Bibliography

• Ahlmer, W. 1989. Die Donau-Auen bei Osterhofen. Hoppea 47: 403–503.
• Amigo, J., Guitián, J. & Fernández Prieto, J.A. 1987. Datos sobre los bosques ribereños de aliso, Alnus glutinosa) cántabro-atlánticos ibéricos. Publicaciones de la Universidad de La Laguna, Serie Informes 22: 159–176.
• Bardat, J., Bioret, F., Botineau, M., Boullet, V., Delpech, R., Géhu, J.-M., Haury, J., Lacoste, A., Rameau, J.-C., Royer, J.-M., Roux, G. & Touffet, J. 2004. Prodrome des végétations de France. Muséum national d’Histoire naturelle, Paris, FR.
• Bellot, F. 1952. Novedades fitosociológicas gallegas (segunda nota). Trabajos del Jardin Botánico de la Universidad de Santiago de Compostela 6: 5–11.
• Bellot Rodriguez, F. 1966. La vegetación de Galicia. Anales Instituto Botánico A.J. Cavanilles 24: 1–306.
• Berg, C., Dengler, J. & Abdank, A. (eds.) 2001. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Tabellenband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C., Dengler, J., Abdank, A. & Isermann, M. (eds.) 2004. Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung. Textband. Weissdorn, Jena, DE.
• Berg, C. & Dengler, J. 2004. Von der Datenbank zur Regionalmonografie – Erfahrungen aus dem Projekt „Die Pflanzengesellschaften Mecklenburg-Vorpommerns und ihre Gefährdung“. Berichte der Reinhold-Tüxen-Gesellschaft 16: 29–56.
• Berg, C. & Dengler, J. 2005. Moose und Flechten als diagnostische Arten von Pflanzengesellschaften – eine Übersicht aus Mecklenburg-Vorpommern. Herzogia 18: 145–161.
• Biondi, E. Allegrezza, M., Casavecchia, S., Galdenzi, D., Gasparri, R., Pesaresi, S., Poldini, L., Sburlino, G., Vagge, I. & Venanzoni, R. 2015. New syntaxonomic contribution to the Vegetation Prodrome of Italy. Plant Biosystems 149: 603–615.
• Biurrun, I., Campos, J.A., Garcia-Mijangos, I., Herrera, M. & Loidi, J. 2016. Floodplain forests of the Iberian Peninsula: Vegetation classification and climatic features. Applied Vegetation Science 19: 336–354.
• Biurrun, I. 1999. Flora y vegetación de los ríos y humedales de Navarra. Guineana 5: 1–338.
• Bodeux, A. 1955. Alnetum glutinosae. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 5: 114–137.
• Borhidi, A., Kevey, B. & Lendvai, G. 2012. Plant communities of Hungary. Akademia Kiadó, Budapest, HU.
• Borhidi, A. & Kevey, B. 1996. An annotated checklist of the Hungarian plant communities II. In: Borhidi, A. (ed.), Critical revision of the Hungarian plant comminities, pp. 95–138. Janus Pannonius University, Pécs, HU.
• Botineau, M. 1985. Contribution à l'étude botanique de la haute et moyenne vallée de la Vienne (phytogéographie phytosociologie). Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest N.S. Numéro spécial 6: 1–352.
• Braun-Blanquet, J. & Tüxen, R. 1952. Irische Pflanzengesellschaften. Veröffentlichungen des Geobotanischen Institutes Rübel in Zürich 25: 224–421.
• Braun-Blanquet, J. 1966. Vegetationsskizzen aus dem Baskenland mit Ausblicken auf das weitere Ibero-Atlantikum. I. Teil. Vegetatio 13: 117–147.
• Braun-Blanquet, J. 1967. Vegetationskizzen aus dem Baskenland mit Ausblicken auf das weitere Ibero-Atlantikum. II. Teil. Vegetatio 14: 1–126.
• Brullo, S. & Spampinato, G. 1990. La vegetazione dei corsi d'acqua della Sicilia. Bolletino della Accademia Gioenia, Scienze Naturali 23: 119–252.
• Brullo, S. & Spampinato, G. 1997. Indagine fitosociologica sulle ripisilve della Calabria (Italia meridionale). Lazaroa 18: 105–151.
• Brzeg, A., Kuświk, H. & Wyrzykiewicz-Raszewska, M. 2000. Szata roślinna projektowanego rezerwatu "Ciświckie bagna" kolo Grodźca we wschodniej Wielkopolsce. Roczniki Akademii Rolniczej w Poznaniu 322, Botanika 3: 21–67.
