Bibliography

• Acebes, J.R. & Pérez de Paz, P.L. 1985. Contribución al estudio de la flora y vegetación de las Islas Salvajes: validaciones. Vieraea 14: 153–155.
• Adriani, M.J. & van der Maarel, E. 1968. Voorne in de branding. Stichting Wetenschappelijk Duinonderzoek, Ooostvoorne, NL.
• Alegro, A.L., Biljaković, M., Bogdanović, S. & Boršić, I. 2003. Sporobolus pungens (Schreber) Knuth (Poaceae), rare and endangered psammophytic plant species in Croatia. Natura Croatica 12(7): 1–7.
• Alegro, A.L., Biljaković, M., Bogdanović, S. & Boršić, I. 2004. Psammo-halophytic vegetation on the largest sand area on the Croatian coast (Island of Mljet, southern Adriatic). Biologia 59: 435–445.
• Allier, C. & Bresset, V. 1977. Étude phytosociologique de la Marisma et de sa bordure, Reserve Biologique de Doñana. Carte phytosociologique. Monografías ICONA 18: 59–110.
• Alvarez Díaz, R. 1972. Estudio de la flora y vegetación de las playas de Galicia. Trabajos Compostelanos de Biología 2: 35–65.
• Andersson, O. 1950. The Scanian sand vegetation—a survey. Botaniska Notiser 1950: 145–172.
• Asensi Marfil, A. & Díez Garretas, B. 1993. Dry coastal ecosystems of southeastern and eastern Spain. In: van der Maarel, E. (ed.), Dry coastal ecosystems. Polar regions and Europe, pp. 363–368. Elsevier, Amsterdam, NL.
• Babalonas, D. 1979. Φυτοκοινωνιολογική έρευνα του Δέλτα του ποταμού Έβρου (Αινίσιον δέλτα). [Phytosociological research of the river Evros area (Enision delta)]. Thesis, University of Thessaloniki, Thessaloniki, GR.
• Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
• Bartolo, G., Brullo, S., De Marco, G., Dinelli, A., Signorello, P. & Spampinato, G. 1992. Studio fitosociologico sulla vegetazione psammofila della Sargegna meridionale. Colloques Phytosociologiques 19: 251–273.
• Beccarisi, L., Medagli, P., Minonne, F. & Marchiori, S. 2002. Studio floristico-vegetazionale finalizzato al piano di gestione della Riserva Naturale dello Stato di Torre Guaceto. Università degli Studi di Lecce, Lecce, IT.
• Beeftink, W.G. 1966. Vegetation and habitat of the salt marshes and beach plains in the south-western part of the Netherlands. Wentia 15: 83–108.
• Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
• Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
• Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
• Bergmeier, E. & Dimopoulos, P. 2003. The vegetation of islets in the Aegean and the relation between the occurrence of islet specialists, island size, and grazing. Phytocoenologia 33: 447–474.
• Biondi, B., Allegrezza, M., Taffetani, F. & Wildpret, W. 1994. La vegetazione delle coste basse sabbiose delle isole di Fuerteventura e Lanzarote (Isole Canarie, Spagna). Fitosociologia 27: 107–121.
• Biondi, E., Allegrezza, M., Casavecchia, S., Galdenzi, D., Gasparri, R., Pesaresi, S., Soriano, P., Tesei, G. & Blasi, C. 2015. New insight on Mediterranean and sub-Mediterranean syntaxa included in the Vegetation Prodrome of Italy. Flora Mediterranea 25 (Special Issue): 77−102. doi: 10.7320/FlMedit25SI.077
• Biondi, E., Allegrezza, M., Taffetani, F. & Wildpret de la Torre, W. 1994. La vegetazione delle coste basse sabbiose delle isole di Fuerteventura e Lanzarote (Isole Canarie, Spagna). Fitosociologia 27: 107–121.
• Biondi, E., Brugiapaglia, E., Allegrezza, M. & Ballelli, S. 1992. La vegetazione del littorale Marchigiano (Adriatico centro-settentrionale). Colloques Phytosociologiques 19: 429–460.
• Biondi, E., Casavecchia, S. & Guerra, V. 2006. Analysis of vegetation diversity in relation to the geomorphogical characteristics in the Salento coasts (Apulia-Italy). Fitosociologia 43: 25–38.
• Biondi, E., Filigheddu, R. & Farris, E. 2001. Il paesaggio vegetale della Nurra (Sardegna nord-occidentale). Fitosociologia 38(2) Suppl. 2: 3–105.
• Biondi, E. & Galdenzi, D. 2014. Syntaxonomic considerations of the Mediterranean vegetation dominated by perennial psammophilous graminaceous plants. Plant Sociology 51, Suppl. 1: 25–32.
• Biondi, E. 1992. Studio fitosociologico dell'arcipelago de la Maddalena. 1. La vegetazione costiera. Colloques Phytosociologiques 19: 183–224.
