Betulo carpaticae-Alnetea viridis Rejmánek ex Bœuf, Theurillat, Willner, Mucina et Simler in Bœuf et al. 2014
Subalpine and subarctic herb-rich alder and willow scrub and krummholz of the Alps, the Carpathians, the Hercynicum, the Balkans, the Caucasus, Northern Europe and Greenland
Aichinger, E. 1933. Vegetationskunde der Karawanken. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Boeuf, R., Simler, N., Holveck, P., Hum, P., Cartier, D. & Ritz, D. 2014. Le végétations forestières d’Alsac. Vol. I (Textes). Editions Scheuer, Drulingen, FR.
Braun-Blanquet, J. & Sutter, R. 1982. Ufergebüsche der inneralpinen Flussläufe. (Verband des Salicion pentandrae Br.-Bl. 1949). Jahresbericht der Naturforschenden Gesellschaft Graubünden 99: 59–83.
Eggler, J. 1952. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Ostalpen. Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereines für Steiermark 81–82: 28–41.
Friedel, H. 1956. Die alpine Vegetation des obersten Mölltales (Hohe Tauern). Wissenschaftliche Alpenvereinshefte 16: 1–153.
Fukarek, P. 1979. Šumske biljne zajednice Jugoslavije. [Forest plant communties in Yugoslavia]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi Kongres ekologa Jugoslavije, pp. 55–69. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zagreb, YU.
Gamisans, J. 1975. La végétation des montagnes corses. Thesis, Université Aix-Marseille, Marseille, FR.
Gamisans, J. 1977. La végétation des montagnes corses. Troisième partie. Phytocoenologia 4: 133–179.
Hadač, E., Stoyko, S.M., Terray, J., Tasenkevich, L. & Bural, M. 1995. Notes on plant communities of the protected complex Stuzhytzia – a part of the trilateral Polish-Slovakian-Ukrainian Biosphere Reserve "The Eastern Carpathians". Ukrainskyi Botanicheskyi Zhurnal 52: 686–696.
Hadač, E. 1949. The flora of Reykjanes peninsula SW-Iceland. Botany of Iceland 5: 1–57.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Huml, O., Lepš, J., Prach, K. & Rejmánek, M. 1979. Zur Kenntnis der Quellfluren, alpinen Hochstaudenfluren und Gebüsche des Făgăraş-Gebirges in den Südkarpaten. Preslia 51: 35–45.
Chytrý, M. (ed.) 2007. Vegetace České republiky 1. Travinná a keříčková vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 1. Grassland and heathland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Chytrý, M. (ed.) 2013. Vegetace České republiky 4. Lesní a křovinná vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 4. Forest and scrub vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Karner, P. & Mucina, L. 1993. Mulgedio-Aconitetea. In: Grabherr, G. & Mucina, L. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil II, pp. 468–505. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Kliment, J. & Valachovič, M. (eds.) 2007. Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 4. Vysokohorská vegetácia. [Plant communities of Slovakia. 4. High-mountain vegetation]. Veda, Bratislava, SK.
Kočí, M. 2001. Subalpine tall-forb vegetation (Mulgedio-Aconitetea) in the Czech Republic: syntaxonomical revision. Preslia 73: 289–331.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Struktura i dinamika ekosistema planine Vranice u Bosni. [Structure and dynamics of ecosystems of the Vranica Mts in Bosnia]. Drugi kongres ekologa Jugoslavije, Zbornik radova 1: 607–714.
Lakušič, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Structure and dynamics of ecosystems on Vranica mountain in Bosnia. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 605–714. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Mišić, V., Jovanović-Dunjić, R., Popović, M., Borisavljević, L., Antić, M., Dinić, A., Danon, J. & Blaženčić, Ž. 1978. Biljne zajednice i staništa Stare planine. [The plant communities and habitats of Stara Planina]. Posebna izdanja Odjeljenje prirodno-matematičkih nauka 511(49): 1−389.
Pawłowski, B. & Walas, J. 1949. Les associations des plants vasculares des Monts de Czywczyn. Bulletin de l'Académie Polonaise des Science et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B 1948: 117–180.
Pignatti, E. & Pignatti, S. 2014. Plant life of the Dolomites. Vegetation structure and ecology. Springer, Heidelberg, DE.
Smettan, H.W. 1981. Die Pflanzengesellschaften des Kaisergebirges/Tirol. Verein zum Schutze der Bergwelt, München, DE.
Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
Theurillat, J.-P., Aeschimann, D., Küpfer, P. & Spichiger, R. 1995. The higher vegetation units of the Alps. Colloques Phytosociologiques 23: 189–239.
Theurillat, J.-P. & Geissler, P. 1989. Souvenirs floristiques et phytosociologiques de Suisse orientale et quelques découvertes bryologiques. Saussurea 19: 169–186.
Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
Малиновський, К.А. & Крічфалушій, В.В. 2002. Рослинні угруповання високогір’я Українських Карпат. [The plant communities at high altitudes of the Ukrainian Carpathians]. Карпатська вежа, Ужгород, UA.
Малиновський, К.А., Міркін, Б.М., Ішбірдін, А.Р., Комендар, В.І. & Крічфалушій, В.В. 1992. Синтаксономія прибережно-водних, болотних, лучних, чагарникових і чагарничкових угруповань високогір’я Українських Карпат. Український ботанічний журнал 49: 5−13.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.