• Brzeg, A. & Wojterska, M. 2001. Zespoły roślinne Wielkopolski, ich stan poznania i zagrożenie. [The plant communities of Wielkopolie, their current status of knowledge and threats]. In: Wojterska, M. (ed.), Szata roślinna Wielkopolski i Pojezierza Południowopomorskiego. [Plant cover of Wielkopolska and Pojezierze Południowopomorskie], pp. 39–110. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznań, PL.
• Carreras, J., Carrillo, E., Font, X., Ninot, J.M., Soriano, J. & Vigo, J. 1995. La vegetación de las sierras prepirenaicas situadas entre los ríos Segre y Llobregat. 1 - Comunidades forestales, bosques, mantos marginales y orlas herbáceas. Ecologia Mediterranea 21: 21–73.
• Carrillo, E. & Ninot, J.M. 1992. Flora i vegetació de les Valls d’Espot i de Boí. Institut d'Estudis Catalans, Arxius de la Secció des Ciències 99(2): 1–474.
• Catteau, E., Duhamel, F., Cornier, T., Farvacques, C., Mora, F., Delplanque, S., Henry, E.,Nicolazo, C. & Valet, J.-M. 2010. Guide des végétations forestières et préforestières de la région Nord-Pas de Calais. Centre régional de phytosociologie agréé Conservatoire botanique national de Bailleul, Bailleul, FR.
• de Foucault, B. 1995. Contribution à la connaissance phytosociologique des forêts sur sable tertiaire du département du Nord. Bulletin de la Société Botanique du Nord de la France 48(1): 13–26.
• Delassus, L. & Magnanon, S. (eds.) 2014. Classification physiognomique et phytosociologique des végétations de Basse-Normandie, Bretagne et Pays de la Loire. Les Cahiers scientifiques et techniques du Conservatoire botanique de Brest 1: 1–261.
• Dengler, J., Eisenberg, M., Kraft, A. & Löbel, S. 2002. Die Ilmenauniederung „Düvelsbrook“ – Standort, Vegetation und Naturschutz eines Feuchtwiesengebietes bei Lüneburg. Drosera 2002: 33–78.
• Dengler, J., Koska, I., Timmermann, T., Berg, C., Clausnitzer, U., Isermann, M., Linke, C., Päzolt, J., Polte, T. & Spangenberg, A. 2004. New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ – Part II. Feddes Repertorium 115: 343–392.
• de Soó, R. 1947. Revue systématique des associations végétales des environs de Kolozsvár (respectivement de la Mezoség et de la région de la Szamos, en Transylvanie). Acta Geobotanica Hungarica 6: 3–50.
• Díaz, T.E. & Fernández-Prieto, J.A. 1994. La vegetación de Asturias. Itinera Geobotanica 8: 243–520.
• Dierßen, K. & Dierßen, B. 2001. Moore. E. Ulmer Verlag, Stuttgart, DE.
• Dizdarević, M., Lakušić, R., Pavlović, D. & Abadžić, S. 1979. Pregled ekosistema planine Vranice. [Die ekosystems des Vranica Gebirges in Bosnien]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi kongres ekologa Jugoslavije, pp. 435–469. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zadar & Plitvice, YU.
• Doing, H. 1962. Systematische Ordnung und floristische Zusammensetzung niederländischer Wald-und Gebüschgesellschaften. Wentia 8: 1–85.
• Doing, H. 1963. Übersicht der floristischen Zusammensetzung, der Struktur und der dynamischen Beziehungen niederländischer Wald- und Gebüschgesellschaften. Mededelingen van Landbouwhogeschool te Wageningen 63(2): 1–60.
• Donita, N. & Gafta, D. 1992. Nouvelle typologie forestière ecosystémique pour les forêts de Roumanie. Documents Phytosociologiques N.S. 14: 97–113.
• Douda, J., Boublík, K., Slezák, M., Biurrun, I., Nociar, J., Havrdová, A., Doudová, J., Aćić, S., Brisse, H., Brunet, J., Chytrý, M., Claessens, H., Csiky, J., Didukh, Y., Dimopoulos, P., Dullinger, S., FitzPatrick, U., Guisan, A., Horchler, P.J., Hrivnák, R., Jandt, U., Kącki, Z., Kevey, B., Landucci, F., Lecomte, H., Lenoir, J., Paal, J., Paternoster, D., Pauli, H., Pielech, R., Rodwell, J.S., Roelandt, B., Svenning, J.-C., Šibík, J., Šilc, U., Škvorc, Z., Tsiripidis, I., Tzonev, R.T., Wohlgemuth, T. & Zimmermann, N.E. 2016. Vegetation classification and biogeography of European floodplain forests and alder carrs. Applied Vegetation Science 19: 147–163.
