Holarctic coniferous and boreo-subarctic birch forests on oligotrophic and leached soils in the boreal zone and at high-altitudes of mountains in the nemoral zone of Eurasia
Accetto, M. 1986. Nova geografska variant združbe jelke in okroglolistne lakote na Bohorju (Galio-Abietetum M. Wrab. 59 var. geogr. nova Dentaria polyphyllos).[New geographic variant of fir and Dentaria in Bohorje (Galio-Abietetum M. Wrab. 59 var. geogr. nova Dentaria polyphyllos)]. Zbornik gozdarstva in lesarstva 27: 89–105.
Accetto, M. 2006. Campanulo justinianaea-Piceetum abietis var. ass. nov. v Dinarskem gorstvu južne Slovenije. [Campanulo justinianaea-Piceetum elaietis var. ass. nov. in the Dinaric Alps of southern Slovenia]. Razprave 4. razreda SAZU 47(1): 65–101.
Aichinger, E. 1933. Vegetationskunde der Karawanken. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Aichinger, E. 1952. Fichtenwälder und Fichtenforste als Waldentwicklungstypen. Angewandte Pflanzensoziologie (Wien) 7: 3–178.
Aichinger, E. 1952. Rotföhrenwälder als Waldentwicklungstypen. Angewandte Pflanzensoziologie (Wien) 6: 1–68.
Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Barkman, J.J. 1975 ('1974'). Le Dicrano-Quercetum, nouvelle association des chênaies acidophiles aux Pays-Bas. Colloques Phytosociologiques 3: 251–254.
Bartsch, J. & Bartsch, M. 1940. Vegetationskunde des Schwarzwaldes. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Béguin, C. & Theurillat, J.-P. 1982. La forêt thermophile d'arolles. Candollea 37: 349–379.
Beldie, A. 1967. Flora şi vegetaţia Munţilor Bucegi. Editura Academiei Republicii Socialiste România, Bucureşti, RO.
Bellot, F. 1952. Novedades fitosociológicas gallegas (segunda nota). Trabajos del Jardin Botánico de la Universidad de Santiago de Compostela 6: 5–11.
Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
Biondi, E. & Ballelli, S. 1995. Le praterie del Monte Coscerno e Monte di Civitella (Appennino umbro-marchigiano – Italia centrale). Fitosociologia 30: 91–121.
Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
Borhidi, A. & Kevey, B. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities II. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant comminities, pp. 95–138. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
Borhidi, A. 1971. Die Zönologie der Fichtenwälder der Ost- und Südkarpaten. Acta Botanica Hungarica 17: 287–319.
Borhidi, A. 1984. A Zselic Erdei. [The forests of Zselic]. Dunántúli Dolgozatok Természettudományi Sorozat 4: 1–145.
Braun-Blanquet, J., Sissingh, G. & Vlieger, J. 1939. Prodrome des Groupments Végétaux. Klasse der Vaccinio-Piceetea. (Nadelholz- und Vaccinienheiden-Verbände der eurosibirisch-nordamerikanischen Region). Mari-Lavit, Montpellier, FR.
Braun-Blanquet, J. 1959. Zur Vegetation der nordbündnerischen Föhrentäler. Vegetatio 8: 235–249.
Brzeg, A., Kuświk, H. & Wyrzykiewicz-Raszewska, M. 2000. Szata roślinna projektowanego rezerwatu "Ciświckie bagna" kolo Grodźca we wschodniej Wielkopolsce. Roczniki Akademii Rolniczej w Poznaniu 322, Botanika 3: 21–67.
Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
Carreras, J., Carrillo, E., Font, X., Ninot, J.M., Soriano, J. & Vigo, J. 1995. La vegetación de las sierras prepirenaicas situadas entre los ríos Segre y Llobregat. 1 - Comunidades forestales, bosques, mantos marginales y orlas herbáceas. Ecologia Mediterranea 21: 21–73.
Carreras, J., Carrillo, E., Masalles, R.M., Ninot, J.M. & Vigo, J. 1993. El poblament vegetal de les valls de Barravés i de Castanesa. I. Flora i vegetació. Acta Botanica Barcinonensia 42: 1–392.
Carreras, J., Carrillo, E., Ninot, J.M. & Vigo, J. 1997. Contribution to the phytocoenological knowledge of Pyrenean forests. Fragmenta Floristica et Geobotanica 42: 95–129.
Carreras, J. & Vigo, J. 1999. Memòria del mapa de vegetació de Catalunya 1:50.000. La Seu d’Urgell 215, 34-10). Institut d’Estudis Catalans & Institut Cartogràfic de Catalunya y Direcció General del Medi Natural de la Generalitat de Catalunya. Barcelona, ES.
Carreras, J. 1993. Flora i vegetació de Sant Joan de l Erm i de la vall de Santa Magdalena (Pirineus Catalans). Institut d'Estudis Ilerdencs, Collecció Estudis, Lleida, ES.
Carrillo, E. & Ninot, J.M. 1992. Flora i vegetació de les Valls d’Espot i de Boí. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 99(2): 1–474.
Carrillo, E. & Vigo, J. 1997. Mapa de vegetació de Catalunya 1:50.000: Gósol. 254 (35–11). Institut Cartogràfic de Catatalunya. Institut d'Estudis Catalans. Barcelona, ES.
Čarni, A., Marinček, L., Seliškar, A. & Zupančič, M. 2002. Vegetation map of forest communities of Slovenia in a scale of 1:400.000. ZRC Publishing, Ljubljana, SI.
Čarni, A., Seliškar, A. & Zupančič, M. 1992. Pregled gozdne in travniške vegetacije na Goričkem v Prekmurju (Slovenija). Znanstvena revija, Naravoslovje in matematika 1: 1–124.
Čarni, A., Seliškar, A. & Zupančič, M. 1992. Survey of forest and meadow vegetation in the Goričko region of Prekmurje (Slovenia). Znanstvena revija, Naravoslovje in matematika 4: 23–43.
Dahl, E. 1987. Alpine-subalpine plant communities of South Scandinavia. Phytocoenologia 15: 455–484.
Dakskobler, I. & Marinšek, A. 2009. A review of silver fir sites in Slovenia. Zbornik gozdarstva in lesarstva 89: 43–54.
Dakskobler, I. 2003. Pionirsko smrekovje nad sedanjo (antropogeno) zgornjo gozdno mejo v južnih Julijskih Alpah (primer iz zgornje Baške doline). [Pioneer spruce stands above the actual (anthropogenic) upper forest line in the southern Julian Alps (an example from the upper Bača Valley)]. Hacquetia 2: 19–52.
de Bolòs, O. & Montserrat, P. 1983. Datos sobre algunas comunidades vegetales, principalmente de los Pirineos de Aragón y de Navarra. Lazaroa 5: 89–96.
de Bolòs, O. 1957. Datos sobre la vegetación de la vertiente septentrional de los Pirineos: observaciones acerca de la zonación altitudinal del valle de Arán. Collectanea Botanica 5: 465–514.
de Bolòs, O. 1967. Comunidades vegetales de las comarcas proximas al litoral situadas entre los rios Llobregat y Segura. Memorias de la Real Academia de Ciencias y Artes de Barcelona 38: 1–283.
de Foucault, B. 1988. Notes phytosociologiques sur la végétation observée lors de la quatorzième session de la Société Botanique du Centre-Ouest en Cerdagne et Capcir. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 19: 387–400.
