]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 8: 175–195.
Micevski, K. 1965. Halofitska vegetacija Ovcheg Polya. [The halophytic vegetation of Ovče pole]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 10(3): 67–90.
Micevski, K. 1966. Blatnata i livadska vegetacija na Pološkata Kotlina. [The marsh and meadow vegetation in Poloshka Basin]. Godišen zbornik, Biologija 16: 43–52
Micevski, K. 1966. Blatna vegetacija kai Negorechka Banya i njezinoto znachenye za singenezata na blatnata vegetacija vo Makedonija. [The marsh vegetation around Negorechka Banja and its significance for the syngenesis of the marsh vegetation in Macedonia]. Godišen zbornik, Biologija 19(5): 31–45.
Micevski, K. 1969. Vodna vegetacija na Ohridskoto i Prespanskoto Ezero. [The aquatic vegetation of the Ohrid and Prespa Lakes]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 4: 61–80.
Michalko, J., Magic, D. & Berta, J. 1987. Geobotanical Map of C.S.S.R. Part 2. Slovak Socialist Republic. Text Part. Veda, Bratislava, CS.
Miljan, A. 1933. Vegetationsuntersuchungen an Naturwiesen und Seen im Otepääschen Moränengebiete Estlands. Acta et Commentationes Universitatis Tartuensis A25(5): 1–139.
Mišić, V., Jovanović-Dunjić, R., Popović, M., Borisavljević, L., Antić, M., Dinić, A., Danon, J. & Blaženčić, Ž. 1978. Biljne zajednice i staništa Stare planine. [The plant communities and habitats of Stara Planina]. Posebna izdanja Odjeljenje prirodno-matematičkih nauka 511(49): 1−389.
Molero Briones, J. & Vigo, J. 1981. Aportació al coneixement florístic i geobotànic de la serra d'Aubenç. Treballs de l'Institut Botànic de Barcelona 6: 1–82.
Molero Mesa, J. 1981. Estudio florístico y síntesis fitosociológica de las Alpujarras altas granadinas, vertiente sur de Sierra Nevada). Secretaría de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
Molina Abril, J.A. & Casado Alvaro, R. 1998. Datos sobre la vegetación anfibia vivaz de la Península Ibérica. Documents Phytosociologiques N.S. 18: 151–156.
Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
Molina Abril J.A. 1996. Sobre la vegetación de los humedales de la Península Ibérica (1. Phragmiti-Magnocaricetea). Lazaroa 16: 27–88.
Molina, J.A. 1996. Sobre la vegetación de los humedales de la Península Ibérica I: Phragmiti-Magnocaricetea. Lazaroa 16: 27–88
Montserrat, J.M. 1986. Flora y vegetación de la Sierra de Guara (Prepirineo aragonés). Colección Naturaleza en Aragón nº 1.Diputación General de Aragón, Zaragoza, ES.
Navarro, C. 1982. Contribución al estudio de la flora y vegetación del Duranguesado y la Busturia (Vizcaya). Thesis, Facultad de Farmacia, Universidad Complutense de Madrid, Madrid, ES.
Navarro, F. & Valle, C. 1984. Vegetación herbácea del centro-occidente zamorano. Studia Botanica 3: 63–177.
Navarro, F. 1974. La vegetación de la Sierra del Aramo y sus estribaciones (Asturias). Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15: 111–243.
Nedelcu, A.G., Pārvu, C. & Constantinescu, R. 1979. Typhetum shuttleworthii, o nouă asociaţie palustră. Acta Botanica Horti Bucurestiensis 1977–1978: 209–216.
Nedelcu, G.A. 1967. Beiträge zum phytosoziologischen Studium des Cernica-Sees. Vegetatio 15: 33–50.
Nedelcu, G.A. 1973. Soziologische und ökologische Studien über Wasser- und Sumpfpflanzen einiger Wasserbecken der Rumänischen Ebene. Dissertationes Botanicae 21: 1–220.
Neuhäusl, R. 1959. Die Pflanzengesellschaften des südostlichen Teiles des Wittingauer Beckens. Preslia 31: 115–147.
Niemann, E. 1965. Submontane und montane flußbegleitende Glanzgras-Röhrichte in Thüringen und ihre Beziehungen zu den hydrologischen Verhältnissen. Limnologica 3: 399–438.
Ninot, J.M., Carreras, J., Carrillo, E. & Vigo, J. 2000. Syntaxonomic conspectus of the vegetation of Catalonia and Andorra. I: Hygrophilous herbaceous communities. Acta Botanica Barcinonensis 46: 191–237.
