Babalonas, D., Karagiannakidou, V. & Kokkini, S. 1980. Untersuchungen uber die Salzwiesen des ausgetrockneten Lantza-Salzsees (Nordgriechenland). Feddes Repertorium 91: 117–126.
Babalonas, D. & Papastergiadou, E. 1990. Ein halophiles Gesellschaftsrelikt im griechischen Binnenland. Tuexenia 10: 115–121.
Bagi, I. 1988. The vegetation map of Szívós-szék UNESCO biosphere reserve core area. Kiskunság National Park, Hungary. Acta Biologica Szegediensis 34: 83–95.
Bagi, I. 1990. The vegetation map of Szappanszék UNESCO biosphere reserve core area. Kiskunság National Park, Hungary. Acta Biologica Szegediensis 36: 27–42.
Biondi, E., Ballelli, S., Allegrezza, M. & Manzi, A. 1990. La vegetazione dei calanchi di Gessopalena (Abruzzo meridionale). Documents Phytosociologiques N.S. 12: 257–263.
Biondi, E., Ballelli, S. & Taffetani, F. 1992. La vegetazione di alcuni territori calanchivi in Basilicata (Italia meridionale). Documents Phytosociologiques N.S. 14: 489–498.
Bodrogközy, G. 1958. Synökologische Auswertung des Einflusses verschiedener Behandlungen auf das Lepidio-Puccinellietum limosae kalk- und sodahaltiger Böden. Acta Agronomica Hungarica 8: 343–376.
Bodrogközy, G. 1965. Ecology of the halophylic vegetation of the Pannonicum. II. Correlation between alkali (szik) plant communities and genetic soil classification in the Northern Hortobágy. Acta Botanica Hungarica Academiae Scientiarum Hungaricae 11: 11–51.
Bodrogközy, G. 1965. Ecology of the halophylic vegetation of the Pannonicum. III. Results of the investigation of the solonetz of Orosháza. Acta Biologica Szegediensis 11: 3–25.
Bodrogközy, G. 1965. Ecology of the halophylic vegetation of the Pannonicum. IV. Results of the investigation on the solonetz meadow soils of Orosháza. Acta Biologica Szegediensis 11: 207–227.
Bojko, H. 1932. Über die Pflanzengesellschaften im burgenländischen Gebiete östlich vom Neusiedler-See. Burgenländisches Heimatblatt 1: 43–54.
Bojko, H. 1934. Die Vegetationsverhältnisse im Seewinkel. Versuch einer pflanzensoziologischen Monographie des Sand- und Salzsteppengebietes östlich vom Neusiedler See. II. Beihefte zum botanischen Centralblatt, Abteilung B 51: 600–747.
Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
Borhidi, A., Kevey, B. & Varga, Z. 1999. Checklist of the higher syntaxa of Hungary. Annali di Botanica N.S. 57: 159–166.
Borhidi, A. & Sánta, A. (eds.) 1999. Vörös Könyv Magyarország Növénytársulásairól. I-II. KöM TvH tanulmánykötetei, Budapest, HU.
Borhidi, A. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities I. The non-forest vegetation. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant communities, pp. 43–94. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
Csürös-Káptalan, M. 1965. Vegetaţia halofilă din Valea Aitonului. Contribuţii Botanice 1965: 221–229.
de Soó, R. 1929. Die Vegetation und die Entstehung der ungarischen Puszta. Journal of Ecology 17: 329–350.
Dítě, D., Eliáš jr., P., Šuvada, R., Píš, V. & Melečková, Z. 2015. The phytosociology and ecology of saline vegetation with Scorzonera parviflora across the Pannonian-Western Balkan gradient. Phytocoenologia 45: 33–47.
Dolţu, M.I., Sanda, V. & Popescu, A. 1977. Vegetaţia solurilor saline si alcalice din România. Studii şi Comunicări, Sţiinte Naturali 23: 197-219.
Dubyna, D.V. & Neuhäuslová, Z. 2000. Salt meadows (Festuco-Puccinellietea) of the Biryuchij Island Spit in the Azov Sea, Ukraine. Preslia 72: 31–48.
Eliáš jr., P., Sopotlieva, D., Dítě, D., Hájková, P., Apostolova, I., Senko, D., Melečková, Z. & Hájek, M. 2013. Vegetation diversity of salt-rich grasslands in Southeast Europe. Applied Vegetation Science 16: 521–537.