Dengler, J., Koska, I., Timmermann, T., Berg, C., Clausnitzer, U., Isermann, M., Linke, C., Päzolt, J., Polte, T. & Spangenberg, A. 2004. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ – Part II. Feddes Repertorium 115: 343–392.
Dengler, J., Löbel, S. & Michl, T. 2001. Die Steinhöhe – ein ökologisches Kleinod in Lüneburg (Ergebnisse des vegetationskundlichen Studentenpraktikums im Sommersemester 1999). Jahrbuch des Naturwissenschaftlichen Vereins für das Fürstentum Lüneburg 42: 143–188
Dierßen, K. & Dierßen, B. 2001. Moore. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
Dierßen, K. 1996. Vegetation Nordeuropas. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
Dizdarević, M., Lakušić, R., Pavlović, D. & Abadžić, S. 1979. Pregled ekosistema planine Vranice. [Die ekosystems des Vranica Gebirges in Bosnien]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 435–469. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Donita, N. & Gafta, D. 1992. Nouvelle typologie forestière ecosystémique pour les forêts de Roumanie. Documents Phytosociologiques N.S. 14: 97–113.
Dzwonko, Z. 1986. Klasyfikacja numeryczna zbiorowisk lesnych polskich Karpat. [A numerical classification of the forest communities of the Polish Carpathians]. Fragmenta Floristica et Geobotanica 30: 93–167.
Eggler, J. 1952. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Ostalpen. Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereines für Steiermark 81–82: 28–41.
Ellenberg, H. & Klötzli, F. 1974 ('1972'). Waldgesellschaften und Waldstandorte der Schweiz. Mitteilungen der schweizerischen Anstalt für das forstliche Versuchswesen 48: 589–930.
Em, H. 1974. Za šumite na ela vo Makedonija Fago-Abietetum meridionale ass. n. [The forests of the Fago-Abietetum meridionale ass. n. in Macedonia]. Godišen zbornik na Zemjodelsko-šumarskiot fakultet 17: 263–268.
Em, H. 1981. O nekim osobenostima borovih šuma Makedonije. II. Šume belog i crnog bora Mariova i Maleševa. [Some peculiarities of the pine forests of Macedonia. II. Forest of white and black pine in Mariovo und Maleš]. Prilozi 2: 5–16.
Em, H. 1986. Na južnoj granici areala smrče - Šuma smrče na Šarplanini u Makedoniji. [On the southern border of the distribution area of spruce - spruce foresst of the Šar Planina in Macedonia]. Prilozi 5: 11–28.
Ermakov, N. & Morozova, O. 2011. Syntaxonomical survey of boreal oligotrophic pine forests in northern Europe and Western Siberia. Applied Vegetation Science 14: 524–536.
Ewald, J. & Fischer, A. 1993. Montane und hochmontane Waldgesellschaften am nördlichen Abfall der Benediktenwand (Bayerische Kalkalpen). Hoppea 54: 191–300.
Exner, A., Willner, W. & Grabherr, G. 2002. Picea abies and Abies alba forests of the Austrian Alps: Numerical classification and ordination. Folia Geobotanica 37: 383–402.
Fabijanić, B., Fukarek, P. & Stefanović, V. 1963. Pregled osnovnih tipova šumarske vegetacije. [Overview of the basic types of forest vegetation]. In: Grin, E. (ed.), Lepenica. Priroda, stanovništvo, privreda i zdravlje. [Lepenica. Nature, environment, conservation and health], pp. 85–129. Naučno Društvo SR Bosne i Hercegovine, Sarajevo, YU.
Fajmonová, E. 1974. Schutthaldenwälder des mittleren Einzugsgebiets des Waag-flusses. Acta Facultatis Rerum Naturalium Universitatis Comeniae, Series Botanica 22: 123–140.
Fajmonová, E. 1976. Príspevok k fytocenologickej klasifikácii porastov podzväzu Vaccinio-Abietion Oberd. 1962 v Západných Karpatoch. Biológia (Bratislava) 31: 477–491.
Fajmonová, E. 1976. Waldgesellschaften des Javorníky-Gebirges und des nördlichen Teils des Gebirges Biele Karpaty. Acta Facultatis Rerum Naturalium Universitatis Comeniae, Series Botanica 24: 101–138.
Fajmonová, E. 1978. Poznámky k syntaxonómii asociácií radu Athyrio-Piceetalia Hadač 62 v Západných Karpatoch. [A contribution on syntaxonomy of the association of the order Athyrio-Piceetalia Hadač 62 in the Western Carpathians]. Biológia (Bratislava) 33: 551–563.
Fajmonová, E. 1980. Poznámky k druhovej diferenciácii fytocenóz zväzu Vaccinio-Piceion Br.-Bl. 39. [Notes on species differentiation of the phytocoenoses of the alliance Vaccinio-Piceion Br.-Bl. 39]. Biológia (Bratislava) 35: 59–67.
Fajmonová, E. 1980. Sutinové lesy v Slovenskom raji. [The scree forests of Slovnský raj]. Biológia (Bratislava) 35: 479–488.
Fajmonová, E. 1983. Rúbaniskové spoločenstvá na vápencoch a melafýroch v niektorých oblastiach Slovenska. Biológia (Bratislava) 38: 881–888.
Faliński, J.B. 1967. Przeglad zbiorowisk roślinnych Puszczy Bialowieskiej i jej najblizszych okolic. Materiały Zakładu Fitosocjologii Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego 20: 1–22.
Fremstad, E. & Elven, R. (eds.) 1991. Enheder for vegetasjinskartlegging i Norge. [The units of vegetation mapping in Norway]. NINA, Trondheim, NO.
Fremstad, E. 1997. Vegetasjonstyper i Norge. [The vegetation types of Norway]. NINA, Trondheim, NO.
Friedel, H. 1956. Die alpine Vegetation des obersten Mölltales (Hohe Tauern). Wissenschaftliche Alpenvereinshefte 16: 1–153.
Fukarek, P. & Stefanović, V. 1958. Prašuma Peručica i njena vegetacija. [The premival forest Peručica in Bosnia and its vegetation]. Radovi Poljoprivredno šumarskog fakulteta u Sarajevu, Serija B Šumarstvo 3: 93–146.
Fukarek, P. 1968. Geobotanische Grundlagen für höhere systematische Einheiten der Waldgesellschaften. In: Tüxen, R. (ed.), Pflanzensoziologische Systematik, pp. 98–123. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
Fukarek, P. 1969. Prilog poznavanju biljnosocioloških odnosa šuma i šibljaka nacionalnog parka "Sutjeska". [A contribution to the knowledge of phytosociology of the forest and shibliak communities of the Sutjeska National Park]. Posebna izdanja, Akademije nauka i umjetnosti Bosne i Hercegovine 15: 189–291.