Ninot, J.M., Guàrdia, R., Font, X. & Carrillo, E. 1999 ('1997'). Estudio fitocenológico del macizo del Turbón, Prepirineo central), III: comunidades herbáceas de ambientes especiales. Lucas Mallada 9: 121–169.
Nordhagen, R. 1936. Versuch einer neuen Einteilung der subalpinen-alpinen Vegetation Norwegens. Bergens Museums Arbok, Naturvitenskapelige rekke 7: 1–88.
Oberdorfer, E. (ed.) 1977. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I. Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 2. Aufl. G. Fischer Verlag, Stuttgart, DE.
Oberdorfer, E. (ed.) 1992. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I: Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 3. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Oberdorfer, E. 1957. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
Passarge, H. 1999. Pflanzengesellschaften Nordostdeutschlands 2. II. Helocyperosa und Caespitosa. J. Cramer, Berlin.
Pawłowski, B., Sokołowski, M. & Wallisch, K. 1928. Die Pflanzenassoziationen des Tatra-Gebirges. VII. Teil. Die Pflanzenassoziationen und die Flora des Morskie Oko-Tales. Bulletin international de l'Academie Polonaise des Sciences et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B Suppl. 2: 205–272.
Pawłowski, B., Sokołowski, M. & Wallisch, K. 1928. Zespoły roślin w Tatrach. Czesc VII. Zespoły roślinne i flora doliny Morskiego Oka. [The plant communities of Tatra. Part. VII. Plant communities and flora of the Morskie Oko valley]. Rozprawy Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Akademii Umiejętności, Ser. A/B 67: 171–312.
Pawłowski, B. & Walas, J. 1949. Les associations des plants vasculares des Monts de Czywczyn. Bulletin de l'Académie Polonaise des Science et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B 1948: 117–180.
Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
Pérez Latorre, A.V., Navas, P., Navas, D., Gil, Y. & Cabezudo, B. 1998. Datos sobre la flora y vegetación de la Serranía de Ronda (Málaga, España). Acta Botanica Malacitana 23: 149–191.
Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Memoria Doctoral. Universidad de Granada, Granada, ES.
Petriccione, B. 1993. Flora e vegetazione del Massiccio del Monte Velino (Appennino Centrale). Ministero delle Risorse Agricole, Alimentari e Forestali, Roma, IT.
Philippi, G. 1973. Zur Kenntnis einiger Röhrichtgesellschaften des Oberrheingebietes. Beiträge zur naturkundlichen Forschung in Südwestdeutschland 32: 53–95.
Philippi, G. 1977. Klasse: Phragmitetea Tx. et Prsg. 42. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I: Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 2. Aufl., pp. 119–165. G. Fischer, Stuttgart, DE.
Pietsch, W. 1968 ('1967'). Die Verlandungsvegetation des Sorgenteiches bei Ruhland in der Oberlausitzer Niederung und ihre pflanzengeographische Bedeutung. Berichte der Arbeitsgemeinschaft Sächsischer Botaniker N.F. 8: 55–91.
Pignatti, E. & Pignatti, S. 2014. Plant life of the Dolomites. Vegetation structure and ecology. Springer, Heidelberg, DE.
Pignatti, S. 1952. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 28: 265–329.
Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale. Archivio Botanico 29: 265–329.
Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 29: 65–98.
Pignatti, S., 1954. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale. Atti dell'Istituto Botanico e del Laboratorio Crittogamico dell'Università di Pavia 5: 92–258.
Pignatti, S. 1966. La vegetazione alofila della Laguna Veneta. Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Arti, Memoria Classe di Scienze Matematiche e Naturali 33(1): 1–174.
Pott, R. & Remy, D. 2000. Gewässer des Binnenlandes. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
Rameau, J.-C. & Royer, J.-M. 1979. Etude botanique et phytosociologique du marais Vaucher. Bulletin de la Société de Sciences Naturelles et d'Archéologie de la Haute-Marne 21: 163–184.
Ranđelović, V. & Blaženčić, J. 1996. Hidrofilna flora i vegetacija Vlasinskog jezera. [The hydrophilous flora and vegetation of the Vlašinsko Lake]. In: Blaženčić, J. (ed.), Vlašinsko jezero – hidrobiologiška studija, pp. 207–230, Biologiški fakultet Univerziteta u Beogradu, Beograd, SR.
Ranđelović, V.N. & Zlatković, B.K. 2010. Flora i vegetacija Vlasinske visoravni. [The flora and vegetation of Vlasina plateau]. Prirodno-matematički fakultet, Niš, SR.
Rapaics, R. 1927. A szegedi és csongrádi sós és szikes talajok növénytársulásai. [The plant communities on saline soils of Szeged and Csongrád]. Botanikai Közlemények 24:12–29.
