Bibliography

• Alegro, A.L., Biljaković, M., Bogdanović, S. & Boršić, I. 2004. Psammo-halophytic vegetation on the largest sand area on the Croatian coast (Island of Mljet, southern Adriatic). Biologia 59: 435–445.
• Allier, C. & Bresset, V. 1977. Étude phytosociologique de la Marisma et de sa bordure, Reserve Biologique de Doñana. Carte phytosociologique. Monografías ICONA 18: 59–110.
• Alvarez Díaz, R. 1972. Estudio de la flora y vegetación de las playas de Galicia. Trabajos Compostelanos de Biología 2: 35–65.
• Babalonas, D. 1979. Φυτοκοινωνιολογική έρευνα του Δέλτα του ποταμού Έβρου (Αινίσιον δέλτα). [Phytosociological research of the river Evros area (Enision delta)]. Thesis, University of Thessaloniki, Thessaloniki, GR.
• Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
• Beeftink, W.G. 1964. Polygonum maritimum L. in Nederland. Gorteria 2: 13–20.
• Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
• Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
• Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
• Biondi, E., Brugiapaglia, E., Allegrezza, M. & Ballelli, S. 1992. La vegetazione del littorale Marchigiano (Adriatico centro-settentrionale). Colloques Phytosociologiques 19: 429–460.
• Biondi, E., Filigheddu, R. & Farris, E. 2001. Il paesaggio vegetale della Nurra (Sardegna nord-occidentale). Fitosociologia 38(2) Suppl. 2: 3–105.
• Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
• Costa, M., Géhu, J.-M., Peris, J.B., Biondi, E. & Arnold, N. 1984. Sobre la vegetación termomediterranea litoral de la isla de Chipre. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 365–376.
• Dahl, E. & Hadač, E. 1941. Strandgesellschaften der Inseln Ostoy im Oslofjord. Nytt Magasin for Natitrvidenskappene B 82: 251–312.
• de Bolòs, O. 1967. Comunidades vegetales de las comarcas proximas al litoral situadas entre los rios Llobregat y Segura. Memorias de la Real Academia de Ciencias y Artes de Barcelona 38: 1–283.
• de Bolòs, O. 1996. La vegetació de les illes Balears. Comunitats de plantes. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 114: 1–267.
• Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
• Dengler, J., Koska, I., Timmermann, T., Berg, C., Clausnitzer, U., Isermann, M., Linke, C., Päzolt, J., Polte, T. & Spangenberg, A. 2004. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ – Part II. Feddes Repertorium 115: 343–392.
• Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
• Díaz, T.E. 1975. La vegetación del litoral occidental asturiano. Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15–16: 369–545.
• Dierßen, K. 1996. Vegetation Nordeuropas. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
• Di Pietro, R., Dibitonto, P., Garziano, G., Sciandrello, S., Wagensommer, R.P., Medagli, P. & Tomaselli, V. 2009. Preliminary results of floristic and vegetational surveys in three coastal humid areas in Puglia region (southern Italy). Lazaroa 30: 99–107.
• Drews, H. & Dengler, J. 2004. Steilufer an der nordoldenburgischen Küste: Artenausstattung, Vegetation und Pflegekonzept unter besonderer Berücksichtigung der Kalkhalbtrockenrasen und der wärmeliebenden Säume. Kieler Notizen zur Pflanzenkunde in Schleswig-Holstein und Hamburg 32: 57–95.
• Drossos, E., Athanasiadis, N., Theodoropoulos, K. & Eleftheriadou, E. 1996. Αμμόφιλες, αλόφιλες και υδρόφιλες φυτοκοινωνίες του ∆έλτα του Θεσσαλικού Πηνειού ποταμού. [Ammophilous, halophilous and hydrophilous associations of Thessalian river Pinios (Thessalia, Hellas).] Επιστημονική Επετηρίς Τμήματος Δασολογίας & Φυσικού Περιβάλλοντος, ΑΠΘ 39/1: 329–365.
• Dubyna, D.V., Neuhäuslova, Z. & Šeljag-Sosonko, J.R. 1994. Coastal vegetation of the "Birjučij Island" Spit in the Azov Sea, Ukraine. Preslia 66: 193–216.