• Douda, J. 2008. Formalized vegetation classification of alder carr and floodplain forests in the Czech Republic. Preslia 80: 199–224.
• Eggler, J. 1952. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Ostalpen. Mitteilungen des Naturwissenschaftlichen Vereines für Steiermark 81–82: 28–41.
• Ellenberg, H. & Klötzli, F. 1974 ('1972'). Waldgesellschaften und Waldstandorte der Schweiz. Mitteilungen der schweizerischen Anstalt für das forstliche Versuchswesen 48: 589–930.
• Fabijanić, B., Fukarek, P. & Stefanović, V. 1963. Pregled osnovnih tipova šumarske vegetacije. [Overview of the basic types of forest vegetation]. In: Grin, E. (ed.), Lepenica. Priroda, stanovništvo, privreda i zdravlje. [Lepenica. Nature, environment, conservation and health], pp. 85–129. Naučno Društvo SR Bosne i Hercegovine, Sarajevo, YU.
• Faliński, J.B. 1967. Przeglad zbiorowisk roślinnych Puszczy Bialowieskiej i jej najblizszych okolic. Materiały Zakładu Fitosocjologii Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego 20: 1–22.
• Franz, R. 1988. Bruchwälder und Übergangsbestände zu Eschen-Erlen-Wäldern in Kärnten. Carinthia II 178(98): 627–645.
• Franz, W.R., Kosch, M. & Leute, G.H. 1990. Zur Flora und Vegetation der Kapuziner- und Schlangeninsel im Wörthersee (Kärnten, Österreich). Razprave IV. razreda SAZU 31: 37–76.
• Franz, W.R. 1988. Bruchwälder und Übergangsbestände zu Eschen-Erlen-Wäldern in Kärnten. Carinthia II 178/98: 627–645.
• Fremstad, E. & Elven, R. (eds.) 1991. Enheder for vegetasjinskartlegging i Norge. [The units of vegetation mapping in Norway]. NINA, Trondheim, NO.
• Fremstad, E. 1997. Vegetasjonstyper i Norge. [The vegetation types of Norway]. NINA, Trondheim, NO.
• Fukarek, P. 1979. Šumske biljne zajednice Jugoslavije. [Forest plant communties in Yugoslavia]. In: Rauš, Đ. (ed.), Drugi Kongres ekologa Jugoslavije, pp. 55–69. Savez društava ekologa Jugoslavije, Zagreb, YU.
• Géhu, J.-M. 1961. Les groupements végétaux du bassin de la Sambre française. Vegetatio 10: 69–148, 161–208 & 257–372.
• Géhu, J.-M. 1964. L'excursion dans le nord et l'ouest de la France de la Société internationale de phytosociologie (en 1962). Vegetatio 12: 1–95.
• Geißelbrecht-Taferner, L. & Wallnöfer, S. 1993. Alnetea glutinosae. In: Mucina, L., Grabherr, G. & Wallnöfer, S. (eds.), Die Pflanzengesellschaften Österreichs Teil III, pp. 44–59. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Grabherr, G. & Mucina, L. 1989. Übersicht der Wälder und Waldstandorte in Vorarlberg. Lebensraum Vorarlberg 3: 9–41.
• Harmsen, G. & Van Dijk, J. 1941. Het Alnion. Kruipnieuws 4(1): 7–10.
• Hartmann, F.-K. 1974. Mitteleuropäische Wälder. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Holub, J., Hejný, S., Moravec, J. & Neuhäusl, R. 1967. Übersicht der höheren Vegetationseinheiten der Tschechoslowakei. Rozpravy Československé akademie věd, Řada matematických a přírodních věd 77(3): 1–75.
• Horvat, I., Glavač, V. & Ellenberg, H. 1974. Vegetation Südosteuropas. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Horvat, I. 1950. Šumske zajednice Jugoslavije. [Forest communities of Yugoslavia]. Institut za šumarska istraživanja, Ministarstva šumarstva Narodne republike Hrvatske, Zagreb, YU.
• Hrivnák, R., Košťál, J., Slezák, M., Petrášová, A. & Feszterová, M. 2014. Black alder dominated forest vegetation in the western part of Central Slovakia – species composition and ecology. Hacquetia 12/2: 23–37.
• Chytrý, M. (ed.) 2013. Vegetace České republiky 4. Lesní a křovinná vegetace. [Vegetation of the Czech Republic 4. Forest and scrub vegetation.] Academia, Praha, CZ.
