Koelerio-Corynephoretea canescentis • FloraVeg.EU

Class CJ (COR)

Koelerio-Corynephoretea canescentis Klika in Klika et Novák 1941

Dry grasslands on sandy soils and on rocky outcrops of the temperate to boreal zones of Europe, the North Atlantic islands and Greenland

new search

Bibliography

Adriani, M.J. & van der Maarel, E. 1968. Voorne in de branding. Stichting Wetenschappelijk Duinonderzoek, Ooostvoorne, NL.
Andersson, O. 1950. The Scanian sand vegetation—a survey. Botaniska Notiser 1950: 145–172.
Aszód, L. 1935. Adatok a Nyírségi homoki vegetáció ökológiájához és szociológiájához. Tiscia 1: 75–107.
Bagi, I. 1990. The vegetation map of Szappanszék UNESCO biosphere reserve core area. Kiskunság National Park, Hungary. Acta Biologica Szegediensis 36: 27–42.
Balevičiene, J., Kiziene, B., Lazdauskaite, Ž., Patalauskaite, D., Rašomavičius, V., Sinkeviciene, Z., Tučiene, A. & Venckus, Z. 1998. Lietuvos Augalija I. Pievos. [Vegetation of Lithuania. Grasslands]. Šviesa. Kaunas, Vilnius, LT.
Balevičiene, J. & Stankevičiūte, J. 2000. Carici arenariae-Airetum praecocis Westhoff et al. 1962 – viksvinis smilgenynas. In: Balevičiene, J. et al. (eds.), Lietuvos raudonoji knyga. Augalu bendrijos. [Lithuanian Red Data Book. Plant communities], pp. 56–58. Botanikos instituto leidykla, Vilnius, LT.
Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Becker, T., Andres, C. & Dierschke, H. 2011. Junge und alte Steppenrasen im NSG “Bedraer Lehde-Großer Eller” im Kyffhäusergebirge. Tuexenia 31: 173–210.
Becker, T., Brändel, M. & Dierschke, H. 2007. Trockenrasen auf schwermetall- und nicht schwermetallhaltigen Böden der Bottendorfer Hügel in Thüringen. Tuexenia 27: 255–286.
Becker, T., Schmiege, C., Bergmeier, E., Dengler, J. & Nowak, B. 2012. Nutrient-poor grasslands on siliceous soil in the lower Aar valley (Middle Hesse, Germany) – neglected vegetation types in the intersection range of four classes. Tuexenia 32: 281–318.
Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
Berger-Landefeldt, U. & Sukopp, H. 1965. Zur Synökologie der Sandtrockenrasen, insbesondere der Silbergrasflur. Verhandlungen des Botanischen Vereins der Provinz Brandenburg 102: 41–98.
Bergmeier, E., Konstantinou, M., Tsiripidis, I. & Sýkora, K.V. 2009. Plant communities on metalliferous soils in northern Greece. Phytocoenologia 39: 411–438.
Bernhardt, K.-G. 1990. Die Pioniervegetation der Ufer nordwestdeutscher Sandabgrabungsflächen. Tuexenia 10: 83–97.
Boerboom, J.H.A. 1957. Les Pelouses sèches des dunes de la côte Néerlandaise. Acta Botanica Neerlandica 6: 642–680.
Boerboom, J.H.A. 1960. De plantengemeenschappen van de Wassemaarse duinen. Mededelingen van Landbouwhogeschool 60: 1–135.
Boch, S. & Dengler, J. 2006. Floristische und ökologische Charakterisierung sowie Phytodiversität der Trockenrasen auf der Insel Saaremaa (Estland). Arbeiten aus dem Institut für Landschaftsökologie (Münster) 15: 55–71.
Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
Borhidi, A., Kevey, B. & Varga, Z. 1999. Checklist of the higher syntaxa of Hungary. Annali di Botanica N.S. 57: 159–166.
Borhidi, A. & Sánta, A. (eds.) 1999. Vörös Könyv Magyarország Növénytársulásairól. I-II. KöM TvH tanulmánykötetei, Budapest, HU.
Borhidi, A. 1956. Die Steppen und Wiesen im Sandgebiet der Kleinen Ungarischen Tiefebene. Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 2: 241–274.
Borhidi, A. 1956. Feketefenyveseink társulási viszonyai. [Phytosociology of our black pine forests]. Botanikai Közlemények 46: 275–285.
