Bibliography

• Ahlmer, W. 1989. Die Donau-Auen bei Osterhofen. Hoppea 47: 403–503.
• Allorge, M.P. 1921–1922. Les associations végétales du Vexin français. Revue Génerale de Botanique 33: 481–544, 589–652, 708–751, 792–810.
• Arnáiz, C. & Molina, J.A. 1985. Vegetación acuática y helofítica de la cuenca alta del río Guadarrama (Madrid, España). Lazaroa 8: 221–240.
• Ballesteros, E. & Gacia, E. 1991. Una nova associació de plantes aquàtiques als Pirineus: el Ranunculo eradicati-Potametum alpini. Butlletí de la Institució Catalana d'Història Natural, Secció de Botànica 59: 89–93.
• Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
• Bellot, F. 1951. Novedades fitosociológicas gallegas. Trabajos del Jardin Botánico de la Universidad de Santiago de Compostela 4: 1–18.
• Bellot, F. 1952 ('1951'). Sinopsis de la vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 10: 389–444.
• Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
• Beltman, B. 1984. Management of ditches. The effect of cleaning of ditches on the water coenoses. Verhandlungen des Internationelen Vereins für Limnologie 22: 2022–2028.
• Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
• Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
• Biurrun, I. 1999. Flora y vegetación de los ríos y humedales de Navarra. Guineana 5: 1–338.
• Bodrogközy, G. 1965d. Die Vegetation des Theiss-Wellenraumes. II. Vegetationsanalyse und Standortökologie der Wasser- und Sumpfpflanzenzönosen im Raum von Tiszafüred. Tiscia 1: 1–31.
• Bodrogközy, G. 1982. Ten-year changes in community structure, soil and hydroecological conditions of the vegetation in the protection area at Mártély (S. Hungary). Tiscia 17: 89–130.
• Bolpagni, R. & Piotti, A. 2015. Hydro-hygrophilous vegetation diversity and distribution patterns in riverine wetlands in an agricultural landscape: a case study from the Oglio River (Po Plain, Northern Italy). Phytocoenologia 45: 69–84.
• Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
• Borhidi, A., Kevey, B. & Varga, Z. 1999. Checklist of the higher syntaxa of Hungary. Annali di Botanica N.S. 57: 159–166.
• Borhidi, A. & Sánta, A. (eds.) 1999. Vörös Könyv Magyarország Növénytársulásairól. I-II. KöM TvH tanulmánykötetei, Budapest, HU.
• Borhidi, A. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities I. The non-forest vegetation. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant communities, pp. 43–94. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
• Braun-Blanquet, J., Roussine, N. & Nègre, R. 1952. Les groupements végétaux de la France Méditerranéenne. C.N.R.S., Montpellier, FR.
• Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
• Brullo, S., Minissale, P. & Spampinato, G. 1994. Studio fitosocilogico della vegetazione lacustre dei Monti Nebrodi (Sicilia settentrionale). Fitosociologia 27: 5–50.
• Brzeg, A., Kuświk, H. & Wyrzykiewicz-Raszewska, M. 2000. Szata roślinna projektowanego rezerwatu "Ciświckie bagna" kolo Grodźca we wschodniej Wielkopolsce. Roczniki Akademii Rolniczej w Poznaniu 322, Botanika 3: 21–67.
• Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
• Buchwald, R., Gamper, U., Sburlino, G. & Zuccarelo, V. 2000. Sintassonomia delle comunità a Potamogeton coloratus dell’Europa centro-meridionale. Fitosociologia 37(1): 61–68.
• Cantó, P. 2004. Estudio fitosociológico y biogeográfico de la sierra de San Vicente y tramo inferior del valle del Alberche (Toledo, España). Lazaroa 25: 187–249.
• Carreras, J., Carrillo, E., Masalles, R.M., Ninot, J.M. & Vigo, J. 1993. El poblament vegetal de les valls de Barravés i de Castanesa. I. Flora i vegetació. Acta Botanica Barcinonensia 42: 1–392.
• Cirujano, S., Pascual, P. & Velayos, M. 1986. Aportación al conocimiento de Ranunculus peltatus Schrank subsp. saniculifolius (Viv.) C.D.K. Cook, y su comportamiento fitosociológico. Trabajos del Departamento de Botánica, Universidad Complutense 13: 99–110.
• Cirujano, S. 1980. Las lagunas manchegas y su vegetación. I. Anales del Jardín Botánico de Madrid 37: 155–192.
• Cirujano, S. 1995. Flora y vegetación de las lagunas y humedales de la provincia de Cuenca. Publicaciones Junta de Comunidades de Castilla-La Mancha. CSIC & Real Jardín Botánico, Madrid, ES.
• Clausnitzer, U. 1997. Ein bemerkenswertes Massenvorkommen von Potamogeton alpinus in der Recknitz (Mecklenburg-Vorpommern). Botanischer Rundbrief für Mecklenburg-Vorpommern 30: 39–46.
• Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A. & Stefan, N. 1997. Les associations vegetales de Roumanie. Tome 1. Les associations vegetales naturelles. Presses Universitaires de Cluj, Cluj, RO.
• Conesa, J.A. 1990. Comunitats vegetals del curs inferior del riu Segre. Ilerda (Ciències) 48: 9–38.