Redeker, G.C. 1969. Gemeenschappen van de water- en oeverplanten van de drinkputten in de Goesse poel. Thesis, Rijksuniversiteit Utrecht, Utrecht, NL.
Redžić, S. 2007. Syntaxonomic diversity as an indicator of ecological diversity – case study Vranica Mts. in the Central Bosnia. Biológia (Bratislava) 62: 173–184.
Redžić, S. 2007. The syntaxonomy of the vegetation of the continental Dinaric Alps. In: Filipovski, G., Lozanovski, R. & Matevski, V. (eds.), Collection of papers devoted to Academician Kiril Micevski, pp. 249–2280. MANU, Skopje.
Ritter-Studnička, H. 1954. Flora i vegetacija livada kraških polja Bosne i Hercegovine. [The flora and vegetation of meadows in karst fields of Bosnia and Herzegovina]. Godišnjak Biološkog Instituta Univerziteta Sarajevo 7: 25–109.
Rivas Goday, S. & Borja Carbonell, J. 1961. Estudio de Vegetación y Flórula, del Macizo de Gúdar y Jabalambre. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 19: 3–550.
Rivas Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1959 ('1958'). Una visita a la Laguna de Arvas (Leitariegos). Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 16: 565–586.
Rivas-Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1963. Estudio y clasificación de los pastizales espanoles. Ministerio de Agricultura, Madrid, ES.
Rivas Goday, S. 1957 ('1956'). Comportamiento fitosociológico de Eryngium corniculatum Lam. y de otras especies de Phragmitetea e Isoeto-Nanojuncetea. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 14: 501–528.
Rivas Goday, S. 1964. Vegetación y flórula de la cuenca extremeña del Guadiana. Diputación Provincial de Badajoz. Madrid, ES.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Costa, M., Castroviejo, S. & Valdés, E. 1980. La vegetación de Doñana (Huelva, España). Lazaroa 2: 5–190.
Rivas-Martínez, S., Costa, M. & Loidi, J. 1992. La vegetación de las islas de Ibiza y Formentera (Islas Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 99–236.
Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1998. Datos sobre la vegetación y el bioclima del Valle de Arán. Acta Botanica Barcinonensia 45: 473–499.
Rivas-Martínez, S., Díaz-González, T.E., Fernandez-Prieto, J.A., Loidi-Arregui, J. & Penas-Marinas, A. 1984. La vegetación de la alta Montaña cantabrica: Los Picos de Europa. Ediciones Leonesas, León, ES.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Sánchez-Mata, D. 1986. Datos sobre la vegetación del Sistema Central y Sierra Nevada. Opuscula Botanicae et Pharmaciae Complutensis 2: 3–136.
Rivas-Martínez, S., Wildpret de la Torre, W., Díaz González, T., Pérez de Paz, P., del Arco Aguilar, M. & Rodríguez Delgado, O. 1993. Sinopsis de la vegetación de la Isla de Tenerife (Islas Canarias): Guía de la excursión. Itinera Geobotanica 7: 5–167.
Rivas-Martínez, S., Wildpret, W., Del Arco, M., Rodríguez, O., Pérez de Paz, P.L., García Gallo, A., Acebes, J.R., Díaz, T.E. & Fernández-González, F. 1993. Las comunidades vegetales de la Isla de Tenerife (Islas Canarias). Itinera Geobotanica 7: 169–374.
Rivas-Martínez, S. 1973. Ensayo sintaxonómico de la vegetación cormofítica de la Península Ibérica, Baleares y Canarias hasta el rango de subalianza. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal de Madrid 6: 31–43.
Rodwell, J.S. (ed.) 1995. British plant communities. Vol. 4. Aquatic communities, swamps and tall-herb fens. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
Roll, H. 1938. Die Pflanzengesellschaften ostholsteinischer Fließgewässer. Archiv für Hydrobiologie 34: 159–305.
Romo, A.M. 1989. Flora i vegetació del Montsec (Pre-pirineus catalans). Arxíus de la Secció de Cíéncies. Institut d'Estudis Catalans 90: 1–534.
Roselló, R. 1994. Catálogo florístico y vegetación de la comarca natural del Alto Mijares, Castellón). Publicación de la Diputación de Castelló, Castellón, ES.
Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
Rufo Nieto, L. & de la Fuente, V. 2011. Herbaceous perennial vegetation of the Tinto River basin (Huelva, Spain). Lazaroa 32: 73–89.
Rufo Nieto, L. & de la Fuente, V. 2011. Vegetación herbácea vivaz de la cuenca del Río Tinto (Huelva, España). Lazaroa 32: 73–89.
