Ahlmer, W. 1989. Die Donau-Auen bei Osterhofen. Hoppea 47: 403–503.
Arnáiz, C. & Molina, J.A. 1985. Vegetación acuática y helofítica de la cuenca alta del río Guadarrama (Madrid, España). Lazaroa 8: 221–240.
Avena, G.C., Blasi, C. & Rubeca, L. 1975. Riccio fluitantis-Azolletum carolinianae associazione nuova indicatrice ecologica per lo stato delle acque di un tratto del F. Tevere. Annali di Botanica 34: 171–190.
Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
Biurrun, I. 1999. Flora y vegetación de los ríos y humedales de Navarra. Guineana 5: 1–338.
Bodrogközy, G. 1965d. Die Vegetation des Theiss-Wellenraumes. II. Vegetationsanalyse und Standortökologie der Wasser- und Sumpfpflanzenzönosen im Raum von Tiszafüred. Tiscia 1: 1–31.
Bodrogközy, G. 1982. Ten-year changes in community structure, soil and hydroecological conditions of the vegetation in the protection area at Mártély (S. Hungary). Tiscia 17: 89–130.
Bolpagni, R. & Piotti, A. 2015. Hydro-hygrophilous vegetation diversity and distribution patterns in riverine wetlands in an agricultural landscape: a case study from the Oglio River (Po Plain, Northern Italy). Phytocoenologia 45: 69–84.
Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
Borhidi, A., Kevey, B. & Varga, Z. 1999. Checklist of the higher syntaxa of Hungary. Annali di Botanica N.S. 57: 159–166.
Borhidi, A. & Sánta, A. (eds.) 1999. Vörös Könyv Magyarország Növénytársulásairól. I-II. KöM TvH tanulmánykötetei, Budapest, HU.
Borhidi, A. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities I. The non-forest vegetation. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant communities, pp. 43–94. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
Brzeg, A., Kuświk, H. & Wyrzykiewicz-Raszewska, M. 2000. Szata roślinna projektowanego rezerwatu "Ciświckie bagna" kolo Grodźca we wschodniej Wielkopolsce. Roczniki Akademii Rolniczej w Poznaniu 322, Botanika 3: 21–67.
Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
Cantó, P. 2004. Estudio fitosociológico y biogeográfico de la sierra de San Vicente y tramo inferior del valle del Alberche (Toledo, España). Lazaroa 25: 187–249.
Casaseca, B. 1959. La vegetación y flora del término municipal de Santiago de Compostela. Boletín de la Universidad Compostelana 67: 297–349.
Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A. & Stefan, N. 1997. Les associations vegetales de Roumanie. Tome 1. Les associations vegetales naturelles. Presses Universitaires de Cluj, Cluj, RO.
Conesa, J.A. 1990. Comunitats vegetals del curs inferior del riu Segre. Ilerda (Ciències) 48: 9–38.
Corbetta, F. 1968. La vegetazione delle valli del litorale ferrarese e ravennate. Notiziario di Fitosociologia 5: 67–98.
Csiky, J. 2006. Adatok Magyarország flórájához és vegetációjához I. Kitaibelia 10: 138–153.
Curcó, A. 1996. La vegetación del Delta del Ebro, III. Las comunidades acuáticas de hidrófitos (clases Lemnetea minoris y Potametea). Documents Phytosociologiques N.S. 16: 273–291.
Černohous, F. & Husák, Š. 1986. Macrophyte vegetation of eastern and northeastern Bohemia. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 21: 113–161.
de Bolòs, O. & Masalles, R.M. 1983. Mapa de la vegetació de Catalunya, esc. 1:50.000. Memòria del full núm. 33 (Banyoles). Generalitat de Catalunya, Barcelona, ES.
de Bolòs, O. & Masclans, F. 1955. La vegetación de los arrozales en la región mediterránea. Collectanea Botanica 4: 253–286.
de Bolòs, O. 1962. El paisaje vegetal barcelones. Universidad de Barcelona, Barcelona, ES.
de Bolòs, O. 1962. La bardissa, una formación vegetal típica del paisaje del Pirineo mediterráneo. In: Actas III Congreso Internacional de Estudios Pirenaicos, pp. 43–79. Zaragoza.
de Bolòs, O. 1967. Comunidades vegetales de las comarcas proximas al litoral situadas entre los rios Llobregat y Segura. Memorias de la Real Academia de Ciencias y Artes de Barcelona 38: 1–283.
de Bolòs, O. 1996. La vegetació de les illes Balears. Comunitats de plantes. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 114: 1–267.