• Černohous, F. & Husák, Š. 1986. Macrophyte vegetation of eastern and northeastern Bohemia. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 21: 113–161.
• Dąmbska, J. 1961. Roślinne zbioworiska jezior neojolic Sierakowa i Miedzychodu. Prace Komisji Biologicznej Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk 33: 1–120.
• Daniëls, F.J.A., Bultmann, H., Lunterbusch, C. & Wilhelm, M. 2000. Vegetation zones and biodiversity of the North-American Arctic. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 12: 131–151.
• Daniëls, F.J.A. 1994. Vegetation classification in Greenland. Journal of Vegetation Science 5: 781–790.
• de Bolòs, O. & Masalles, R.M. 1983. Mapa de la vegetació de Catalunya, esc. 1:50.000. Memòria del full núm. 33 (Banyoles). Generalitat de Catalunya, Barcelona, ES.
• de Bolòs, O. 1957. De vegetatione valentina, I. Collectanea Botanica 5: 527–596.
• de Bolòs, O. 1962. El paisaje vegetal barcelones. Universidad de Barcelona, Barcelona, ES.
• de Bolòs, O. 1962. La bardissa, una formación vegetal típica del paisaje del Pirineo mediterráneo. In: Actas III Congreso Internacional de Estudios Pirenaicos, pp. 43–79. Zaragoza.
• de Bolòs, O. 1967. Comunidades vegetales de las comarcas proximas al litoral situadas entre los rios Llobregat y Segura. Memorias de la Real Academia de Ciencias y Artes de Barcelona 38: 1–283.
• de Bolòs, O. 1996. La vegetació de les illes Balears. Comunitats de plantes. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 114: 1–267.
• Del Arco, M.J. (ed.) 2006. Mapa de Vegetación de Canarias. Memoria General. Grafcan Ediciones, Santa Cruz de Tenerife, ES.
• Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
• De Molenaar, J.G. 1976. Vegetation of the Angmagssalik District, Southeast Greenland. II. Herb and snow-bed vegetation. Meddelelser om Grønland 198(2): 1–266.
• Dengler, J., Koska, I., Timmermann, T., Berg, C., Clausnitzer, U., Isermann, M., Linke, C., Päzolt, J., Polte, T. & Spangenberg, A. 2004. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ – Part II. Feddes Repertorium 115: 343–392.
• Den Hartog, C. & Segal, S. 1964. A new classification of the waterplant communities. Acta Botanica Neerlandica 13: 367–393.
• Den Hartog, C. 1983. Synecological classification of aquatic plant communities. Colloques Phytosociologiques 10: 171–182.
• Den Hartog, C. 1985. Nymphaeid communities in The Netherlands. Acta Botanica Neerlandica 34: 425–427.
• de Soó, R. 1947. Revue systématique des associations végétales des environs de Kolozsvár (respectivement de la Mezoség et de la région de la Szamos, en Transylvanie). Acta Geobotanica Hungarica 6: 3–50.
• Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
• Dimopoulos, P., Sýkora, K.V., Gilissen, C., Wiecherink, D. & Georgiadis, T. 2005. Vegetation ecology of Kalodiki fen (NW Greece). Biologia 60: 69–82.
• Dizdarević, M., Lakušić, R., Pavlović, D. & Abadžić, S. 1979. Pregled ekosistema planine Vranice. [Die ekosystems des Vranica Gebirges in Bosnien]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 435–469. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
• Doll, R. 1981. Das ökologisch-soziologische Verhalten von Najas major s. l. Limnologica 13: 473–484.
• Doll, R. 1991. Die Pflanzengesellschaften der stehenden Gewässer in Mecklenburg-Vorpommern. Teil 1.3 Potamogetonetea Tx. et Prsg. 42 – Laichkrautgesellschaften. Feddes Repertorium 102: 217–317.
• Economidou, E. 1969. Γεωβοτανική έρευνα νήσου Σκιάθου. Φυτογεωγραφία των Βορείων Σποράδων. [Geobotanical study of Skiathos island. Phytogeography of Northern Sporades]. Thesis, University of Athens, Athens, GR.
• Eggler, J. 1933. Die Pflanzengesellschaften der Umgebung von Graz. Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis Beiheft 73: 1–216.
• Eggler, J. 1952. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Ostalpen. Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereines für Steiermark 81–82: 28–41.
• Felföldy, L. 1950. Studies on the shore vegetation of Lake Belső-tó at Tihany. Annales Instituti Biologici (Tihany) 19: 135–146.
• Foggi, B. & Grigioni, A. 1999. Contributo alla conoscenza della vegetazione dell’Isola di Capraia (Arcipelago Toscano). Parlatorea 3: 5−33.
• Franz, W.R., Kosch, M. & Leute, G.H. 1990. Zur Flora und Vegetation der Kapuziner- und Schlangeninsel im Wörthersee (Kärnten, Österreich). Razprave IV. razreda SAZU 31: 37–76.
• Fukarek, F. 1961. Die Vegetation des Darß und ihre Geschichte. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Géhu, J.-M. & Bournique, C.-P. 1987. Schéma synsystématique des associations aquatiques et amphibies du Nord de la France. Serie informes Universidad de La Laguna 22: 313–320.
• Géhu, J.-M. 1961. Les groupements végétaux du bassin de la Sambre française. Vegetatio 10: 69–148, 161–208 & 257–372.