• Economidou, E. 1969. Γεωβοτανική έρευνα νήσου Σκιάθου. Φυτογεωγραφία των Βορείων Σποράδων. [Geobotanical study of Skiathos island. Phytogeography of Northern Sporades]. Thesis, University of Athens, Athens, GR.
• Eigner, J. 1973. Zur Standorts-, Ausbreitungs- und Keimungsökologie des Meerkohls (Crambe maritima). Dissertationes Botanicae 25: 1–150.
• Foggi, B., Cartei, L., Pignotti, L., Signorini, M.A., Viciani, D., Dell’Olmo, L. & Menicagli, E. 2006. Il paesaggio vegetaledell’Isola d’Elba (Arcipelago Toscano). Studio di fitosociologia ecartografico. Fitosociologia 43(1), Suppl. 1: 3−95.
• Géhu, J.-M., Apostolides, N., Géhu-Franck, J. & Arnold, K. 1992 ('1989'). Premières données sur la végétation littorale des iles de Rodhos et de Karpathos (Grèce). Colloques Phytosociologiques 19: 545–582.
• Géhu, J.-M., Biondi, E., Géhu-Franck, J. & Arnold-Apostolides, N. 1986. Données synsystematiques et synchorologiques sur la végétation du littoral sédimentaire de la Grèce continentale. Documents Phytosociologiques N.S. 10: 43–92.
• Géhu, J.-M., Costa, M., Biondi, E., Franck, J. & Arnold, N. 1987. Données sur la végétation littorale de la Crète (Grèce). Ecologia Mediterranea 13: 93–105.
• Géhu, J.-M., Costa, M. & Uslu, T. 1991 ('1990'). Analyse phytosociologique de la végétation littorale des côtes de la partie Turque et de l'ile de Chypre dans un souci conservatoire. Documents Phytosociologiques N.S. 12: 203–234.
• Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1969. Les associations végétales des dunes mobiles et des bordures des plages de la côte atlantique française. Vegetatio 18: 122–166.
• Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1979. Sur les végétations nord-atlantiques et baltiques à Crambe maritima. Phytocoenologia 6: 209–229.
• Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1984. Schéma synsystématique et chorologique des végétations phanérogamiques halophiles françaises. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 51–70.
• Géhu, J.-M. & Uslu, T. 1989. Données sur la végétation littorale de la Turquie du Nord-Oeust. Phytocoenologia 17: 449–505.
• Géhu, J.-M. 1960. La végétation des levées de galets du littoral français de la Manche. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 13: 141–152.
• Géhu, J.-M. 1964. La végétation psammophile des îles de Houat et Hoedic. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 17: 238–266.
• Géhu, J.-M. 1964. Observations sur quelques grèves à Euphorbia peplis dans le nord ouest français. Ecologie et phytosociologie. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 17: 77–85.
• Géhu, J.-M. 1994. Schéma synsystématique et typologie des milieux littoraux francais atlantiques et méditerranéens. Colloques Phytosociologiques 22: 183–212.
• Guitián, J. & Guitián, P. 1990. El paisaje vegetal de las Islas Cíes. Xunta de Galicia. Consellería de Agricultura, Ganadería e Montes, ES.
• Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
• Horsthuis, M.A.P. & Schaminée, J.H.J. 1998. Cakiletea maritimae. In: Schaminée, J.H.J., Weeda, E.J. & Westhoff, V. (eds.), De Vegetatie von Nederland. Deel 4. Plantengemeenschappen van de kust en van binnenlandse pioniermilieus, pp. 39–54. Opulus Press, Uppsala, SE.
• Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 2001. Análisis y clasificación de la vegetación de Galicia (España), II. La vegetación herbácea. Lazaroa 21: 25–50.
• Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
• Lahondère, C. 1979. La végétation de Bonne-Anse. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 10: 83–104.
• Lahondère, C. 1979. La végétation des sables dunaires du littoral du golfe de Gascogne, entre Capbreton et Hendaye. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 10: 235–246.
• Lavrentiades, G.J. 1964. The ammophilous vegetation of the western Peloponnesos coasts. Vegetatio 12: 223–287.
