Adriani, M.J. 1945. Sur la phytosociologie, la synécologie et le bilan d’eau des halophytes de la région néerlandaise méridionale ainsi que de la Méditerranée française. Communication de la Station Internationale de Géobotanique Méditerranéenne et Alpine 88: 1–214.
Allier, C. & Bresset, V. 1976. La végétation des milieux salés de la Reserve Biologique de Doñana, Bas Guadalquivir, Espagne). Colloques Phytosociologiques 4: 257–269.
Arènes, J. 1924. Etudes sur la zone halophile en Provence: Végétation des côtes basses. Bulletin de la Société Botanique de France 71: 13–117.
Babalonas, D., Karagiannakidou, V. & Kokkini, S. 1980. Untersuchungen uber die Salzwiesen des ausgetrockneten Lantza-Salzsees (Nordgriechenland). Feddes Repertorium 91: 117–126.
Babalonas, D. & Papastergiadou, E. 1990. Ein halophiles Gesellschaftsrelikt im griechischen Binnenland. Tuexenia 10: 115–121.
Bagi, I. 1988. The vegetation map of Szívós-szék UNESCO biosphere reserve core area. Kiskunság National Park, Hungary. Acta Biologica Szegediensis 34: 83–95.
Bagi, I. 1990. The vegetation map of Szappanszék UNESCO biosphere reserve core area. Kiskunság National Park, Hungary. Acta Biologica Szegediensis 36: 27–42.
Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Beccarisi, L., Medagli, P., Minonne, F. & Marchiori, S. 2002. Studio floristico-vegetazionale finalizzato al piano di gestione della Riserva Naturale dello Stato di Torre Guaceto. Università degli Studi di Lecce, Lecce, IT.
Beeftink, W.G. 1962. Conspectus of the phanerogamic salt plant communities in the Netherlands. Biologisch Jaarboek Dodonaea 1962: 325–362.
Beeftink, W.G. 1966. Vegetation and habitat of the salt marshes and beach plains in the south-western part of the Netherlands. Wentia 15: 83–108.
Beeftink, W.G. 1968. Die Systematik der europäischen Salzpflanzengesellschaften. In: Tüxen, R. (ed.), Pflanzensoziologische Systematik, pp. 239–263. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
Beeftink, W.G. 1972. Übersicht über die Anzahl der Aufnahmen europäischer und nordafrikanischer Salzpflanzengesellschaften für das Projekt der Arbeitsgruppe für Datenverarbeitung. In: van der Maarel, E. & Tüxen, R. (eds.), Grundfragen und Methoden in der Pflanzensoziologie, pp. 371–396. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
Biondi, E., Casavecchia, S. & Guerra, V. 2006. Analysis of vegetation diversity in relation to the geomorphogical characteristics in the Salento coasts (Apulia-Italy). Fitosociologia 43: 25–38.
Biondi, E., Filigheddu, R. & Farris, E. 2001. Il paesaggio vegetale della Nurra (Sardegna nord-occidentale). Fitosociologia 38(2) Suppl. 2: 3–105.
Biondi, E. 1999. Diversità fitocenotica degli ambienti costieri italiani. Bollettino del Museo Civico di Storia Naturale di Venezia 49, Suppl.: 39–105.
Biurrun, I. 1999. Flora y vegetación de los ríos y humedales de Navarra. Guineana 5: 1–338.
Bojko, H. 1932. Über die Pflanzengesellschaften im burgenländischen Gebiete östlich vom Neusiedler-See. Burgenländisches Heimatblatt 1: 43–54.
Bojko, H. 1934. Die Vegetationsverhältnisse im Seewinkel. Versuch einer pflanzensoziologischen Monographie des Sand- und Salzsteppengebietes östlich vom Neusiedler See. II. Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 51: 600–747.
Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
Braun-Blanquet, J. & De Leeuw, W.C. 1936. Vegetationsskizze von Ameland. Nederlandsch Kruidkundig Archief 46: 359–393.