• Géhu, J.-M. 1964. L'excursion dans le nord et l'ouest de la France de la Société internationale de phytosociologie (en 1962). Vegetatio 12: 1–95.
• Giesen, T.G. & Van der Velde, G. 1978. De verspreiding van Nymphaea candida Presl en Nymphaea alba L. in Nederland. Gorteria 9: 61–66.
• Giménez, E., Delgado, I.C. & Gómez Mercado, F. 2006. Comunidades vegetales de las balsas de la Sierra de Gádor (Almería). Lazaroa 27: 79–88.
• Golub, V.B., Losev, G.A. & Mirkin, B.M. 1991. Aquatic and hygrophytic vegetation of the Lower Volga valley. Phytocoenologia 20: 1–63.
• Golub, V.B. 1991. Aquatic and hygrophytic vegetation of the Lower Volga valley. Phytocoenologia 20: 1–63.
• Görs, S. 1977. Verband: Potamogetonion Koch 26 em. Oberd. 57. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I: Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 2. Aufl. pp. 99–107. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Grabherr, G. & Mucina, L. (eds.) 1993. Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil II. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Hadač, E. 1985. Plant communities of the Kaldidalur area, WSW Iceland. Part 1. Syntaxonomy. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 20: 113–175.
• Hejný, S. & Husák, Š. 1978. Higher plant communities. In: Dykyjová, D. & Květ J. (eds.), Pond littoral ecosystems, pp. 23–64 & 93–95. Springer, Berlin, DE.
• Hejný, S. 1960. Ökologische Charakteristik der Wasser- und Sumpfpfllanzen in den Slowakischen Tiefebenen. Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
• Hejný, S. 1962. Über die Bedeutung der Schwankungen des Wasserspiegels für die Charakteristik der Makrophytenvegetation in den mitteleuropäischen Gewässern. Preslia 34: 359–367.
• Hejný, S. 1968. Bemerkungen zu der Klassifikation einiger Makrophytenpflanzengesellschaften der stehenden Gewässer. In: Tüxen, R. (ed.), Pflanzensoziologische Systematik, pp. 230–238. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
• Hejný, S. 1981. Klasifikace vodních a bažinných společenstev makrofyt v Československu. [Classification of aquatic and swamp macrophyte communities in Czechoslovakia]. Zprávy České botanické společnosti 16, Materiály 2: 71–87.
• Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
• Hilbig, W. 1971. Übersicht über die Pflanzengesellschaften des südlichen Teiles der DDR I. Die Wasserpflanzengesellschaften. Hercynia N.F. 8: 4–33.
• Hocquette, M. 1927. Étude sur la végétation et la flore du littoral de la Mer du Nord de Nieuport à Sangatte. Archives de Botanique publiées par R. Viguier. Mémoires 1(4): 1–178.
• Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
• Hoppe, E. & Pankow, H. 1968. Ein Beitrag zur Kenntnis der Vegetation der Boddengewässer südlich der Halbinsel Zingst und der Insel Bock (südl. Ostsee). Natur und Naturschutz Mecklenburg 6: 139–151.
• Horvatić, S. 1931. Die verbreitesten Pflanzengesellschaften der Wasser- und Ufervegetation in Kroatien und Slavonien. Acta Botanica Instituti Botanici Universitatis Zagrebensis 6: 91–108.
• Horvatić, S. 1934. Flora i vegetacija otoka Paga. [The flora and vegetation of the Pag Island]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 19: 116–373.
• Horvatić, S. 1963. Vegetacijska karta otoka Paga s opcim pregledom vegetacijskih jednica hrvatskog primorja. [The vegetation map of the island Pag with general overview of vegetation units of the Croatian seaboards]. Prirodoslovna istraživanja Jugoslovenske akademije znanosti i umjetnosti 33, Acta Biologica 4: 1–187.
• Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Horvat, I. 1942. Biljni svijet Hrvatske. [The plant world of Croatia]. Zemljopis Hrvatske. Tipografija, Zagreb, YU.
• Horvat, I. 1962. Vegetacija planina zapadne Hrvatske. [The montane vegetation of western Croatia]. Prirodoslovna istraživanja 30, Acta Biologica 2: 3–179.
• Hrivnák, R., Oťaheľová, H., Valachovič, M., Cvachová, A. & Balázs, P. 2001. Aquatic and marsh plant communities of an inundation area of the Ipeľ River (rkm 96–119). Kitaibelia 6: 267–279.
• Chouard, P. 1924. Monographies phytosociologiques. I. La région de Brigueil l'Ainé (Confolentais). Bulletin de la Société Botanique de France 71: 1130–1158.
• Chytrý, M. (ed.) 2011. Vegetace České republiky 3. Vodní a mokřadní vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 3. Aquatic and wetland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
• Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 2001. Análisis y clasificación de la vegetación de Galicia (España), II. La vegetación herbácea. Lazaroa 21: 25–50.
• Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
• Kárpáti, V. 1963. Die zönologisch-ökologischen Verhältnisse der Wasservegetation des Donau-Überschwemmungsraumes in Ungarn. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 9: 323–385.
• Kevey, B. 1998. A Szigetköz erdeinek szukcessziós viszonyai. Kitaibelia 3: 47–63.