Fukarek, P. 1970. Šumske zajednice prašumskog rezervata Perućice u Bosni. [The plant communities of the primeval forest of Perućica in Bosnia]. Posebna izdanja, Odjeljenje prirodnih i matematičkih nauka 15: 157–262.
Fukarek, P. 1977. Die Verbreitung der Buchenwälder in dem südwestlichen Raum Pannoniens. Studia Phytologica 1977: 33–37.
Fukarek, P. 1979. Šumske biljne zajednice Jugoslavije. [Forest plant communties in Yugoslavia]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi Kongres ekologa Jugoslavije, pp. 55–69. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zagreb, YU.
Gamisans, J. & Hebrard, J.-P. 1980. A propos de la végétation des forêts en Grèce du Nord-Est (Macédoine orientale et Thrace occidentale). Documents Phytosociologiques N.S. 5: 243–289.
Gaži-Baskova, V. & Dubravec, K. 1973. Ein Beitrag zur Untersuchung der Rotfohrenwalder in Slowenien. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes der ETH, Stiftung Rübel 51: 116–121.
Gentile, S. 1995. Vegetazione a Pinus uncinata Mill. var. rostrata Ant. nella catena montuosa dello spartiacque ligure-emiliano. Fitosociologia 29: 95–101.
Gillet, F., Theurillat, J.-P., Dutoit, A., Havlicek, E., Bueche, M. & Buttler, A. 1994. Végétation des lapiés du Muotatal. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes der Eidgenössischen Technologischen Hochschule, Stiftung Rübel, in Zürich 119: 60–100.
Hadač, E. 1956. Rostlinná společenstva Temnosmrečinové doliny ve Vysokych Tatrách (Plant communities of theTemnosmrečinová dolina in the High Tatra). Vydavateľstvo SAV, Bratislava, SK.
Hadač, E. 1962. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten des Tatragebirges. Vegetatio 11: 46–54.
Härdtle, W., Ewald, J., Hölzel, N. 2004. Wälder des Tieflandes und der Mittelgebirge. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
Hartmann, F.-K. & Jahn, G. 1967. Waldgesellschaften des mitteleuropäischen Gebirgsraume nördlich der Alpen. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Heinken, T. & Zippel, E. 1999. Die Sand-Kiefernwälder (Dicrano-Pinion) im norddeutschen Tiefland: syntaxonomische, standörtliche und geographische Gliederung. Tuexenia 19: 55–106.
Heinrich, W., Klotz, S., Korsch, H., Marstaller, R., Pfützenreuter, S., Samietz, R., Scholz, P., Türk, W. & Westhus, W. 2001. Rote Liste der Pflanzengesellschaften Thüringens. Naturschutzreport 18: 377–409.
Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
Hommel, P.W.F.M., Schaminée, J.H.J. & Stortelder, A.H.F. 1998. Vaccinio-Piceetea. In: Stortelder, A.H.F., Schaminée, J.H.J. & Hommel, P.W.F.M. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 5. Plantengemeenschappen van ruigten, struwelen en bossen. pp. 255–286. Opulus Press, Uppsala, SE.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Horvat, I. 1938. Biljnosoziološka istraživanja šuma u Hrvatskoj. [Phytosociological studies of forests in Croatia]. Glasnik za šumske pokuse 6: 127–279.
Horvat, I. 1950. Šumske zajednice Jugoslavije. [Forest communities of Yugoslavia]. Institut za šumarska istraživanja, Ministarstva šumarstva Narodne republike Hrvatske, Zagreb, YU.
Horvat, I. 1958. Prilog poznavanju borovih i smrekovih šuma Male kapele. [A contribution to the knowledge of the pine and spruce forests of the Mala Kapela]. Šumarski list 7–9: 225–250.
Horvat, I. 1962. Die Grenze der mediterranen und mitteleuropaeischen Vegetation in Suedosteuropa im Lichte neuer pflanzensozioloscher Forschungen. Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft 85: 91–104.
Horvat, I. 1962. Vegetacija planina zapadne Hrvatske. [The montane vegetation of western Croatia]. Prirodoslovna istraživanja 30, Acta Biologica 2: 3–179.
Husová, M., Jirásek, J. & Moravec, J. 2002. Přehled vegetace České republiky. Svazek 3. Jehličnaté lesy. [Vegetation survey of the Czech Republic. Volume 3. Coniferous forests]. Academia, Praha, CZ.
Chytrý, M. (ed.) 2013. Vegetace České republiky 4. Lesní a křovinná vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 4. Forest and scrub vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Chytrý, M., Exner, A., Hrivnák, R., Ujházy, K., Valachovič, M. & Willner, W. 2002. Context-dependence of diagnostic species. A case study of the Central European spruce forests. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 37: 403–417.
Ivan, D., Doniţa, N., Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A., Chifu, T., Boşcaiu, N., Mititelu, D. & Paucă-Comanescu, M. 1993. Vegetation potentielle de la Roumanie. Braun-Blanquetia 9: 1–79.
Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 1999. Análisis y clasificación de la vegetación leñosa de Galicia, España. Lazaroa 20: 29–47.
Jahn, G. 1972. Einige Probleme der pflanzensoziologischen Systematik in Waldgesellschaften. In: van der Maarel, E. & Tüxen, R. (eds.), Grundfragen und Methoden in der Pflanzensoziologie, pp. 347–361. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
Jahn, G. 1977. Die Fichtenwald-Gesellschaften in Europa. In: Schmidt-Vogt, H., Jahn, G., Kral, F. & Vogellehner, D. (eds.), Die Fichte. Band 1, pp. 468–629. Verlag Paul Parey, Hamburg, DE.
Jahn, G. 1985. Chorological phenomena in spruce and beech communities. Vegetatio 59: 21–37.
Jasińska, A.K., Iakushenko, D.M., Sobierajska, K., Tretiak, P.R. & Iszkuło, G. 2009. Pinus uliginosa G.E. Neumann ex Wimm., a new taxon for the Ukrainian flora. Ukrainsky Botanichny Zhurnal 66: 640–646.
Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
Jovanović, B., Jovanović, R. & Zupančič, M. (eds.) 1986. Prirodna potencijalna karta Jugoslavije. Rezime. [A natural potential map of Yugoslavia. Abstracts]. Naućno veće Vegetacijske karte Jugoslavije, DO Paralele, Ljubljana, YU.
Jovanović, B., Lakušić, R., Rizovski, R., Trinajstić, I. & Zupančič, M. 1986. Prodromus phytocoenosum Jugoslaviae ad mappam vegetationis m 1: 200 000. Naučno veće vegetacijske karte Jugoslavije, Bribir-Ilok, YU.
Jovanović, B. 1980. Šumske fitocenoze i staništa Suve planine. [The forest plant communities and habitats of Suva planina Mts]. Glasnik šumarskog fakulteta, Serija A Šumarstvo Posebno izdanje 55: 1–216.