Del Arco, M.J. (ed.) 2006. Mapa de Vegetación de Canarias. Memoria General. Grafcan Ediciones, Santa Cruz de Tenerife, ES.
Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
Dengler, J., Eisenberg, M., Kraft, A. & Löbel, S. 2002. Die Ilmenauniederung „Düvelsbrook“ – Standort, Vegetation und Naturschutz eines Feuchtwiesengebietes bei Lüneburg. Drosera 2002: 33–78.
Dengler, J., Koska, I., Timmermann, T., Berg, C., Clausnitzer, U., Isermann, M., Linke, C., Päzolt, J., Polte, T. & Spangenberg, A. 2004. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ – Part II. Feddes Repertorium 115: 343–392.
Den Hartog, C. & Segal, S. 1964. A new classification of the waterplant communities. Acta Botanica Neerlandica 13: 367–393.
Den Hartog, C. 1983. Synecological classification of aquatic plant communities. Colloques Phytosociologiques 10: 171–182.
Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
Dítě, D., Navrátilová, J., Hájek, M., Valachovič, M. & Pukajová, D. 2006. Habitats variability and classification of Utricularia communities: comparison of peat depressions in Slovakia and Třeboň basin. Preslia 78: 331–343.
Doll, R. 1991. Die Pflanzengesellschaften der stehenden Gewässer in Mecklenburg-Vorpommern. Teil 1.2 Lemnetea – Wasserlinsengesellschaften. Feddes Repertorium 102: 199–216.
Eggler, J. 1933. Die Pflanzengesellschaften der Umgebung von Graz. Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis Beiheft 73: 1–216.
Fintha, I. 1979. Revision of the home distribution of Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer. Tiscia 14: 71–79.
Franz, W.R., Kosch, M. & Leute, G.H. 1990. Zur Flora und Vegetation der Kapuziner- und Schlangeninsel im Wörthersee (Kärnten, Österreich). Razprave IV. razreda SAZU 31: 37–76.
Géhu, J.-M. & Bournique, C.-P. 1987. Schéma synsystématique des associations aquatiques et amphibies du Nord de la France. Serie informes Universidad de La Laguna 22: 313–320.
Golub, V.B., Losev, G.A. & Mirkin, B.M. 1991. Aquatic and hygrophytic vegetation of the Lower Volga valley. Phytocoenologia 20: 1–63.
Grabherr, G. & Mucina, L. (eds.) 1993. Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil II. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Hejný, S. & Husák, Š. 1978. Higher plant communities. In: Dykyjová, D. & Květ J. (eds.), Pond littoral ecosystems, pp. 23–64 & 93–95. Springer, Berlin, DE.
Hejný, S. 1960. Ökologische Charakteristik der Wasser- und Sumpfpfllanzen in den Slowakischen Tiefebenen. Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
Hejný, S. 1968. Bemerkungen zu der Klassifikation einiger Makrophytenpflanzengesellschaften der stehenden Gewässer. In: Tüxen, R. (ed.), Pflanzensoziologische Systematik, pp. 230–238. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
Hejný, S. 1981. Klasifikace vodních a bažinných společenstev makrofyt v Československu. [Classification of aquatic and swamp macrophyte communities in Czechoslovakia]. Zprávy České botanické společnosti 16, Materiály 2: 71–87.
Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Hrivnák, R., Oťaheľová, H., Valachovič, M., Cvachová, A. & Balázs, P. 2001. Aquatic and marsh plant communities of an inundation area of the Ipeľ River (rkm 96–119). Kitaibelia 6: 267–279.