• Biondi, E. 1992. The vegetation of sedimentary low coasts in Corfu Island. Colloques Phytosociologiques 19: 401–427.
• Biondi, E. 1999. Diversità fitocenotica degli ambienti costieri italiani. Bollettino del Museo Civico di Storia Naturale di Venezia 49, Suppl.: 39–105.
• Boerboom, J.H.A. 1960. De plantengemeenschappen van de Wassemaarse duinen. Mededelingen van Landbouwhogeschool 60: 1–135.
• Braun-Blanquet, J. & De Leeuw, W.C. 1936. Vegetationsskizze von Ameland. Nederlandsch Kruidkundig Archief 46: 359–393.
• Braun-Blanquet, J., Roussine, N. & Nègre, R. 1952. Les groupements végétaux de la France Méditerranéenne. C.N.R.S., Montpellier, FR.
• Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
• Braun-Blanquet, J. 1933. Prodrome des groupements végétaux. Prodromus der Pflanzengesellschaften 1. Ammophiletalia et Salicornietalia médit. Mari-Lavit, Montpellier, FR.
• Brullo, S., Giusso del Galdo, G., Siracusa, G. & Spampinato, G. 2001. Considerazioni fitogeografiche sulla vegetazione psammofila dei litorali italiani. Biogeographia 22: 93–137.
• Bueno, A. 1997. Flora y vegetación de los estuarios asturianos. Cuadernos de Medio Ambiente, Naturaleza Oviedo 3: 1–334.
• Corbetta, F., Gratani, L., Morioni, M. & Pirone, G. 1989. Lineamenti vegetazionali e caratterizzazione ecologica delle spiagge dell’Arco Jonico da Taranto alla Foce del Sinni. Colloques Phytosociologiques 19: 461–521.
• Costa, J.C., Lousã, M., Capelo, J., Espírito-Santo, M.D., Izco, J. & Arsenio, P. 2000. The coastal vegetation of the Portuguese Divisory Sector: Dunes cliffs and low-scrub communities. Finisterra 35: 69–93.
• Costa, J.C. & Lousã, M. 1989. Communautés psammophiles et halophiles du “Ria de Alvor”. Colloques Phytosociologique 18:121–135.
• Costa, J.C., Neto, C., Aguiar, C., Capelo, J., Espírito Santo, M.D., Honrado, J., Pinto-Gomes, C., Monteiro-Henriques, T., Sequeira, M. & Lousa, M. 2012. Vascular plant communities in Portugal (Continental, the Azores and Madeira). Global Geobotany 2: 1−180.
• Costa, M., Géhu, J.-M., Peris, J.B., Biondi, E. & Arnold, N. 1984. Sobre la vegetación termomediterranea litoral de la isla de Chipre. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 365–376.
• Costa, M. & Mansanet, J. 1981. Los ecosistemas dunares levantinos: la Dehesa de la Albufera de Valencia. Anales del Jardín Botánico de Madrid 37: 277–299.
• Costa, M. 1982. La vegetación costera Valenciana: Los Cabos. Documents Phytosociologiques N.S. 6: 355–364.
• Curcó, A. 1990. La vegetació del delta de l’Ebre, I. les comunitats dunars (clase Ammophiletea Br.-Bl. & Tüxen 1943). Butlletí du Parc Natural del Delta de l’Ebre 5: 9–18.
• Dahlbeck, N. 1945. Strandwiesen am südöstlichen Öresund. Acta Phytogeographica Suecica 18: 1–168.
• Dahl, E. & Hadač, E. 1941. Strandgesellschaften der Inseln Ostoy im Oslofjord. Nytt Magasin for Natitrvidenskappene B 82: 251–312.
• Daniëls, F.J.A., Bultmann, H., Lunterbusch, C. & Wilhelm, M. 2000. Vegetation zones and biodiversity of the North-American Arctic. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 12: 131–151.
• Daniëls, F.J.A. & De Molenaar, J.G. 1993. Dry coastal ecosystems of Greenland. In: van der Maarel, E. (ed.), Ecosystems of the World 2A. Dry coastal ecosystems: Polar regions and Europe, pp. 39–50. Elsevier, Amsterdam, NL.
• Daniëls, F.J.A. 1994. Vegetation classification in Greenland. Journal of Vegetation Science 5: 781–790.
• de Bolòs, A. & de Bolòs, O. 1950. Vegetación de las comarcas barcelonesas: Descripción, geobotanica, y catalogo floristico. Instituto Español de Estudios Mediterráneos, Barcelona, ES.
• de Bolòs, O. & Molinier, R. 1958. Recherches phytosociologiques dans l'ile de Majorque. Collectanea Botanica 5: 699–865.