Braun-Blanquet, J., Roussine, N. & Nègre, R. 1952. Les groupements végétaux de la France Méditerranéenne. C.N.R.S., Montpellier, FR.
Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
Castroviejo, S. & Porta, J. 1976. Apport à l'écologie de la végétation des zones salées des rives de la Giguela (Ciudad real, Espagne). Colloques Phytosociologiques 4: 115–139.
Cirujano, S. 1981. Las lagunas manchegas y su vegetación. II. Anales del Jardín Botánico de Madrid 38: 187–232.
Cirujano, S. 1995. Flora y vegetación de las lagunas y humedales de la provincia de Cuenca. Publicaciones Junta de Comunidades de Castilla-La Mancha. CSIC & Real Jardín Botánico, Madrid, ES.
Corbetta, F., Gratani, L., Morioni, M. & Pirone, G. 1989. Lineamenti vegetazionali e caratterizzazione ecologica delle spiagge dell’Arco Jonico da Taranto alla Foce del Sinni. Colloques Phytosociologiques 19: 461–521.
Costa, M. & Boira, H. 1981. La vegetación costera valenciana: los saladares. Anales del Jardín Botánico de Madrid 38: 233–244.
de Bolòs, O. & Molinier, R. 1984. Vegetation of the Pityusic Islands. In: Kuhbier, H., Alcover, J.A. & Arellano, G. (eds.), Biogeography and ecology of the Pityusic Islands, pp. 185–221. Dr W. Junk. Den Haag, NL.
de Bolòs, O. 1954. De vegetatione notulae, I. Collectanea Botanica 4: 253–281.
Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
Dengler, J., Koska, I., Timmermann, T., Berg, C., Clausnitzer, U., Isermann, M., Linke, C., Päzolt, J., Polte, T. & Spangenberg, A. 2004. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ – Part II. Feddes Repertorium 115: 343–392.
de Soó, R. 1929. Die Vegetation und die Entstehung der ungarischen Puszta. Journal of Ecology 17: 329–350.
Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
Díaz, T.E. 1975. La vegetación del litoral occidental asturiano. Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15–16: 369–545.
Di Pietro, R., Dibitonto, P., Garziano, G., Sciandrello, S., Wagensommer, R.P., Medagli, P. & Tomaselli, V. 2009. Preliminary results of floristic and vegetational surveys in three coastal humid areas in Puglia region (southern Italy). Lazaroa 30: 99–107.
Dolţu, M.I., Sanda, V. & Popescu, A. 1977. Vegetaţia solurilor saline si alcalice din România. Studii şi Comunicări, Sţiinte Naturali 23: 197-219.
Dubyna, D.V. & Neuhäuslová, Z. 2003. The vegetation of the Azov-Sivaš National Nature Park. Class Thero-Salicornietea (S. Pignatti 1953) R. Tx. in R. Tx. et Oberd. 1958. Thaiszia 13: 1–30.
Eliáš jr., P., Sopotlieva, D., Dítě, D., Hájková, P., Apostolova, I., Senko, D., Melečková, Z. & Hájek, M. 2013. Vegetation diversity of salt-rich grasslands in Southeast Europe. Applied Vegetation Science 16: 521–537.
Esteve Chueca, F. & Varo Alcala, J. 1975. Estudio geobotánico de las comunidades halófilas interiores de la provincia de Granada. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 32/2: 1351–1374.
Foggi, B., Cartei, L., Pignotti, L., Signorini, M.A., Viciani, D., Dell’Olmo, L. & Menicagli, E. 2006. Il paesaggio vegetaledell’Isola d’Elba (Arcipelago Toscano). Studio di fitosociologia ecartografico. Fitosociologia 43(1), Suppl. 1: 3−95.
Folch i Guillén, R. 1981. La vegetació dels Països Catalans. Memòria Institució Catalana d'Història Natural 10: 1–513.
Folch i Guillén, R. 1986. La vegetació dels Països Catalans. 2ª ed. Ketres, Barcelona, ES.