Borhidi, A. 1958b. Belső-Somogy növényföldrajzi tagolódása és homokpusztai vegetációja. MTA Biol. Csop. Közleményei 1: 343–378.
Borhidi, A. 1959. Die Sandpflanzengesellschaften Süd-Transdanubiens. Annales Universitatis Scientarium Budapestinensis de Rolando Eötvös Nominatae, Sect. Biol. 2: 49–57.
Borhidi, A. 1960. Fagion-Gesellschaften und Waldtypen des Hügellandes von Zselic (Süd-Transdanubien). Annales Universitatis Scientarium Budapestinensis de Rolando Eötvös Nominatae, Sectio Biologia 3: 75–88.
Borhidi, A. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities I. The non-forest vegetation. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant communities, pp. 43–94. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
Bruun, H.H. & Ejrnaes, R. 2000. Classification of dry grassland vegetation in Denmark. Journal of Vegetation Science 11: 585–596.
Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
Carreras, J., Carrillo, E., Masalles, R.M., Ninot, J.M. & Vigo, J. 1993. El poblament vegetal de les valls de Barravés i de Castanesa. I. Flora i vegetació. Acta Botanica Barcinonensia 42: 1–392.
Carreras, J. & Font, X. 1990. Els pradells terofítics de l'Aliança Thero-Airion als Pirineus Centrals i Orientals. Folia Botanica Miscellanea 7: 129–139.
Cohen-Stuart, J.A.F. & Westhoff, V. 1963. De droge graslanden langs de rivieren. Natura 60(4): 45–48.
de Bolòs, O. 1957. Datos sobre la vegetación de la vertiente septentrional de los Pirineos: observaciones acerca de la zonación altitudinal del valle de Arán. Collectanea Botanica 5: 465–514.
Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
Dengler, J., Berg, C., Eisenberg, M., Isermann, M., Jansen, F., Koska, I., Löbel, S., Manthey, M., Päzolt, J., Spangenberg, A., Timmermann, T. & Wollert, H. 2003. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ Part I. Feddes Repertorium 114: 587–631.
Dengler, J., Löbel, S. & Michl, T. 2001. Die Steinhöhe – ein ökologisches Kleinod in Lüneburg (Ergebnisse des vegetationskundlichen Studentenpraktikums im Sommersemester 1999). Jahrbuch des Naturwissenschaftlichen Vereins für das Fürstentum Lüneburg 42: 143–188
Dengler, J. & Löbel, S. 2006. The basiphilous dry grasslands of shallow, skeletal soils (Alysso-Sedetalia) on the island of Öland (Sweden), in the context of North and Central Europe. Phytocoenologia 36: 343–391.
Dengler, J. & Wollert, H. 2001. Zum Auftreten des Vulpietum myuri in Mecklenburg und Nordostniedersachsen. Botanischer Rundbrief für Mecklenburg-Vorpommern 35: 97–100.
Dengler, J. 1994. Flora und Vegetation von Trockenrasen und verwandten Gesellschaften im Biosphärenreservat Schorfheide-Chorin. Gleditschia 22: 179–321.
Dengler, J. 1998. Der Geschützte Landschaftsbestandteil „Mühlenberg“ bei Brodowin – Flora, Vegetation und Bedeutung für den Naturschutz. Naturschutz und Landschaftspflege in Brandenburg 7: 149–158.
Dengler, J. 2000. Synsystematische Stellung und Gliederung der uckermärkischen Sandtrockenrasen. Berichte der Naturwissenschaftlichen Gesellschaft Bayreuth 24: 302–306.
Dengler, J. 2001. Erstellung und Interpretation synchorologischer Karten am Beispiel der Klasse Koelerio-Corynephoretea. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 13: 223–228.
Dengler, J. 2003. Entwicklung und Bewertung neuer Ansätze in der Pflanzensoziologie unter besonderer Berücksichtigung der Vegetationsklassifikation. Galunder, Nümbrecht, DE.
Dengler, J. 2004. Artenzusammensetzung und Phytodiversität von Trockenrasen auf Granitgrus entlang eines Höhentransektes in der Serra da Estrela (Portugal). Kieler Notizen zur Pflanzenkunde in Schleswig-Holstein und Hamburg 32: 49–56.
Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
Díaz, T.E. & Navarro, F. 1978. Las comunidades de Thero-Airion R. Tx. 1951 en las playas asturianas: su posición fitotopográfica. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 34: 571–595.
Dierschke, H. & Becker, T. 2008. Die Schwermetall-Vegetation des Harzes – Gliederung, ökologische Bedinung-en und syntaxonomische Einordnung. Tuexenia 28: 185–227.