• Klika, J. & Hadač, E. 1944. Rostlinná společenstva střední Evropy. [The plant communities of Central Europe]. Příroda 36: 249–259, 281–295.
• Klotz, S. & Köck, U. 1984. Vergleichende geobotanische Untersuchungen in der Baschkirischen ASSR. 3. Teil: Wasserpflanzen-, Flussufer- und Halophytenvegetation. Feddes Repertorium 95: 381–408.
• Knapp, R. & Stoffers, A.L. 1962. Über die Vegetation von Gewässern und Ufern im mittleren Hessen und Untersuchungen über den Einfluß von Pflanzen auf Sauerstoffgehalt, Wasserstoff-Ionen-Konzentration und die Lebensmöglichkeit anderer Gewächse. Bericht der Oberhessischen Gesellschraft für Natur- und Heilkunde 32: 90–171.
• Koch, W. 1926. Die Vegetationseinheiten der Linthebene unter Berücksichtigung der Verhältnisse in der Nordostschweiz. Systematisch-kritische Studie. Jahresberichre der St. Gallischen Naturwissenschaftlichen Gesellschaft 61(2): 1–144.
• Krausch, H.-D. 1964. Die Pflanzengesellschaften des Stechlinsee-Gebietes. I. Die Gesellschaften des offenen Wassers. Limnologica 2: 145–203.
• Ladero, M., Díaz, T.E., Penas, A., Rivas-Martínez, S. & Valle, C. 1987. Datos sobre la vegetación de las Cordilleras Central y Cantábrica, II Excursión Internacional de Fitosociología). Itinera Geobotanica 1: 3–147.
• Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Struktura i dinamika ekosistema planine Vranice u Bosni. [Structure and dynamics of ecosystems of the Vranica Mts in Bosnia]. Drugi kongres ekologa Jugoslavije, Zbornik radova 1: 607–714.
• Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
• Lakušič, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Structure and dynamics of ecosystems on Vranica mountain in Bosnia. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 605–714. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
• Lang, G. 1967. Die Ufervegetation des westlichen Bodensees. Archiv für Hydrobiologie Suppl. 32: 437–574.
• Lang, G. 1973. Die Vegetation des westlichen Bodenseegebietes. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Lindner, A. 1976. Verbreitungskarten der produktionsbiologisch wichtigen Makrophyten und Makrophytengesellschaften in der Boddenkette südlich des Zingst und des Darß. Wissenschaftliche Zeitschrift der Universität Rostock, Mathematisch-naturwissenschaftliche Reihe 25: 263–265.
• Lindner, A. 1978. Soziologisch-ökologische Untersuchungen an der submersen Vegetation in der Boddenkette südlich des Darß und Zingst (südliche Ostsee). Limnologica 11: 229–305.
• Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
• López, G. 1978. Contribución al conocimiento fitosociológico de la Serrania de Cuenca, II. Anales Instituto A.J. Cavanilles Madrid 34: 367–702.
• Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
• Loriente, E. 1974. Vegetación y flora de las playas y dunas de la provincia de Santander. Instituto de Cultura de Cantabria. Diputación Provincial de Santander, Santander, ES.
• Losa-Quintana, E. & Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Servicio de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
• Martínez-Parras, J.M. & Peinado, M. 1993. Vegetación de los arrozales de las marismas del Guadalquivir. Lagascalia 17: 21–35.
• Mateo-Sanz, G. 1983. Estudio sobre la flora y vegetacion de las sierras de Mira y Talayuelas. I.C.O.N.A. Monografías 31: 1–290.
• Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
• Mériaux, J.L. & Verdevoye, P. 1983. Données sur le Callitrichetum obtusangulae Seibert 1962. Colloques Phytosociologiques 10: 45–68.
• Meriaux, J.-L. 1983. Remarques sur la syntaxonomie des Potametea. Colloques Phytosociologique 10: 131–138.
• Micevski, K. 1963. Vodnata i blatnata vegetacijata na Dojranskoto Ezero. [The aquatic and swamp vegetation of the Dojran Lake]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 8: 175–195.
• Micevski, K. 1969. Vodna vegetacija na Ohridskoto i Prespanskoto Ezero. [The aquatic vegetation of the Ohrid and Prespa Lakes]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 4: 61–80.
• Michalko, J., Magic, D. & Berta, J. 1987. Geobotanical Map of C.S.S.R. Part 2. Slovak Socialist Republic. Text Part. Veda, Bratislava, CS.
• Miljan, A. 1933. Vegetationsuntersuchungen an Naturwiesen und Seen im Otepääschen Moränengebiete Estlands. Acta et Commentationes Universitatis Tartuensis A25(5): 1–139.
• Molero Mesa, J. 1981. Estudio florístico y síntesis fitosociológica de las Alpujarras altas granadinas, vertiente sur de Sierra Nevada). Secretaría de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
• Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
• Müller, T. 1962. Die Fluthahnenfussgesellschaften unserer fliessgewässer. Die Natur- und Landschaftsgebiete Baden-Württembergs 30: 152–163.
• Navarro, F. & Valle, C. 1984. Vegetación herbácea del centro-occidente zamorano. Studia Botanica 3: 63–177.
• Navarro, F. 1974. La vegetación de la Sierra del Aramo y sus estribaciones (Asturias). Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15: 111–243.