Ružička, M. 1960. Prehľad rastlinnych spoločenstiev na Záhorskej nížine. [An overview of the plant communities of Záhorská nížina]. Biológia (Bratislava) 15: 653–663.
Sanda, V., Popescu, A. & Dolţu, M.I. 1977. Vegetatia masivului Piatra Craiului. [The vegetation of the massif of Piatra Craiului]. Muzeul Brukenthal Studii şi Comunicări, Ştiintele Naturii 21: 115–212.
Sarika-Hatzinikolaou, M., Yannitsaros, A. & Babalonas, D. 2003. The macrophytic vegetation of seven aquatic ecosystems of Epirus (NW Greece). Phytocoenologia 33: 93–151.
Sarika, M. 2012. Flora and vegetation of some coastal ecosystems of Sterea Ellas and eastern continental Greece. Lazaroa 33: 65–99.
Sauer, F. 1937. Die Makrophytenvegetation ostholsteinischer Seen und Teiche. Archiv für Hydrobiologie Suppl. 6: 431–592.
Seliškar, A. 1979. Die Wiesenvegetation des Ljubljansko barje (Laibacher Moor) und seine Abhaengigkeit vom Grundwasserniveau. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 1037–1051. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Shelyag-Sosonko, Yu.R., Sipaylova, L.M., Solomakha, V.A. & Mirkin, B.M. 1987. Meadow Vegetation of the Desna Flood Plain, (Ucraine, USSR). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 22: 113–169.
Schäfer-Guignier, O. 1994. Weiher in der Franche-Comté: eine floristisch-ökologische und vegetationskundliche Untersuchung. Dissertationes Botanicae 213: 1–239.
Schlüter, U. & Sluschny, H. 2000. Der Queckenreis Leersia oryzoides (L.) Sw. im mecklenburgischen Elbtal wiederentdeckt. Zur Verbreitung der Art in Mecklenburg-Vorpommern. Botanischer Rundbrief für Mecklenburg-Vorpommern 34: 33–44.
Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
Sillinger, P. 1933. Monografická studie o vegetaci Nízkých Tater. [Monographic study of the vegetation of Nízke Tatry]. Orbis, Praha, CS.
Simon, T. 1960. Die Vegetation der Moore in den Naturschutzgebieten des nördlichen Alföld. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 6: 107–137.
Simon, T. 1962. Vergleichende Torfmoorstudien in den Karpaten. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 8: 187–203.
Sissingh, G. & Tideman, P. 1960. Die plantengemeenschappen uit de omgeving van Didam en Zevenaar. Mededelingen van de Landbouwhogeschool te Wageningen 60(13): 1–30.
Slavnić, Ž. 1948. Slatinska vegetacija Vojvodine. [The salt marsh vegetation of Vojvodina]. Arhiv za poljoprivredne nauke 3(4): 77–155.
Slavnić, Ž. 1956. Vodena i barska vegetacija Vojvodine. [The aquatic and marsh vegetation of Vojvodina]. Zbornik Matice Srpske, Serija Prirodnih nauka 10: 5–72.
Smettan, H.W. 1981. Die Pflanzengesellschaften des Kaisergebirges/Tirol. Verein zum Schutze der Bergwelt, München, DE.
Soó von Bere, R. 1940. Vergangenheit und Gegenwart der pannonischen Flora und Vegetation. Nova Acta Leopoldina N.F. 9(56): 1–49.
Spence, D.H.N. 1964. The macrophytic vegetation of freshwater lochs, swamps and associated fens. In: Burnett, J.H. (ed.) The vegetation of Scottland, pp. 306–425. Oliver & Boyd, Edinburgh, UK.
Stančić, Z. 2007. Marshland vegetation of the class Phragmito-Magnocaricetea in Croatia. Biologia 62: 297–314.
Stančič, Z. 2010. Marshland vegetation of the class Phragmito-Magnocaricetea in northwest Croatia (Krapina river valley). Biologia 65: 39–53.
Sunding, P. 1972. The vegetation of Gran Canaria. Skrifter utgitt av Det Norske Videnskaps-Akademi I Oslo, I. Matematisk-naturvidenskapelig klasse, Ny Serie 29: 1–186.
Szalma, E. & Lévai, O. 1987. Seasonal dynamics and structural changes in the cenoses belonging to the Phragmitetea association class at Lake Sulymos. Tiscia 22: 13–30.