Dierschke, H. 1986. Entwicklung und heutiger Stand der Syntaxonomie von Silikat-Trockenrasen und verwandten Gesellschaften in Europa. Phytocoenologia 14: 399–416.
Drews, H. & Dengler, J. 2004. Steilufer an der nordoldenburgischen Küste: Artenausstattung, Vegetation und Pflegekonzept unter besonderer Berücksichtigung der Kalkhalbtrockenrasen und der wärmeliebenden Säume. Kieler Notizen zur Pflanzenkunde in Schleswig-Holstein und Hamburg 32: 57–95.
Dubyna, D., Neuhäuslová, Z. & Šeljag-Sosonko, J.R. 1995. Vegetation of the Birjucij Island Spit in the Azov Sea: Sand steppe vegetation. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 30: 1–31.
Duvigneaud, P. 1966. Notes sur la biogéochimie des serpentines du sud-ouest de la France. Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 99: 271–330.
Eliáš, P. 1986. Vegetácia štátnych prírodných rezervácií Hrdovická a Solčianský háj a projektovanej ŠPR Kovarecká dubina (pohorie Tríbeč). Rosalia 3: 33–79.
Fekete, G. & Kovács, M. 1982. A fóti Somlyó vegetációja. Botanikai Közlemények 69: 19–31.
Galán de Mera, A., Deil, U., Haug, H. & Vicente Orellana, J.A. 1997. Contribución a la clasificación fitosociológica de los pastizales de la provincia de Cádiz (España). Acta Botanica Malacitana 22: 147–169.
Géhu, J.-M. & de Foucault, B. 1978. Les pelouses à Tortula ruraliformis des dunes du nord-ouest de la France. Colloques Phytosociologiques 6: 269–273.
Géhu, J.-M. & de Foucault, B. 1978. Les pelouses siliceuses à thérophytes de la zone littorale du nord de la France. Colloques Phytosociologiques 6: 319–327.
Géhu, J.-M. 1974. l'Astrocarpo-Corynephoretum canescentis Braun-Blanquet 1967 dans les landes de Gascogne. Documents Phytosociologiques 6: 43–45.
Gödde, M. 1986. Vergleichende Untersuchung der Ruderalvegetation der Groβstädte Düsseldorf, Essen und Münster. Oberstadtdirektor der Landeshauptstadt Düsseldorf, Düsseldorf, DE.
Gregor, T. 2001. Acidophile schafschwingelreiche Magerrasen im osthessischen Buntsandsteingebiet. Bot. Naturschutz Hessen 13: 5–19.
Hasse, T. 2005. Charakterisierung der Sukzessionsstadien im Spergulo-Corynephoretum (Silbergrasfluren) unter besonderer Berücksichtigung der Flechten. Tuexenia 25: 407–424.
Hegedüšová Vantarová, K. & Škodová, I. (eds.) 2014. Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 5. Travinno-bylinná vegetácia. [Plant communities of Slovakia. 5. Grassland vegetation]. Veda, Bratislava, SK.
Hentschel, M. 2011. Die Gliederung des Corynephorion Klika 1931 (Silbergrasfluren) in Europa. Thesis, Universität Münster, Münster, DE.
Hohenester, A. 1967. Festuco-Sedetalia in Franken. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 11–12: 206–209.
Hohenester, A. 1967. Silbergrasfluren in Bayern. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 11–12: 11–21.
Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Horvat, I. 1942. Biljni svijet Hrvatske. [The plant world of Croatia]. Zemljopis Hrvatske. Tipografija, Zagreb, YU.
Chytrý, M. (ed.) 2007. Vegetace České republiky 1. Travinná a keříčková vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 1. Grassland and heathland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Chytrý, M., Mucina, L., Vicherek, J., Pokorny-Strudl, M., Strudl, M., Koó, A.J. & Maglocký, Š. 1997. Die Pflanzengesellschaften der westpannonischen Zwergstrauchheiden und azidophilen Trockenrasen. Dissertationes Botanicae 277: 1–108.
Ivan, D., Doniţa, N., Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A., Chifu, T., Boşcaiu, N., Mititelu, D. & Paucă-Comanescu, M. 1993. Vegetation potentielle de la Roumanie. Braun-Blanquetia 9: 1–79.
Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 2001. Análisis y clasificación de la vegetación de Galicia (España), II. La vegetación herbácea. Lazaroa 21: 25–50.