Hrivnák, R. 2002. Aquatic plant communities in the catchment area of the Ipeľ river in Slovakia and Hungary. Part I. Classes Lemnetea and Charetea fragilis. Thaiszia 12: 25–50.
Chytrý, M. (ed.) 2011. Vegetace České republiky 3. Vodní a mokřadní vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 3. Aquatic and wetland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 2001. Análisis y clasificación de la vegetación de Galicia (España), II. La vegetación herbácea. Lazaroa 21: 25–50.
Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
Kevey, B. 1998. A Szigetköz erdeinek szukcessziós viszonyai. Kitaibelia 3: 47–63.
Klika, J. & Hadač, E. 1944. Rostlinná společenstva střední Evropy. [The plant communities of Central Europe]. Příroda 36: 249–259, 281–295.
Klotz, S. & Köck, U. 1984. Vergleichende geobotanische Untersuchungen in der Baschkirischen ASSR. 3. Teil: Wasserpflanzen-, Flussufer- und Halophytenvegetation. Feddes Repertorium 95: 381–408.
Knapp, R. & Stoffers, A.L. 1962. Über die Vegetation von Gewässern und Ufern im mittleren Hessen und Untersuchungen über den Einfluß von Pflanzen auf Sauerstoffgehalt, Wasserstoff-Ionen-Konzentration und die Lebensmöglichkeit anderer Gewächse. Bericht der Oberhessischen Gesellschraft für Natur- und Heilkunde 32: 90–171.
Kojić, M., Popović, R. & Karadžić, B. 1998. Sintaksonomski pregled vegetacije Srbije. [A syntaxonomic overview of the vegetation of Serbia]. Institut za biološka istraživanja Siniša Stanković, Beograd, SR.
Krausch, H.-D. 1964. Die Pflanzengesellschaften des Stechlinsee-Gebietes. I. Die Gesellschaften des offenen Wassers. Limnologica 2: 145–203.
Ladero, M., Díaz, T.E., Penas, A., Rivas-Martínez, S. & Valle, C. 1987. Datos sobre la vegetación de las Cordilleras Central y Cantábrica, II Excursión Internacional de Fitosociología). Itinera Geobotanica 1: 3–147.
Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
Loidi-Arregui, J. 1983. Estudio de la Flora y vegetación de las Cuencas de los rios Deva y Urola en la provincia de Guipuzcoa. Thesis, Univ. Complutense, Madrid, ES.
Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
Martínez-Parras, J.M. & Peinado, M. 1993. Vegetación de los arrozales de las marismas del Guadalquivir. Lagascalia 17: 21–35.
Mateo-Sanz, G. 1983. Estudio sobre la flora y vegetacion de las sierras de Mira y Talayuelas. I.C.O.N.A. Monografías 31: 1–290.
Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
Micevski, K. 1963. Vodnata i blatnata vegetacijata na Dojranskoto Ezero. [The aquatic and swamp vegetation of the Dojran Lake]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 8: 175–195.
Micevski, K. 1969. Vodna vegetacija na Ohridskoto i Prespanskoto Ezero. [The aquatic vegetation of the Ohrid and Prespa Lakes]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 4: 61–80.
Michalko, J., Magic, D. & Berta, J. 1987. Geobotanical Map of C.S.S.R. Part 2. Slovak Socialist Republic. Text Part. Veda, Bratislava, CS.
Miljan, A. 1933. Vegetationsuntersuchungen an Naturwiesen und Seen im Otepääschen Moränengebiete Estlands. Acta et Commentationes Universitatis Tartuensis A25(5): 1–139.
Miyawaki, A. & Tüxen, J. 1960. Über Lemnetea Gesellschaften in Europa und Japan. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 8: 127–135.
Molero Mesa, J. 1981. Estudio florístico y síntesis fitosociológica de las Alpujarras altas granadinas, vertiente sur de Sierra Nevada). Secretaría de Publicaciones de la Universidad de Granada, Granada, ES.
Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
Navarro, C. 1982. Contribución al estudio de la flora y vegetación del Duranguesado y la Busturia (Vizcaya). Thesis, Facultad de Farmacia, Universidad Complutense de Madrid, Madrid, ES.
Navarro, F. & Valle, C. 1984. Vegetación herbácea del centro-occidente zamorano. Studia Botanica 3: 63–177.
Nedelcu, G.A. 1967. Beiträge zum phytosoziologischen Studium des Cernica-Sees. Vegetatio 15: 33–50.
Ninot, J.M., Carreras, J., Carrillo, E. & Vigo, J. 2000. Syntaxonomic conspectus of the vegetation of Catalonia and Andorra. I: Hygrophilous herbaceous communities. Acta Botanica Barcinonensis 46: 191–237.
Oberdorfer, E. (ed.) 1977. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I. Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 2. Aufl. G. Fischer Verlag, Stuttgart, DE.
Oberdorfer, E. (ed.) 1992. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil I: Fels- und Mauergesellschaften, alpine Fluren, Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften. 3. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Oberdorfer, E. 1957. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Ot’ahel’ová, H. 1990. Macrophytic communities of open surfaces in the Danubian Plain (Czechoslovakia). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 25: 239–243.
Papastergiadou, E. 1990. Φυτοκοινωνιολογικές και οικολογικές μελέτες των υδρόβιων μακρόφυτων (υδρόφυτων) στη Βόρεια Ελλάδα. [Phytosociological and ecological studies of the aquatic mactophytes (hydrophytes) in Northern Greece]. Thesis, Univeristy of Thessaloniki, Thessaloniki, GR.
Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
Passarge, H. 1978. Zur Syntaxonomie mitteleuropäischen Lemnetea-Gesellschaften. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 13: 1–17.
Passarge, H. 1992. Lemnetalia-Gesellschaften Mitteleuropas. Documents Phytosociologiques N.S. 14: 367–385.
Passarge, H. 1996. Pflanzengesellschaften Nordostdeutschlands. I. Hydro- und Therophytosa. J. Cramer, Berlin, DE.
Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
Pieterse, A.H., De Lange, L. & van Vliet, J.P. 1977. A comparative study of Azolla in the Netherlands. Acta Botanica Neerlandica 26: 433–449.
Poldini, L. 1980. Übersicht über die Vegetation des Karstes von Triest und Görz (NO-Italien). Studia Geobotanica 1: 79–130.
Poldini, L. 1989. Le vegetazione del Carso isontino e Triestino. Edizioni Lint, Trieste, IT.
Pott, R. & Remy, D. 2000. Gewässer des Binnenlandes. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
Quesada, J., Valle, F. & Salazar, C. 2011. Aportaciones al conocimiento de la vegetación acuática flotante, sumergida o enraizada de la provincia de Jaén (S España). Lagascalia 31: 131–159.
Ranđelović, V.N. & Zlatković, B.K. 2010. Flora i vegetacija Vlasinske visoravni. [The flora and vegetation of Vlasina plateau]. Prirodno-matematički fakultet, Niš, SR.
Rivas Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1971. Vegetación potencial de la Provincia de Granada. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal 4: 3–85.
Rivas-Martínez, S., Costa, M., Castroviejo, S. & Valdés, E. 1980. La vegetación de Doñana (Huelva, España). Lazaroa 2: 5–190.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Sánchez-Mata, D. 1986. Datos sobre la vegetación del Sistema Central y Sierra Nevada. Opuscula Botanicae et Pharmaciae Complutensis 2: 3–136.
Rivas-Martínez, S., Wildpret de la Torre, W., Díaz González, T., Pérez de Paz, P., del Arco Aguilar, M. & Rodríguez Delgado, O. 1993. Sinopsis de la vegetación de la Isla de Tenerife (Islas Canarias): Guía de la excursión. Itinera Geobotanica 7: 5–167.