Franz, H., Höfler, K. & Scherf, E. 1937. Zur Biosoziologie des Salzlachengebietes am Ostufer des Neusiedlersees. Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 86-87: 297–364.
Freitag, H., Golub, V.B. & Yuritsyna, N.A. 2001. Halophytic plant communities in the northern Caspian lowlands. 1. Annual halophytic communities. Phytocoenologia 31: 63–108.
Frondoni, R. & Iberite, M. 2002. The halophile vegetation of the sedimentary coast of Lazio (central Tyrrhenian district, Italy). Plant Biosystems 136: 49–68.
Gamisans, J. 1991. La végétation de la Corse. Conservatoire et Jardin botanique, Genève, FR.
Gavilán, R., Sánchez-Mata, D. & Martínez-García, J. 1999. Analysis of the salt marsh vegetation of the eastern Iberian Peninsula: A numerical approach. Fitosociologia 36: 3–13.
Géhu, J.-M., Biondi, E., Géhu-Franck, J. & Arnold-Apostolides, N. 1986. Données synsystematiques et synchorologiques sur la végétation du littoral sédimentaire de la Grèce continentale. Documents Phytosociologiques N.S. 10: 43–92.
Géhu, J.-M. & Biondi, E. 1994. Végétation du littoral de la Corse. Essai de synthèse phytosociologique. Braun-Blanquetia 13: 1–149.
Géhu, J.-M. & Biondi, E. 1996. Synoptique des associations végétales du littoral adriatique italien. Giornale Botanico Italiano 130: 257–270.
Géhu, J.-M. & Bioret, F. 1992. Etude synécologique et phytocoenotique des communautés à salicornes des vases salées du littoral breton. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 23: 347–419.
Géhu, J.-M., Costa, M., Biondi, E., Franck, J. & Arnold, N. 1987. Données sur la végétation littorale de la Crète (Grèce). Ecologia Mediterranea 13: 93–105.
Géhu, J.-M., Costa, M., Scoppola, A., Biondi, E., Marchiori, S., Peris, J.B., Frank, J., Caniglia, G. & Veri, L. 1984. Essai synsystématique et synchorologique sur les végétations littorales italiennes dans un but conservatoire. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 393–474.
Géhu, J.-M., Costa, M. & Uslu, T. 1991 ('1990'). Analyse phytosociologique de la végétation littorale des côtes de la partie Turque et de l'ile de Chypre dans un souci conservatoire. Documents Phytosociologiques N.S. 12: 203–234.
Géhu, J.-M. & Franck, J. 1982. La végétation du littoral Nord-Pas-de-Calais (Essai de synthèse). Centre régional d’études phytosociologiques et d’investigations systématiques, Bailleul, FR.
Géhu, J.-M., Géhu-Franck, J. & Caron, B. 1978. Les Salicornietum emerici et ramosissimae du littoral mediterraneen Francais. Acta Botanica Malacitana 4: 79–88.
Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1979. Les Salicornietum emerici et ramosissimae du littoral atlantique français. Documents Phytosociologiques N.S. 4: 349–358.
Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1984. Schéma synsystématique et chorologique des végétations phanérogamiques halophiles françaises. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 51–70.
Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1992. Les salicornes annuelles du Nord-Ouest de la France et leur phytoecologie. Colloques Phytosociologiques 18: 25–40.
Géhu, J.-M. & Géhu, J. 1980. Les plantes à caractères épharmoniques mineurs du littoral atlantique français et leur répartition synécologique. In: Dierschke, H. (ed.), Epharmonie, pp. 63–71. J. Cramer, Vaduz, LI.
Géhu, J.-M. & Rivas-Martínez, S. 1982. Essai sur un schéma synsystématique de la végétation halophile, prés salés) de l’Europe. Consejo de Europa, Strasbourg, FR,
Géhu, J.-M. & Uslu, T. 1989. Données sur la végétation littorale de la Turquie du Nord-Oeust. Phytocoenologia 17: 449–505.