Izco, J. & Amigo, J. 2001. Precisiones nomenclaturales sobre la vegetación noroccidental ibérica, II. Lazaroa 21: 143–149.
Jeckel, G. 1984. Syntaxonomische Gliederung, Verbreitung und Lebensbedingungen nordwestdeutscher Sandtrockenrasen (Sedo-Scleranthetea). Phytocoenologia 12: 9–153.
Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
Jermacāne, S. 2000. Gaujas Nacionālā parka smiltāju pļavu augu sabiedrības. [The sandy grassland plant communities in the Gauja National Park]. Jauns gadsimtsjauna ģeogrāfija. 2. Latvijas Ģeogrāfijas kongress, pp. 50–53. Rīga, LV.
Juśkiewicz-Swaczyna, B. 2009. The psammophilous grassland community Corniculario aculeatae-Corynephoretum canescentis in the Masurian Lake District (NE Poland). Tuexenia 29: 391–408.
Kárpáti, V., Kárpáti, I., Krippel, T. & Krippel, E. 1961. Spoločenstvo topola bieleho a borievky obyčajnej pri Štúrove. [The plant community of white poplar and juniper near Štúrovo]. Biológia (Bratislava) 16: 481–492.
Kemény, G., Penksza, K., Nagy, Z. & Tuba, Z. 2001. Coenological data on temperate semidesert sandy grasslands in Hungary. Acta Botanica Hungarica 43: 333–348.
Klika, J. 1931. O rostlinných společenstvech a jejich sukcesi na obnažených písečných půdach lesních ve středním Polabí. [On the plant communities and their succession on exposed sandy forest soils of central Polabí]. Sborník Československé akademie zemědělské 6: 277–302.
Klika, J. 1934. Studien über die xerotherme Vegetation Mitteleuropas. III. Die Pflanzengesellschaften auf Sandböden des Marchfeldes in der Slowakei. Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 52: 1–16.
Knapp, R. 1978. Trockenrasen und Therophyten-Fluren auf Kalk-, Sand-, Grus- und Schwermetall-Böden im mittleren Hessen. Bericht der Oberhessischen Gesellschaft für Natur- und Heilkunde zu Gießen, Naturwissenschaftliche Abteilung 44: 71–91.
Kojić, M., Popović, R. & Karadžić, B. 1998. Sintaksonomski pregled vegetacije Srbije. [A syntaxonomic overview of the vegetation of Serbia]. Institut za biološka istraživanja Siniša Stanković, Beograd, SR.
Korneck, D. 1974. Xerothermvegetation in Rheinland-Pfalz und Nachbargebieten. Schriftenreihe für Vegetationskunde 7: 1–196.
Korneck, D. 1975. Das Narduretum lachenalii, eine neue Thero-Airion Assoziation. Beiträge zur naturkundlichen Forschung in Südwestdeutschland 34: 161–166.
Korneck, D. 1978. Klasse: Sedo-Scleranthetea Br.-Bl. 55 em. Th. Müller 61. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil II: Sand- und Trockenrasen, Heide- und Borstgras-Gesellschaften, alpine Magerrasen, Saum-Gesellschaften, Schlag- und Hochstauden-Fluren. 2. Aufl., pp. 13–85. G. Fischer Verlag, Stuttgart, DE,
Kozłowska, A. 1925. La variabilite de Festuca ovina L. en rapport avec la succesion des associations steppiques du plateau de la Petite Pologne. Bulletin de l'Académie Polonaise des Science et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B 3: 325–377.
Kratzert, G. & Dengler, J. 1999. Die Trockenrasen der „Gabower Hänge“ am Oderbruch. Verhandlungen des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg 132: 285–329.
Krausch, H.-D. 1962. Der Sandnelken-Kiefernwald an seiner Westgrenze in Brandenburg. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 9: 141–144.
Krausch, H.-D. 1962. Vorschläge zur Gliederung der mitteleuropäischen Sand- und Silikat-Trockenrasen. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 9: 266–269.
Krippel, E. 1954. Die Pflanzengesellschaften auf Flugsandböden des slowakischen Teiles des Marchfeldes. Angewandte Pflanzensoziologie (Wien) Festschrift Aichinger: 632–639.
Krippelová, T. & Krippel, E. 1956. Vegetačné pomery Záhoria. [The vegetation of Záhorie]. Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
Krisch, H. 1987. Zur Ausbreitung und Soziologie von Corispermum leptopterum (Ascherson) Iljin an der südlichen Ostseeküste. Gleditschia 15: 25–40.