• Nedelcu, G.A. 1967. Beiträge zum phytosoziologischen Studium des Cernica-Sees. Vegetatio 15: 33–50.
• Neuhäusl, R. 1959. Die Pflanzengesellschaften des südostlichen Teiles des Wittingauer Beckens. Preslia 31: 115–147.
• Ninot, J.M., Carreras, J., Carrillo, E. & Vigo, J. 2000. Syntaxonomic conspectus of the vegetation of Catalonia and Andorra. I: Hygrophilous herbaceous communities. Acta Botanica Barcinonensis 46: 191–237.
• Nordhagen, R. 1936. Versuch einer neuen Einteilung der subalpinen-alpinen Vegetation Norwegens. Bergens Museums Arbok, Naturvitenskapelige rekke 7: 1–88.
• Nordhagen, R. 1954. Studies of the vegetation of salt and brackisch marshes in Finmark (Norway). Vegetatio 5–6: 381–394.
• Oberdorfer, E. (ed.) 1977. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I. Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 2. Aufl. G. Fischer Verlag, Stuttgart, DE.
• Oberdorfer, E. (ed.) 1992. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I: Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 3. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Oberdorfer, E. 1957. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Oťahelová, H. 1990. Macrophytic communities of open surfaces in the Danubian Plain (Czechoslovakia). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 25: 239–243.
• Papastergiadou, E. 1990. Φυτοκοινωνιολογικές και οικολογικές μελέτες των υδρόβιων μακρόφυτων (υδρόφυτων) στη Βόρεια Ελλάδα. [Phytosociological and ecological studies of the aquatic mactophytes (hydrophytes) in Northern Greece]. Thesis, Univeristy of Thessaloniki, Thessaloniki, GR.
• Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
• Passarge, H. 1992. Mitteleuropäische Potamogetonetea I. Phytocoenologia 20: 489–527.
• Passarge, H. 1992. Zur Syntaxonomie mitteleuropäischer Nymphaeiden-Gesellschaften. Tuexenia 12: 257–273.
• Passarge, H. 1994. Mitteleuropäische Potamogetonetea. II. Phytocoenologia 24: 337–367.
• Passarge, H. 1996. Mitteleuropäische Potamogetonetea. III. Phytocoenologia 26: 129–177.
• Passarge, H. 1996. Pflanzengesellschaften Nordostdeutschlands. I. Hydro- und Therophytosa. J. Cramer, Berlin, DE.
• Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
• Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
• Pérez Raya, F. 1987. La vegetación en el sector Malacitano-Almijarense de Sierra Nevada. Memoria Doctoral. Universidad de Granada, Granada, ES.
• Pietsch, W. 1984. Zur Soziologie und Ökologie von Myriophyllum alterniflorum D.C. in Mitteleuropa. Mitteilungen der Arbeitsgemenschaft für Floristik in Schleswig-Holstein und Hamburg 33: 224–245.
• Pignatti, E. & Pignatti, S. 2014. Plant life of the Dolomites. Vegetation structure and ecology. Springer, Heidelberg, DE.
• Poldini, L. 1980. Übersicht über die Vegetation des Karstes von Triest und Görz (NO-Italien). Studia Geobotanica 1: 79–130.
• Poldini, L. 1989. Le vegetazione del Carso isontino e Triestino. Edizioni Lint, Trieste, IT.
• Pott, R. & Remy, D. 2000. Gewässer des Binnenlandes. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
• Quesada, J., Valle, F. & Salazar, C. 2011. Aportaciones al conocimiento de la vegetación acuática flotante, sumergida o enraizada de la provincia de Jaén (S España). Lagascalia 31: 131–159.
• Ranđelović, V. & Blaženčić, J. 1996. Hidrofilna flora i vegetacija Vlasinskog jezera. [The hydrophilous flora and vegetation of the Vlašinsko Lake]. In: Blaženčić, J. (ed.), Vlašinsko jezero – hidrobiologiška studija, pp. 207–230, Biologiški fakultet Univerziteta u Beogradu, Beograd, SR.
• Ranđelović, V.N. & Zlatković, B.K. 2010. Flora i vegetacija Vlasinske visoravni. [The flora and vegetation of Vlasina plateau]. Prirodno-matematički fakultet, Niš, SR.
• Redeker, G.C. 1969. Gemeenschappen van de water- en oeverplanten van de drinkputten in de Goesse poel. Thesis, Rijksuniversiteit Utrecht, Utrecht, NL.
• Redžić, S. 2007. Syntaxonomic diversity as an indicator of ecological diversity – case study Vranica Mts. in the Central Bosnia. Biológia (Bratislava) 62: 173–184.
• Redžić, S. 2007. The syntaxonomy of the vegetation of the continental Dinaric Alps. In: Filipovski, G., Lozanovski, R. & Matevski, V. (eds.), Collection of papers devoted to Academician Kiril Micevski, pp. 249–2280. MANU, Skopje.
• Rexhepi, F. 1994. Vegjetacioni i Kosovës 1. [The vegetation of Kosovo 1]. Universiteti i Prishtinës, Fakulteti i shkencave të natyrës, Prishtinës, Prishtinë, YU.
• Rexhepi, F. 2007. The vegetation of Kosova. University of Prishtina, Prishtinë, SR.
• Rivas Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1971. Vegetación potencial de la Provincia de Granada. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal 4: 3–85.