• de Bolòs, O. & Molinier, R. 1984. Vegetation of the Pityusic Islands. In: Kuhbier, H., Alcover, J.A. & Arellano, G. (eds.), Biogeography and ecology of the Pityusic Islands, pp. 185–221. Dr W. Junk. Den Haag, NL.
• de Bolòs, O. 1962. El paisaje vegetal barcelones. Universidad de Barcelona, Barcelona, ES.
• de Bolòs, O. 1967. Comunidades vegetales de las comarcas proximas al litoral situadas entre los rios Llobregat y Segura. Memorias de la Real Academia de Ciencias y Artes de Barcelona 38: 1–283.
• Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
• De Marco, G. & Mossa, L. 1975. Ricerche fitosociologiche nell'isola di S. Pietro (Sardegna): Ammophiletalia, Salicornietalia, Juncetalia maritimi, Crithmo-Staticetalia. Notiziario di Fitosociologia 10: 25–43.
• Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
• Díaz, T.E. 1975. La vegetación del litoral occidental asturiano. Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15–16: 369–545.
• Dierßen, K. 1996. Vegetation Nordeuropas. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
• Di Pietro, R., Dibitonto, P., Garziano, G., Sciandrello, S., Wagensommer, R.P., Medagli, P. & Tomaselli, V. 2009. Preliminary results of floristic and vegetational surveys in three coastal humid areas in Puglia region (southern Italy). Lazaroa 30: 99–107.
• Drossos, E., Athanasiadis, N., Theodoropoulos, K. & Eleftheriadou, E. 1996. Αμμόφιλες, αλόφιλες και υδρόφιλες φυτοκοινωνίες του ∆έλτα του Θεσσαλικού Πηνειού ποταμού. [Ammophilous, halophilous and hydrophilous associations of Thessalian river Pinios (Thessalia, Hellas).] Επιστημονική Επετηρίς Τμήματος Δασολογίας & Φυσικού Περιβάλλοντος, ΑΠΘ 39/1: 329–365.
• Dubyna, D.V., Neuhäuslova, Z. & Šeljag-Sosonko, J.R. 1994. Coastal vegetation of the "Birjučij Island" Spit in the Azov Sea, Ukraine. Preslia 66: 193–216.
• Economidou, E. 1969. Γεωβοτανική έρευνα νήσου Σκιάθου. Φυτογεωγραφία των Βορείων Σποράδων. [Geobotanical study of Skiathos island. Phytogeography of Northern Sporades]. Thesis, University of Athens, Athens, GR.
• Esteve Chueca, F. 1968. Datos para el estudio de las clases Ammophiletea, Juncetea y Salicornietea en las Canarias Orientales. Collectanea Botanica 7–15: 303–323.
• Fernández Prieto, J.A. & Díaz, T.E. 1991. Consideraciones nomenclaturales y sistemáticas en el Orden Ammophiletalia Br.-Bl. 1933. Lazaroa 12: 371–379.
• Folch i Guillén, R. 1981. La vegetació dels Països Catalans. Memòria Institució Catalana d'Història Natural 10: 1–513.
• Folch i Guillén, R. 1986. La vegetació dels Països Catalans. 2ª ed. Ketres, Barcelona, ES.
• Galán de Mera, A., Sánchez García, I. & Vicente Orellana, J.A. 1997. Coastal plant communities of the southwestern Iberian Peninsula, Spain and Portugal. Phytocoenologia 27: 313–352.
• Gamisans, J. 1991. La végétation de la Corse. Conservatoire et Jardin botanique, Genève, FR.
• Gaži-Baskova, V., Lovašen-Eberhardt, Ž., Šegulja, N., Šugar, I. & Trinajstić, I. 1978. Vegetacijska karta SR Hrvatske. Tumač uz vegetacijsku kartu lista Pula. [Vegetation map of the SR of Croatia: The explanatory text to the vegetation mapping sheet Pula]. Zagreb, YU.
• Géhu, J.-M., Apostolides, N., Géhu-Franck, J. & Arnold, K. 1992 ('1989'). Premières données sur la végétation littorale des iles de Rodhos et de Karpathos (Grèce). Colloques Phytosociologiques 19: 545–582.
• Géhu, J.-M., Biondi, E., Géhu-Franck, J. & Arnold-Apostolides, N. 1986. Données synsystematiques et synchorologiques sur la végétation du littoral sédimentaire de la Grèce continentale. Documents Phytosociologiques N.S. 10: 43–92.
• Géhu, J.-M., Biondi, E., Géhu-Franck, J. & Costa, M. 1992. Interprétation phytosociologique actualisée de quelques végétations psammophiles et halophiles de Camargue. Colloques Phytosociologiques 19: 103–131.
• Géhu, J.-M., Biondi, E., Géhu-Franck, J. & Taffetani, F. 1987. Données sur la végétation maritime du littoral oriental de la Corse. Serie Informes Universidad de La Laguna 22: 363–391.