Kuzemko, A. 2009. Dry grasslands on sandy soils in the forest and forest-steppe zones of the plains part of Ukraine: present state of syntaxonomy. Tuexenia 29: 369–390.
Laime, B. & Tjarve, D. 2009. Grey dune plant communities (Koelerio-Corynephoretea) on the Baltic coast in Latvia. Tuexenia 29: 409–435.
Lájer, K. 2004. A rejtöke (Teesdalia nudicaulis) elöfordulása és a belsö-somogyi ezüstperjés gyepek mai állapota. Somogyi Múzeumok Közlemémyei 16: 257–264.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
Löbel, S. & Dengler, J. 2008 ('2007'). Dry grassland communities on southern Öland: phytosociology, ecology, and diversity. Acta Phytogeographica Suecica 88: 13–32.
Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
Losa-Quintana, E. & Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Servicio de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
Mahn, E.-G. 1965. Vegetationsaufbau und Standortverhältnisse der kontinental beeinflußten Xerothermrasengesellschaften Mitteldeutschlands. Abhandlungen der Sächsischen Akademie der Wissenschaften Leipzig, Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse 49: 1–138.
Marquardt, B., Rathjen, J., Boch, S., Kaiser, T. & Dengler, J. 2004. Naturschutz im Industriegebiet? – Flora, Vegetation und Naturschutzpotenzial des Lüneburger Hafens. Drosera 2004: 43–92.
Mateo-Sanz, G. 1983. Estudio sobre la flora y vegetacion de las sierras de Mira y Talayuelas. I.C.O.N.A. Monografías 31: 1–290.
Molero Mesa, J. 1981. Estudio florístico y síntesis fitosociológica de las Alpujarras altas granadinas, vertiente sur de Sierra Nevada). Secretaría de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
Moravec, J. 1967. Zu den azidophilen Trockenrasengesellschaften Südwestböhmens und Bemerkungen zur Syntaxonomie der Klasse Sedo-Scleranthetea. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 2: 137–178.
Mucina, L. & Kolbek, J. 1989. Some anthropogeneous vegetation types of southern Bulgaria. Acta Botanica Croatica 48: 83–102.
Mucina, L. & Kolbek, J. 1993. Koelerio-Corynephoretea. In: Mucina, L., Grabherr, G. & Ellmauer, T. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil I, pp. 493–521. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Navarro, F. & Valle, C. 1984. Vegetación herbácea del centro-occidente zamorano. Studia Botanica 3: 63–177.
Neijenhuijs, F. 1969. Stroomdalgraslandvegetaties op dijken, oeverwallen en hoge uiterwaarden langs onze grote rivieren. Natuur en Landschap 23: 1–18.
Németh, F. 1978. The vascular flora and vegetation on the Szabadszállás-Fülöpszállás territory of the Kiskunság National Park. Studia Botanica Hungarica 13: 79–105.
Ninot, J.M. 1996. Estudio fitocenológico del macizo del Turbón (Prepirineo central), II: pastos. Lucas Mallada 8: 121–182.
Nordhagen, R. 1943. Siliksdalen og Norges Fjellbeiter. En Plantesosiologisk Monografi. Bergens Museums Skrifter 22: 1–607.
Oberdorfer, E. (ed.) 1993. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil II. Sand- und Trockenrasen, Heide- und Borstgras-Gesellschaften, alpine Magerrasen, Saum-Gesellschaften, Schlag- und Hochstauden-Fluren. 3. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Olsson, H. 1974. Studies on South Swedish sand vegetation. Acta Phytogeographica Suecica 60: 1–170.
Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
Passarge, H. 1960. Zur soziologischen Gliederung binnenländischer Corynephorus-Rasen im nordostdeutschen Flachland. Verhandlungen des Botanischen Vereins der Provinz Brandenburg 98–100: 113–124.
Pedashenko, H., Apostolova, I., Boch, S., Ganeva, A., Janišová, M., Sopotlieva, D., Todorova, S., Ünal, A., Vassilev, K., Velev, N. & Dengler, J. 2013. Dry grasslands of NW Bulgarian mountains: first insights into diversity, ecology and syntaxonomy. Tuexenia 33: 309–346.
Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Memoria Doctoral. Universidad de Granada, Granada, ES.
Petit, D. 1978. Les pelouse à Hieracium pilosella des terrils du nord de la France. Colloques Phytosociologiques 6: 201–212.