Rivas-Martínez, S., Wildpret, W., Del Arco, M., Rodríguez, O., Pérez de Paz, P.L., García Gallo, A., Acebes, J.R., Díaz, T.E. & Fernández-González, F. 1993. Las comunidades vegetales de la Isla de Tenerife (Islas Canarias). Itinera Geobotanica 7: 169–374.
Rivas-Martínez, S. 1973. Ensayo sintaxonómico de la vegetación cormofítica de la Península Ibérica, Baleares y Canarias hasta el rango de subalianza. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal de Madrid 6: 31–43.
Rivas-Martínez, S. 1982. Vegetatio Matritensis, I. Datos sobre la vegetación flotante dulceacuícola de la clase Lemnetea minoris. Lazaroa 4: 149–154.
Rodwell, J.S. (ed.) 1995. British plant communities. Vol. 4. Aquatic communities, swamps and tall-herb fens. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
Roselló, R. 1994. Catálogo florístico y vegetación de la comarca natural del Alto Mijares, Castellón). Publicación de la Diputación de Castelló, Castellón, ES.
Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
Ružička, M. 1960. Prehľad rastlinnych spoločenstiev na Záhorskej nížine. [An overview of the plant communities of Záhorská nížina]. Biológia (Bratislava) 15: 653–663.
Sanda, V., Popescu, A. & Peicea, I. 1987. Cenotaxonomy of vegetal groups in the class Lemnetea W. Koch et Tx. 1954 in Romania. Feddes Repertorium 98: 441–446.
Sarika-Hatzinikolaou, M., Yannitsaros, A. & Babalonas, D. 2003. The macrophytic vegetation of seven aquatic ecosystems of Epirus (NW Greece). Phytocoenologia 33: 93–151.
Sburlino, G., Tomasella, M., Oriolo, G. & Poldini, L. 2004. La vegetazione acquatica e palustre dell’Italia nord-orientale. 1 – La classe Lemnetea Tüxen ex O. Bolòs et Masclans 1955. Fitosociologia 41(1), Suppl. 1: 27–42.
Scoppola, A. 1982 ('1981'). Considérations nouvelles sur les végétations des Lemnetea minoris et contribution à l'étude de cette classe en Italie centrale. Documents Phytosociologiques N.S. 6: 1–130.
Scoppola, A. 1983. Synthèse des Lemnetea minoris en Europe. Colloques Phytosociologiques 10: 513–518.
Segal, S. 1968. Ein Einteilungsversuch der Wasserpflanzengesellschaften. In: Tüxen, R. (ed.), Pflanzensoziologische Systematik, pp. 191–219. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
Schäfer-Guignier, O. 1994. Weiher in der Franche-Comté: eine floristisch-ökologische und vegetationskundliche Untersuchung. Dissertationes Botanicae 213: 1–239.
Schaminée, J.H.J. & Stortelder, A.H.F. 1995. Lemnetea minoris. In: Schaminée, J.H.J., Weeda, E.J. & Westhoff, V. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 2. Plantengemeenschappen van wateren, moerassen en natte heiden, pp. 13–28. Opulus Press, Uppsala, SE.
Schratt, L. 1993. Lemnetea. In: Grabherr, G. & Mucina, L. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil II, pp. 31–44. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
Schwabe-Braun, A. & Tüxen, R. 1981. Prodromus der europäischen Pflanzengesellschaften. 4. Lemnetea minoris. J. Cramer Verlag, Vaduz, LI.
Schwabe-Braun, A. & Tüxen, R. 1981. Zur Synsystematik der Klasse Lemnetea minoris in Europa. In: Dierschke, H. (ed.), Syntaxonomie, pp. 181–205. J. Cramer, Vaduz, LI.
Slavnić, Ž. 1956. Vodena i barska vegetacija Vojvodine. [The aquatic and marsh vegetation of Vojvodina]. Zbornik Matice Srpske, Serija Prirodnih nauka 10: 5–72.
Smettan, H.W. 1981. Die Pflanzengesellschaften des Kaisergebirges/Tirol. Verein zum Schutze der Bergwelt, München, DE.