Ferrari, C. & Gerdol, R. 1987. Numerical syntaxonomy of badland vegetation in the Apenines (Italy). Phytocoenologia 15: 21–37.
Ferrari, C. & Grandi, G. 1974. La vegetazione dei calanchi nelle argille plioceniche della valle del Santerno (Emilia-Romagna). Archivio Botanico e Biogeografico Italiano 20: 1–16.
Ferrari, C. 1971. La vegetazione dei calanchi nelle "argille scagliose" del Monte Paderno. Notiziario della Società Italiana di Fitosociologia 6: 31–51.
Franz, H., Höfler, K. & Scherf, E. 1937. Zur Biosoziologie des Salzlachengebietes am Ostufer des Neusiedlersees. Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Wien 86-87: 297–364.
Gentile, S. & Sartori, F. 1975. La vegetazione dei calanchi nei terreni eo-miocenici delle valli Staffora e Curone. Atti dell'Istituto Botanico e del Laboratorio Crittogamico dell'Università di Pavia 10: 1–59.
Golub, V.B., Karpov, D.N., Lysenko, T.M. & Bazhanova, N.B. 2003. Conspectus of communities of the class Scorzonero-Juncetea gerardii Golub et al. 2001 on the territory of the Commonwealth of Independent States and Mongolia. Biulletin Samarskaya Luka 13: 88–140.
Golub, V.B. & Mirkin, B.M. 1986. Grasslands of the Lower Volga valley. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 21: 337–395.
Golub, V.B. & Saveljeva, L.F. 1991. Vegetation of the Lower Volga limans (basins without outflow). Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 26: 403–430.
Golub, V.B. & Tchorbadze, N.B. 1995. Vegetation communities of western substeppe ilmens of the Volga delta. Phytocoenologia 25: 449–466.
Golub, V.B. 1994. Class Asteretea tripolium on the territory of the former USSR and Mongolia. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 29: 15–54.
Golub, V.B. 1995. Halophytic, desert and semi-desert plant communities on the territory of the former USSR. Russian Academy of Sciences, Institute of Ecology of the Volga River Basin, Togliatti, RU.
Hegedüšová Vantarová, K. & Škodová, I. (eds.) 2014. Rastlinné spoločenstvá Slovenska. 5. Travinno-bylinná vegetácia. [Plant communities of Slovakia. 5. Grassland vegetation]. Veda, Bratislava, SK.
Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Chytrý, M. (ed.) 2007. Vegetace České republiky 1. Travinná a keříčková vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 1. Grassland and heathland vegetation.] Academia, Praha, CZ.
Ivan, D., Doniţa, N., Coldea, G., Sanda, V., Popescu, A., Chifu, T., Boşcaiu, N., Mititelu, D. & Paucă-Comanescu, M. 1993. Vegetation potentielle de la Roumanie. Braun-Blanquetia 9: 1–79.
Jovanović, B., Jovanović, R. & Zupančič, M. (eds.) 1986. Prirodna potencijalna karta Jugoslavije. Rezime. [A natural potential map of Yugoslavia. Abstracts]. Naućno veće Vegetacijske karte Jugoslavije, DO Paralele, Ljubljana, YU.
Jovanović, B., Lakušić, R., Rizovski, R., Trinajstić, I. & Zupančič, M. 1986. Prodromus phytocoenosum Jugoslaviae ad mappam vegetationis m 1: 200 000. Naučno veće vegetacijske karte Jugoslavije, Bribir-Ilok, YU.
Kojić, M., Popović, R. & Karadžić, B. 1998. Sintaksonomski pregled vegetacije Srbije. [A syntaxonomic overview of the vegetation of Serbia]. Institut za biološka istraživanja Siniša Stanković, Beograd, SR.
Korzhenevsky, V.V. & Klyukin, A.A. 1991. Vegetation description of mud volcanoes of Crimea. Feddes Repertorium 102: 137–150.
Krippelová, T. 1967. Vegetácia Žitného ostrova. [The vegetation of Žitný ostrov.] Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, Bratislava, CS.
Kujundžić, M. 1979. A halophytic association in Bačka. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 597–604. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
Lysenko, T., Mucina, L. & Iakushenko, D. 2011. Nomenclatural notes on saline vegetation of Ukraine, southern Russia and Kazakhstan. Lazaroa 32: 187–189.