Petit, D. 1980. La végétation des terrils du nord de la France: écologie, phytosociologie, dynamisme. Thesis, Université des sciences et techniques de Lille, Lille, FR.
Philippi, G. 1971. Sandfluren, Steppenrasen und Saumgesellschaften der Schwetzinger Hardt. Veröffentlichunen der Landesstelle Naturschutz Landschaftspflege Baden-Württemberg 39: 67–130.
Philippi, G. 1973. Sandfluren und Brachen kalkarmer Flugsande des mittleren Oberrheingebietes. Veröffentlichunen der Landesstelle Naturschutz Landschaftspflege Baden-Württemberg 41: 24–62.
Piotrowska, H. & Celiński, F. 1965. Psammophilous vegetation of the Wolin island and that of south-eastern Uznam. Badania Fizjograficzne nad Polską Zachodnią, Series B 16: 123–170.
Redžić, S. 2007. Syntaxonomic diversity as an indicator of ecological diversity – case study Vranica Mts. in the Central Bosnia. Biológia (Bratislava) 62: 173–184.
Redžić, S. 2007. The syntaxonomy of the vegetation of the continental Dinaric Alps. In: Filipovski, G., Lozanovski, R. & Matevski, V. (eds.), Collection of papers devoted to Academician Kiril Micevski, pp. 249–2280. MANU, Skopje.
Rivas Goday, S. & Mayor, M. 1966. Aspectos de la vegetación y flora orófilas del Reino de Granada. Anales de la Real Academia de Farmacia 31: 345–400.
Rivas-Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1963. Estudio y clasificación de los pastizales espanoles. Ministerio de Agricultura, Madrid, ES.
Rivas Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1971. Vegetación potencial de la Provincia de Granada. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal 4: 3–85.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1998. Datos sobre la vegetación y el bioclima del Valle de Arán. Acta Botanica Barcinonensia 45: 473–499.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
Roselló, R. 1994. Catálogo florístico y vegetación de la comarca natural del Alto Mijares, Castellón). Publicación de la Diputación de Castelló, Castellón, ES.
Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
Royer, J-.M. 1971. A propos de quelques observations phytosociologiques sur le sud du département de la Nièvre (régions de Décize et Nevers). Annales Scientifiques de l'Université de Besancon, 3ème série, Botanique 10: 117–129.
Royer, J.-M. 1978. Les pelouses sèches à thérophytes de Bourgogne et Champagne méridionale. Colloques Phytosociologiques 6: 133–147.
Royer, J.-M. 1991. Synthèse eurosibérienne, phytosociologique et phytogéographique de la classe des Festuco-Brometea. Dissertationes Botanicae 178: 1–296.
Rūsiņa, S. 2007. Diversity and contact communities of mesophytic and xerophytic grasslands in Latvia. Latvijas Veģetācia 12: 1–366.
Ružička, M. 1960. Prehľad rastlinnych spoločenstiev na Záhorskej nížine. [An overview of the plant communities of Záhorská nížina]. Biológia (Bratislava) 15: 653–663.
Sardinero, S. & Rivas-Martínez, S. 1999. La vegetación herbácea vivaz climatófila supra y oromediterránea (Koelerio-Corynephoretea) en Gredos occidental, Sistema Central, España. Lazaroa 20: 55–69.
Schmitt, B. & Fartmann, T. 2006. Die Heidenelken-reichen Silikat-Magerrasen der Medebacher Bucht (Südwestfalen/Nordhessen): Ökologie, Syntaxonomie und Management. Tuexenia 26: 203–221.
Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
Schubert, R. 1974. Übersicht über die Pflanzengesellschaften des südlichen Teiles der DDR. X. Silbergrasreiche Pionierfluren auf nährstoffarmen Sand- und Grusböden. Hercynia N.F. 11: 291–298.
Sissingh, G. & Tideman, P. 1960. Die plantengemeenschappen uit de omgeving van Didam en Zevenaar. Mededelingen van de Landbouwhogeschool te Wageningen 60(13): 1–30.
Sluschny, H., Schlüter, U. & Wollert, H. 2001. Zum Vorkommen und zur Vergesellschaftung der Frühen Segge (Carex praecox) im mecklenburgischen Elbtal einschließlich des Erstnachweises des Allio-Caricetum praecocis Walther 1977 für Mecklenburg-Vorpommern. Botanischer Rundbrief für Mecklenburg-Vorpommern 35: 55–65.
Soó, R. 1939. Homokpusztai és sziki növényszövetkezetek a Nyírségen. Botanikai Közlemények 36: 90–108.