• Lavrentiades, G. 1975. On the vegetation of the Porto-Lagos coasts. In: Jordanov, D., Bondev, I., Kozuharov, S., Kuzmanov, B., Palamarev, E. & Velcev, V. (eds.), Problems of Balkan flora and vegetation, pp. 365–379. Publishing House of the Bulgarian Academy of Sciences, Sofia, BG.
• Loidi-Arregui, J. 1983. Estudio de la Flora y vegetación de las Cuencas de los rios Deva y Urola en la provincia de Guipuzcoa. Thesis, Univ. Complutense, Madrid, ES.
• Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
• Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
• Mayer, A. 1995. Comparative study of the coastal vegetation of Sardinia (Italy) and Crete (Greece) with respect to the effects of human influence. IHW-Verlag, Eching bei München, DE.
• Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
• Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
• Nordhagen, R. 1940. Studien über die maritime Vegetation Norwegens. I. Die Pflanzenwelt der Tangwälle. Bergens Museums Arbok, Naturvitenskapelige rekke 2: 1–123
• Olsson, H. 1978. Vegetation of artificial habitat in northern Malmö and environs. Vegetatio 36: 65–82.
• Paradis, G. & Piazza, C. 1991. Contribution à l'étude de la végétation des dunes du site classé de l'Ostriconi (Corse). Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 22: 149–182.
• Paradis, G. & Piazza, C. 1993. Description phytosociologique et cartographique de la végétation des dunes de Tizzano, de Tralicetu et de la plage d'Argent (sud-ouest de la Corse). Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 24: 219–266.
• Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
• Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
• Pignatti, S. 1952. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 28: 265–329.
• Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale. Archivio Botanico 29: 265–329.
• Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 29: 1–25.
• Pignatti, S. 1953. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale con particolare riguardo alla vegetazione litoranea. Archivio Botanico 29: 65–98.
• Pignatti, S., 1954. Introduzione allo studio fitosociologico della pianura veneta orientale. Atti dell'Istituto Botanico e del Laboratorio Crittogamico dell'Università di Pavia 5: 92–258.
• Pignatti, S. 1966. La vegetazione alofila della Laguna Veneta. Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Arti, Memoria Classe di Scienze Matematiche e Naturali 33(1): 1–174.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M., Castroviejo, S. & Valdés, E. 1980. La vegetación de Doñana (Huelva, España). Lazaroa 2: 5–190.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M. & Loidi, J. 1992. La vegetación de las islas de Ibiza y Formentera (Islas Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 99–236.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M., Soriano, P., Pérez Badia, M., Llorens, L. & Rosselló, J. 1992. Datos sobre el paisaje vegetal de Mallorca e Ibiza (Isla Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 5–98.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
• Rivas-Martínez, S., Wildpret de la Torre, W., Díaz González, T., Pérez de Paz, P., del Arco Aguilar, M. & Rodríguez Delgado, O. 1993. Sinopsis de la vegetación de la Isla de Tenerife (Islas Canarias): Guía de la excursión. Itinera Geobotanica 7: 5–167.
• Rivas-Martínez, S., Wildpret, W., Del Arco, M., Rodríguez, O., Pérez de Paz, P.L., García Gallo, A., Acebes, J.R., Díaz, T.E. & Fernández-González, F. 1993. Las comunidades vegetales de la Isla de Tenerife (Islas Canarias). Itinera Geobotanica 7: 169–374.
• Rivas-Martínez, S. 1972. Vegetatio Hispaniae. Notula III. Boletín de la Real Sociedad Española de Historia Natural (Biología) 70: 153–162.
• Rodwell, J.S. (ed.) 2000. British plant communities. Vol. 5. Maritime communities and vegetation of open habitats. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
• Sarika, M. 2012. Flora and vegetation of some coastal ecosystems of Sterea Ellas and eastern continental Greece. Lazaroa 33: 65–99.
• Sýkora, K.V., Babalonas, D. & Papastergiadou, E. 2003. Strandline and sand-dune vegetation of coasts of Greece and some other Aegean countries. Phytocoenologia 33: 409–446.