Juraszek, H. 1928. Pflanzensoziologische Studien über die Dünen bei Warschau. Bulletin international de l'Academie Polonaise des Sciences et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B 1927: 515–610.
Juvan, N., Košir, P., Marinšek, A., Paušič, A. & Čarni, A. 2013. Differentiation of the Piceetalia and Athyrio-Piceetalia forests in Slovenia. Tuexenia 33: 25–48.
Kästner, M. & Flössner, W. 1933. Die Pflanzengesellschaften des westsächsischen Berg- und Hügellandes. (Flussgebiet der Freiberger und Zwickauer Mulde). II. Teil. Die Pflanzengesellschaften der erzgebirgischen Moore. Veröffentlichungen des Landesvereins Sächsischer Heimatschutz 1933: 1–208.
Katz, N.I. 1929. Zur Kenntnis der Niedermoore im Norden des Moskauer Gouvernements. Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis Beiheft 54: 1–80.
Kielland-Lund, J. 1982. Forest types and their application in forestry in Norway. In: Jahn, G. (ed.), Application of vegetation science to forestry, pp. 377–386. Dr W. Junk, The Hague, NL.
Kojić, M., Popović, R. & Karadžić, B. 1998. Sintaksonomski pregled vegetacije Srbije. [A syntaxonomic overview of the vegetation of Serbia]. Institut za biološka istraživanja Siniša Stanković, Beograd, SR.
Korotkov, K. & Ermakov, N. 1999. Waldpflanzensoziologie im Bereich der ehemaligen UdSSR: Geschichte, aktueller Stand und Prognose. Phytocoenosis N.S. 11, Supplementum Cartographiae Geobotanicae 11: 103−122.
Košir, Ž. 1994. Ekološke in fitocenološke razmere v gorskem in hribovitem jugozhodnem obrobju Panonije. [The ecological and phytocoenological conditions in the montane and colline belts at the southwestern margin of the Pannonian Basin]. Zveza gozdarskih društev Slovenije. Ljubljana, SI.
Kratzert, G. & Dengler, J. 1999. Die Trockenrasen der „Gabower Hänge“ am Oderbruch. Verhandlungen des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg 132: 285–329.
Kutnar, L. & Martinčič, A. 2002. Inicialna oblika barjanskega smrekovja Piceo-Sphagnetum flexuosi ass. nova v Sloveniji. [An initial form of the spruce mire forest Piceo-Sphagnetum flexuosi ass. nova in Slovenia]. Razprave IV. razreda SAZU 43(3): 247–266.
Kutner, L. 2012. Growth characteristics of Norway spruce in the Pokljuka mires and forests. Folia Biologica and Geologica 53: 141–150.
Lacoste, A. 1975. La végétation de l'étage subalpin du bassin supérieur de la Tinée (Alpes Maritimes). Phytocoenologia 3: 123–346.
Laiviņš, M. 1997. Latvijas mežu reģionālā analīze. (Regional analysis of Latvian forests.) Mežzinātne 7(40): 40–76.
Laiviņš, M. 1998. Latvijas boreālo priežu mežu sinantropizācija un eitrofikācija. [Synantropisation and eutrophication of the Latvian boreal pine forests]. Latvijas Veģetācija 1: 1–137.
Laiviņš, M. 2005. Parastās egles (Picea abies) audžu ģeogrāfija Latvijā. [Geography of Picea abies stands in Latvia]. Latvijas Lauksaimniecības Universitātes Raksti 14: 3–14.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Struktura i dinamika ekosistema planine Vranice u Bosni. [Structure and dynamics of ecosystems of the Vranica Mts in Bosnia]. Drugi kongres ekologa Jugoslavije, Zbornik radova 1: 607–714.
Lakušić, R. & Dizdarević, M. 1983. Classification of the relict populations, species, biocenoses and ecosystems of Balcan peninsula. Godišnjak Biološkog instituta 36: 133–141.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
Lakušič, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Structure and dynamics of ecosystems on Vranica mountain in Bosnia. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 605–714. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Lakušič, R. & Redžić, S. 1989. Flora i vegetacija vaskularnih biljaka u refugijalno-relikni ekosistemimam kanjona rijeke Drine I njenih pritoka. [The flora and vegetation of vascular plants in the glacial-relict ecosystems of the canyon of the Drina River and its tributaries]. Montenegrin Academy of Sciences and Arts, Glasnik of the Section of Natural Sciences 7: 107–205.
Lippert, W. 1966. Die Pflanzengesellschaften des NSG Berchtesgaden. Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft 39: 67–122.
Lippmaa, T. 1935. Une analyse des forêts de l'île estonienne d'Abruka (Abro) sur la base des associations unistrates. Acta Instituti et Horti Botanici Universitatis Tartuensis (Dorpatensis) 4: 1–97.
Loidi, J. & Báscones, J.C. 1995. Mapa de series de vegetación de Navarra. Gobierno de Navarra, Pamplona, ES.
Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
Maier, F. 1994. Die Waldvegetation an der Dachstein-Nordabdachung (Oberösterreich). Stapfia 35: 1–117.
Majer, A. 1988. Fenyves a Bakonyalján. Akadémiai Kiadó, Budapest, HU.
Marinček, L. Čarni, A., Košir, P., Marinšek, A., Šilc, U. & Zelnik, I. 2006. Komentar k vegetacijski karti gozdnih združb Slovenije v merilu 1: 50.000 – List Ljubljana. [The commentry on the vegetation map of forest communties of Slovenia in scale of 1:50.000 - section Ljubljana]. Založba ZRC, Ljubljana, SI.
Marinček, L. 1975. Die Waldvegetation des Moravče-Tales auf Miozängesteinen. Razprave IV. razreda SAZU 28: 1–28.
Marinček, L. 1980. Die Waldgesellschaften in Südost-Slowenien auf klastischen Sedimenten. Razprave IV. razreda SAZU 22: 44–145.
Marinček, L. 1995. Urwald Šumik in Slowenien. Sauteria 6: 57–74.
Marquardt, B., Rathjen, J., Boch, S., Kaiser, T. & Dengler, J. 2004. Naturschutz im Industriegebiet? – Flora, Vegetation und Naturschutzpotenzial des Lüneburger Hafens. Drosera 2004: 43–92.
Matuszkiewicz, J.M. 1988. Przegląd fitosocjologiczny zbiorowisk leśnych Polski. Bory mieszane i acydofilne dąbrowy. [A phytosociological survey of the forest plant communities of Poland. Mixed pine forests and acidophilous oak woods]. Fragmenta Floristica et Geobotanica 33: 107–190.
Matuszkiewicz, J.M. 2001. Zespoły leśne Polski. [The forest plant communties of Poland]. Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa, PL.
Matuszkiewicz, W. & Polakowska, M. 1955. Materiały do fitosocjologicznej systematyki borów mieszanych w Polsce. [Materials on the phytosociological systematics of mixed pine woods in Poland]. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 24: 421–458.