• Géhu, J.-M. & Biondi, E. 1994. Végétation du littoral de la Corse. Essai de synthèse phytosociologique. Braun-Blanquetia 13: 1–149.
• Géhu, J.-M. & Biondi, E. 1995. Essai de typologie phytosociologique des habitats et des végétations halophiles des littoraux sédimentaires périméditerranéens et thermo-atlantiques. Fitosociologia 30: 201–212.
• Géhu, J.-M. & Biondi, E. 1996. Synoptique des associations végétales du littoral adriatique italien. Giornale Botanico Italiano 130: 257–270.
• Géhu, J.-M., Costa, M., Biondi, E., Franck, J. & Arnold, N. 1987. Données sur la végétation littorale de la Crète (Grèce). Ecologia Mediterranea 13: 93–105.
• Géhu, J.-M., Costa, M., Biondi, E., Peris, J.B. & Arnold, N. 1984. Données sur la végétation maritime des côtes méridionales de I’lle de Chypre (plages, dunes, lacs salés et falaises). Documents Phytosociologiques N.S. 8: 343–364.
• Géhu, J.-M., Costa, M., Scoppola, A., Biondi, E., Marchiori, S., Peris, J.B., Franck, J., Caniglia, G. & Veri, L. 1984. Essai synsystématique et synchorologique sur les végétations littorales italiennes dans un but conservatoire. I. Dunes et vases salées. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 393–474.
• Géhu, J.-M., Costa, M., Scoppola, A., Biondi, E., Marchiori, S., Peris, J.B., Frank, J., Caniglia, G. & Veri, L. 1984. Essai synsystématique et synchorologique sur les végétations littorales italiennes dans un but conservatoire. Documents Phytosociologiques N.S. 8: 393–474.
• Géhu, J.-M., Costa, M. & Uslu, T. 1991 ('1990'). Analyse phytosociologique de la végétation littorale des côtes de la partie Turque et de l'ile de Chypre dans un souci conservatoire. Documents Phytosociologiques N.S. 12: 203–234.
• Géhu, J.-M. & de Foucault, B. 1982. Analyse phytosociologique et essai de chorologie intégrée de l'hygrosère des dunes atlantiques françaises. Documents Phytosociologiques N.S. 7: 387–398.
• Géhu, J.-M., Franck, J. & Bournique, C.P. 1983. Le littoral Nord-Pas-de-Calais. Synthèse phytocoenologique. Université René Descartes Paris V, Paris, FR.
• Géhu, J.-M. & Franck, J. 1982. La végétation du littoral Nord-Pas-de-Calais (Essai de synthèse). Centre régional d’études phytosociologiques et d’investigations systématiques, Bailleul, FR.
• Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1969. Les associations végétales des dunes mobiles et des bordures des plages de la côte atlantique française. Vegetatio 18: 122–166.
• Géhu, J.-M. & Géhu-Franck, J. 1988. Variations floristiques et synchorologie des ammophilaies européo-africaines. Monografías del Instituto Pirenaico de Ecología, Jaca 4: 561–570.
• Géhu, J.-M. & Géhu, J. 1969. Les associations végétales des dunes mobiles et des bordures de plages de la côte atlantique française. Vegetatio 18: 122–166.
• Géhu, J.-M. & Petit, M. 1965. Notes sur la végétation des dunes littorales des Charentes et de Vendée. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 18: 69–88.
• Géhu, J.-M. & Uslu, T. 1989. Données sur la végétation littorale de la Turquie du Nord-Oeust. Phytocoenologia 17: 449–505.
• Géhu, J.-M. 1964. La végétation psammophile des îles de Houat et Hoedic. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 17: 238–266.
• Géhu, J.-M. 1975. Essai systématique et chorologique sur les principales associations végétales du littoral atlantique français. Anales de la Real Academia de Farmacia 41: 207–227.
• Géhu, J.-M. 1985. La végétation des dunes et de bordures des plages européennes. European Committee for Conservation of Nature and Natural Resources, Strasbourg, FR.
• Géhu, J.-M. 1988. Qu'est ce que l'Agropyretum mediterraneum Br. Bl. (1931) 1933? Lazaroa 9: 343–354.
• Géhu, J.-M. 1994. Schéma synsystématique et typologie des milieux littoraux francais atlantiques et méditerranéens. Colloques Phytosociologiques 22: 183–212.
• Géhu, J.-M. 1996. Typologie phytosociologique synthétique et grands traits de la distribution des végétations pionniéres à Ammophila des côtes sableuses Eurasio-nord Africaines. Documents Phytosociologiques N.S. 16: 450–459.
• Géhu, J.-M. 1999 ('1998'). Schéma synsystématique des principales classes de végétations littorales sédimentaires européennes avec références à d'autres territoires holarctiques. Annali di Botanica N.S. 56: 1–52.