• Izco, J., Amigo, J. & García-San León, D. 1999. Análisis y clasificación de la vegetación leñosa de Galicia, España. Lazaroa 20: 29–47.
• Jahn, G. 1972. Einige Probleme der pflanzensoziologischen Systematik in Waldgesellschaften. In: van der Maarel, E. & Tüxen, R. (eds.), Grundfragen und Methoden in der Pflanzensoziologie, pp. 347–361. Dr W. Junk, Den Haag, NL.
• Járai-Komlódi, M. 1959. Sukzessionsstudien an Eschen-Erlenbruchwäldern des Donau-Theis Zwischenstromgebiets. Annales Universitatis Scientarium Budapestinensis de Rolando Eötvös Nominatae, Sectio Biologica 2: 113–122.
• Jermacāne, S. & Laiviņš, M. 2001. Latvijā aprakstīto augu sabiedrību sintaksonu saraksts. [List of syntaxa described in Latvia]. Latvijas Veģetācija 4: 115–132.
• Jouanne, P. 1929. Essai de géographie botanique sur les forêts de l'Aisne. IVème partie: les forêts. Bulletin de la Société Botanique de France 76: 972–1009.
• Katz, N.I. 1929. Zur Kenntnis der Niedermoore im Norden des Moskauer Gouvernements. Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis Beiheft 54: 1–80.
• Kavgacı, A., Čarni, A., Tecimen, H.B. & Ozalp, G. 2011. Diversity of floodplain forests in the Igneada region (NW Thrace-Turkey). Hacquetia 10/1: 73–93.
• Kevey, B. & Alexay, Z. 1996. A Szigetköz tőzegpáfrányos-égerlápjai (Thelypteridi-Alnetum). Széchenyi István Főiskola, Győr. Tudományos Közlemények 7: 1–24.
• Kevey, B. 1998. A Szigetköz erdeinek szukcessziós viszonyai. Kitaibelia 3: 47–63.
• Kielland-Lund, J. 1982. Forest types and their application in forestry in Norway. In: Jahn, G. (ed.), Application of vegetation science to forestry, pp. 377–386. Dr W. Junk, The Hague, NL.
• Klika, J. 1940. Die Pflanzengesellschaften des Alnion-Verbandes. Preslia 18–19: 97–112.
• Kloss, K. 1965. Schoenetum, Juncetum subnodulosi und Betula pubescens-Gesellschaften der kalkreichen Moorniederungen Nordost-Mecklenburgs. Feddes Repertorium Beiheft 142: 65–117.
• Kop, L.G. 1961. Wälder und Waldentwicklung in alten Flussbetten in den Niederlanden. Wentia 5: 86–111.
• Korotkov, K. & Ermakov, N. 1999. Waldpflanzensoziologie im Bereich der ehemaligen UdSSR: Geschichte, aktueller Stand und Prognose. Phytocoenosis N.S. 11, Supplementum Cartographiae Geobotanicae 11: 103−122.
• Krippel, E. 1959. Kvetena a rastlinné spoločenstvá Bezedného pri Plaveckom Štvrtku. [The flora and plant communities of Bezedné near Plavecký Štvrtok]. Biologické práce  5/12: 35–66.
• Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S., Kutleša, L., Mišić, L., Redžić, S., Maljević, D. & Bratović, S. 1979. Struktura i dinamika ekosistema planine Vranice u Bosni. [Structure and dynamics of ecosystems of the Vranica Mts in Bosnia]. Drugi kongres ekologa Jugoslavije, Zbornik radova 1: 607–714.
• Lakušić, R., Pavlović, D., Abadžić, S. & Grgić, P. 1978. Prodromus biljnih zajednica Bosne i Hercegovine. [A prodromus of the plant communities of Bosnia and Hercegovina]. Godišnjak Biološkog instituta Univerziteta u Sarajevu 30: 58–84.
• Lapraz, G. 1966. Recherches phytosociologiques en Catalogne. Collectanea Botanica 6: 545–607.
• Loidi, J. & Báscones, J.C. 1995. Mapa de series de vegetación de Navarra. Gobierno de Navarra, Pamplona, ES.
• Loidi, J., Biurrun, I. & Herrera, M. 1997. La vegetación del centro-septentrional de España. Itinera Geobotanica 9: 161–618.
• Lovrić, A.Ž. & Rac, M. 1987. Fitocenološka analiza vegetacije Biokovskog područja. [A phytosociological analysis of the vegetation of the Biokovo area]. Acta Biokovica 4: 97–142.
• Malcuit, G. 1929. Contribution à l'étude phytosociologique des Vosges méridionales saônoises. Les associations végétales de la vallée de la Lanterne. Archives de Botanique. Mémoires 2(6): 1–211.