Matevski, V., Čarni, A., Kostadinovski, M., Košir, P., Šilc, U. & Zelnik, I. 2008. Flora and vegetation of the Macedonian steppe. ZRC Publishing, Ljubljana, SI.
Micevski, K. 1965. Halofitska vegetacija Ovcheg Polya. [The halophytic vegetation of Ovče pole]. Acta Musei Macedonici Scientiarum Naturalium 10(3): 67–90.
Micevski, K. 1970. Nov endemičen sojuz vo vegetacijata na Makedonija – Artemision maritimae Micevski fed. nov. [The Artemision maritimae Micevski fed. nov. – a new alliance of the vegetation of Macedonia]. Godišen zbornik, Biologija 22: 157–166.
Micevski, K. 1971. Stepska vegetacija vo Makedonija. [The steppe vegetation of Macedonia]. Godišen zbornik, Biologia 23: 131–150.
Moesz, G. 1940. A Kiskunság és a Jászság szikes területeinek növényzete. Acta Geobotanica Hungarica 3: 100–115.
Mucina, L. 1993. Puccinellio-Salicornietea. In: Mucina, L., Grabherr, G. & Ellmauer, T. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs. Teil I, pp. 522–549. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
Parabučki, S., Stojanović, S., Butorac, B. & Pekanović, V. 1986. Prodromus vegetacije Vojvodine. [A prodromus of vegetation of Vojvodina]. Zbornik za prirodne nauke Matice srpske 71: 5–40.
Pignatti, S. 1952. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 28: 265–329.
Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale. Archivio Botanico 29: 265–329.
Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 29: 1–25.
Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 29: 65–98.
Pignatti, S., 1954. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale. Atti dell'Istituto Botanico e del Laboratorio Crittogamico dell'Università di Pavia 5: 92–258.
Pignatti, S. 1966. La vegetazione alofila della Laguna Veneta. Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Arti, Memoria Classe di Scienze Matematiche e Naturali 33(1): 1–174.
Rapaics, R. 1927. A szegedi és csongrádi sós és szikes talajok növénytársulásai. [The plant communities on saline soils of Szeged and Csongrád]. Botanikai Közlemények 24:12–29.
Ružička, M. 1960. Prehľad rastlinnych spoločenstiev na Záhorskej nížine. [An overview of the plant communities of Záhorská nížina]. Biológia (Bratislava) 15: 653–663.
Sanda, V., Popescu, A. & Dolţu, M.I. 1977. Vegetatia masivului Piatra Craiului. [The vegetation of the massif of Piatra Craiului]. Muzeul Brukenthal Studii şi Comunicări, Ştiintele Naturii 21: 115–212.
Slavnić, Ž. 1940. Prilog halofitskoj flori i vegetaciji Jugoistočne Srbije. [A contribution to the halophytic flora and vegetation of southeastern Serbia]. Glasnik Skopskog naučnog društva 22: 5–77.
Slavnić, Ž. 1948. Slatinska vegetacija Vojvodine. [The salt marsh vegetation of Vojvodina]. Arhiv za poljoprivredne nauke 3(4): 77–155.
Soó, R. 1929. Die Vegetation und die Entstehung der ungarischen Puszta. Journal of Ecology 17: 329–350.
Soó, R. 1936. Die Vegetation der Alkalisteppe Hortobág. Ökologie und Soziologie der Pflanzengesellschaften. Feddes Repertorium 39: 352–364.
Soó, R. 1947. Conspectus des groupements végétaux dans les Bassins Carpathiques. I. Les associations halophiles. Debrecen, HU.
Soó von Bere, R. 1940. Vergangenheit und Gegenwart der pannonischen Flora und Vegetation. Nova Acta Leopoldina N.F. 9(56): 1–49.
Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
Topa, E. 1939. Vegetaţia halofitelor din Nordul Românei in legătură cu cea din restul ţarii. [The halophytic vegetation of northern Romania in relation to the rest of the country]. Buletinul Facultaţii de Ştiinţe din Cernăuţi 13: 1–79.
Tzonev, R., Lysenko, T., Gussev, C. & Zhelev, P. 2008. The halophytic vegetation in Southeast Bulgaria and along the Black sea coast. Hacquetia 7/2: 95–121.