Szalma, E. & Bodrogközy, G. 1985. Phytocenology of Wolffietum arrhizae Miyaw. et J. Tx. 60. Element content of its species components as well as sediment and water samples. Tiscia 20: 45–53.
Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
Tüxen, R. 1974. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Lieferung 1. 2. Aufl. J. Cramer, Vaduz, LI.
Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
Valachovič, M., Oťaheľová, H., Stanová, V. & Maglocký, Š. 1995. Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 1. Pionierska vegetácia. (Plant communities of Slovakia. 1. Pioneer vegetation]. Veda, Bratislava, SK.
van der Ploeg, D.T.E. 1990. De Nederlandse breedbladige Fonteinkruiden. Wetenschappelijke Mededeling KNNV 195: 1–99.
Vas, M. 1983. Természetvédelmi intézkedések hatásai a kállósemlyéni Nagymohoson. [Effects of conservation management on the Nagymohos fen at Kállósemlyén]. Botanikai Közlemenyek 70: 25–35.
Vicherek, J. 1962. Typy fytocenos aluviální nivy dolního Podyjí se zvlaštním zaměřením na společenstva luční. [Types of phytocoenoses of lower Dyje river alluvium with special focus on meadow communities]. Folia Facultatis Scientiarum Naturalium Universitatis Purkynianae Brunensis 3 Biologia 5: 1–113.
von Soó, R. 1928. Geobotanische Monographie von Kolozsvar (Klausenburg). Debreceni Tisza István Tudományos Társaság Honismertotő Bizottságának Kiadványai 4: 1–151.
von Soó, R. 1938. Wasser-, Sumpf- und Wiesenpflanzengesellschaften des Sandgebietes Nyirseg. Botanikai Közlemények 35: 249–273.
Walentowski, H., Raab, B. & Zahlheimer, W.A. 1992. Vorläufige Rote Liste der in Bayern nachgewiesenen oder zu erwartenden Pflanzengesellschaften – IV. Wasser-, Verlandungs- und Moorgesellschaften, Vegetation oberhalb der alpinen Baumgrenze und alpigene Schwemmlingsfluren (Mit Gesamtübersicht Teil I bis IV). Berichte der Bayerischen Botanischen Gesellschaft Beiheft 7: 1–170.
White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
Wiechert, K. & Wiehle, W. 2002. Der Große Algenfarn, Azolla filiculoides, neu in Mecklenburg-Vorpommern. Botanischer Rundbrief für Mecklenburg-Vorpommern 36: 109–110.
Wolff, P. & Jentsch, H. 1992. Lemna turionifera Landolt, eine neue Wasserlinsenart im Spreewald und ihr soziologischer Anschluß. Verhandlungen des Botanischen Vereins von Berlin und Brandenburg 125: 37–52.
Байрак, О.М. & Дідух, Я.П. 1996. Гідрофільна рослинність Полтавської рівнини. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 37–43.
Винокуров, Д.С. 2011. Синтаксономія вищої водної рослинності долини р. Інгул. Чорноморський ботанічний журнал 7: 26–40.
Воробйов, Є.О., Балашов, Л.С. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(8): 1–128.
Воронцов, Д.П. & Якушенко Д.М. 2003. Сколівські Бескиди. B: Андрієнко, Т.Л. & Онищенко, В.А. (ред.), Фіторізноманіття національних природних парків, сc. 76–83. Науковий світ, Київ, UA.
Гальченко, Н.П. 2006. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Гейны, С., Горбик, В.П., Гусак, Ш. & Клоков, В.М. 1986. Классы Lemnetea и Potametea. Сообщества верхней части Киевского водохранилища. B: Миркин, Б.М. (ред.), Классификация растительности СССР (с использованием флористических критериев), сс. 39–47. Издательство Московского университета, Москва, RU.
Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
Дзюба, Т.П. 1996. Синтаксономія рослинності рисових полів України. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 3: 92−104.
Дубина, Д.В. 1986. Класифікація вільноплаваючої рослинності України. Український ботанічний журнал 45: 1−15.