• Marinček, L. Čarni, A., Košir, P., Marinšek, A., Šilc, U. & Zelnik, I. 2006. Komentar k vegetacijski karti gozdnih združb Slovenije v merilu 1: 50.000 – List Ljubljana. [The commentry on the vegetation map of forest communties of Slovenia in scale of 1:50.000 - section Ljubljana]. Založba ZRC, Ljubljana, SI.
• Matuszkiewicz, J.M. 2001. Zespoły leśne Polski. [The forest plant communties of Poland]. Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa, PL.
• Matuszkiewicz, W. & Borowik, M. 1957. Materialy do fitosocjologicznej systematyki lasów legowych w Polsce. [Materials on the phytosociological systematics of riparian forests in Poland]. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 26: 719–756.
• Matuszkiewicz, W. 1952. Zespoły leśne Bialowieskiego Parku Narodowego. [The forest plant communities of the Białowieża National Park]. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, Sectio C Suppl. 6: 1–218.
• Matuszkiewicz, W. 1963. Zur systematischen Auffassung der oligotrophen Bruchwaldgesellschaften im Osten der Pommerschen Seenplatte. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft N.F. 10: 149–155.
• Mayor Lopez, M. & Díaz González, T.E. 1977. Sintesis de la vegetación asturiana. Documents Phytosociologiques N.S. 1: 159–173.
• Mayor, M. 1965. Estudio de la flora y vegetación de las Sierra de Pela, Ayllon y Somosierra, Cordillera central, Tramo oriental. Thesis, Universidad Complutense, Madrid, ES.
• Medwecka-Kornaś, A. 1972. Zespoły leśne i zaroślowe. [The forest and shrub plant communities]. In: Szafer, W. & Zarzycki, K. (eds.), Szata roślinna Polski. 1. [The plant cover of Poland. 1], pp. 383–441. PWN, Warszawa, PL.
• Meijer Drees, E. 1936. De bosvegetatie von de Achterhoek en enkele aangrenzende gebieden. Thesis, Veenman & Zonen, Wageningen, NL.
• Molina Abril, J.A. 1994. Resumen sintaxónomico de las comunidades vegetales de Francia y España hasta el rango de alianza. Colloques Phytosociologiques 22: 55–110.
• Möller, H. 1970. Soziologisch-ökologische Untersuchungen in Erlenwäldern Holsteins. Mitteilungen der Arbeitsgemeinschaft für Floristik in Schleswig-Holstein und Hamburg 19: 1–109.
• Navarro, F. 1974. La vegetación de la Sierra del Aramo y sus estribaciones (Asturias). Revista de la Facultad de Ciencias de Oviedo 15: 111–243.
• Neuhäuslová, Z., Blažková, D., Grulich, V., Husová, M., Chytrý, M., Jeník, J., Jirásek, J., Kolbek, J., Kropáč, Z., Ložek, V., Moravec, J., Prach, K., Rybníček, K., Rybníčková, E. & Sádlo, J. 1998. Mapa potenciální přirozené vegetace České republiky. Textová část. [Map of potential natural vegetation of the Czech Republic. Explanatory text]. Academia, Praha, CZ.
• Neuhäuslová, Z. 2003. Přehled vegetace České republiky. Svazek 4. Vrbotopolové luhy a bažinné olšiny a vrbiny. [Vegetation survey of the Czech Republic. Volume 4. Riparian willow-poplar woods and swampy alder and willow cars.] Academia, Praha, CZ.
• Oberdorfer, E. (ed.) 1992. Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil IV: Wälder und Gebüsche. 2. Aufl. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Oberdorfer, E. 1987. Süddeutsche Wald- und Gebüschgesellschaften im europäischen Rahmen. Tuexenia 7: 459–468.
• Oberdorfer, E. 1992. Alnetea glutinosae Br.-Bl. et Tx. 43. In: Oberdorfer, E. (ed.), Süddeutsche Pflanzengesellschaften. Teil IV. Wälder und Gebüsche. 2. Aufl., pp. 24–32. G. Fischer Verlag, Jena, DE.
• Parabučki, S. 1972. Šumska vegetacija Koviljskog rita. [The forest vegetation of the Kovilj marsh]. Zbornik Matice Srpske, Seria Prirodnih Nauka 42: 1–22.
• Passarge, H. 1960. Waldgesellschaften NW-Mecklenburgs. Archiv für Forstwesen 9: 499–541.
• Peinado Lorca, M. & Rivas-Martínez, S. (eds.) 1987. La vegetación de España. Universidad de Alcalá de Henares, Alcalá de Henares, ES.