Géhu, J.-M. & Wattez, J.-R. 1965. Notes sur la végétation des marais de la plaine maritime picarde. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 18: 134–163.
Géhu, J.-M. 1963. L'excursion dans le nord et l'ouest de la France de la Société internationale de phytosociologie. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 16: 105–189.
Géhu, J.-M. 1975. Essai systématique et chorologique sur les principales associations végétales du littoral atlantique français. Anales de la Real Academia de Farmacia 41: 207–227.
Géhu, J.-M. 1976. Approche phytosociologique synthétique de la végétation des vases salées du littoral atlantique français. Colloques Phytosociologiques 4: 395–462.
Géhu, J.-M. 1979. Etude phytocoenologique analytique et globale de l'ensemble des vases et prés salés et saumâtres de la façade atlantique française. Centre régional de Phytosociologie, Bailleul, FR.
Géhu, J.-M. 1987. Reflexions et observations sur le classement des végétations halophiles européennes. In: Huiskes, A.H.L., Blom, C.W.P.M. & Rozema, J. (eds.), Vegetation between land and sea, pp. 134–143. Dr. W. Junk, Dordrecht, NL.
Géhu, J.-M. 1992. Essai de typologie syntaxonomique des communautés europeénnes de Salicornes annuelles. Colloques Phytosociologiques 18: 243–260.
Géhu, J.-M. 1994. Schéma synsystématique et typologie des milieux littoraux francais atlantiques et méditerranéens. Colloques Phytosociologiques 22: 183–212.
Géhu, J.-M. 2007. A Saint-Lunaire (35), une remarquable maquette estuarienne d'halipèdes dans un contexte de ria. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 37: 117–146.
Golub, V.B. 1995. Halophytic, desert and semi-desert plant communities on the territory of the former USSR. Russian Academy of Sciences, Institute of Ecology of the Volga River Basin, Togliatti, RU.
Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
Hocquette, M. 1927. Étude sur la végétation et la flore du littoral de la Mer du Nord de Nieuport à Sangatte. Archives de Botanique publiées par R. Viguier. Mémoires 1(4): 1–178.
Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
Horvatić, S. 1934. Flora i vegetacija otoka Paga. [The flora and vegetation of the Pag Island]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 19: 116–373.
Horvatić, S. 1939. Pregled vegetacije otoka Raba sa gledišta biljne sociologije. [An overview of the vegetation of the Rab Island from the viewpoint of plant sociology]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 22: 1–180.
Horvatić, S. 1963. Vegetacijska karta otoka Paga s opcim pregledom vegetacijskih jednica hrvatskog primorja. [The vegetation map of the island Pag with general overview of vegetation units of the Croatian seaboards]. Prirodoslovna istraživanja Jugoslovenske akademije znanosti i umjetnosti 33, Acta Biologica 4: 1–187.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Horvat, I. 1942. Biljni svijet Hrvatske. [The plant world of Croatia]. Zemljopis Hrvatske. Tipografija, Zagreb, YU.
Chytrý, M. (ed.) 2007. Vegetace České republiky 1. Travinná a keříčková vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 1. Grassland and heathland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Izco, J. & Cirujano, S. 1976. Vegetación halófila de la meseta sur Española. Colloques Phytosociologiques 4: 99–114.
Izco, J. & Sánchez, J.M. 1997. Los medios halófilos de la ría de Ortigueira (A Coruña, España). Vegetación de dunas y marismas. Thalassas 12: 63–100.
Kaligarič, M. & Škornik, S. 2006. Halophile vegetation of the Slovenian seacoast: Thero-Salicornietea and Spartinetea maritimae. Hacquetia 5/1: 25–36.
Kojić, M., Popović, R. & Karadžić, B. 1998. Sintaksonomski pregled vegetacije Srbije. [A syntaxonomic overview of the vegetation of Serbia]. Institut za biološka istraživanja Siniša Stanković, Beograd, SR.
Korzhenevsky, V.V. & Klyukin, A.A. 1991. Vegetation description of mud volcanoes of Crimea. Feddes Repertorium 102: 137–150.