• Sýkora, K.V. 1980. A revision of nomenclatural aspects of the Agropyro-Rumicion crispi Nordhagen 1940. Proceedings of the Koninklijke Nederlandse Akademie van Wetenschappen, Series C 83: 355–361.
• Thannheiser, D. 1981. Die Küstenvegetation Ostkanadas. Münsterische Geographische Arbeiten 10: 1–201.
• Thannheiser, D. 1991. Die Küstenvegetation der arktischen und borealen Zone. Berichter der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 3: 21–42.
• Tomaselli, V., Di Pietro, R. & Sciandrello, S. 2011. Plant communities structure and composition in three coastal wetlands in southern Apulia (Italy). Biologia 66: 1027–1043.
• Tüxen, R. 1967. Pflanzensoziologische Beobachtungen an südwestnorwegischen Küsten-Dünengebieten. Aquilo, Series Botanica 6: 241–272.
• Tzonev, R., Dimitrov, M. & Roussakova, V. 2005. Dune vegetation of the Bulgarian Black Sea coast. Hacquetia 4/1: 7–32.
• Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
• Vicherek, J. 1971. Grundriss einer Systematik der Strandgesellschaften des Schwarzen Meeres. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 6: 127–145.
• White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
• Wolff, W.J. 1968. The halophilous vegetation of the lagoons of Mesolonghi, Greece. Vegetatio 16: 95–134.
• Андросова, А.Ю. & Соломаха, Т.Д. 1996. Псамофільна рослинність Білосарайської коси і морського узбережжя поблизу м. Маріуполя. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 41–48.
• Войтюк, Б.Ю. 2005. Рослинність засолених грунтів Північно-Західного Причорномор'я (сучасний стан, класифікація, напрямки трансформації, охорона). Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Голуб, В.Б., Соколов, Д.Д. & Сорокин, А.Н. 2003. Приморские растительные сообщества Кандалакшского заповедника и прилегающих территорий. [The coastal plant communities of the Kandalaksha Reserve and bordering regions]. Заповедное дело 11: 68–86.
• Дубина, Д.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Тимошенко, П.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1996. Синтаксономія рослинності Жебриянського приморського пасма (Одеська обл.). І. Піски. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 44−55.
• Дубина, Д.В., Нойгойзлова, З., Дзюба, Т.П. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 2004. Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Дубина, Д.В., Тимошенко, П.А. & Голуб, В.Б. 2007. Синтаксономія рослинності приморсько-дюнних екосистем України. Класи Cakiletea maritimae i Ammophiletea. Чорноморський ботанічний журнал 3: 19−36.
• Дубина, Д.В., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Жмуд, О.І., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П. & Тимошенко, П.А. 2003. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Корженевский, В.В. 2001. Синтаксономическая схема и типология местообитаний Азовского и Черноморского побережий Крыма. Труды Никитского ботанического сада 120: 107−124.
• Корженевский, В.В., Багрикова, Н.А., Рыфф, Л.Э. & Левон, А.Р. 2003. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации). Бюллетень Главного Ботанического Сада 186: 32−63.
• Корженевский, В.В., Волкова, Т.А. & Клюкин, А.А. 1984. О синтаксономическом положении растительности пляжей и формирующихся дюн азовского побережья Керченского полуострова. Ботанический журнал 69: 1462−1467.
• Королева, Н.Е., Чиненко, С.В. & Сортланд, Б. 2011. Сообщества маршей, пляжей и приморского пойменного эфемеретума Мурманского, Терского и востока Кандалакшского берега (Мурманская Область). [The marshes, beaches, and brackish water vegetation of Murmanskii, Terskii and east of Kandalakshskii Bereg (Murmansk Region, Russia)]. Фиторазнообразие Восточной Европы 9: 26−62.
• Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
• Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
• Тимошенко, П.А. 1999. Сучасний стан класифікації рослинності арен півдня України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(12−13): 201−205
• Тищенко, О.В. 1996. Галофільна рослинність заказника "Обіточна коса". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3: 14−25.
• Уманець, О.Ю. & Соломаха, І.В. 1999. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. ІІ. Острів Тендра. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(12−13): 63−77.