• Géhu, J.-M. 2007. A Saint-Lunaire (35), une remarquable maquette estuarienne d'halipèdes dans un contexte de ria. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 37: 117–146.
• Guinea, E. 1953. Ammophiletea, Crithmo-Staticetea, Salicornietea que santanderienses. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 11: 545–568.
• Guitián, J. & Guitián, P. 1990. El paisaje vegetal de las Islas Cíes. Xunta de Galicia. Consellería de Agricultura, Ganadería e Montes, ES.
• Hadač, E. 1985. Plant communities of the Kaldidalur Area, WSW Iceland. I. Syntaxonomy. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 20: 113–175.
• Hadač E. 1985. Plant communities of the Kaldidalur area, WSW Iceland. Part 1. Syntaxonomy. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 20: 113–175.
• Herrera, M. 1995. Estudio de la vegetación y flora vascular de la cuenca del Río Asón (Cantabria). Guineana 1: 1–435.
• Horvatić, S. 1934. Flora i vegetacija otoka Paga. [The flora and vegetation of the Pag Island]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 19: 116–373.
• Horvatić, S. 1939. Pregled vegetacije otoka Raba sa gledišta biljne sociologije. [An overview of the vegetation of the Rab Island from the viewpoint of plant sociology]. Prirodoslovna istraživanja Kraljevine Jugoslavije 22: 1–180.
• Horvatić, S. 1963. Vegetacijska karta otoka Paga s opcim pregledom vegetacijskih jednica hrvatskog primorja. [The vegetation map of the island Pag with general overview of vegetation units of the Croatian seaboards]. Prirodoslovna istraživanja Jugoslovenske akademije znanosti i umjetnosti 33, Acta Biologica 4: 1–187.
• Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Horvat, I. 1942. Biljni svijet Hrvatske. [The plant world of Croatia]. Zemljopis Hrvatske. Tipografija, Zagreb, YU.
• Horvat, I. 1962. Vegetacija planina zapadne Hrvatske. [The montane vegetation of western Croatia]. Prirodoslovna istraživanja 30, Acta Biologica 2: 3–179.
• Isermann, M. 1993. Zur Kenntnis der Vegetation und Morphologie unterschiedlich stark genutzter Dünen auf dem Darß im Nationalpark Vorpommersche Boddenlandschaft. Natur und Naturschutz Mecklenburg-Vorpommern 30: 58–63.
• Isermann, M. 1998. Synchorologische Aspekte des Elymo-Ammophiletum festucetosum entlang der Küste Vorpommerns. Natur und Naturschutz Mecklenburg-Vorpommern 34: 106–112.
• Isermann, M. 2000. Zusammenhänge zwischen Dünenrelief und Vegetationszonierung an der Küste Mecklenburg-Vorpommerns. Bremer Beiträge zur Geographie und Raumplanung 36: 89–101.
• Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 2001. Análisis y clasificación de la vegetación de Galicia (España), II. La vegetación herbácea. Lazaroa 21: 25–50.
• Izco, J. & Sánchez, J.M. 1997. Los medios halófilos de la ría de Ortigueira (A Coruña, España). Vegetación de dunas y marismas. Thalassas 12: 63–100.
• Jardim, R., Sequeira, M., Capelo, J., Aguiar, C., Costa, J.C., Espírito-Santo, M.D. & Lousã, M. 2003. The vegetation of Madeira IV—Coastal vegetation of Porto Santo Island (Archipelag of Madeira). Silva Lusitana 11: 116–120.
• Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
• Kavgacı, A. 2007. Sand-dune vegetation of Igneada coast in the Thracian part of Turkey. Hacquetia 6/2: 171–182.
• Krause, W., Ludwig, W. & Seidel, F. 1963. Zur Kenntnis der Flora und Vegetation auf Serpentinstandorten des Balkans. 6. Vegetationsstudien in der Umgebung von Mantoudi (Euböa). Botanische Jahrbücher Systematik 82: 337–403.
• Lahondère, C. 1979. La végétation de Bonne-Anse. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 10: 83–104.
• Lahondère, C. 1979. La végétation des sables dunaires du littoral du golfe de Gascogne, entre Capbreton et Hendaye. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 10: 235–246.
• Lausi, D. & Feoli, E. 1979. Hierarchical classification of European salt marsh vegetation based on numerical methods. Vegetatio 39: 171–184.
• Lavrentiades, G.J. 1964. The ammophilous vegetation of the western Peloponnesos coasts. Vegetatio 12: 223–287.
• Lavrentiades, G. 1975. On the vegetation of the Porto-Lagos coasts. In: Jordanov, D., Bondev, I., Kozuharov, S., Kuzmanov, B., Palamarev, E. & Velcev, V. (eds.), Problems of Balkan flora and vegetation, pp. 365–379. Publishing House of the Bulgarian Academy of Sciences, Sofia, BG.