Vicherek, J. 1961. Systematický přehled rostlinných společenstev halofytní vegetace ČSSR. [A systematic synopsis of plant communities of the halophytic vegetation of Czechoslovakia]. Sbornik Klubu Přírodovědeckého v Brně 33: 45–59.
Vicherek, J. 1962. Rostlinná společenstva jihomoravské halofilní vegetace. [The plant communities of South Moravian halophilous vegetation]. Spisy Přírodovědecké fakulty University J. E. Purkyně Brno 430: 65–96.
Vicherek, J. 1973. Die Pflanzengesellschaften der Halophyten- und Subhalophytenvegetation der Tschechoslowakei. Academia, Praha, CS.
von Soó, R. 1928. Geobotanische Monographie von Kolozsvar (Klausenburg). Debreceni Tisza István Tudományos Társaság Honismertotő Bizottságának Kiadványai 4: 1–151.
Wendelberger, G. 1943. Die Salzpflanzengesellschaften des Neusiedler Sees. Wiener Botanische Zeitschrift 3: 124–144.
Wendelberger, G. 1950. Zur Soziologie der kontinentalen Halophytenvegetation Mitteleuropas. Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften Wien, Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse 108: 1–180.
Wendelberger, G. 1964. Sand- und Alkalisteppen im Marchfeld. Jahrbuch für Landeskunde von Niederösterreich 36: 942–963.
Wendelberger, G. 1977. Die Vegetation der Solontschakböden – ein Sonderfall der Stillwasser-umrandung. Studia Phytologica 1977: 157–159.
Westhus, W., Fritzlar, F., Pusch, J., Elsen, T. & van Andres, C. 1997. Binnensalzstellen in Thüringen. Situation, Gefährdung und Schutz. Thüringer Landesanstalt für Umwelt, Jena, DE.
Westhus, W., Heinrich, W., Klotz, S., Korsch, H., Marstaller, R., Pfützenreuter, S. & Samietz, R. 1993. Die Pflanzengesellschaften Thüringens − Gefährdung und Schutz. Thüringer Landesanstalt für Umwelt, Jena, DE.
Wollert, H. 1988. Zur gegenwärtigen Verbreitung und zum soziologischen Verhalten von Puccinellia distans (Jacq.) Parl. in Mittelmecklenburg. Botanischer Rundbrief für den Bezirk Neubrandenburg 20: 29–37.
Zólyomi, B. (ed.) 1967. Guide der Exkursionen des Internationalen Geobotanischen Symposiums. pp. 61–62. Eger, HU.
Байрак, О.М. 1997. Синтаксономія галофільної рослинності Лівобережного Придніпров'я. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(7): 68–74.
Гальченко, Н.П. 2006. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Голуб, В.Б. 1986. Сообщества кл. Glycyrrhizetea glabrae на Нижней Волге. [The communities of the class Glycyrrhizetea glabrae on Lower Volga]. B: Миркин, Б.М. (ред.), Классификация растительности СССР (с использованием флористических критериев), сс. 159–172. Издательство Москвоского университета, Москва, SU.
Голуб, В.Б. 1993. Класс Asteretea tripolii Westhoff et Beeftink ap Beeftink 1962 на территории СНГ и Монголии. [The class Asteretea tripolii Westhoff et Beeftink ap Beeftink 1962 on the territory CIS and Mongolia]. Бюллетень Московского общества испытателей природы, Отделение биологии 98: 119–129.
Голуб, В.Б., Дубына, Д.В., Бондарева, В.В. & Николайчук, Л.Ф. 2007. Растительные сообщества класса Glycyrrhizetea glabrae. [The plant communities of the class Glycyrrhizetea glabrae]. Фиторазнообразие Восточной Европы 4: 53–63.
Голуб, В.Б., Карпов, Д.Н., Сорокин, А.Н. & Николайчук, Л.Ф. 2005. Сообщества класса Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973 на территории Евразии. [The communities of the class Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973 in Eurasia]. Растительность России 7: 59–75.
Голуб, В.Б. & Лысенко, Т.М. 1999. Травянистая растительность нижней части поймы р. Тишерек (Самарская область). [The grassland vegetation bottom of the floodplain Tisherek River (Samara region)]. Бюллетень Самарская Лука 9–10: 119–142.