Дубина, Д.В. 2006. Вища водна рослинність. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Захарова, Т.А. & Тимошенко, П.А. 2000. Рослинність дельти Кілійського гирла Дунаю. І. Водна рослинність. Клас Lemnetea. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1 (16): 28−38.
Дубина, Д.В., Нойгойзлова, З., Дзюба, Т.П. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 2004. Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Дубына, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2010. Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. IV. Класс Potametea Klika in Klika et Novak 1941. Растительность России 16: 3−26.
Дубына, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2011. Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. V. Класс Lemnetea R.Tüxen ex O. Bolòs et Masclans 1955. Растительность России 16: 33−44.
Дьяченко, Т.Н. 1996. Синтаксономия макрофитной растительности Дунайской устьевой области в пределах Украины. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 6−20.
Зуб, Л.М. & Савицький, О.Л. 1998. Угруповання вищих водних рослин в умовах урболандшафту (на прикладі водойм м. Києва). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1 (9): 39−52.
Козак, М.І. 2012. Вища водна флора та рослинність Західного Поділля: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона. Медобори-2006, Кам'янець-Подільський, UA.
Куземко, А.А. 1998. Водна та повітряно-водна рослинність водойм нижньої течії річки Рось. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 15−25.
Кузярін, О.Т. 2004. Водна рослинність басейну Західного Бугу: синтаксономія, еколого-ценотична структура, созологічна оцінка. Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України 5: 87−102.
Орлов, О.О. & Якушенко, Д.М. 2005. Рослинний покрив проектованого Коростишівського національного природного парку. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Пакальнис, Р., Балявичене, Ю. & Янкявичене, Р. (ред.) 1988. Растительный покров Национального Парка Литовской ССР. [Vegetation cover of the National park of Lithuanian SSR.] Институт Ботаники Академии Наук Литовской ССР, Вильнюс, SU.
Реслер, І.Я. 2006. Угруповання вільноплаваючої рослинності на території «Великих Дністерських боліт». Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України 6: 148–154.
Реслер, І.Я. & Ткачик, В.П. 2001. Водно-болотна флора і рослинність Великих Дністровських боліт. Науковий вісник Ужгородського національного університету, серія біологічна 10: 65–68.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Якушенко, Д.М., Крамарець, В.О., Мілкіна, Л.І., Воронцов, Д.П., Воробйов, Є.О., Войтюк, Б.Ю., Віниченко, Т.С., Коханець, М.І., Соломаха, І.В. & Соломаха, Т.Д. 2004. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Сорока, М.І. 2004. Флора та рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету 14(8): 170−179.
Сорока, М.С. 2008. Рослинність Українського Розточчя. Світ, Львів, UA.
Тетерюк, Б.Ю., & Соломещ, А.И. 2003. Синтаксономия водной и прибрежно-водной растительности озера Синдор, Республика Коми. [Syntaxonomy of the aquatic and semi-aquatic vegetation of the Sindor Lake, Republic of Komi.] Растительность России 4: 78−89.
Ткачик, В. 1999. Рослинність заповідника „Розточчя”: класифікація методом Браун-Бланке. Видавництво наукового товариства імені Т. Шевченка, Львів, UA.
Чорна Г.А. 2013. Рослинність водойм і боліт Лісостепу України. ФОП Жовтий О.О., Умань, UA.
Чорней, І.І., Буджак, В.В., Якушенко, Д.М., Коржик, В.П., Соломаха, В.А., Сорокан, Ю.І., Токарюк, А.І. & Соломаха, Т.Д. 2005. Національний природний парк "Вижницький". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Шевчик, В.Л., Сенчило, О.О., Воробйов, Є.О. & Кондратюк, І.М. 1997. Рослинність північно-східної частини болота Ірдинь. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(6): 92−100.
Шевчик, В.Л. & Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності островів Круглик та Шелестів Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 12−27.
Шевчик, В.Л., Соломаха, В.А. & Войтюк, Ю.О. 1996. Синтаксономія рослинності та список флори Канівського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(4): 1−120.