Soó, R. 1957. Conspectus des groupements végétaux dans les Bassins Carpatiques. II. Les associations psammophiles et leur génétique. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 3: 43–64.
Soó von Bere, R. 1940. Vergangenheit und Gegenwart der pannonischen Flora und Vegetation. Nova Acta Leopoldina N.F. 9(56): 1–49.
Stjepanović-Veseličić, L. 1953. Vegetacija Deliblatske peščare. Srpska akademija nauka, Beograd, YU.
Stjepanović-Veseličić, L. 1979. Vegetacija Deliblatske peščare. Društvo ekologa Vojvodine, Novi Sad, YU.
Šilc, U. & Košir, P. 2006. Synanthropic vegetation of the town of Kranj (central Slovenia). Hacquetia 5/2: 213–231
Täuber, T. 1994. Vegetationsuntersuchungen auf einem Panzerübungsgelände im Naturschutzgebiet Lüneburger Heide. Tuexenia 14: 197–228.
Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
Tüxen, R. 1937. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft Niedersachsen 3: 1–170.
Tüxen, R. 1951. Eindrücke während der Pflanzengeographischen Exkursionen durch süd-Schweden. Vegetatio 3: 149–172.
Tüxen, R. 1967. Corynephoretea canescentis. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 11–12: 22–24.
Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
Vanden Berghen, C. 1958. Etude sur la végétation des dunes et des landes de Bretagne. Vegetatio 8: 193–208.
Vanden Berghen, C. 1964. Notes sur la végétation du sud-ouest de la France. I: La végétation des dunes mobiles. Bulletin du Jardin Botanique de l'Etat 34: 519–525.
Verrier, J.-L. 1979. Contribution à la synsystématique et à la synécologie des pelouses sèches à thérophytes d'Europe. Thesis, Université de Paris Sud, Orsay, FR.
Vicherek, J. 1962. Typy fytocenos aluviální nivy dolního Podyjí se zvlaštním zaměřením na společenstva luční. [Types of phytocoenoses of lower Dyje river alluvium with special focus on meadow communities]. Folia Facultatis Scientiarum Naturalium Universitatis Purkynianae Brunensis 3 Biologia 5: 1–113.
Vicherek, J. 1972. Die Sandpflanzengesellschaften des unteren und mittleren Dnjeprstromgebietes (die Ukraine). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 7: 9–46.
Walentowski, H., Raab, B. & Zahlheimer, W.A. 1991. Vorläufige Rote Liste der in Bayern nachgewiesenen oder zu erwartenden Pflanzengesellschaften – 3. Außeralpine Felsvegetation, Trockenrasen, Borstgrasrasen und Heidekraut-Gestrüppe, wärmebedürftige Saumgesellschaften. Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft Beiheft 62: 1–63.
Wattez, J.-R., Géhu, J.-M. & de Foucault, B. 1978. Les pelouses à annuelles des buttons de la Brenne. Colloques Phytosociologiques 6: 191–199.
Weeda, E.J., Doing, H. & Schaminée J.H.J. 1996. Koelerio-Corynephoretea. In: Schaminée, J.H.J., Stortelder, A.H.F. & Weeda, E.J. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 3. Plantengemeenschappen van graslanden, zomen en droge heiden, pp. 61–144. Opulus Press, Uppsala, SE.
Weevers, T. 1940. De flora van Goeree en Overflakkee dynamisch beschouwd. Nederlandsch Kruidkundig Archief 50: 285–354.
Westhoff, V. & Beeftink, W.G. 1950. De vegetatie van Duinen, slikken en shorren op de Kaloot en in het Noords-Loe. I. De Kaloot. De Levende Natuur 53: 124–133.
Westhoff, V. 1947. The vegetation of dunes and salt marshes on the Dutch islands of Terschelling, Vlieland and Texel. Thesis, Univ. Utrecht, Utrecht, NL.
White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
Абдулоєва, О.С. 2002. До синтаксономії ксерофітної трав'янистої рослинності Західного Лісостепу (Придністровське Поділля, Товтровий кряж, Кременецькі гори). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(18): 124–144.
Андросова, А.Ю. & Соломаха, Т.Д. 1996. Псамофільна рослинність Білосарайської коси і морського узбережжя поблизу м. Маріуполя. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 41–48.
Воробйов, Є.О., Балашов, Л.С. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(8): 1–128.