Šomšák, L. 1963. Močiarna vegetácia medzidunovych zníženín južnej časti Potiskej nížiny. [The swamp vegetation of the dune depression of Potiská nížina]. Acta Facultatis Rerum Naturalium Universitatis Comeniae, Series Botanica 8: 229–302.
Thannheiser, D. 1976. Ufer- und Sumpfvegetation auf dem westlichen kanadischen Artis-Archipel und Spitzbergen. Polarforschung 46: 71–82.
Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
Tímár, L. 1957. Die botanische Erforschung des Sees Fehértó bei Szeged. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 3: 375–389.
Tomaselli, V., Di Pietro, R. & Sciandrello, S. 2011. Plant communities structure and composition in three coastal wetlands in southern Apulia (Italy). Biologia 66: 1027–1043.
Topa, E. 1939. Vegetaţia halofitelor din Nordul Românei in legătură cu cea din restul ţarii. [The halophytic vegetation of northern Romania in relation to the rest of the country]. Buletinul Facultaţii de Ştiinţe din Cernăuţi 13: 1–79.
Tóth, L. & Szabó, E. 1961. Zönologische und ökologische Untersuchungenin den Röhrichten des Neusiedlersees (Fertő-tó). Magyar Biológiai Kutatóintézet Munkái 28: 151–168.
Tóth, L. 1960. Phytozönologische Untersuchungen über die Röhrichte des Balaton-Sees. Annales Instituti Biologici 27: 209–242.
Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
Tüxen, R. & Hülbusch, K.-H. 1971. Bolboschoenetea maritimi. Fragmenta Floristica et Geobotanica 17: 391–407.
Tüxen, R. 1937. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft Niedersachsen 3: 1–170.
Tüxen, R. 1953. Sagittaria sagittifolia-Sparganium simplex-Ass. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 4: 14.
Ubaldi, D. 2008. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia. Arachne, Roma.
Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
Ubrizsy, G. 1961. Unkrautvegetation der Reiskulturen in Ungarn. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 7: 175–220.
Valachovič, M. (ed.) 2001. Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 3. Vegetácia mokradí. [Plant communities of Slovakia. 3. Wetland vegetation]. Veda, Bratislava, SK.
Vanden Berghen, C. 1952. Contribution à l’étude des bas-marais de Belgique. Bulletin du Jardin Botanique de l'Etat 22: 1–63.
Vanden Berghen, C. 1964. La végétation des rives du lac de Hourtin (Gironde, France). Bulletin du Jardin Botanique de l'Etat 38: 243–267.
Van Donselaar, J., Kop, L.G. & van der Voo, E.E. 1961. On the vegetation of former river beds in the Netherlands. Wentia 5: 1–85.
Van Donselaar, J. 1956. Het Vegetatiekundige onderzoek van oude rivierlopen. Natuur en Landschap 10(3): 3–12.
Van Donselaar, J. 1961. On the vegetation of former river beds in The Netherlands. Wentia 5: 1–85.
Van Donselaar, J. 1972. Phragmitetalia-gemeenschappen in de uiterwaarden, 1. Inleiding en Scirpetum lacustris. Gorteria 6: 61–67.
Van Donselaar, J. 1973. Phragmitetalia-gemeenschappen in de uiterwaarden, 2. Typhetum angustifoliae, Typhetum latifoliae, Rorippo-Oenanthetum en Sparganio-Saggittarietum. Gorteria 6: 109–117.
Vas, M. 1983. Természetvédelmi intézkedések hatásai a kállósemlyéni Nagymohoson. [Effects of conservation management on the Nagymohos fen at Kállósemlyén]. Botanikai Közlemenyek 70: 25–35.
Vigo, J. 1968. Notas sobre la vegetación del valle de Ribes. Collectanea Botanica 7: 1171–1185.
Vicherek, J. 1962. Typy fytocenos aluviální nivy dolního Podyjí se zvlaštním zaměřením na společenstva luční. [Types of phytocoenoses of lower Dyje river alluvium with special focus on meadow communities]. Folia Facultatis Scientiarum Naturalium Universitatis Purkynianae Brunensis 3 Biologia 5: 1–113.
von Soó, R. 1928. Geobotanische Monographie von Kolozsvar (Klausenburg). Debreceni Tisza István Tudományos Társaság Honismertotő Bizottságának Kiadványai 4: 1–151.
von Soó, R. 1938. Wasser-, Sumpf- und Wiesenpflanzengesellschaften des Sandgebietes Nyirseg. Botanikai Közlemények 35: 249–273.
Weeda, E.J., Schaminée, J.H.J. & Van't Veer, R. 1995. Phragmitetea. In: Schaminée, J.H.J., Weeda, E.J. & Westhoff, V. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 2. Planten-gemeenschappen van wateren, moerassen en natte heiden, pp. 161–220. Opulus Press, Uppsala, SE.