• Le Normand, M. 1966. Phytosociologie et phytoécologie des landes, entre Laniscat et Gouarec (Côtes-du-Nord). Botanica Rhedonica, Série A. Bulletin des Laboratoires de Botanique de la Faculté des Sciences de Rennes 2: 1–36.
• Lepping, O. & Daniëls, F.J.A. 2007. Phytosociology of beach and salt marsh vegetation in northern West Greenland. Polarforschung 76: 95–108.
• Loidi-Arregui, J. 1983. Estudio de la Flora y vegetación de las Cuencas de los rios Deva y Urola en la provincia de Guipuzcoa. Thesis, Univ. Complutense, Madrid, ES.
• Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
• Loriente Escallada, E. 1980. Esquema de las comunidades vegetales de Cantabria. Documents Phytosociologiques N.S. 5: 315–324.
• Loriente, E. 1974. Vegetación y flora de las playas y dunas de la provincia de Santander. Instituto de Cultura de Cantabria. Diputación Provincial de Santander, Santander, ES.
• Loriente, E. 1975. Nueva asociación psamófila para las dunas muertas de la costa santanderina. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 32: 441–452.
• Loriente, E. 1978. Ensayo sintaxonómico de la vegetación de la costa y de los niveles bajos y medios de Cantabria. Revista de la Universidad de Santander 1: 195–241.
• Loriente, E. 1986. Después de levantar cientotreinta y nueve inventarios en las playas de Cantabria. Anales del Instituto de Estudios Agropecuarios 7: 119–132.
• Mayer, A. 1995. Comparative study of the coastal vegetation of Sardinia (Italy) and Crete (Greece) with respect to the effects of human influence. IHW-Verlag, Eching bei München, DE.
• Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
• Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
• Möller, H. 1975. Soziologisch-ökologische Untersuchungen der Sandküstenvegetation an der Schleswig-Holsteinischen Ostsee. Mitteilungen der Arbeitsgemeinschaft für Floristik in Schleswig-Holstein und Hamburg 26: 1–166.
• Möller, I. 2000. Pflanzensoziologische und vegetationsökologische Studien in Nordwestspitzbergen. Mitteilungen der Geographischen Gesellschaft Hamburg 90: 1–202.
• Navarro, C. 1982. Contribución al estudio de la flora y vegetación del Duranguesado y la Busturia (Vizcaya). Thesis, Facultad de Farmacia, Universidad Complutense de Madrid, Madrid, ES.
• Oberdorfer, E. 1952. Beitrag zur Kenntnis der Nordägäischen Küstenvegetation. Vegetatio 3: 329–349.
• Panitsa, M. 1997. Συμβολή στη γνώση της χλωρίδας και της βλάστησης των νησίδων του Ανατολικού Αιγαίου. [A contribution to the knowledge of the flora and vegetation of the East Aegean islets]. Thesis, University of Patras, Patras, GR.
• Paradis, G. & Piazza, C. 1991. Contribution à l'étude de la végétation des dunes du site classé de l'Ostriconi (Corse). Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 22: 149–182.
• Paradis, G. & Piazza, C. 1993. Description phytosociologique et cartographique de la végétation des dunes de Tizzano, de Tralicetu et de la plage d'Argent (sud-ouest de la Corse). Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. 24: 219–266.
• Pavletić Z. 1973. Flora i vegetacija Biševa s posebnim obzirom na biljnogeografski položaj otoka. [The flora and vegetation of Biševo with special regard to the phytogeographic position of the island]. Thesis, Sveuilište u Zagrebu, YU.
• Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
• Peinado, M., Alcaraz, F. & Martínez-Parras, J.M. 1992. Vegetation of southeastern Spain. J. Cramer, Berlin, DE.
• Perdigó, M.T. & Papió, C. 1985. La vegetació litoral de Torredembarra (sud de Catalunya). Collectanea Botanica 16: 215–226.
• Piazza, C. & Paradis, G. 1994. Etude phytosociologique et cartographique d'un site littoral sableux en voie de dégradation anthropique: le cordon de Balistra (sud de la Corse). Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S 25: 59–98.
• Pirone, G., Corbetta, F., Frattaroli, A.R. & Ciaschetti, G. 2001. Aspetti della vegetazione costiera d’Abruzzo. Biogeographia 22: 169–191.
• Poldini, L., Vidali, M. & Fabiani, M.L. 1999. La vegetazione del litorale sedimentario del Friuli-Venezia Giulia (NE Italia) con riferimenti ala regione Alto-Adriatica. Studia Geobotanica 17: 3–68.
• Rivas Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1959 ('1958'). Acerca de la Ammophiletea del Este y Sur de España. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 16: 549–564.
• Rivas-Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1963. Estudio y clasificación de los pastizales espanoles. Ministerio de Agricultura, Madrid, ES.