Гальченко, Н.П. 2006. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
Гончаренко, І.В. 2003. Аналіз рослинного покриву північно-східного Лісостепу України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(19): 1–203.
Дідух, Я.П. & Коротченко, І.А. 1996. Степова рослинність південної частини Лівобережного Лісостепу України. І. Класи Festucetea vaginatae та Helianthemo-Thymetea. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 56−63.
Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2005. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська область). Український ботанічний журнал 62: 128−142, 255−269.
Дубина, Д.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Тимошенко, П.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1996. Синтаксономія рослинності Жебриянського приморського пасма (Одеська обл.). І. Піски. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 44−55.
Дубина, Д.В., Нойгойзлова, З., Дзюба, Т.П. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 2004. Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Дубина, Д.В., Тимошенко, П.А. & Дворецький, Т.В. 2009. Еколого-флористичні особливості угруповань класу Festucetea vaginatae в Україні та завдання їх охорони. Чорноморський ботанічний журнал 5: 491−501.
Дубина, Д.В., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Жмуд, О.І., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П. & Тимошенко, П.А. 2003. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Контар, І.С. 2000. Синтаксономія рослинності відслонень кристалічних порід Лісостепу України. ІІ. Класи Festuco-Brometea та Sedo-Scleranthetea. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 16−28.
Корженевский, В.В. 1986. Растительность дюн Крыма. Труды Никитского ботанического сада 98: 122−133.
Корженевский, В.В., Багрикова, Н.А., Рыфф, Л.Э. & Левон, А.Р. 2003. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации). Бюллетень Главного Ботанического Сада 186: 32−63.
Куземко, А.А. 1999. Синтаксономія лучної рослинності заплави середньої та нижньої течії р. Рось. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 122−139.
Онищенко, В.А. 2001. Рослинність карбонатних відслонень природного заповідника "Медобори". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(17): 86−104.
Орлов, О.О. & Якушенко, Д.М. 2005. Рослинний покрив проектованого Коростишівського національного природного парку. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Осипенко, В.В. & Шевчик, В.Л. 2001. Спонтанна рослинність м. Черкаси. 6. Рудеральна рослинність прибережної частини м. Черкаси. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(17): 104−121.
Полішко, О.Д. 2005. Синтаксономія рослинності ділянки борової тераси Дніпра (Чигиринське лісництво Черкаської області). Актуальні проблеми ботаніки та екології 1: 163−176.
Сенчило, О.О., Шевчик, В.Л. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія лучного масиву в заплаві Дніпра у верхів'ї Кременчуцького водосховища. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(7): 39−49.
Сенчило, О.О., Шевчик, В.Л. & Соломаха, І.В. 1998. Рослинність острова Собачого (Кременчуцьке водосховище). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 21−29.
Сипайлова, Л.М. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1996. Лучна рослинність заплав річок рівнинної частини України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 28−40.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Якушенко, Д.М., Крамарець, В.О., Мілкіна, Л.І., Воронцов, Д.П., Воробйов, Є.О., Войтюк, Б.Ю., Віниченко, Т.С., Коханець, М.І., Соломаха, І.В. & Соломаха, Т.Д. 2004. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Сорока, М.І. 2004. Флора та рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету 14(8): 170−179.
Сорока, М.С. 2008. Рослинність Українського Розточчя. Світ, Львів, UA.
Тимошенко, П.А. 1999. Сучасний стан класифікації рослинності арен півдня України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(12−13): 201−205
Тищенко, О.В. 1996. Степова і псамофітно-степова рослинність заказника "Обіточна коса". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 63−72.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 26−42.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 60−77.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Ткачик, В. 1999. Рослинність заповідника „Розточчя”: класифікація методом Браун-Бланке. Видавництво наукового товариства імені Т. Шевченка, Львів, UA.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІІ. Ділянка Івано-Рибальчанська. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 84−102.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІ. Острів Тендра. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(12−13): 63−77.
Шевчик, В.Л. & Полішко, О.Д. 2000. Синтаксономія рослинності ділянки борової тераси (Ліплявське лісництво Черкаської області). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 67−89.
Шевчик, В.Л. & Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності островів Круглик та Шелестів Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 12−27.
Шевчик, В.Л., Соломаха, В.А. & Войтюк, Ю.О. 1996. Синтаксономія рослинності та список флори Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(4): 1−120.
Якушенко, Д.М. 2004. Нова асоціація псамофільної рослинності зі сходу Житомирського Полісся. Вісник Львівського університету, Серія біологічна 35: 95−101.