Matuszkiewicz, W. 1952. Zespoły leśne Bialowieskiego Parku Narodowego. [The forest plant communities of the Białowieża National Park]. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, Sectio C Suppl. 6: 1–218.
Matuszkiewicz, W. 1962. Zur Systematik der natürlichen Kiefernwälder des mittel- und osteuropäischen Flachlandes. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 9: 145–186.
Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
Mayor, M. 1965. Estudio de la flora y vegetación de las Sierra de Pela, Ayllon y Somosierra, Cordillera central, Tramo oriental. Thesis, Universidad Complutense, Madrid, ES.
Medwecka-Kornaś, A. 1972. Zespoły leśne i zaroślowe. [The forest and shrub plant communities]. In: Szafer, W. & Zarzycki, K. (eds.), Szata roślinna Polski. 1. [The plant cover of Poland. 1], pp. 383–441. PWN, Warszawa, PL.
Mišić, V., Jovanović-Dunjić, R., Popović, M., Borisavljević, L., Antić, M., Dinić, A., Danon, J. & Blaženčić, Ž. 1978. Biljne zajednice i staništa Stare planine. [The plant communities and habitats of Stara Planina]. Posebna izdanja Odjeljenje prirodno-matematičkih nauka 511(49): 1−389.
Mišić, V. 1982. The relict polidominant forest communities of Serbia. Matica Srpska, Novi Sad, YU.
Molero Briones, J. & Vigo, J. 1981. Aportació al coneixement florístic i geobotànic de la serra d'Aubenç. Treballs de l'Institut Botànic de Barcelona 6: 1–82.
Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
Montserrat, J.M. 1986. Flora y vegetación de la Sierra de Guara (Prepirineo aragonés). Colección Naturaleza en Aragón nº 1.Diputación General de Aragón, Zaragoza, ES.
Nègre, R. 1970. La végétation du bassin de l'One (Pyrénées centrales). 3ème note: les landes. Portugalia Acta Biologica, Sección B 11: 51–166.
Neuhäuslová, Z., Blažková, D., Grulich, V., Husová, M., Chytrý, M., Jeník, J., Jirásek, J., Kolbek, J., Kropáč, Z., Ložek, V., Moravec, J., Prach, K., Rybníček, K., Rybníčková, E. & Sádlo, J. 1998. Mapa potenciální přirozené vegetace České republiky. Textová část. [Map of potential natural vegetation of the Czech Republic. Explanatory text]. Academia, Praha, CZ.
Neuhäusl, R. & Neuhäuslová-Novotná, Z. 1964. Vegetationsverhältnisse am Südrand des Schwemnitzer Gebirges. Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, SK.
Ninot, J.M. 1996. Estudio fitocenológico del macizo del Turbón (Prepirineo central), I: comunidades forestales. Documents Phytosociologiques 16: 215–239.
Oberdorfer, E. (ed.) 1992. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil IV: Wälder und Gebüsche. 2. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Oberdorfer, E. 1938. Ein Beitrag zur Vegetationskunde des Nordschwarzwaldes. Beiträge zur naturkundlichen Forschung in Südwestdeutschland 3: 150–270.
Oberdorfer, E. 1987. Süddeutsche Wald- und Gebüschgesellschaften im europäischen Rahmen. Tuexenia 7: 459–468.
Passarge, H. 1971. Zur soziologischen Gliederung mitteleuropäischer Fichtenwälder. Feddes Repertorium 81: 577–604.
Pavlović, Z. 1951. Vegetacija planine Zlatibora. [The vegetation of Zlatibor planina]. Srpska akademija nauka, Institut za ekologiju i biogeografiju, Zbornik radova 11/2: 115-182.
Pawłowski, B., Sokołowski, M. & Wallisch, K. 1928. Die Pflanzenassoziationen des Tatra-Gebirges. VII. Teil. Die Pflanzenassoziationen und die Flora des Morskie Oko-Tales. Bulletin international de l'Academie Polonaise des Sciences et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B Suppl. 2: 205–272.
Pawłowski, B., Sokołowski, M. & Wallisch, K. 1928. Zespoły roślin w Tatrach. Czesc VII. Zespoły roślinne i flora doliny Morskiego Oka. [The plant communities of Tatra. Part. VII. Plant communities and flora of the Morskie Oko valley]. Rozprawy Wydziału Matematyczno-Przyrodniczego Akademii Umiejętności, Ser. A/B 67: 171–312.
Pawłowski, B. & Walas, J. 1949. Les associations des plants vasculares des Monts de Czywczyn. Bulletin de l'Académie Polonaise des Science et des Lettres, Classe des Sciences Mathématique et Naturelles, Série B 1948: 117–180.
Pedrotii, F., Gafta, D., Martinelli, M., Patella Scola, A. & Barbieri, F. 1997. La unità ambientali del Parco Nazionale dello Stelvio. L'uomo e l'ambiente 28: 1–103.
Pignatti, E. & Pignatti, S. 2014. Plant life of the Dolomites. Vegetation structure and ecology. Springer, Heidelberg, DE.
Pignatti, S. 1998. I boschi d'Italia. UTET, Torino, IT.
Redžić, S., Lakušić, R., Muratspahić, D., Bjelčić Ž. & Omerović, S. 1984. Struktura i dinamika fitocenoza u ekosistemima Cincara i Vitoroga. [Structure and dynamics of ecosystems of Cincar and Vitorog]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 37: 123–177.
Redžić, S. 2007. Syntaxonomic diversity as an indicator of ecological diversity – case study Vranica Mts. in the Central Bosnia. Biológia (Bratislava) 62: 173–184.
Redžić, S. 2007. The syntaxonomy of the vegetation of the continental Dinaric Alps. In: Filipovski, G., Lozanovski, R. & Matevski, V. (eds.), Collection of papers devoted to Academician Kiril Micevski, pp. 249–2280. MANU, Skopje.
Rexhepi, F. 1994. Vegjetacioni i Kosovës 1. [The vegetation of Kosovo 1]. Universiteti i Prishtinës, Fakulteti i shkencave të natyrës, Prishtinës, Prishtinë, YU.
Rexhepi, F. 2007. The vegetation of Kosova. University of Prishtina, Prishtinë, SR.
Rivas Goday, S. 1956. Übersicht über die Vegetationsgürtel der iberischen Halbinsel. Kennzeichnende Arten und Gesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Stiffung Rübel 31: 32–69.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1970. El Polytrichetum norvegici y otras comunidades del macizo del Neouvielle-Pic long (Pirineo frances). Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal. Universidad Complutense 2: 17–28.
Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1998. Datos sobre la vegetación y el bioclima del Valle de Arán. Acta Botanica Barcinonensia 45: 473–499.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
Rivas-Martínez, S. & Géhu, J.-M. 1978. Observations syntaxonomiques sur quelques végétations du Valais suisse. Documents Phytosociologiques N.S. 3: 371–423.