• Rivas Goday, S. & Rivas-Martínez, S. 1971. Vegetación potencial de la Provincia de Granada. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal 4: 3–85.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M., Castroviejo, S. & Valdés, E. 1980. La vegetación de Doñana (Huelva, España). Lazaroa 2: 5–190.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M. & Loidi, J. 1992. La vegetación de las islas de Ibiza y Formentera (Islas Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 99–236.
• Rivas-Martínez, S., Costa, M., Soriano, P., Pérez Badia, M., Llorens, L. & Rosselló, J. 1992. Datos sobre el paisaje vegetal de Mallorca e Ibiza (Isla Baleares, España). Itinera Geobotanica 6: 5–98.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
• Rivas-Martínez, S., Wildpret de la Torre, W., Díaz González, T., Pérez de Paz, P., del Arco Aguilar, M. & Rodríguez Delgado, O. 1993. Sinopsis de la vegetación de la Isla de Tenerife (Islas Canarias): Guía de la excursión. Itinera Geobotanica 7: 5–167.
• Rivas-Martínez, S., Wildpret, W., Del Arco, M., Rodríguez, O., Pérez de Paz, P.L., García Gallo, A., Acebes, J.R., Díaz, T.E. & Fernández-González, F. 1993. Las comunidades vegetales de la Isla de Tenerife (Islas Canarias). Itinera Geobotanica 7: 169–374.
• Rivas-Martínez, S. 1965 ('1964'). Esquema de la vegetación potencial y su correspondencia con los suelos de la España peninsular. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 22: 343–404.
• Rivas-Martínez, S. 1972. Vegetatio Hispaniae. Notula III. Boletín de la Real Sociedad Española de Historia Natural (Biología) 70: 153–162.
• Rivas-Martínez, S. 1973. Ensayo sintaxonómico de la vegetación cormofítica de la Península Ibérica, Baleares y Canarias hasta el rango de subalianza. Trabajos del Departamento de Botánica y Fisiología Vegetal de Madrid 6: 31–43.
• Rodwell, J.S. (ed.) 2000. British plant communities. Vol. 5. Maritime communities and vegetation of open habitats. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
• Sarika, M. 2012. Flora and vegetation of some coastal ecosystems of Sterea Ellas and eastern continental Greece. Lazaroa 33: 65–99.
• Schaminée, J.H.J., Bruin, C.J.W. & Weeda, E.J. 1998. Ammophiletea. In: Schaminée, J.H.J., Weeda, E.J. & Westhoff, V. (ed.) De Vegetatie van Nederland. Deel 4. Plantengemeenschappen van de kust en van binnenlandse pioniermilieus, pp. 55–70. Opulus Press, Uppsala, SE.
• Schmitt, T. 1994. Phytosoziologische Untersuchungen der psammophilen Küstenvegetation auf Mallorca. Tuexenia 14: 269–295.
• Sýkora, K.V., Babalonas, D. & Papastergiadou, E. 2003. Strandline and sand-dune vegetation of coasts of Greece and some other Aegean countries. Phytocoenologia 33: 409–446.
• Thannheiser, D. 1981. Die Küstenvegetation Ostkanadas. Münsterische Geographische Arbeiten 10: 1–201.
• Thannheiser, D. 1991. Die Küstenvegetation der arktischen und borealen Zone. Berichter der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 3: 21–42.
• Tomaselli, V., Di Pietro, R. & Sciandrello, S. 2011. Plant communities structure and composition in three coastal wetlands in southern Apulia (Italy). Biologia 66: 1027–1043.
• Trinjastić, I. 2008. Biljne zajednice Republike Hrvatske. [The plant communities of Croatia]. Akademija šumarskih znanosti, Zagreb, HR.
• Tüxen, R. 1937. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft Niedersachsen 3: 1–170.
• Tüxen, R. 1951. Eindrücke während der Pflanzengeographischen Exkursionen durch süd-Schweden. Vegetatio 3: 149–172.
• Tüxen, R. 1966. Über nitrophile Elymus-Gesellschaften an nordeuropäischen und nordamerikanischen Küsten. Annales Botanici Fennici 3: 358–367.
• Tüxen, R. 1967. Pflanzensoziologische Beobachtungen an südwestnorwegischen Küsten-Dünengebieten. Aquilo, Series Botanica 6: 241–272.
• Tüxen, R. 1970. Pflanzensoziologische Beobachtungen an isländischen Dünengesellschaften. Vegetatio 20: 251–278.
• Tzonev, R., Dimitrov, M. & Roussakova, V. 2005. Dune vegetation of the Bulgarian Black Sea coast. Hacquetia 4/1: 7–32.
• Ubaldi, D. 2013. Le vegetazioni erbacee e gli arbusteti italiani. Tipologie fitosociologiche ed ecologia II edizione. Arachne, Roma.