Lahondère, C. 1979. La végétation de Bonne-Anse. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 10: 83–104.
Lausi, D. & Feoli, E. 1979. Hierarchical classification of European salt marsh vegetation based on numerical methods. Vegetatio 39: 171–184.
Lavrentiades, G. 1975. On the vegetation of the Porto-Lagos coasts. In: Jordanov, D., Bondev, I., Kozuharov, S., Kuzmanov, B., Palamarev, E. & Velcev, V. (eds.), Problems of Balkan flora and vegetation, pp. 365–379. Publishing House of the Bulgarian Academy of Sciences, Sofia, BG.
Lemée, G. 1952. Végétation et écologie des tangues du havre de Portbail (Manche). Bulletin de la Société Botanique de France, Mémoires 33: 156–165.
Loidi, J. & Báscones, J.C. 1995. Mapa de series de vegetación de Navarra. Gobierno de Navarra, Pamplona, ES.
Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
Micevski, K. 1965. Halofitska vegetacija Ovcheg Polya. [The halophytic vegetation of Ovče pole]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 10(3): 67–90.
Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
Molinier, R. & Tallon, G. 1970. Prodrome des unités phytosociologiques observées en Camargue. Bulletin du Musée d'Histoire Naturelle de Marseille 30: 5–110.
Molnár, Z. & Borhidi, A. 2002. Continental alkali vegetation in Hungary: landscape history, vegetation dynamics, syntaxonomy and conservation. Phytosociologia 18: 1–21.
Mucina, L. 1993. Puccinellio-Salicornietea. In: Mucina, L., Grabherr, G. & Ellmauer, T. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil I, pp. 522–549. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Navarro, C. 1982. Contribución al estudio de la flora y vegetación del Duranguesado y la Busturia (Vizcaya). Thesis, Facultad de Farmacia, Universidad Complutense de Madrid, Madrid, ES.
Olsson, H. 1978. Vegetation of artificial habitat in northern Malmö and environs. Vegetatio 36: 65–82.
Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
Pignatti, S. 1966. La vegetazione alofila della Laguna Veneta. Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Arti, Memoria Classe di Scienze Matematiche e Naturali 33(1): 1–174.
Pirone, G., Corbetta, F., Frattaroli, A.R. & Ciaschetti, G. 2001. Aspetti della vegetazione costiera d’Abruzzo. Biogeographia 22: 169–191.
Poldini, L., Vidali, M. & Fabiani, M.L. 1999. La vegetazione del litorale sedimentario del Friuli-Venezia Giulia (NE Italia) con riferimenti ala regione Alto-Adriatica. Studia Geobotanica 17: 3–68.
Reyes-Betancort, J.A., Padrón Mederos, M.A., Guma, I.R., Santos Guerra, A. & Navarro Déniz, J. 2009. Sobre la presencia de la clase Thero-Salicornietea en las islas Canarias. Lazaroa 30: 65–71.
Rivas Goday, S. 1964. Vegetación y flórula de la cuenca extremeña del Guadiana. Diputación Provincial de Badajoz. Madrid, ES.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
Rivas-Martínez, S., Costa, M. & Loidi, J. 1992. La vegetación de las islas de Ibiza y Formentera (Islas Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 99–236.
Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1976. Datos sobre la vegetación halófila de la Mancha (España). Colloques Phytosociologiques 4: 81–97.
Rivas-Martínez, S. 1983. Vegetatio Hispaniae. Notulae VI. Studia Botanica 3: 7-–13.
Rivas-Martínez, S. 1991. Sintaxonomía de la clase Thero-Salicornietea en Europa occidental. Ecologia Mediterranea 16: 359–364.
Sánchez-Mata, D. & Gavilán, R. 1994. Contribución al estudio de la vegetación halófila del este de la Península Ibérica: la provincia de Alicante. Anais Instituto Superior d'Agronomia 44: 637–655.