• Rivas-Goday, S. 1961. Sinopsis de la vetetación de la cuenca del Guadiana. Anales Real Academia de Farmacia 27: 397–408.
• Rivas Goday, S. 1964. Vegetación y flórula de la cuenca extremeña del Guadiana. Diputación Provincial de Badajoz. Madrid, ES.
• Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
• Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M., Castroviejo, S. & Valdés, E. 1980. La vegetación de Doñana (Huelva, España). Lazaroa 2: 5–190.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M., Soriano, P., Pérez Badia, M., Llorens, L. & Rosselló, J. 1992. Datos sobre el paisaje vegetal de Mallorca e Ibiza (Isla Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 5–98.
• Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1998. Datos sobre la vegetación y el bioclima del Valle de Arán. Acta Botanica Barcinonensia 45: 473–499.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Sánchez-Mata, D. 1986. Datos sobre la vegetación del Sistema Central y Sierra Nevada. Opuscula Botanicae et Pharmaciae Complutensis 2: 3–136.
• Rivas-Martínez, S., Wildpret de la Torre, W., Díaz González, T., Pérez de Paz, P., del Arco Aguilar, M. & Rodríguez Delgado, O. 1993. Sinopsis de la vegetación de la Isla de Tenerife (Islas Canarias): Guía de la excursión. Itinera Geobotanica 7: 5–167.
• Rivas-Martínez, S., Wildpret, W., Del Arco, M., Rodríguez, O., Pérez de Paz, P.L., García Gallo, A., Acebes, J.R., Díaz, T.E. & Fernández-González, F. 1993. Las comunidades vegetales de la Isla de Tenerife (Islas Canarias). Itinera Geobotanica 7: 169–374.
• Rodwell, J.S. (ed.) 1995. British plant communities. Vol. 4. Aquatic communities, swamps and tall-herb fens. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
• Roelofs, J.G.M. & Van der Velde, G. 1977. Nymphaea candida Presl., een waterlelie nieuw voor Nederland. De Levende Natuur 80: 170–186.
• Roselló, R. 1994. Catálogo florístico y vegetación de la comarca natural del Alto Mijares, Castellón). Publicación de la Diputación de Castelló, Castellón, ES.
• Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
• Sarika-Hatzinikolaou, M., Yannitsaros, A. & Babalonas, D. 2003. The macrophytic vegetation of seven aquatic ecosystems of Epirus (NW Greece). Phytocoenologia 33: 93–151.
• Sarika, M. 2012. Flora and vegetation of some coastal ecosystems of Sterea Ellas and eastern continental Greece. Lazaroa 33: 65–99.
• Sauer, F. 1937. Die Makrophytenvegetation ostholsteinischer Seen und Teiche. Archiv für Hydrobiologie Suppl. 6: 431–592.
• Sauer, F. 1947. Einige Wasserpflanzen-Gesellschaften an Tümpeln und Gräben in Nordfrankreich (Pas de Calais). Archiv für Hydrobiologie 41: 5–13.
• Segal, S. 1968. Ein Einteilungsversuch der Wasserpflanzengesellschaften. In: Tüxen, R. (ed.), Pflanzensoziologische Systematik, pp. 191–219. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
• Seliškar, A. 1979. Die Wiesenvegetation des Ljubljansko barje (Laibacher Moor) und seine Abhaengigkeit vom Grundwasserniveau. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 1037–1051. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
• Schäfer-Guignier, O. 1994. Weiher in der Franche-Comté: eine floristisch-ökologische und vegetationskundliche Untersuchung. Dissertationes Botanicae 213: 1–239.
• Schaminée, J., Lanjouw, B. & Schipper, P. 1990. Een nieuwe indeling van de waterplantengemeenschappen (Potametea) in Nederland. Stratiotes 1: 5–16.
• Schipper, P.C., Lanjouw, B. & Schaminée, J.H.J. 1995. Potametea. In: Schaminée, J.H.J., Weeda, E.J. & Westhoff, V. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 2. Plantengemeenschappen van wateren, moerassen en natte heiden, pp. 65–108. Opulus Press, Uppsala, SE.
• Schmidt D. 1981. Pflanzensoziologische und ökologische Untersuchungen der Gewässer um Güstrow. Natur und Naturschutz Mecklenburg 17: 1−130.
• Schratt, L. 1993. Potametea. In: Grabherr, G. & Mucina, L. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil II, pp. 55–78. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
• Sissingh, G. & Tideman, P. 1960. Die plantengemeenschappen uit de omgeving van Didam en Zevenaar. Mededelingen van de Landbouwhogeschool te Wageningen 60(13): 1–30.
• Slavnić, Ž. 1956. Vodena i barska vegetacija Vojvodine. [The aquatic and marsh vegetation of Vojvodina]. Zbornik Matice Srpske, Serija Prirodnih nauka 10: 5–72.
• Smettan, H.W. 1981. Die Pflanzengesellschaften des Kaisergebirges/Tirol. Verein zum Schutze der Bergwelt, München, DE.
• Soó von Bere, R. 1940. Vergangenheit und Gegenwart der pannonischen Flora und Vegetation. Nova Acta Leopoldina N.F. 9(56): 1–49.
• Stumbock, M. 1993. Vegetation und Ökologie von Narsarsuaq, Sudwestgrönland. Dissertationes Botanicae 203: 1–194.
• Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
• Tomaselli, V., Di Pietro, R. & Sciandrello, S. 2011. Plant communities structure and composition in three coastal wetlands in southern Apulia (Italy). Biologia 66: 1027–1043.
• Tüxen, R. 1937. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft Niedersachsen 3: 1–170.
• Ubaldi, D. 2008. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia. Arachne, Roma.
• Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
• Ubrizsy, G. 1961. Unkrautvegetation der Reiskulturen in Ungarn. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae 7: 175–220.
• Valachovič, M., Oťaheľová, H., Stanová, V. & Maglocký, Š. 1995. Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 1. Pionierska vegetácia. (Plant communities of Slovakia. 1. Pioneer vegetation]. Veda, Bratislava, SK.
• Van Diggelen, R. & Klooker, J. 1990. Het voorkomen van de Klimopwaterranonkel (Ranunculus hederaceus L.) in Nederland in relatie tot de hydrologie. Gorteria 16: 29–38.
• Van Donselaar, J., Kop, L.G. & van der Voo, E.E. 1961. On the vegetation of former river beds in the Netherlands. Wentia 5: 1–85.
• Van Donselaar, J. 1956. Het Vegetatiekundige onderzoek van oude rivierlopen. Natuur en Landschap 10(3): 3–12.
• Van Donselaar, J. 1961. On the vegetation of former river beds in The Netherlands. Wentia 5: 1–85.
• Vicherek, J. 1962. Typy fytocenos aluviální nivy dolního Podyjí se zvlaštním zaměřením na společenstva luční. [Types of phytocoenoses of lower Dyje river alluvium with special focus on meadow communities]. Folia Facultatis Scientiarum Naturalium Universitatis Purkynianae Brunensis 3 Biologia 5: 1–113.
• Vöge, M. 1986. Tauchuntersuchungen an Gesellschaften mit Ceratophyllum demersum. Limnologica 17: 67–77.
• von Soó, R. 1938. Wasser-, Sumpf- und Wiesenpflanzengesellschaften des Sandgebietes Nyirseg. Botanikai Közlemények 35: 249–273.
• Walentowski, H., Raab, B. & Zahlheimer, W.A. 1992. Vorläufige Rote Liste der in Bayern nachgewiesenen oder zu erwartenden Pflanzengesellschaften – IV. Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften, Vegetation oberhalb der alpinen Baumgrenze und alpigene Schwemmlingsfluren (Mit Gesamtübersicht Teil I bis IV). Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft Beiheft 7: 1–170.
• Walker, M.D., Daniëls, F.J.A. & van der Maarel, E. 1994. Circumpolar arctic vegetation: Introduction and perspectives. Journal of Vegetation Science 5: 757–764.
• Weber-Oldecop, D.W. 1969. Wasserpflanzengesellschaften im östlichen Niedersachsen. Thesis, Univeristat Hannover, Hannover, DE.
• Weber-Oldecop, D.W. 1977. Das Ranunculo-Potametum friesii ass. nov., die verbreiteteste Wasserpflanzen-Gesellschaft der Ostholsteinischen und Lauenburgischen Seen. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 19–20: 129–130.
• Westhoff, V., Van den Munckhof, P.J.J. & Schaminée, J.H.J. 1991. Verspreiding en oecologie van Ludwigia palustris (L.) Elliot in Nederland. Natuurhistorisch Maandblad 80: 87–93.
• Westhus, W., Heinrich, W., Klotz, S., Korsch, H., Marstaller, R., Pfützenreuter, S. & Samietz, R. 1993. Die Pflanzengesellschaften Thüringens − Gefährdung und Schutz. Thüringer Landesanstalt für Umwelt, Jena, DE.
• White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
• Wollert, H. & Bolbrinker, P. 1980. Zur Verbreitung sowie zum ökologischen und soziologischen Verhalten von Ceratophyllum submersum L. in Mittelmecklenburg. Archiv der Freunde der Naturgeschichte in Mecklenburg 20: 35–46.
• Байрак, О.М. & Дідух, Я.П. 1996. Гідрофільна рослинність Полтавської рівнини. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 37–43.
• Борсукевич, Л.М. 2010. Синтаксономічний склад класу Potametea Klika in Klika et Novak 1941 водойм басейнів верхів’їв Дністра, Пруту та Західного Бугу. Наукові записки державного природознавчого музею 26: 123–136.
• Винокуров, Д.С. 2011. Синтаксономія вищої водної рослинності долини р. Інгул. Чорноморський ботанічний журнал 7: 26–40.
• Воробйов, Є.О., Балашов, Л.С. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(8): 1–128.
• Воронцов, Д.П. & Якушенко Д.М. 2003. Сколівські Бескиди. B: Андрієнко, Т.Л. & Онищенко, В.А. (ред.), Фіторізноманіття національних природних парків, сc. 76–83. Науковий світ, Київ, UA.
• Гальченко, Н.П. 2006. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Гейны, С., Горбик, В.П., Гусак, Ш. & Клоков, В.М. 1986. Классы Lemnetea и Potametea. Сообщества верхней части Киевского водохранилища. B: Миркин, Б.М. (ред.), Классификация растительности СССР (с использованием флористических критериев), сс. 39–47. Издательство Московского университета, Москва, RU.