• Vanden Berghen, C. 1964. Notes sur la végétation du sud-ouest de la France. I: La végétation des dunes mobiles. Bulletin du Jardin Botanique de l'Etat 34: 519–525.
• Vicherek, J. 1971. Grundriss einer Systematik der Strandgesellschaften des Schwarzen Meeres. Folia Geobotanica et Phytotaxonomica 6: 127–145.
• Voliotis, D. & Drossos, E. 1982. A study of an extensive biotope of the Aromatic Sea daffodil (Pancratium maritimum) near Aphytos. Kassandra Peninsula, Northern Greece. Bauhinia 7: 229–242.
• Walker, M.D., Daniëls, F.J.A. & van der Maarel, E. 1994. Circumpolar arctic vegetation: Introduction and perspectives. Journal of Vegetation Science 5: 757–764.
• Weevers, T. 1940. De flora van Goeree en Overflakkee dynamisch beschouwd. Nederlandsch Kruidkundig Archief 50: 285–354.
• Westhoff, V. & Beeftink, W.G. 1950. De vegetatie van Duinen, slikken en shorren op de Kaloot en in het Noords-Loe. I. De Kaloot. De Levende Natuur 53: 124–133.
• Westhoff, V. 1947. The vegetation of dunes and salt marshes on the Dutch islands of Terschelling, Vlieland and Texel. Thesis, Univ. Utrecht, Utrecht, NL.
• White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
• Андросова, А.Ю. & Соломаха, Т.Д. 1996. Псамофільна рослинність Білосарайської коси і морського узбережжя поблизу м. Маріуполя. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1: 41–48.
• Дубина, Д.В. & Дзюба, Т.П. 2005. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська область). Український ботанічний журнал 62: 128−142, 255−269.
• Дубина, Д.В., Дзюба, Т.П., Жмуд, О.І., Тимошенко, П.А. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 1996. Синтаксономія рослинності Жебриянського приморського пасма (Одеська обл.). І. Піски. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 44−55.
• Дубина, Д.В., Нойгойзлова, З., Дзюба, Т.П. & Шеляг-Сосонко, Ю.Р. 2004. Класифікація та продромус рослинності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Дубина, Д.В. & Тимошенко, П.А. 2003. Синтаксономія класу Ammophiletea Br.-Bl. et R.Tx. 1943 Північного Причорномор'я. B: Збірник наукових праць "Фальцфейнівські читання", сc. 98−106. Видавництво Херсонського державного університету, Херсон, UA.
• Дубина, Д.В., Тимошенко, П.А. & Голуб, В.Б. 2007. Синтаксономія рослинності приморсько-дюнних екосистем України. Класи Cakiletea maritimae i Ammophiletea. Чорноморський ботанічний журнал 3: 19−36.
• Дубина, Д.В., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Жмуд, О.І., Дворецький, Т.В., Дзюба, Т.П. & Тимошенко, П.А. 2003. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Корженевский, В.В. 1986. Растительность дюн Крыма. Труды Никитского ботанического сада 98: 122−133.
• Корженевский, В.В. 2001. Синтаксономическая схема и типология местообитаний Азовского и Черноморского побережий Крыма. Труды Никитского ботанического сада 120: 107−124.
• Корженевский, В.В., Багрикова, Н.А., Рыфф, Л.Э. & Левон, А.Р. 2003. Продромус растительности Крыма (20 лет на платформе флористической классификации). Бюллетень Главного Ботанического Сада 186: 32−63.
• Корженевский, В.В., Волкова, Т.А. & Клюкин, А.А. 1984. О синтаксономическом положении растительности пляжей и формирующихся дюн азовского побережья Керченского полуострова. Ботанический журнал 69: 1462−1467.
• Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
• Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
• Тимошенко, П.А. 1999. Сучасний стан класифікації рослинності арен півдня України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(12−13): 201−205
• Тищенко, О.В. 1996. Степова і псамофітно-степова рослинність заказника "Обіточна коса". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 63−72.
• Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Кривої коси (Донецька обл.) північного узбережжя Азовського моря та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(11): 26−42.
• Тищенко, О.В. 1998. Рослинність Самсонової та Безіменної кіс північного узбережжя Азовського моря (Донецька обл.) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(9): 60−77.
• Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Бердянської коси (Запорізька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3(14): 36−57.
• Тищенко, О.В. 1999. Рослинність Білосарайської коси (Донецька область) та особливості її динаміки. Український фітоценологічний збірник, Cерія А 1−2(12−13): 42−63.
• Тищенко, О.В. 2006. Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Уманець, О.Ю., Войтюк, Б.Ю. & Соломаха, І.В. 2001. Синтаксономія рослинності Чорноморського біосферного заповідника. IV. Ділянка Потіївська. Український фітоценологічний збірник, Серія А. Фітосоціологія 1(17): 66−86.