Голуб, В.Б. & Лысенко, Т.М. 2004. Галофитные растительные сообщества Майтуганской депрессии (Самарская область, Россия). [The halophytic plant communities of the Maituga depression]. Труды Никитского ботанического сада Национального научного центра 123: 114–120.
Голуб, В.Б., Лысенко, Т.М., Рухленко, И.А. & Карпов, Д.Н. 2001. Внутриконтинентальные галофитные сообщества с преобладанием гемикриптофитов в СНГ и Монголии. [The inland halophytic communities dominated by hemicryptophytes in the Commonwealth of Independent States and Mongolia]. Бюллетень Московского общества испытателей природы, Отделение биологии 106: 69–75.
Голуб, В.Б. & Соломаха, В.А. 1988. Высшие единицы классификации растительности засоленных почв европейской части СССР. [Higher vegetation classification units of saline soils of the European part of the USSR]. Бюллетень Московского общества испытателей природы, Отделение биологии 93: 80–92.
Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
Дзюба, Т.П. 2007. До питання про синтаксономічне положення класу Festuco-Limonietea Karpov et Mirkin 1986 в Україні. Чорноморський ботанічний журнал 3: 37−50.
Дубина, Д.В., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Тимошенко, П.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1997. Рослинність Жебриянського приморського пасма. 2. Луки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1 (6): 3−20.
Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2005. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська область). Український ботанічний журнал 62: 128−142, 255−269.
Дубина, Д.В., Дзюба, Т.П. & Ємельянова, С.М. 2013. Синтаксономія класу Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973 в Україні. Український ботанічний журнал 70: 429−449.
Дубына, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2007. Синтаксономическое разнообразие растительности устьевой области Днепра. І. Классы Scorzonero-Juncetea gerardii Golub et al. 2001, Festuco-Puccinellietea Soó 1968, Molinio-Arrhenatheretea R. Tüxen 1937. Растительность России 10: 7−22.
Карнатовская, М.Ю. & Деревянко, В.Н. 2003. Галофитная и луговая растительность на территории Нижнеднепровских песчаных арен. Труды Государственного Никитского ботанического сада 123: 131−142.
Корженевский, В.В., Багрикова, Н.А., Рыфф, Л.Э. & Левон, А.Р. 2003. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации). Бюллетень Главного Ботанического Сада 186: 32−63.
Корженевский, В.В. & Клюкин, А.А. 1988. Новая ассоциация Atraphaco-Capparidetum из Крыма. Бюллетень Никитского ботанического сада 67: 13−20.
Королюк, А.Ю. & Киприянова, Л.М. 2005. Растительные сообщества Центральной Барабы (район озера Чаны). [The plant communities of Zentral'naya Baraba (outskirts of the Chany lake.]. Сибирский экологический журнал 2: 193−200.
Лысенкоб, Т.М. & Митрошенковаб, А.Е. 2004. Фитоэкологическая характеристика галофитных сообществ одной из охраняемых территорий Самарской области – Майтуганской депрессии. [Plant ecological characteristics of halophytic communities in the protected areas of the Samara region − Maytuga depression]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук Спецвыпуск Природное наследие России 2: 255−268.
Лысенко, Т.М. 2009. Новые данные о растительном покрове Самарской области. [New data on the vegetation cover of the Samara region]. Поволжский экологический журнал 2: 107−114.
Лысенко, Т.М. 2009. Особенности пространственного размещения сообществ ассоциации Puccinellio tenuissimae-Artemisietum santonicae. [The charactristics of spatial distribution of the association Puccinellio tenuissimae-Artemisietum santonicae]. Вестник Оренбургского государственного университета Спец. вып. Октябрь 2009: 291−292.
Лысенко, Т.М. 2010. К вопросу об охране растительных сообществ в Поволжье. [On protection of plant communities in the Volga region]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 12, 1(5): 1398−1400.
Лысенко, Т.М. 2012. Разнообразие растительных сообществ засоленных почв в Поволжье и вопросы их охраны. [Diversity of plant communities on saline soils in the Volga region and their conservation issues]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 14, 1(4): 1061−1064.
Лысенко, Т.М. 2013. Новые данные о растительных сообществах солонцовых почв в степной зоне (Россия и Казахстан). [New data on the plant communities on solonetz soils in the steppe zone (Russia and Kazakhstan)]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 15, 3(3): 731−740.