• Pérez Latorre, A., Pavón Núñez, M. & Hidalgo Triana, N. 2011. Sobre las alisedas nevadenses (Sierra Nevada, Granada-Almería, España). Lagascalia 31: 161–174.
• Pignatti, S. 1998. I boschi d'Italia. UTET, Torino, IT.
• Rauš, Đ. 1975. Vegetacijski i sinekoloski odnosi šuma u bazenu Spačva. [The vegetation and synecological conditions of forests in the Spačva Basin]. Glasnik za šumske pokuse 18: 225–346.
• Redžić, S. 2007. Syntaxonomic diversity as an indicator of ecological diversity – case study Vranica Mts. in the Central Bosnia. Biológia (Bratislava) 62: 173–184.
• Redžić, S. 2007. The syntaxonomy of the vegetation of the continental Dinaric Alps. In: Filipovski, G., Lozanovski, R. & Matevski, V. (eds.), Collection of papers devoted to Academician Kiril Micevski, pp. 249–2280. MANU, Skopje.
• Rexhepi, F. 1994. Vegjetacioni i Kosovës 1. [The vegetation of Kosovo 1]. Universiteti i Prishtinës, Fakulteti i shkencave të natyrës, Prishtinës, Prishtinë, YU.
• Rexhepi, F. 2007. The vegetation of Kosova. University of Prishtina, Prishtinë, SR.
• Rivas Goday, S. 1968. Algunas novedades fitosociológicas de la España meridional. Collectanea Botanica 7: 997–1031.
• Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz González, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. La vegetación del Pirineo Occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
• Rivas-Martínez, S., Báscones, J.C., Díaz, T.E., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1991. Vegetación del Pirineo occidental y Navarra. Itinera Geobotanica 5: 5–456.
• Rivas-Martínez, S. & Costa, M. 1998. Datos sobre la vegetación y el bioclima del Valle de Arán. Acta Botanica Barcinonensia 45: 473–499.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part II. Itinera Geobotanica 15(2): 434–922.
• Rivas-Martínez, S., Díaz, T.E., Fernández-González, F., Izco, J., Loidi, J., Lousã, M. & Penas, A. 2002. Vascular plant communities of Spain and Portugal. Addenda to the syntaxonomical checklist of 2001. Part I. Itinera Geobotanica 15(1): 5–432.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1998. Check-list of the high syntaxa of Spain and continental Portugal (Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands). Folia Botanica Matritense 17: 1–23.
• Rivas-Martínez, S., Fernández-González, F. & Loidi, J. 1999. Checklist of plant communities of Iberian Peninsula, Balearic and Canary Islands to suballiance level. Itinera Geobotanica 13: 353–451.
• Rivas-Martínez, S. 1965 ('1964'). Esquema de la vegetación potencial y su correspondencia con los suelos de la España peninsular. Anales Instituto Botanico A.J. Cavanilles 22: 343–404.
• Rodwell, J.S. (ed.) 1991. British plant communities. Vol. 1. Woodlands and scrub. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
• Royer, J.-M., Felzines, J.-C., Misset, C. & Thévenin, S. 2006. Synopsis commenté des groupements végétaux de la Bourgogne et de la Champagne-Ardenne. Bulletin de la Société Botanique du Centre-Ouest Numéro Spécial 25: 1–394.
• Ružička, M. 1960. Prehľad rastlinnych spoločenstiev na Záhorskej nížine. [An overview of the plant communities of Záhorská nížina]. Biológia (Bratislava) 15: 653–663.
• Sarić, M. (ed.) 1997. Vegetacija Srbije II. Šumske zajednice 1. [The vegetation of Serbia II. Forest communities 1]. Srpska akademija nauka i umetnosti, Beograd, YU.
• Scamoni, A. & Passarge, H. 1959. Gedanken zu einer natürlichen Ordnung der Waldgesellschaften. Archiv für Forstwesen 8: 386–426.
• Schubert, R., Herdam, H., Weinitschke, H. & Frank, J. 2001. Prodromus der Pflanzengesellschaften Sachsen-Anhalts. Mitteilungen zur floristischen Kartierung Sachsen-Anhalts Sonderheft 2: 1–688.
• Simon, T. 1957. Die Wälder des Nördlichen Alföld. Akadémiai Kiadó, Budapest, HU.
• Sissingh, G. & Tideman, P. 1960. Die plantengemeenschappen uit de omgeving van Didam en Zevenaar. Mededelingen van de Landbouwhogeschool te Wageningen 60(13): 1–30.