Rivas-Martínez, S. 1965 ('1964'). Esquema de la vegetación potencial y su correspondencia con los suelos de la España peninsular. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 22: 343–404.
Rivas-Martínez, S. 1968. Estudio fitosociologico de los bosques y matorrales pirenaicos del piso subalpino. Pubicaciones del Instituto de Biología Aplicada 44: 5–44.
Rivas-Martínez, S. 1982. Series de vegetación de la región Eurosiberiana de la Península Ibérica. Lazaroa 4: 155–166.
Rivas-Martínez, S. 1987. Mapa de series de vegetación de España, 1/400 000. ICONA, Madrid, ES.
Rizovski, R. & Džekov, S. 1990. Šumskata vegetacija na planinata Bistra. [The forest vegetation on Bistra]. Makedonska akademija na naukite i umetnostite, Skopje, MK.
Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
Ružička, M. 1960. Prehľad rastlinnych spoločenstiev na Záhorskej nížine. [An overview of the plant communities of Záhorská nížina]. Biológia (Bratislava) 15: 653–663.
Sarić, M. (ed.) 1997. Vegetacija Srbije II. Šumske zajednice 1. [The vegetation of Serbia II. Forest communities 1]. Srpska akademija nauka i umetnosti, Beograd, YU.
Scamoni, A. & Passarge, H. 1959. Gedanken zu einer natürlichen Ordnung der Waldgesellschaften. Archiv für Forstwesen 8: 386–426.
Seibert, P. 1992. Klasse: Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. in Br.-Bl. et al. 39. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil IV: Wälder und Gebüsche. 2. Aufl., pp. 53–80. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Scharfetter, R. 1938. Das Pflanzenleben der Ostalpen. Franz Deuticke, Wien, AT.
Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
Sillinger, P. 1933. Monografická studie o vegetaci Nízkých Tater. [Monographic study of the vegetation of Nízke Tatry]. Orbis, Praha, CS.
Simon, T. 1958. Über die alpine Pflanzengesellschaften des Pirin-Gebirges. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 4: 159–189.
Sissingh, G. 1970. De plantengemeenschappen van onze naaldhoutbossen. Nederlandse Bosbouwtijdschrift 42: 157–162.
Smettan, H.W. 1981. Die Pflanzengesellschaften des Kaisergebirges/Tirol. Verein zum Schutze der Bergwelt, München, DE.
Spribille, T. & Chytrý, M. 2002. Vegetation surveys in the circumboreal coniferous forests: A review. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 37: 365–382.
Stefanović, V. 1964. Šumska vegetacija na verfenskim pješčarima i glincima istočne i jugoistočne Bosne. [The forest vegetation on Werfenian sandstones and shales of eastern and south-eastern Bosnia]. Radovi Šumarskog fakulteta i Instituta za šumarstvo u Sarajevu 9: 3–86.
Stefanović, V. 1964. Šumska vegetacija šireg područja of Trebevića. [The forest vegetation of the surrounds of Trebević]. Radovi odjeljenje privredno-tehničkih nauka 25(7): 57–153.
Stefanović, V. 1979. Zur Systematik der Kiefer- und Schwarzkieferwälder im kontinentalen Gebiet der Dinariden. Glasnik Zemaljskog Muzeja 18: 103–113.
Szafer, W., Kulczyński, S., Pawłowski, B., Stecki, K. & Sokolowski, M. 1927. Die Pflanzenassoziationen des Tatra-Gebirges. III., IV. und V. Teil). Bulletin international de l'Academie Polonaise des Sciences et des Lettres, Série B Suppl. 1926: 1–144.
Šmarda, J. et al. 1971. K ekologii rostlinných společenstev Doliny Sedmi pramenů v Belanských Tatrách. [On ecology of plant communities of the Dolina Siedmich prameňov in Belanské Tatry]. Práce a štúdie Československej ochrany prírody 4: 1–204.
Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
Theurillat, J.-P., Bichsel, M. & Clot, F. 1994. Forêts termophiles de la vallée supérieure de la Reuss. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes der Eidgenössischen Technologischen Hochschule, Stiftung Rübel in Zürich 119: 101–114.
Tomaselli, M. 1997. La vegetazione soprasilvatica dell’Appennino Tosco-Emiliano. In: Tomaselli M. (ed.), Guida alla vegetazione dell’Emilia Romagna. Collana Annali Facoltà di Scienze Matematiche, Fisiche e Naturali Università di Parma, pp. 81–112. Grafiche Step, Parma, IT.
Tomažič, G. 1942. Asociacije borovih gozdov v Sloveniji. II. Acidofilni borovi gozdovi. [The associations of pine forests in Slovenia: II. Acidophilous pine forests]. Razprave matematično-prirodoslovnega razreda Akademije znanosti in umetnosti v Ljubljani 2: 161–260.
Tregubov, V. 1957. Gospodarski gozdovi. (Managed forests.) In: Tregubov, V. (ed.), Elaborat za osnovo gojitvenega in melioracijskega načrta gozdov, gozdnih zemljišč in pašnikov za področje Zgornje Savske doline, pp. 23–41. Uprava za gozdarstvo, Kranj, YU.
Tregubov, V. 1957. Gozdne rastlinske združbe. (Forest plant communities.) In: Tregubov, V. & Čokl, M. (eds.), Prebiralni gozdovi na Snežniku. Vegetacijska in gozdnogospodarska monografija, pp. 23–65. Inštitut za gozdno in lesno gospodarstvo Slovenije, Ljubljana, YU.
Tregubov, V. 1957. Varovalni gozdovi. [Protective forests[. In: Tregubov, V. (ed.), Elaborat za osnovo gojitvenega in melioracijskega načrta gozdov, gozdnih zemljišč in pašnikov za področje Zgornje Savske doline, pp. 47–60. Uprava za gozdarstvo, Kranj, YU.
Trinajstić, I. 1998. Fitogeografsko raščlanjenje klimazonalne šumske vegetacije Hrvatske. [Phytogoegraphic classification of the climazonal forest vegetation of Croatia]. Šumarski list 72: 407–421.
Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
Tüxen, R. 1937. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft Niedersachsen 3: 1–170.
Ubaldi, D. 2003. La vegetazione boschiva d’Italia (manuale di Fitosociologia forestale). Clueb, Bologna, IT.
Ubaldi, D. 2008. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia. Arachne, Roma.
Van den Berghen, C. 1970. La forêt de chênes liège et de pins maritimes dans le département des Landes (France). Bulletin de la Société Royale de Botanique de Belgique 103: 39–50.
Vigo, J. 1968. La vegetació del masis de Penyagolosa. Institut d'Estudis Catalans, Arxíus de la Secció de Cíéncies. 37: 1–247.
Vigo, J. 1968. Notas sobre la vegetación del valle de Ribes. Collectanea Botanica 7: 1171–1185.
Vives, J. 1964. Vegetación de la alta Cuenca de Cardener. Estudo florístico y fitocenológico Comarcal. Acta Geobotanica Barcinonensia 1: 1–218.