Лысенко, Т.М. 2013. Характеристика растительного покрова солонцовых почв особо охраняемых природных территорий – озер Эльтон и Баскунчак. [The characteristics of the vegetation on solonetz soils of protected areas – Elton and Baskunchak]. Вектор науки ТГУ 2(24): 47−53.
Лысенко, Т.М., Иванова, А.В., Митрошенкова, А.Е., Бобкина, Е.М., Васюков, В.М., Савенко, О.В. & Сенатор, С.А. 2008. Сообщества галофитов в Самарском Заволжье как индикаторы засоления почв. [The halophytic communities in the Samara Zavolzhie as indicators of soil salinity]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук Спецвыпуск Безопасность. Технологии. Управление: 262−270.
Лысенко, Т.М., Карпов, Д.Н. & Голуб, В.Б. 2003. Галофитные растительные сообщества Ставропольской депрессии (Самарская область). [The halophytic plant communities of the Stavropol`skaya depression (Samara region)]. Растительность России 4: 42−50.
Лысенко, Т.М. & Митрошенкова, А.Е. 2011. Разнообразие растительных сообществ засоленных почв участка «Таловская степь» Государственного заповедника «Оренбургский». [Diversity of plant communities of saline area "Talovskaya steppe" of the State Reserve "Orenburg"]. B: Сенатор, С.А., Саксонов, С.В. & Розенберг, Г.С. (ред.), Экология и география растений и сообществ Среднего Поволжья, сс. 261−269. Тольятти, SU.
Лысенко, Т.М. & Митрошенкова, А.Е. 2011. Растительность засоленных гидроморфных экотопов озер Эльтон и Баскунчак. [Волгоградская и Астраханская области). [The vegetation of the hydromorphic saline habitats of the Elton and Baskunchak Lakes (Volgograd and Astrakhan regions)]. Известия Самарского научного центра Российской академии наук 13, 1(4): 863−870.
Лысенко, Т.М. & Раков, Н.С. 2010. Растительность засоленных почв Северного Низкого Заволжья (Ульяновская и Самарская области). [The vegetation of the saline soils in Northern Low Zavolzhye (Ul`yanovsk and Samara Regions)]. Растительность России 16: 27−39.
Лысенко, Т.М. & Шелыхманова, Е.В. 2010. Новые данные о растительном покрове засоленных почв степной зоны в Поволжье. [New data on the vegetation cover of the saline soils in the steppe zone of the Volga River basin]. Вопросы степеведения 166−169.
Намлієва, Л.М. 1996. Синтаксономія галофільної рослинності північно-західного Приазов'я. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3: 25−34.
Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Соломаха, В.А., Шаповал, В.В., Вініченко, Т.С. & Мойсієнко, І.І. 2005. Фітоценотична приуроченість та стан популяцій Allium regelianum A.Becker ex Iljin і Ferula orientalis L. у регіоні Біосферного заповідника "Асканія-Нова". Чорноморський ботанічний журнал 1: 66−81.
Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
Тищенко, О.В. 1996. Галофільна рослинність заказника "Обіточна коса". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3: 14−25.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 26−42.
Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 60−77.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Уманець, О.Ю., Войтюк, Б.Ю. & Соломаха, І.В. 2001. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. IV. Ділянка Потіївська. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(17): 66−86.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1998. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. І. Урочище "Ягорлицький кут". Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 2(11): 109−127.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІІ. Ділянка Івано-Рибальчанська. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 84−102.
Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІ. Острів Тендра. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(12−13): 63−77.
Якушенко, Д.М., Юсип, С.В., Соломаха, В.А., Чорней, І.І., Токарюк, А.І., Буджак, В.В., Данилик, І.М., Томич, М.В., Соломаха, І.В., Держипільський, Л.М. & Сенчина, Б.В. 2011. Рослинність НПП "Гуцульщина". B: Соломаха, В.А. & Чорней, І.І. (ред.), Національний природний парк "Гуцульщина". Рослинний світ, cc. 194−298. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
Ямалов, С.М., Мартыненко, В.Б., Голуб, В.Б. & Баишева, Э.З. 2004. Продромус растительных сообществ Республики Башкортостан. [A prodromus of the plant communities of Bashkorostan Republic]. Уфа, Гилем, RU.
This web page uses for the attendance analysis cookies. By using this web you agree with this.
More info.