• Slezák, M., Hrivnák, R., Petrášová, A. & Dítě, D. 2013. Variability of alder-dominated forest vegetation along latitudinal gradient in Slovakia. Acta Societatis Botanicorum Poloniae 82: 25–35.
• Slezák, M., Hrivnák, R. & Petrášová, A. 2011. Syntaxonomy and ecology of black alder vegetation in the southern part of central Slovakia. Hacquetia 10/2: 115–132.
• Slezák, M., Hrivnák, R. & Petrášová, A. 2014. Numerical classification of alder carr and riparian alder forests in Slovakia. Phytocoenologia 44: 283–308.
• Stortelder, A.H.F., Hommel, P.W.F.M. & Schaminée, J.H.J. 1998. Alnetea glutinosae. In: Stortelder, A.H.F., Schaminée, J.H.J. & Hommel, P.W.F.M. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 5. Plantengemeenschappen van ruigten, struwelen en bossen, pp. 189–210. Opulus Press, Uppsala, SE.
• Stortelder, A.H.F., Hommel, P.W.F.M. & Schaminée, J.H.J 1999. Vaccinio-Betuletea pubescentis. In: Stortelder, A.H.F., Schaminée, J.H.J. & Hommel, P.W.F.M. (eds.), De Vegetatie van Nederland. Deel 5. Plantengemeenschappen van ruigten, struwelen en bossen, pp. 211–228. Opulus Press, Uppsala, SE.
• Susplugas, J. 1943. Les bois de Vergnes à l’est des Pyrénées (Alnetum catalaunicum). Communications de la Société de Pharmacie de Montpellier 1 (1942–1943): 158–165
• Szodfridt, I. 1978. Standortstypen und Waldgesellschaften in Ungarn. Acta Botanica Hungarica 24: 139–165.
• Thébaud, G., Roux, C., Bernard, C.-E. & Delcoigna, A. 2014. Guide d'identification des végétations du nord du Massif central. Presse universitarires Blaise Pascal, Clermont-Ferrand, FR.
• Tüxen, R. 1937. Die Pflanzengesellschaften Nordwestdeutschlands. Mitteilungen der Floristisch-Soziologischen Arbeitsgemeinschaft Niedersachsen 3: 1–170.
• Ubaldi, D. 2003. La vegetazione boschiva d’Italia (manuale di Fitosociologia forestale). Clueb, Bologna, IT.
• Ubaldi, D. 2013. I boschi di latifoglie dell’Europa central. Guida fitosociologica fondata sulle colonne sinottiche raccolte da Hartmann & Jahn II edizione. Arachne, Roma.
• Valachovič, M. & Hrivnák, R. 2009. Is variability of grey willow carrs in Slovakia influenced by geographical or ecological factors? Phyton (Horn) 49: 221–233.
• von Soó, R. 1928. Geobotanische Monographie von Kolozsvar (Klausenburg). Debreceni Tisza István Tudományos Társaság Honismertotő Bizottságának Kiadványai 4: 1–151.
• Vukelić, J. 2012. Forest vegetation of Croatia. Manualia Universitatis Studiorum Zagrabiensis, Zagreb, HR.
• Westhoff, V. 1957. Een gedetailleerde vegetatiekartering van een deel van het bosgebied van Middachten. Veenman & Zn, Wageningen, NL.
• Westhus, W., Heinrich, W., Klotz, S., Korsch, H., Marstaller, R., Pfützenreuter, S. & Samietz, R. 1993. Die Pflanzengesellschaften Thüringens − Gefährdung und Schutz. Thüringer Landesanstalt für Umwelt, Jena, DE.
• White, J. & Doyle, G. 1982. The vegetation of Ireland. A catalogue raisonné. Journal of Life Sciences Royal Dublin Society 3: 289–368.
• Wiegers, J. 1990. Kragge woodlands in the Netherlands as a new community-type within Alnion glutinosae. Vegetatio 89: 79–85.
• Байрак, О.М. 1997. Фітоценотична характеристика заплавних лісів Лівобережного Придніпров'я. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(6): 45–51.
• Байрак, О.М. & Дідух, Я.П. 1996. Гідрофільна рослинність Полтавської рівнини. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 37–43.
• Боч, М.С. & Смагин, В.А. 1993. Флора и растительность болот северо-востока России и принципы их охраны. [Flora and vegetation of mires of northwestern Russia and principles of their protection]. Российская Академия Наук, Ботанический Институт им. Комарова, Санкт-Петербург, RU.
• Булохов, А.Д. & Соломещ, А.И. 2003. Эколого-флористическая классификация лесов Южного Нечерноземья России. [Ecologic-floristic classification of forests of the South Nechernosem Region of Russia]. Брянский Государственный Университет, Брянск, RU.