Vukelić, J., Alegro, A., Šegota, V. & Šapić, I. 2010. Nomenclatural-phytocoenotical revision of the association Calamagrostio variiae-Piceetum dinaricum Bertović 1975, nom.illeg. in Croatia. Šumarski list 84: 559–568.
Vukelić, J. 2012. Forest vegetation of Croatia. Manualia Universitatis Studiorum Zagrabiensis, Zagreb, HR.
Wagner, A., Wagner, I. & Pfadenhauer, J. 1997. Minerotrophe Bergkiefernmoore im süddeutschen Alpenvorland unter besonderer Berücksichtigung ihrer syntaxonomischen Stellung. Tuexenia 17: 81–107.
Wallnöfer, S. 1993. Vaccinio-Piceetea. In: Mucina, L., Grabherr, G. & Wallnöfer, S. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil III, pp. 283–337. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Wendelberger, G. 1962. Die Pflanzengesellschaften des Dachstein-Plateaus (einschlisslich des Grimming-Stockes). Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereins für Steiermark 92: 120–178.
Wendelberger, G. 1971. Die Pflanzengesellschaften des Rax-Plateaus. Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereins für Steiermark 100: 197–239.
Westhoff, V. 1959. The vegetation of Scottish pine woodlands and Dutch artificial coastal pine forests; with some remarks on the ecology of Listera cordata. Acta Botanica Neerlandica 8: 422–448.
Westhus, W., Heinrich, W., Klotz, S., Korsch, H., Marstaller, R., Pfützenreuter, S. & Samietz, R. 1993. Die Pflanzengesellschaften Thüringens − Gefährdung und Schutz. Thüringer Landesanstalt für Umwelt, Jena, DE.
White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
Willner, W., Theurillat, J.-P., Pallas, J. & Mucina, L. 2015. On the nomenclature of some high-rank syntaxa of European forest vegetation. Phytocoenologia 45: 175–181.
Willner, W. & Zukrigl, K. 1999. Nomenklatorische Typisierung und Validierung einiger aus Österreich beschriebener Waldgesellschaften. Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Österreich 136: 149–180.
Wraber, M. 1958. Predalpski jelov gozd v Sloveniji. [Praealpine fir forest in Slovenia]. Biološki vestnik 6: 36–45.
Wraber, M. 1959. Gozdna združba jelke in okroglolistne lakote v Sloveniji (Galio rotundifolii-Abietetum in Slovenia). [The forest association of spruce and round leaved bedstraw in Slovenia (Galio rotundifolii-Abietetum in Slovenia)]. Prirodoslovno društvo v Ljubljani, Posebne izdaje 1: 1–20.
Wraber, M. 1963. Gozdna združba smreke in gozdne bekice v slovenskih Vzhodnih Alpah (Luzulo sylvaticae-Piceetum Wraber 1953). [The forest association of spruce and great wood-rush in the slovenian Eastern Alps (Luzulo sylvaticae-Piceetum Wraber 1953)]. Razprave 4. razreda SAZU 7: 79–175.
Wraber, M. 1966. Das Adenostylo glabrae-Piceetum, eine neue Fichtenwaldgesellschaft in den slowenischen Alpen. Angewandte Pflanzensoziologie (Wien) 18–19: 93–101.
Wraber, M. 1969. Subalpinski smrekov gozd na Kočevskem in njegova horološko-ekološka problematika. [Subalpine spruce forest in Kočevska and its chorological and ecological problematics]. Varstvo narave 6: 91–104.
Zupančič, M. & Accetto, M. 1994. Ribeso alpine-Piceetum ass. nova v Dinarskem gorstvu Slovenije. [The Ribeso alpine-Piceetum ass. nova in the Dinarides of Slovenia]. Razprave IV. razreda SAZU 35: 151–175.
Zupančič, M. & Čarni, A. 1988. A new association of the Scots pine in the Slovenian prepannonian borderland. Biološki vestnik 36: 107–126.
Zupančič, M. & Žagar, V. 2007. Comparative analysis of phytocoenoses with larch (Rhodothamno-Rhododendretum var. geogr. Paederota lutea laricetosum, Rhodothamno-Laricetum). Razprave IV. razreda SAZU 48: 307–335.
Zupančič, M. & Žagar, V. 2009. The development of forest vegetation in alpine valleys in Slovenia. Folia Biologica et Geologica 50: 189–211.
Zupančič, M. & Žagar, V. 2010. An overlooked sub-association in secondary spruce association. Folia Biologica et Geologica 51: 109–130.
Zupančič, M. 1982. Smrekovi gozdovi Evrope in Balkanskeg polotoka. III. [Spruce forests of Slovenia and of the Balkan Peninsula. III]. Biološki vestnik 38: 2–22.
Zupančič, M. 1982. Smrekovi gozdovi Evrope in Balkanskeg polotoka. II. [Spruce forests of Slovenia and of the Balkan Peninsula. II]. Biološki vestnik 30: 171–188.
Zupančič, M. 2007. Syntaxonomic problems of the classes Vaccinio-Piceetea and Erico-Pinetea in Slovenia. Fitosociologia 44(2): 3–13.
Андриенко, Т.Л. 1986. Класс Vaccinio-Piceetea. Сосновые леса Украинского Полесья. In: Миркин, Б.М. (ред.), Классификация растительности СССР (с использованием флористических критериев), сс. 112–120. Издательство Московского университета, Москва, SU.
Байрак, О.М. 1997. Синтаксономія соснових лісів Лівобережного Придніпров'я та участь у них епігейних лишайників. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(6): 85–92.
Боч, М.С. & Смагин, В.А. 1993. Флора и растительность болот северо-востока России и принципы их охраны. [Flora and vegetation of mires of northwestern Russia and principles of their protection]. Российская Академия Наук, Ботанический Институт им. Комарова, Санкт-Петербург, RU.
Булохов, А.Д. & Соломещ, А.И. 2003. Эколого-флористическая классификация лесов Южного Нечерноземья России. [Ecologic-floristic classification of forests of the South Nechernosem Region of Russia]. Брянский Государственный Университет, Брянск, RU.
Воробйов, Є.О. 2003. Класифікація та охорона рослинного покриву ялинників Полісся. Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003 р.), cс. 5–12. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Воробйов, Є.О. 2003. Попередній продромус суходольних лісів та рідколісь природного та штучного походження з переважанням або помітною участю Pinus sylvestris L. s.l. рівнинної частини України. B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003). сс. 13–42. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Воробйов, Є.О., Балашов, Л.С. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(8): 1–128.
Воробйов, Є.О., Григора, І.М. & Мельник, В.І. 2002. Союз Vaccinio-Piceion Br.-Bl., Siss. et Vlieger 1939 в Українському Поліссі. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(18): 76–86.
Воронцов, Д.П. & Якушенко Д.М. 2003. Сколівські Бескиди. B: Андрієнко, Т.Л. & Онищенко, В.А. (ред.), Фіторізноманіття національних природних парків, сc. 76–83. Науковий світ, Київ, UA.