Sarika, M. 2012. Flora and vegetation of some coastal ecosystems of Sterea Ellas and eastern continental Greece. Lazaroa 33: 65–99.
Schaminée, J.H.J., Beeftink, W.G. & Westhoff, V. 1998. Thero-Salicornietea. In: Schaminée, J.H.J., Weeda, E.J. & Westhoff, V. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 4. Plantengemeenschappen van de kust en van binnenlandse pioniermilieus, pp. 79–88. Opulus Press, Uppsala, SE.
Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
Slavnić, Ž. 1940. Prilog halofitskoj flori i vegetaciji Jugoistočne Srbije. [A contribution to the halophytic flora and vegetation of southeastern Serbia]. Glasnik Skopskog naučnog društva 22: 5–77.
Slavnić, Ž. 1948. Slatinska vegetacija Vojvodine. [The salt marsh vegetation of Vojvodina]. Arhiv za poljoprivredne nauke 3(4): 77–155.
Soó, R. 1931. A magyar puszta fejlődéstörténetének problémája. [The vegetation and development of the Hungarian Puszta]. Földrajzi Közlemények 59: 1–17.
Soó von Bere, R. 1940. Vergangenheit und Gegenwart der pannonischen Flora und Vegetation. Nova Acta Leopoldina N.F. 9(56): 1–49.
Topa, E. 1939. Vegetaţia halofitelor din Nordul Românei in legătură cu cea din restul ţarii. [The halophytic vegetation of northern Romania in relation to the rest of the country]. Buletinul Facultaţii de Ştiinţe din Cernăuţi 13: 1–79.
Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
Tzonev, R., Lysenko, T., Gussev, C. & Zhelev, P. 2008. The halophytic vegetation in Southeast Bulgaria and along the Black sea coast. Hacquetia 7/2: 95–121.
Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
Vicherek, J. 1961. Systematický přehled rostlinných společenstev halofytní vegetace ČSSR. [A systematic synopsis of plant communities of the halophytic vegetation of Czechoslovakia]. Sbornik Klubu Přírodovědeckého v Brně 33: 45–59.
Vicherek, J. 1973. Die Pflanzengesellschaften der Halophyten- und Subhalophytenvegetation der Tschechoslowakei. Academia, Praha, CS.
von Nordheim, H. & Merck, T. 1995. Rote Listen der Biotoptypen, Tier- und Pflanzenarten des deutschen Wattenmeer- und Nordseebereichs. Schriftenreihe fur Landschaftspflege und Naturschutz 44: 1–139.
Wendelberger, G. 1943. Die Salzpflanzengesellschaften des Neusiedler Sees. Wiener Botanische Zeitschrift 3: 124–144.
White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
Wolff, W.J. 1968. The halophilous vegetation of the lagoons of Mesolonghi, Greece. Vegetatio 16: 95–134.
Байрак, О.М. 1997. Синтаксономія галофільної рослинності Лівобережного Придніпров'я. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(7): 68–74.
Голуб, В.Б. & Лысенко, Т.М. 2004. Галофитные растительные сообщества Майтуганской депрессии (Самарская область, Россия). [The halophytic plant communities of the Maituga depression]. Труды Никитского ботанического сада Национального научного центра 123: 114–120.
Голуб, В.Б. & Соломаха, В.А. 1988. Высшие единицы классификации растительности засоленных почв европейской части СССР. [Higher vegetation classification units of saline soils of the European part of the USSR]. Бюллетень Московского общества испытателей природы, Отделение биологии 93: 80–92.
Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І. & Тимошенко, П.А. 1998. Синтаксономія солонцевої і солончакової рослинності Килійського гирла Дунаю. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 98−108.
Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2005. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська область). Український ботанічний журнал 62: 128−142, 255−269.
Карнатовская, М.Ю. & Деревянко, В.Н. 2003. Галофитная и луговая растительность на территории Нижнеднепровских песчаных арен. Труды Государственного Никитского ботанического сада 123: 131−142.