Westhoff, V. (ed.) 1949. Landschap, flora en vegetatie van de Botshol nabij Abcounde. Stichting Commissie voor de Vecht en het Oostelijk en Westelijk Plassengebied, Baambrugge, NL.
Wheeler, B.D. 1980. Plant communities of rich-fen systems in England and Wales: I. Introduction. Tall sedge and reed communities. Journal of Ecology 68: 365–395.
White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
Wolff, W.J. 1968. The halophilous vegetation of the lagoons of Mesolonghi, Greece. Vegetatio 16: 95–134.
Zahlheimer, W A. 1979. Vegetationsstudien in den Donauauen zwischen Regensburg und Straubing als Grundlage für den Naturschutz. Hoppea 38: 3–398.
Zólyomi, B. 1931. A Bükkhegység környékének Sphagnum-lápjai. (Vegetation studies in the Sphanum mires around the Vegetationsstudien an den Bükk Mts. in central Hungary). Botanikai Közlemenyek 28: 89–121.
Zólyomi, B. 1931. Die Pflanzengesellschaften des Hanság. Vasi Szemle 1: 146–174.
Zólyomi, B. 1934. A Hanság növényszövetkezetei. [The plant communities of Hanság]. Folia Sabariensia 1: 146–174.
Аверинова, Е.А. 2010. Травяная растительность бассейна реки Сейм (в пределах Курской области). [Grassland vegetation of the Seim River Basin (within the limits of the Kursk region]. Брянск, SU.
Байрак, О.М. 1997. Синтаксономія галофільної рослинності Лівобережного Придніпров'я. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(7): 68–74.
Байрак, О.М. & Дідух, Я.П. 1996. Гідрофільна рослинність Полтавської рівнини. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 37–43.
Боч, М.С. & Смагин, В.А. 1993. Флора и растительность болот северо-востока России и принципы их охраны. [Flora and vegetation of mires of northwestern Russia and principles of their protection]. Российская Академия Наук, Ботанический Институт им. Комарова, Санкт-Петербург, RU.
Винокуров, Д.С. 2011. Синтаксономія вищої водної рослинності долини р. Інгул. Чорноморський ботанічний журнал 7: 26–40.
Воробйов, Є.О., Балашов, Л.С. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(8): 1–128.
Воронцов, Д., Пука, Є. & Козловський, В. 2004. Рослинний покрив оліготрофного пухівково-сфагнового болота Журавлине (НПП "Сколівські Бескиди"). Вісник Львівського університету, Серія біологічна 37: 114–124.
Воронцов, Д.П. & Якушенко Д.М. 2003. Сколівські Бескиди. B: Андрієнко, Т.Л. & Онищенко, В.А. (ред.), Фіторізноманіття національних природних парків, сc. 76–83. Науковий світ, Київ, UA.
Гальченко, Н.П. 2006. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Голуб, В.Б. & Лосев, Г.А. 1991. Водная и водно-болотная растительность Волго-Ахтубинской поймы и дельты р. Волги в системе классификации направления Браун-Бланке. [The water and wetland vegetation of the Volga-Akhtuba floodplain and delta Volga in the classification system of the Braun-Blanquet Approach.] Ботанический журнал 76: 720–727.
Голуб, В.Б. & Лысенко, Т.М. 1999. Травянистая растительность нижней части поймы р. Тишерек (Самарская область). [The grassland vegetation bottom of the floodplain Tisherek River (Samara region)]. Бюллетень Самарская Лука 9–10: 119–142.
Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
Гончаренко, І.В. 2003. Аналіз рослинного покриву північно-східного Лісостепу України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(19): 1–203.
Григора, І.М., Воробйов, Є.О. & Соломаха, В.А. 2005. Лісові болота Українського Полісся (походження, динаміка, класифікація рослинності). Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Григорьев, И.Н., Соломещ, А.И., Алимбекова, Л.М. 2002. Влажные луга Республики Башкортостан: синтаксономия и вопросы охраны. [The moist meadows of Bashkortostan Republic: Syntaxonomy and conservation]. Уфа, Гилем, RU.
Дзюба, Т.П. 1996. Синтаксономія рослинності рисових полів України. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 3: 92−104.
Дубина, Д.В. 2006. Вища водна рослинність. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І. & Тимошенко, П.А. 2001. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. IV. Болотна рослинність. Клас Phragmiti-Magnocaricetea. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(17): 42−53.
Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І. & Тимошенко, П.А. 2001. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. ІІІ. Водна рослинність. Класи Phragmiti-Magnocaricetea, Bolboschoenetea (повітряно-водні угруповання). Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(17): 29−42.
Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Тимошенко, П.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1997. Рослинність Жебриянського приморського пасма. 2. Луки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1 (6): 3−20.
Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2003. Екологічні та ценотичні особливості класу Phragmiti-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 у Північному Причорномор'ї. Український фітоценологічний збірник, Серія C Фітоекологія 1(20): 113−133.
Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2005. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська область). Український ботанічний журнал 62: 128−142, 255−269.
Дубина, Д.В., Нойгойзлова, З., Дзюба, Т.П. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 2004. Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Дубына, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2008. Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. IІ. Класс Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Порядок Phragmitetalia W. Koch 1926. Растительность России 13: 27-48.
Дубына, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2009. Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. IІІ. Класс Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941. Порядки Magnocaricetalia Pignatti 1953 и Nasturtio-Glycerietalia Pignatti 1953. Растительность России 14: 15−36.
Дьяченко, Т.Н. 1996. Синтаксономия макрофитной растительности Дунайской устьевой области в пределах Украины. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 6−20.
Зуб, Л.М. & Савицький, О.Л. 1998. Угруповання вищих водних рослин в умовах урболандшафту (на прикладі водойм м. Києва). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1 (9): 39−52.
Карнатовская, М.Ю. & Деревянко, В.Н. 2003. Галофитная и луговая растительность на территории Нижнеднепровских песчаных арен. Труды Государственного Никитского ботанического сада 123: 131−142.
Конограй, В.А. 2009. Синтаксономія класу Phragmitо-Magnocaricetea Кременчуцького водосховища (порядки Phragmitetalia, Bolboschoenetalia maritimae, Nasturtio-Glycerietalia). Чорноморський ботанічний журнал 5: 384−396.
Куземко, А.А. 1998. Водна та повітряно-водна рослинність водойм нижньої течії річки Рось. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 15−25.
Куземко, А.А. 1999. Синтаксономія лучної рослинності заплави середньої та нижньої течії р. Рось. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 122−139.
Кузь, І. А. 2013. Синтаксономія рослинності боліт Середнього Придністров'я (клас Phragmito-Magnocaricetea, порядок Phragmitetalia): характеристика синтаксонів, синекологія та синхорологія. Чорноморський ботанічний журнал 9: 214−225.
Кузярін, О.Т. 2003. Синтаксономічний склад азональної рослинності класу Phragmitetea R. Tx. & Prsg. 1942 басейну Західного Бугу. Наукові записки державного природознавчого музею 18: 53−76.
Малиновський, К.А. & Крічфалушій, В.В. 2002. Рослинні угруповання високогір’я Українських Карпат. [The plant communities at high altitudes of the Ukrainian Carpathians]. Карпатська вежа, Ужгород, UA.
Малиновський, К.А., Міркін, Б.М., Ішбірдін, А.Р., Комендар, В.І. & Крічфалушій, В.В. 1992. Синтаксономія прибережно-водних, болотних, лучних, чагарникових і чагарничкових угруповань високогір’я Українських Карпат. Український ботанічний журнал 49: 5−13.
Орлов, О.О. & Якушенко, Д.М. 2005. Рослинний покрив проектованого Коростишівського національного природного парку. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Осипенко, В.В. & Шевчик, В.Л. 2001. Спонтанна рослинність м. Черкаси. 6. Рудеральна рослинність прибережної частини м. Черкаси. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(17): 104−121.
Пакальнис, Р., Балявичене, Ю. & Янкявичене, Р. (ред.) 1988. Растительный покров Национального Парка Литовской ССР. [Vegetation cover of the National park of Lithuanian SSR.] Институт Ботаники Академии Наук Литовской ССР, Вильнюс, SU.
Полішко, О.Д. 2005. Синтаксономія рослинності ділянки борової тераси Дніпра (Чигиринське лісництво Черкаської області). Актуальні проблеми ботаніки та екології 1: 163−176.
Полуянов, А.В. & Аверинова, Е.А. 2012. Травяная растительность Курской области. [The grassland vegetation of the Kursk region]. Курск, SU.
Реслер, І.Я. & Ткачик, В.П. 2001. Водно-болотна флора і рослинність Великих Дністровських боліт. Науковий вісник Ужгородського національного університету, серія біологічна 10: 65–68.
Сенчило, О.О., Шевчик, В.Л. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія лучного масиву в заплаві Дніпра у верхів'ї Кременчуцького водосховища. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(7): 39−49.
Сенчило, О.О., Шевчик, В.Л. & Соломаха, І.В. 1998. Рослинність острова Собачого (Кременчуцьке водосховище). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 21−29.