Гончаренко, І.В. 2001. Флористична класифікація лісів лісостепової Сумщини. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(17): 3–17.
Гончаренко, І.В. 2003. Аналіз рослинного покриву північно-східного Лісостепу України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(19): 1–203.
Горєлов, О.О.1997. Синтаксономія соснових приміських лісів Львова. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(7): 49–68.
Григора, І.М., Воробйов, Є.О. & Соломаха, В.А. 2005. Лісові болота Українського Полісся (походження, динаміка, класифікація рослинності). Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Дідух, Я.П., Коротченко, І.А. & Коніщук, В.В. 2004. Рослинність лісів за участю Picea abies (L.) Karst. Волинського Полісся. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету, серія екологічна, біологічні науки 5: 29−39.
Дідух, Я.П., Куземко, А.А., Гайова, Ю.Ю. & Ковтун, І.В. 2003. Соснові та дубово-соснові ліси Черкасько-Чигиринського геоботанічного району. B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред.), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 80−95. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Ермаков, Н.Б. 2003. Разнообразие бореальной растительности Северной Азии. Континентальные гемибореальные леса. Классификация и ординация. [Diversity of boreal vegetation of Northern Asia. Continental hemiboreal forests. Classification and ordination.] Изд-во СО РАН, Новосибирск, RU.
Коніщук, В.В. 2003. Хвойні ліси Черемського природного заповідника. In: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 111−122. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Коротков, К.О. 1991. Леса Валдая. [The forests of Valday]. Москва, Наука, RU.
Куземко, А.А. 2001. Лісова рослинність долини р.Рось. І. Клас Vaccinio-Piceetea. [The forest vegetation of the Ros' River valley]. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(17): 53−65.
Лащинский, Н.Н. & Королюк, A.Ю. 2015. Синтаксономия темнохвойных зональных лесов южной тайги Западно-Сибирской равнины и гумидных низкогорий Aлтае-Саянской горной области. [Syntaxonomy of zonal dark coniferous forests of the southern taiga of the Western Siberian plain and humid low mountains of the Altai-Sayan mountain region]. Растительность России 26: 85−107.
Мартыненко, В.Б., Соломещ, А.И. & Жирнова, Т.В. 2003. Леса Башкирского государственного природного заповедника: синтаксономия и природная значимость. [The forests of the Bashkir State Nature Preserve: syntaxonomy and conservation status assessment]. Уфа, Гилем, RU.
Миркин, Б.М. (ред.) 2008. Флора и растительность Южно-Уральского государственного природного заповедника. [The flora and vegetation of theYuzhno-Uralski State Nature Reserve]. Уфа, Гилем, RU.
Миркин, Б.М. (ред.) 2010. Флора и растительность Национального Парка "Башкирия". (Flora and vegetation of National Park "Bashkiria"). Уфа, Гилем, RU.
Морозова, О.В. 1999. Леса заповедника "Брянский Лес" и Неруссо-Деснянского Полесья, синтаксономическая характеристика. [The syntaxonomic characteristics of the forests of the Nature Preserve "Brianskiy Les" and Nerusso-Desnianski Polesie]. Издательство Брянского Государственного Природного Заповедника "Брянский Лес", RU.
Онищенко, В.А. 2004. Лісова рослинність Українських Карпат в аспекті флористичної класифікації. Український ботанічний журнал 61: 22−31.
Онищенко, В.А., Андрієнко, Т.Л. & Прядко, О.І. 2003. Асоціація Serratulo-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988 на Українському Поліссі. B: Рослинність хвойних лісів України. Матеіали робочої наради (Київ, листопад, 2003 р.), сc. 123−130. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Онищенко, В.А. & Буджак, В.В. 2003. Ліси класу Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. 1939 в південній частині Івано-Франківської області. B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 131−145. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Орлов, О.О. & Якушенко, Д.М. 2005. Рослинний покрив проектованого Коростишівського національного природного парку. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Орлов, О.О., Якушенко, Д.М. & Воробйов, Є.О. 2000. Флористична класифікація лісів із участю Rhododendron luteum Sweet та радіоекологічна оцінка їх асоціацій в Поліссі України. 2. Синтаксономія лісів із участю Rhododendron luteum. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 94−113.
Пакальнис, Р., Балявичене, Ю. & Янкявичене, Р. (ред.) 1988. Растительный покров Национального Парка Литовской ССР. [Vegetation cover of the National park of Lithuanian SSR.] Институт Ботаники Академии Наук Литовской ССР, Вильнюс, SU.
Панченко, С.М. 2013. Лесная растительность национального природного парка "Деснянско-Старогутский". Университетская книга, Сумы, UA.
Панченко, С.М. & Онищенко, В.А. 2003. Союзи Dicrano-Pinion Libb. 1933 і Pino-Quercion Medw.-Korn. 1959 Старогутського лісового масиву. B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 146−167. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Кондратюк, І.М., Кучерява, Л.Ф. & Шевчик, В.Л. 1996. Синтаксономія болотної рослинності північно-західної України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 21−36.
Соломаха, В.А., Мілкіна, Л.І., Якушенко, Д.М., Воробйов, Є.О., Воронцов, Д.П., Крамарець, В.О., Войтюк, Б.Ю. & Соломаха, І.В. 2003. Синтаксономія класу Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. 1939 національного природного парку "Сколівські Бескиди". B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 168−194. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Якушенко, Д.М., Крамарець, В.О., Мілкіна, Л.І., Воронцов, Д.П., Воробйов, Є.О., Войтюк, Б.Ю., Віниченко, Т.С., Коханець, М.І., Соломаха, І.В. & Соломаха, Т.Д. 2004. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, І.В., Сенчило, О.О. & Воробйов, Є.О. 1996. Лісова рослинність урочища "Жуків хутір". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3: 63−78.
Сорока, М.І. 2004. Флора та рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету 14(8): 170−179.
Сорока, М.С. 2008. Рослинність Українського Розточчя. Світ, Львів, UA.
Ткачик, В. 1999. Рослинність заповідника „Розточчя”: класифікація методом Браун-Бланке. Видавництво наукового товариства імені Т. Шевченка, Львів, UA.
Фіцайло, Т.В. 2003. Синтаксономія рослинності Київського плато. Класс Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. 1939. B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 195−203. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Чорней, І.І., Буджак, В.В., Якушенко, Д.М., Коржик, В.П., Соломаха, В.А., Сорокан, Ю.І., Токарюк, А.І. & Соломаха, Т.Д. 2005. Національний природний парк "Вижницький". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Юглічек, Л.С. & Онищенко, В.А. 2003. Соснові та дубово-соснові ліси на межі Малого та Житомирського Полісся. B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред.), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 233−243. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Якушенко, Д.М. 2003. Синтаксономія соснових лісів класу Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. 1939 Житомирського Полісся. B: Шеляг-Сосонко, Ю.Р. (ред), Рослинність хвойних лісів України. Матеріали робочої наради (Київ, листопад 2003), сс. 244−271. Фітосоціоцентр, Київ, UA.