• Воробйов, Є.О., Балашов, Л.С. & Соломаха, В.А. 1997. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника. Український фітоценологічний збірник, Серія Б Природно-заповідний фонд 1(8): 1–128.
• Воронцов, Д.П. & Якушенко Д.М. 2003. Сколівські Бескиди. B: Андрієнко, Т.Л. & Онищенко, В.А. (ред.), Фіторізноманіття національних природних парків, сc. 76–83. Науковий світ, Київ, UA.
• Гальченко, Н.П. 2006. Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні". Рослинний світ. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Гомля, Л.М. 2005. Рослинність долини річки Хорол. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(22): 1–187.
• Гончаренко, І.В. 2001. Флористична класифікація лісів лісостепової Сумщини. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(17): 3–17.
• Гончаренко, І.В. 2003. Аналіз рослинного покриву північно-східного Лісостепу України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(19): 1–203.
• Григора, І.М., Воробйов, Є.О. & Соломаха, В.А. 2005. Лісові болота Українського Полісся (походження, динаміка, класифікація рослинності). Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Коротков, К.О. 1991. Леса Валдая. [The forests of Valday]. Москва, Наука, RU.
• Куземко, А.А. & Чорна, Г.А. 2002. Лісова рослинність долини р.Рось. ІІ. Заплавні ліси (класи Alnetea glutinosae, Salicetea purpureae). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(18): 15−31.
• Мартыненко, В.Б., Соломещ, А.И. & Жирнова, Т.В. 2003. Леса Башкирского государственного природного заповедника: синтаксономия и природная значимость. [The forests of the Bashkir State Nature Preserve: syntaxonomy and conservation status assessment]. Уфа, Гилем, RU.
• Миркин, Б.М. (ред.) 2010. Флора и растительность Национального Парка "Башкирия". (Flora and vegetation of National Park "Bashkiria"). Уфа, Гилем, RU.
• Морозова, О.В. 1999. Леса заповедника "Брянский Лес" и Неруссо-Деснянского Полесья, синтаксономическая характеристика. [The syntaxonomic characteristics of the forests of the Nature Preserve "Brianskiy Les" and Nerusso-Desnianski Polesie]. Издательство Брянского Государственного Природного Заповедника "Брянский Лес", RU.
• Орлов, О.О. & Якушенко, Д.М. 2005. Рослинний покрив проектованого Коростишівського національного природного парку. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Панченко, С.М. 2013. Лесная растительность национального природного парка "Деснянско-Старогутский". Университетская книга, Сумы, UA.
• Соломаха, В.А. 1996. Синтаксономія рослинності України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 4(5): 1−120.
• Соломаха, В.А. 2008. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Соломаха, В.А., Кондратюк, І.М., Кучерява, Л.Ф. & Шевчик, В.Л. 1996. Синтаксономія болотної рослинності північно-західної України. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2: 21−36.
• Соломаха, В.А., Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Дідух, Я.П., Корженевський, В.В., Костильов, О.В., Малиновський, К.А. & Сипайлова, Л.М. 1995. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, UA.
• Соломаха, І.В., Сенчило, О.О. & Воробйов, Є.О. 1996. Лісова рослинність урочища "Жуків хутір". Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 3: 63−78.
• Соломаха, І.В., Сенчило, О.О., Колот, О.М. & Войтюк, Б.Ю. 1997. Лісова рослинність Чорнухівщини (Полтавська область). Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 2(7): 80−88.
• Сорока, М.І. 2004. Флора та рослинність природного заповідника «Розточчя». Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету 14(8): 170−179.
• Сорока, М.С. 2008. Рослинність Українського Розточчя. Світ, Львів, UA.
• Чинкіна Т.Б. 2002. Синтаксономія лісової рослинності гирлової області Дніпра. B: „Клеопов Ю.Д. та сучасна ботанічна наука”. Матеріали читань, присвячені 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова, сc. 319−331. Фітосоціоцентр, Київ, UA.
• Шевчик, В.Л., Сенчило, О.О., Воробйов, Є.О. & Кондратюк, І.М. 1997. Рослинність північно-східної частини болота Ірдинь. Український фітоценологічний збірник, Серія А Фітосоціологія 1(6): 92−100.
• Ямалов, С.М., Мартыненко, В.Б., Голуб, В.Б. & Баишева, Э.З. 2004. Продромус растительных сообществ Республики Башкортостан. [A prodromus of the plant communities of Bashkorostan Republic]. Уфа, Гилем, RU.