Корженевский, В.В., Багрикова, Н.А., Рыфф, Л.Э. & Левон, А.Р. 2003. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации). Бюллетень Главного Ботанического Сада 186: 32−63.
Корженевский, В.В. & Клюкин, А.А. 2002. Класс Thero-Salicornietea в Крыму. Бюллетень Никитского ботанического сада 84: 21−23.
Лысенкоб, Т.М. & Митрошенковаб, А.Е. 2004. Фитоэкологическая характеристика галофитных сообществ одной из охраняемых территорий Самарской области – Майтуганской депрессии. [Plant ecological characteristics of halophytic communities in the protected areas of the Samara region − Maytuga depression]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук Спецвыпуск Природное наследие России 2: 255−268.
Лысенко, Т.М. 2009. Новые данные о растительном покрове Самарской области. [New data on the vegetation cover of the Samara region]. Поволжский экологический журнал 2: 107−114.
Лысенко, Т.М. 2010. К вопросу об охране растительных сообществ в Поволжье. [On protection of plant communities in the Volga region]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 12, 1(5): 1398−1400.
Лысенко, Т.М. 2012. Разнообразие растительных сообществ засоленных почв в Поволжье и вопросы их охраны. [Diversity of plant communities on saline soils in the Volga region and their conservation issues]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 14, 1(4): 1061−1064.
Лысенко, Т.М., Иванова, А.В., Митрошенкова, А.Е., Бобкина, Е.М., Васюков, В.М., Савенко, О.В. & Сенатор, С.А. 2008. Сообщества галофитов в Самарском Заволжье как индикаторы засоления почв. [The halophytic communities in the Samara Zavolzhie as indicators of soil salinity]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук Спецвыпуск Безопасность. Технологии. Управление: 262−270.
Лысенко, Т.М. & Митрошенкова, А.Е. 2011. Разнообразие растительных сообществ засоленных почв участка «Таловская степь» Государственного заповедника «Оренбургский». [Diversity of plant communities of saline area "Talovskaya steppe" of the State Reserve "Orenburg"]. B: Сенатор, С.А., Саксонов, С.В. & Розенберг, Г.С. (ред.), Экология и география растений и сообществ Среднего Поволжья, сс. 261−269. Тольятти, SU.
Лысенко, Т.М. & Митрошенкова, А.Е. 2011. Растительность засоленных гидроморфных экотопов озер Эльтон и Баскунчак. [Волгоградская и Астраханская области). [The vegetation of the hydromorphic saline habitats of the Elton and Baskunchak Lakes (Volgograd and Astrakhan regions)]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 13, 1(4): 863−870.
Лысенко, Т.М. & Шелыхманова, Е.В. 2010. Новые данные о растительном покрове засоленных почв степной зоны в Поволжье. [New data on the vegetation cover of the saline soils in the steppe zone of the Volga River basin]. Вопросы степеведения 166−169.
Намлієва, Л.М. 1996. Синтаксономія галофільної рослинності північно-західного Приазов'я. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3: 25−34.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Тищенко, О.В. 1996. Галофільна рослинність заказника "Обіточна коса". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3: 14−25.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Уманець, О.Ю., Войтюк, Б.Ю. & Соломаха, І.В. 2001. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. IV. Ділянка Потіївська. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(17): 66−86.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1998. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. І. Урочище "Ягорлицький кут". Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 2(11): 109−127.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІ. Острів Тендра. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(12−13): 63−77.
Шеляг-Сосонко Ю.Р. & Соломаха, В.А. 1987. Нові синтаксони галофільної рослинності України. [New syntaxa of the halophytic vegetation of Ukraine]. Український ботанічний журнал 44(6): 13−17.
Ямалов, С.М., Мартыненко, В.Б., Голуб, В.Б. & Баишева, Э.З. 2004. Продромус растительных сообществ Республики Башкортостан. [A prodromus of the plant communities of Bashkorostan Republic]. Уфа, Гилем, RU.
This web page uses for the attendance analysis cookies. By using this web you agree with this.
More info.