Сипайлова, Л.М., Соломаха, В.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1987. Синтаксономічні зміни лучної рослинності заплави р. Десни. Український ботанічний журнал 44: 48−52.
Сипайлова, Л.М. & Шеляг-Сосонко Ю.Р. 1982. Характеристика фітоценонів заплавних лук Українського Полісся. Український ботанічний журнал 39: 17−23.
Сипайлова, Л.М. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1996. Лучна рослинність заплав річок рівнинної частини України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 28−40.
Сипайлова, Л.М., Шеляг-Сосонко, Ю.Р. & Соломаха, В.А. 1982. Флористична класифікація заплавних лук Українського Полісся. Український ботанічний журнал 39: 20−25.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Кондратюк, І.М., Кучерява, Л.Ф. & Шевчик, В.Л. 1996. Синтаксономія болотної рослинності північно-західної України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 21−36.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Якушенко, Д.М., Крамарець, В.О., Мілкіна, Л.І., Воронцов, Д.П., Воробйов, Є.О., Войтюк, Б.Ю., Віниченко, Т.С., Коханець, М.І., Соломаха, І.В. & Соломаха, Т.Д. 2004. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломещ, А.И., Григориев, И.Н., Мулдашев, А.А. & Алимбекова, Л.М. 1994. Растительный покров хребта Шайтан-Тау. [The oak forest-steppe at the Shajtan-Tau mountain ridge and the problems of their protection.] B: Дубравная лесостепь на хребте Шайтан-Тау и вопросы ее охраны. [The vegetation cover of Shajtan-Tau mountain ridge]., cc. 27−96. Уфимский Научный Центр Российской Академии Наук, Уфа, SU.
Сорока, М.І. 2004. Флора та рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету 14(8): 170−179.
Сорока, М.С. 2008. Рослинність Українського Розточчя. Світ, Львів, UA.
Тетерюк, Б.Ю., & Соломещ, А.И. 2003. Синтаксономия водной и прибрежно-водной растительности озера Синдор, Республика Коми. [Syntaxonomy of the aquatic and semi-aquatic vegetation of the Sindor Lake, Republic of Komi.] Растительность России 4: 78−89.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 26−42.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 60−77.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Ткачик, В. 1999. Рослинність заповідника „Розточчя”: класифікація методом Браун-Бланке. Видавництво наукового товариства імені Т. Шевченка, Львів, UA.
Уманець, О.Ю., Войтюк, Б.Ю. & Соломаха, І.В. 2001. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. IV. Ділянка Потіївська. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(17): 66−86.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1998. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. І. Урочище "Ягорлицький кут". Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 2(11): 109−127.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІІ. Ділянка Івано-Рибальчанська. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 84−102.
Фіцайло, Т.В. 2004. Лучна рослинність Київського плато. Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України 5: 187−205.
Чорна Г.А. 2013. Рослинність водойм і боліт Лісостепу України. ФОП Жовтий О.О., Умань, UA.
Чорней, І.І., Буджак, В.В., Якушенко, Д.М., Коржик, В.П., Соломаха, В.А., Сорокан, Ю.І., Токарюк, А.І. & Соломаха, Т.Д. 2005. Національний природний парк "Вижницький". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Шевчик, В.Л. & Полішко, О.Д. 2000. Синтаксономія рослинності ділянки борової тераси (Ліплявське лісництво Черкаської області). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 67−89.
Шевчик, В.Л., Сенчило, О.О., Воробйов, Є.О. & Кондратюк, І.М. 1997. Рослинність північно-східної частини болота Ірдинь. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(6): 92−100.
Шевчик, В.Л. & Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності островів Круглик та Шелестів Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 12−27.
Шевчик, В.Л., Соломаха, В.А. & Войтюк, Ю.О. 1996. Синтаксономія рослинності та список флори Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(4): 1−120.
Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Афанасьєв, Д.Я., Соломаха, В.А. & Міркін, Б.М. 1980. Класифікація заплавних лук р. Дніпра на основі еколого-флористичних критеріїв. [Ecological-floristic classification of the flooded meadows of the Dnipr River]. Український ботанічний журнал 37: 8−14.
Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Соломаха, В.А. & Сипайлова, Л.М. 1986. Класс Phragmitetea. Сообщества пойм лесной зоны Украины. [The class of Phragmitetea. The communities of the alluvia of the forest zone of Ukraine]. In: Миркин, Б.М. (ред.), Классификация растительности СССР (с использованием флористических критериев), сс. 50−53. Издательство Московского университета, Москва, SU.