• Голуб, В.Б. & Лифиренко, Е.В. 2015. Ассоциация Salvinio-Nelumbetum nuciferae ass. nova и союз Salvinio-Nelumbion all. nova. Фиторазнообразие Восточной Европы 9: 123−129.
• Голуб, В.Б. & Лосев, Г.А. 1991. Водная и водно-болотная растительность Волго-Ахтубинской поймы и дельты р. Волги в системе классификации направления Браун-Бланке. [The water and wetland vegetation of the Volga-Akhtuba floodplain and delta Volga in the classification system of the Braun-Blanquet Approach.] Ботанический журнал 76: 720–727.
• Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
• Дзюба, Т.П. 1996. Синтаксономія рослинності рисових полів України. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 3: 92−104.
• Дубина, Д.В. 1986. Класифікація вільноплаваючої рослинності України. Український ботанічний журнал 45: 1−15.
• Дубина, Д.В. 2006. Вища водна рослинність. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Захарова, Т.А. & Тимошенко, П.А. 2000. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. І. Водна рослинність. Класи Potametea, Ruppietea, Zosteretea. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(16): 38−53.
• Дубина, Д.В., Нойгойзлова, З., Дзюба, Т.П. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 2004. Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Дубина, Д.В., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Жмуд, О.І., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П. & Тимошенко, П.А. 2003. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Дубына, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2010. Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. IV. Класс Potametea Klika in Klika et Novak 1941. Растительность России 16: 3−26.
• Дьяченко, Т.Н. 1996. Синтаксономия макрофитной растительности Дунайской устьевой области в пределах Украины. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 6−20.
• Зуб, Л.М. & Савицький, О.Л. 1998. Угруповання вищих водних рослин в умовах урболандшафту (на прикладі водойм м. Києва). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1 (9): 39−52.
• Козак, М.І. 2012. Вища водна флора та рослинність Західного Поділля: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона. Медобори-2006, Кам'янець-Подільський, UA.
• Куземко, А.А. 1998. Водна та повітряно-водна рослинність водойм нижньої течії річки Рось. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 15−25.
• Кузярін, О.Т. 2004. Водна рослинність басейну Західного Бугу: синтаксономія, еколого-ценотична структура, созологічна оцінка. Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України 5: 87−102.
• Орлов, О.О. & Якушенко, Д.М. 2005. Рослинний покрив проектованого Коростишівського національного природного парку. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Пакальнис, Р., Балявичене, Ю. & Янкявичене, Р. (ред.) 1988. Растительный покров Национального Парка Литовской ССР. [Vegetation cover of the National park of Lithuanian SSR.] Институт Ботаники Академии Наук Литовской ССР, Вильнюс, SU.
• Реслер, І.Я. & Ткачик, В.П. 2001. Водно-болотна флора і рослинність Великих Дністровських боліт. Науковий вісник Ужгородського національного університету, серія біологічна 10: 65–68.
• Сенчило, О.О., Шевчик, В.Л. & Соломаха, І.В. 1998. Рослинність острова Собачого (Кременчуцьке водосховище). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 21−29.
• Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
• Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
• Соломаха, В.А., Якушенко, Д.М., Крамарець, В.О., Мілкіна, Л.І., Воронцов, Д.П., Воробйов, Є.О., Войтюк, Б.Ю., Віниченко, Т.С., Коханець, М.І., Соломаха, І.В. & Соломаха, Т.Д. 2004. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Сорока, М.І. 2004. Флора та рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету 14(8): 170−179.
• Сорока, М.С. 2008. Рослинність Українського Розточчя. Світ, Львів, UA.
• Тетерюк, Б.Ю., & Соломещ, А.И. 2003. Синтаксономия водной и прибрежно-водной растительности озера Синдор, Республика Коми. [Syntaxonomy of the aquatic and semi-aquatic vegetation of the Sindor Lake, Republic of Komi.] Растительность России 4: 78−89.
• Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 26−42.
• Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
• Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
• Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Ткачик, В. 1999. Рослинність заповідника „Розточчя”: класифікація методом Браун-Бланке. Видавництво наукового товариства імені Т. Шевченка, Львів, UA.
• Чорна Г.А. 2013. Рослинність водойм і боліт Лісостепу України. ФОП Жовтий О.О., Умань, UA.
• Шевчик, В.Л. & Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності островів Круглик та Шелестів Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 12−27.
• Шевчик, В.Л., Соломаха, В.А. & Войтюк, Ю.О. 1996. Синтаксономія рослинності та список флори Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(4): 1−120.
• Якушенко, Д.М., Юсип, С.В., Соломаха, В.А., Чорней, І.І., Токарюк, А.І., Буджак, В.В., Данилик, І.М., Томич, М.В., Соломаха, І.В., Держипільський, Л.М. & Сенчина, Б.В. 2011. Рослинність НПП "Гуцульщина". B: Соломаха, В.А. & Чорней, І.І. (ред.), Національний природний парк "Гуцульщина". Рослинний світ, cc. 194−298. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Ямалов, С.М., Мартыненко, В.Б., Голуб, В.Б. & Баишева, Э.З. 2004. Продромус растительных сообществ Республики Башкортостан. [A prodromus of the plant communities of Bashkorostan Republic]. Уфа, Гилем, RU.